Рішення від 12.08.2025 по справі 513/247/25

Справа № 513/247/25

Провадження № 2/513/511/25

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Миргород В.С.,

при секретарі Аркуші І.О.

за участі представника відповідача адвоката Сузанської Л.М. ( в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Сарата Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №513/247/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про визнання неправомірними дій, пов`язаних зі складанням акту про порушення № 8007901 від 16.12.2024 року та рішення по розгляду даного акту, оформленого у вигляді протоколу засідання комісії № 7 від 09.01.2024 року про нарахування санкції у вигляді недорахованої електричної енергії на суму 58717, 42 грн., суд,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Саратського районного суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про визнання неправомірними дій, пов`язаних зі складанням акту про порушення № 8007901 від 16.12.2024 року та рішення по розгляду даного акту, оформленого у вигляді протоколу засідання комісії № 7 від 09.01.2024 року про нарахування санкції у вигляді недорахованої електричної енергії на суму 58717, 42 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 16.12.2024 року співробітниками електропостачальної компанії було на його ім`я складено акт № 8007901 про порушення Правил користування електричною енергією для населення, в якому зазначено, що порушено в будинку АДРЕСА_1 п.2.3.1, 2.3.3., 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає п.8.4.2. ПРРЕЕ самовільне підключення електропроводки, виконано кабелем СІП 2х16 мм від ввідного кабелю до елетропроводки житлового будинку. При контрольному огляді є можливість виявити порушення. Порушення п.2.3.2, 2.3.4., 5.5.5 ПРРЕЕ, п.6.4.1. ККО, що відповідає порушенню п.8.4.2. ПРРЕЕ виявлено ознаки неправильної роботи приладу обліку. При навантаженні 1.1 кВТ, лічильник враховує 0.7 кВТ.

Згідно протоколу засідання комісії № 7 від 09.01.202 ПРРЕЕ, прийнято рішення нарахування провести згідно з підпунктом 6 пунктом 8.4.2. та 8.4.13 за формулою № 8.9 ПРРЕЕ. завтв. Постановою від 14.03.2018 року №312 зі змінами і доповненнями, потужність 3 кВТ, тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 8 год. , період нарахування 15.10.2024 по 16.12.2024 року, всього підлягає до сплати за необліковану електричну активну енергію 58717-42 грн. за 5314 кВТ годин. Не погоджується з цим оскільки, не проживає у будинку АДРЕСА_1 та не є власником домоволодіння та споживачем електроенергії у даному домоволодінні, а тому не повинен нести ніякої відповідальності.

Відповідно до Договору про користування електричною енергією укладеного між ОСОБА_2 особовий рахунок НОМЕР_1 та відповідачем, саме ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії, яку відповідач постачає за адресою: АДРЕСА_1 . Усі пломби на приладі енергообліку на місці. В день огляду приладу енергообліку співробітниками електропостачальної компанії власник будинку був відсутній.

Позивач зареєстрований та проживає в будинку АДРЕСА_1 , тобто не є власником, користувачем домовололдіння та не є споживачем електричної енергії у даному домоволодінні, не укладав договору на постачання елетричною енергією з віповідачем, що підтверджується випискою з домової книги, особовими рахунками № НОМЕР_1 на оплату за користування елетричною енергією, факту порушення п.5.5.5. «Правил роздрібного ринку електричної енергії», не допускав та даний факт відповідачем не доведений. Просить позов задовольнити у повному обсязі, справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача направив до суду відзив на позовну заяву, який підтримав у судовому засіданніу судовому засіданні навів суду свої доводи щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 та пояснив, що акт про порушення ПРРЕЕ складений представниками Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» належним чином, із дотриманням норм ПРРЕЕ, який, в свою чергу, є належним доказом по справі. Порушення, яке зазначено в акті про порушення а саме: п. 2.3.4, п. 5.5.5 ПРРЕЕ, самовільне підключення електропроводки до мережі, що не є власністю Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» з порушенням схеми обліку. Акт підписаний ОСОБА_1 як представником споживача, а не споживачем. Спочатку представники Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» встановлюються порушення, складається акт про порушення, який є предметом розгляду комісії, яка визначає порушення на нараховує санкції у вигляді недорахованої електричної енергії та складає протокол засідання комісії.

Вищезазначений розрахунок обсягів необлікованої електричної енергії за період з 15.10.2024 р. по 16.12.2024 р. по акту про порушення № 8007901 від 16.12.2024 р. робився у строгій відповідності до норм ПРРЕЕ, про що вище зазначалось, будь-які порушення в діях відповідача щодо здійснення розрахунку обсягу необлікованої електричної енергії, та у подальшому нарахування вартості необлікованої електричної енергії по акту про порушення відсутні, дії відповідача відповідають нормам чинного законодавства України.

На думку представника відповідача, позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували його правову позицію, викладену у позовній заяві, та спростовували б правову позицію відповідача.

З вищенаведених підстав, просили суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника відповідача та дослідивши уточнену позовну заяву (а.с.64), письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 щодо поняття порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.

У вказаній нормі зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішення такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У відповідності до преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (пункт 56 частина 1 статті 1 Закону).

Згідно з п. 2.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу е/енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу е/енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно з п. 1.1.2 ПРРЕЕ, побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів (частина 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом (частина 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

У пункті 4 частини 2 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку. ПРРЕЕ врегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Дані правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначає Закон України «Про ринок електричної енергії».

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюють Правила роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 (ПРРЕЕ).

