Постанова від 12.08.2025 по справі 314/2745/23

Дата документу 12.08.2025 Справа № 314/2745/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 314/2745/23

Провадження №22-ц/807/1116/25

Головуючий в 1-й інстанції Свідунович Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2025 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.суддів:Полякова О.З., Трофимової Д.А. секретарОстащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 березня 2025 року, ухвалене у м. Вільнянськ (повний текст рішення складено 18 березня 2025 року) у справі за позовом першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Запорізька районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року перший заступник керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області в інтересах держави в особі Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Запорізькою окружною прокуратурою вивчено питання законності набуття у власність громадянами земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Запорізької області, та встановлено факт незаконного набуття ОСОБА_2 та, як наслідок, ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку. Підставою державної реєстрації спірної земельної ділянки за ОСОБА_2 визначено Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 496543. Вказаний державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 232150001000825. Відповідно до відомостей, зазначених у вказаному державному акті, підставою виникнення права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку є розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації від 05.06.2010 № 235. Листом від 06.08.2018 Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області повідомила, що в документах Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області за 2010 рік розпорядження голови райдержадміністрації від 05.06.2010 № 235 не значиться. Розпорядження голови райдержадміністрації під № 235 видане 08.02.2010 й стосується питання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки члену с/т "Приозерне" ОСОБА_3 . Листом від 17.02.2023 Архівний відділ Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області повідомив, що розпорядження за № 235 у червні 2010 року головою Вільнянської райдержадміністрації не приймалось. Розпорядження Вільнянської райдержадміністрації Запорізької області № 235 було прийняте 08.02.2010, зі змісту його копії вбачається, що воно стосується питання надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки члену с/т "Приозерне" ОСОБА_3 . У державному акті серії ЯЖ № 496543 від 08.09.2011 зазначено відомості, які не відповідають дійсності, а саме неіснуюче розпорядження місцевої державної адміністрації, як підстава передачі земельної ділянки в приватну власність та номер, за яким вказана земельна ділянка мала б бути зареєстрована в Книзі записів, чого фактично здійснено не було. Отже, такий державний акт не є належним документом, що посвідчує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 2321584000:01:002:0116. Таким чином, з власності держави незаконно і безпідставно, в порушення вимог ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України, вибула земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га з кадастровим номером 2321584000:01:002:0116. Вказана земельна ділянка вибула з державної власності внаслідок державної реєстрації на підставі розпорядження місцевої державної адміністрації, яке фактично нею не приймалось, тобто, така земельна ділянка вибула з володіння власника поза його волею. Після видання державного акта серії ЯЖ № 496543 та державної реєстрації оспорюваної земельної ділянки за ОСОБА_2 , в подальшому ця земельна ділянка була продана на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.11.2017 ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 придбала вказану земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 2321584000:01:002:0116 в особи, яка не мала права її відчужувати.

На підставі викладеного прокурор просив витребувати у ОСОБА_1 на користь Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 2321584000:01:002:0116, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1386640423215, номер відомостей про речове право: 23132980), а також стягнути з останньої судові витрати.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 березня 2025 року, позов першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області інтересах держави в особі Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Запорізька районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про витребування земельної ділянки задоволено.

Витребувано у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (код ЄДРПОУ 04353238, адреса місцезнаходження: Запорізька область, Запорізький район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, буд. 17) земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 2321584000:01:002:0116, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1386640423215, номер відомостей про речове право: 23132980).

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909973, адреса місцезнаходження: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29-А, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи: 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, в розмірі 4026,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що право власності на спірну земельну ділянку у ОСОБА_2 виникло з моменту державної реєстрації 08.09.2011 року відповідно до норм діючого законодавства. З цього часу почався відлік позовної давності, який на момент подачі позову сплинув. Крім того, при ухваленні рішення судом не враховано, що спірна земельна ділянка була розпайована на підставі рішення Михайлівської сільської ради 24.02.2000 року, що встановлено постановою Запорізького апеляційного суду у справі 314/173/20 від 24.05.2023 року.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу перший заступник керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.09.2011 ОСОБА_2 на підставі розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації від 05.06.2010 № 235 було видано Державний акт серії ЯЖ № 496543 на право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га, розташовану на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 232150001000825.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.11.2017, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М., зареєстрованого в реєстрі за № 809, придбала у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 2321584000:01:002:0116, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

На підставі вказаного договору 01.11.2017 за № 23132980 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1386640423215).

Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України (у редакції на момент видачі державного акта серії ЯЖ № 496543 від 08.09.2011) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Отже, на момент видачі ОСОБА_2 державного акта серії ЯЖ № 496543 від 08.09.2011 місцеві державні адміністрації були наділені повноваженнями щодо розпорядження землями державної власності.

Листом від 06.08.2018 за № 2475/01-39 Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області повідомила, що в документах Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області за 2010 рік розпорядження голови райдержадміністрації від 05.06.2010 № 235 не значиться. Розпорядження голови райдержадміністрації під № 235 видане 08.02.2010 й стосується питання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки члену с/т "Приозерне" ОСОБА_3 .

Листом від 17.02.2023 за № 07-05/11-П/07-02 Архівний відділ Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області повідомив, що розпорядження за № 235 у червні 2010 року головою Вільнянської райдержадміністрації не приймалось. Розпорядження Вільнянської райдержадміністрації Запорізької області № 235 було прийняте 08.02.2010, зі змісту копії якого вбачається, що воно стосується питання надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки члену с/т "Приозерне" ОСОБА_3 .

На момент видачі державного акта серії ЯЖ № 496543 від 08.09.2011, за змістом ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчувалось саме державним актом.

Разом з тим, згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України (у редакції на момент видачі державного акта серії ЯЖ № 496543 від 08.09.2011) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 202 Земельного кодексу України (у редакції на момент видачі державного акта серії ЯЖ № 496543 від 08.09.2011) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Відповідно до п. 161 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 (чинного, на момент видачі державного акта серії ЯЖ № 496543 від 08.09.2011) державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди земельної ділянки із земель державної та комунальної власності здійснюється одночасно із державною реєстрацією земельної ділянки. Державна реєстрація здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Книги записів.

З урахуванням наведених норм законодавства, право власності на земельну ділянку у ОСОБА_2 мало виникнути з моменту державної реєстрації земельної ділянки, яка полягає у внесенні відповідних відомостей про земельну ділянку до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, а також до Поземельної книги.

У провадженні Відділення поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018081350000133 від 16.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 10.12.2019 у справі № 314/3083/18 в рамках вищевказаного кримінального провадження надано слідчому тимчасовий доступ до поземельної книги (усіх аркушів, на яких міститься уся інформація) щодо, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 2321584000:01:002:0116, книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею, договорів оренди землі в частині реєстрації, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 2321584000:01:002:0116 та в частині реєстрації, зокрема, державного акта серії ЯЖ № 496543, які зберігаються у Відділі у Вільнянському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області.

Листом від 20.01.2020 за № 0-8-0.26-174/105-20 Відділ у Вільнянському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повідомив, що запитувані документи у вказаному відділі не обліковуються.

Ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 14.04.2023 у справі № 314/3083/18 в рамках вищевказаного кримінального провадження надано тимчасовий доступ до оригіналів документів з можливістю їх вилучення, які перебувають у володінні Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, а саме до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, ведення якої здійснювалось Відділом у Вільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області за період з 01.01.2011 по 31.12.2011.

На виконання зазначеної ухвали дізнавачем вилучено оригінал Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі серії 1АА № 013944.

Зі змісту вказаної Книги записів вбачається, що датою відкриття Розділу 1 "Записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб" є 23.03.2011. Датою закриття вказаного розділу 09.08.2011.

Крім того, останнім записом Розділу 1 вилученої Книги записів є запис за порядковим номером 536, який стосується земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі державного акта, виданого 09.08.2011 та щодо якого здійснено державну реєстрацію за реєстраційним номером 232150001000536.

Разом з тим, зі змісту державного акта серії ЯЖ № 496543 вбачається, що він виданий 08.09.2011 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за реєстраційним номером 232150001000825.