За змістом пункту 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.1, п. 2 ч. 1 ст.5, ч. 2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Індивідуальний споживач зобов`язаний: 1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; 2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

У Законі України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» визначено, що побутовий споживач електричної енергії (побутовий споживач) - фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та комерційну діяльність, на підставі договору про постачання електричної енергії з електропостачальником.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про електроенергетику» енергія - це електрична чи теплова енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу; споживачі енергії - це суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю. Споживачами електроенергії є суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, які використовують енергію для власних потреб на підставі договорів про її продаж та купівлю.

Згідно з частинами 1-3, 5 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Отже, саме власник або наймач, що перебуває у договірних правовідносинах із енергопостачальником, несе відповідальність за порушення правил користування електроенергією і саме власник або наймач є відповідальною особою за збитки, завдані енергопостачальнику в результаті без облікового використання електроенергії, що подається у належні йому на праві власності чи користування об`єкти споживача.

З наданих суду матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 не є власником домоволодіння АДРЕСА_1 та не є користувачем електричної енергії за даною адресою.

Згідно паспорту ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та не є фактичним користувачем послуг з розподілу електричної енергії у домоволодінні АДРЕСА_1 , що також підтверджується випискою з погосподарської книги (а.с.7-10). Зворотніх доказів суду не надано.

16.12.2024 року співробітниками електропостачальної компанії було складено акт № 8007901 про порушення Правил користування електричною енергією для населення у домоволодінні АДРЕСА_1 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 порушено п.2.3.1, 2.3.3., 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає п.8.4.2. ПРРЕЕ самовільне підключення електропроводки, виконано кабелем СІП 2х16 мм від ввідного кабелю до елетропроводки житлового будинку. При контрольному огляді є можливість виявити порушення. Порушення п.2.3.2, 2.3.4., 5.5.5 ПРРЕЕ, п.6.4.1. ККО, що відповідає порушенню п.8.4.2. ПРРЕЕ виявлено ознаки неправильної роботи приладу обліку. При навантаженні 1.1 кВТ, лічильник враховує 0.7 кВТ. (а.с.14)

Згідно протоколу засідання комісії № 7 від 09.01.202 ПРРЕЕ, прийнято рішення нарахування провести згідно з підпунктом 6 пунктом 8.4.2. та 8.4.13 за формулою № 8.9 ПРРЕЕ. завтв. Постановою від 14.03.2018 року №312 зі змінами і доповненнями, потужність 3 кВТ, тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 8 год. , період нарахування 15.10.2024 по 16.12.2024 року, всього підлягає до сплати за необліковану електричну активну енергію 58717-42 грн. за 5314 кВТ годин. У даному протоколі зазначено, що на засідання запрошуються ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та зазначено, що протокол складався за участі представника споживача ОСОБА_3 (а.с.17).

Даний факт спростовує твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_1 підписав акт, як представник споживача, а не споживач як зазначено у акті, оскільки представник особи - це особа, яка має повноваження діяти від імені та в інтересах іншої особи, тобто представляти її інтереси у правовідносинах, включаючи судові справи. Представництво може здійснюватися на підставі закону (наприклад, батьки щодо дітей) або за дорученням особи, яку представляють. У даному випадку суду не надано документу який би надав повноваження ОСОБА_1 представляти інтереси ОСОБА_2 , власника домоволодіння, та особи з якою відповідачем укладено Договір на постачання електричної енергії (а.с.17).

Виходячи з положень ст.ст.6, 626-631, 526 ЦК України укладений договір є обов`язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу нявта/або документально підтверджене споживання електричної енергії (п.2.1.6 ПРРЕЕ).

Отже, споживання електричної енергії може відбуватися на підставі договору, укладеного з енергопостачальником лише власником або наймачем об`єкта споживача, яким позивач не являється.

Саме власник або наймач, що перебуває у договірних правовідносинах із енергопостачальником, несе відповідальність за порушення правил користування електроенергією і саме власник або наймач є відповідальною особою за збитки, завдані енергопостачальнику в результаті безоблікового використання електроенергії, що подається у належні йому на праві власності чи користування об`єкти споживача.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 473/3724/16-ц.

Позивач не зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 , не проживає в ньому та не користуеться електричною енергією, не є власником будинку та не укладав договору на постачання елетричною енергією з віповідачем щодо цього будинку, що підтверджується випискою з погосподарської книги №4 (а.с.7), особовими рахунками № НОМЕР_1 на оплату за користування елетричною енергією (а.с.13), тобто факту порушення п.5.5.5. «Правил роздрібного ринку електричної енергії» в домоволодінні АДРЕСА_1 , не допускав.

Натомість відповідачем розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ до акту №8007901 від 16.12.2024 року стосується споживачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (а.с.41) та саме на цих споживачів виписано рахунок № НОМЕР_2 на суму 58717-42 грн. (а.с.40 об.).

За таких обставин права та законні інтереси позивача порушені відповідачем та підлягають захисту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2020 року в справі №910/17955/17 відступила від правового висновку Верховного Суду України і визнала, що вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості має розглядатися судом як вимога про визнання недійсним акта постачальника електричної енергії.

Керуючись ст.ст.12,13,77,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково

Визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», пов`язаних зі складанням акту про порушення № 8007901 від 16.12.2024 року та рішення по розгляду даного акту, оформленого у вигляді протоколу засідання комісії № 7 від 09.01.2024 року про нарахування санкції у вигляді недорахованої електричної енергії на суму 58717, 42 грн. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 та скасувати рішення в цій частині.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2025 року.

Суддя В. С. Миргород