Згідно з інформацією, наданою Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області (лист від 30.03.2023 за № 10-8-0.6-856/2-23), у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Вільнянському району Запорізько їобласті серії 1АА № 013944 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 496543 не зареєстрований, оскільки Розділ 1 Книги закритий 09.08.2011. Державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку здійснюється одночасно із державною реєстрацією земельної ділянки в порядку, визначеному Порядком ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 № 791). Книга записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі в паперовому вигляді, яка б містила запис про проведення (здійснення) державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 496543 в Головному управлінні Держгеокадастру у Запорізькій області відсутня. Станом на 29.03.2023 у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області не обліковується документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровим номером 2321584000:01:002:0116. Головним управлінням не приймалися накази про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також про затвердження документації із землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельних ділянок гр. ОСОБА_2 . Головне управління не зверталось до суду з позовом, пов`язаним з поновленням порушених інтересів територіальної громади.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 02.06.2023 № 10-8-0.6-1487/2-23 у Головному управлінні Держгеокадастру у Запорізькій області не обліковується поземельна книга в паперовому вигляді, відкрита на земельну ділянку з кадастровим номером 2321584000:01:002:0116. Разом з тим, під час опрацювання запиту, з урахуванням отриманої раніше з ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 14.04.2023 по справі № 314/3083/18 інформації, було виявлено, що під реєстраційними номерами 232150001000810 232150001000826 у жовтні 2011 року зареєстровані державні акти на інші земельні ділянки. Зазначений факт підтверджується наявними в Головному управлінні в паперовому вигляді Поземельними книгами на земельні ділянки, відкритими 10.10.2011 з наступними кадастровими номерами: 2321584000:01:003:0553, 2321584000:01:003:0526, 2321584000:01:003:0522, 2321584000:03:003:0289, 2321584000:02:004:0694, 2321582700:03:001:0805, 2321584000:01:003:0529, 2321584000:01:003:0541, 2321584000:01:003:0525, 2321584000:02:004:0080, 2321584000:01:003:0555, 2321582700:04:002:0821, 2321584000:01:003:0523, 2321584000:01:003:0561, 2321584000:01:003:0533, 2321584000:01:003:0517, 2321584000:01:003:0548.

Відповідно до висновку експерта від 23.08.2022 № СЕ-19/108-22/9488-ДД підпис, який міститься в графі "М.П. (підпис) навпроти прізвища ОСОБА_4 " у державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 496543, нанесений за допомогою еластичного кліше (факсиміле) печатки. Підпис, який міститься в графі "Начальник Відділу Держкомзему у Вільнянському районі (підпис) навпроти прізвища ОСОБА_5 " у державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 496543, нанесений за допомогою еластичного кліше (факсиміле) печатки.

Листом від 07.04.2023 за № 1176/01-30 Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області повідомлено, що гр. ОСОБА_2 в переліках розпоряджень Вільнянської райдержадміністрації Запорізької області за період з 2008 по 2012 роки не значиться.

Таким чином, у державному акті серії ЯЖ № 496543 від 08.09.2011 зазначено відомості, які не відповідають дійсності, а саме неіснуюче розпорядження місцевої державної адміністрації, як підстава передачі земельної ділянки в приватну власність та номер, за яким вказана земельна ділянка мала б бути зареєстрована в Книзі записів, чого фактично здійснено не було. Отже, такий державний акт не є належним документом, що посвідчує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 2321584000:01:002:0116.

Так, на підставі державного акта серії ЯЖ № 496543 від 08.09.2011, державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2321584000:01:002:0116 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено 19.10.2017 за номером запису - 22972098.

Таким чином, ОСОБА_2 19.10.2017 за відсутності належних підстав, протиправно заволодів земельною ділянкою з кадастровим номером 2321584000:01:002:0116 шляхом здійснення державної реєстрації права приватної власності на цю ділянку, а отже, саме з вказаного моменту підлягаю обчисленню строк позовної давності по цьому спору.

Правовою підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 2321584000:01:002:0116, площею 2,0000 га, був державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 496543 від 08.09.2011, виданий на підставі розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації від 05.06.2010 № 235.

Оскільки Вільнянською державною адміністрацією спростовано факт видачі ОСОБА_2 розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації від 05.06.2010 № 235 щодо надання йому земельної ділянки, воно не може вважатися підставою для набуття права власності особою на спірну земельну ділянку та не породжує відповідних правових наслідків.

Таким чином, з власності держави незаконно і безпідставно, в порушення вимог ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України, вибула земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га з кадастровим номером 2321584000:01:002:0116.

Після видачі державного акта серії ЯЖ № 496543 та державної реєстрації оспорюваної земельної ділянки за ОСОБА_2 , у подальшому ця земельна ділянка була продана на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.11.2017 ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 придбала вказану земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 2321584000:01:002:0116 в особи, яка не мала права її відчужувати.

На теперішній час належним власником земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 2321584000:01:002:0116) має бути саме Михайлівська сільська рада, оскільки вказана земельна ділянка: 1) належала до земель державної власності; 2) розташована за межами населених пунктів; 3) розташована у межах Михайлівської територіальної громади (на території Михайлівської сільської ради); 4) в силу положень п. 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України на теперішній час має належати до земель комунальної власності.

Задовольняючи вимоги позову, суд першої інстанції виходив з того, належним та ефективним способом захисту в даному випадку є витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га за кадастровим номером 2321584000:01:002:0116. До 19.10.2017 позивач не міг знати про вибуття спірної земельної ділянки із державної власності, оскільки до вказаного моменту державна реєстрація права власності на цю земельну ділянку проведена не була, тому саме 19.10.2017 розпочався перебіг трирічного строку позовної давності, який є подовженим зважуючи на запровадження карантину.

Колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції, зважуючи на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Запорізька окружна прокуратура дотрималась порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а саме листом від 07.04.2023 проінформувала Михайлівську сільську раду про порушення прав та інтересів територіальної громади та вказала на необхідність вжиття заходів, щодо повернення спірної земельної ділянки із незаконного володіння.

Жодних заходів, спрямованих на усунення порушень інтересів держави у спірних правовідносинах не було вжито компетентним органом протягом розумного строку після відповідного повідомлення про них прокурором, що підтверджує бездіяльність Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області і право прокуратури на звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 17 ЗК України, (в редакції чинній станом на час видачі державного акту на землю) визначені повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, до яких зокрема належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, ((в редакції чинній станом на час видачі державного акту на землю), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться зокрема у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок визначений положеннями ст. 118 ЗК України.

Так, відповідно до положень ч.ч.7, 8, 9 указаної норми громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (уразі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства); районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін; розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія); комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а вразі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Зазначеними нормами права встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

Таким чином, необхідною передумовою виникнення права приватної власності на земельну ділянку державної чи комунальної власності має бути рішення про передання у приватну власність цієї ділянки, прийняте відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, які діють від імені власника (висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 31 жовтня 2012 року у справі № 6-53цс12). Відсутність такого рішення держави в особі уповноваженого органу означає, що відчуження земельної ділянки не відбулось.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права й обов`язки безпосередньо виникають, зокрема, з актів органів місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України). Отже, рішення цих органів можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов`язків (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 07.11.2018 справа № 488/5027/14-ц).

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини першої статті 126 ЗК України у редакції, чинній на час видання державного акта, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (у редакції, чинній з 1 травня 2009 року до 1 січня 2013 року - державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті; а у редакції, чинній з 1 січня 2013 року, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до п.п.10, 11 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1021, у редакції, чинній на час видачі спірного державного акту, записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку. Дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

Пунктами 13, 14 Порядку передбачено, що державна реєстрація документа, що посвідчує право на земельну ділянку, проводиться за місцем розташування земельної ділянки. Кожному документові, що посвідчує право на земельну ділянку, при здійсненні його державної реєстрації, присвоюється реєстраційний номер.

Судом встановлено, що у державному акті серії ЯЖ № 496543 від 08.09.2011 зазначено відомості, які не відповідають дійсності, а саме неіснуюче розпорядження місцевої державної адміністрації, як підстава передачі земельної ділянки в приватну власність та номер, за яким вказана земельна ділянка мала б бути зареєстрована в Книзі записів, чого фактично здійснено не було. Отже, такий державний акт не є належним документом, що посвідчує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 2321584000:01:002:0116.

З наведених обставин, підтверджених доказами, встановлено факт незаконності вибуття спірної земельної ділянки із державної власності володіння власника поза його волею.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечень відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

Відповідно до ч. 3 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Власник із дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Отже, зважаючи на встановлення факту незаконності вибуття спірної земельної ділянки із володіння власника позивача поза його волею, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо витребування у ОСОБА_1 на користь Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області спірної земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги з приводу пропуску позовної давності не є слушними, з огляду на обґрунтоване мотивування викладене в оскаржуваному рішенні суду з цього приводу, і колегія суддів погоджується з тим, що строк позовної давності не є пропущеним, оскільки є продовжений на час карантину та воєнного стану.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 березня 2025 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 14 серпня 2025 року.

Головуючий, суддя-доповідач С. В. Кухар

судді: О. З. Поляков

Д. А. Трофимова