Постанова від 14.08.2025 по справі 520/10814/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2025 р. Справа № 520/10814/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 року (ухвалене суддею Григоровим Д.В.) в справі № 520/10814/24

за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ

до ОСОБА_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням, в сумі 73197,50 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 р. та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України Про Національну поліцію, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ (в подальшому - ХНУВС) від 19.07.2019 р. № 240 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції України та зараховано курсантом ХНУВС з 15.09.2019 р.

01.09.2019 р. на виконання наказу МВС від 01.03.2017 р. № 173 «Про затвердження Типового форми Контракту про здобуття освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» між відповідачем, ХНУВС та ГУНП в Харківській області укладено контракт № 274 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.

Наказом ХНУВС від 17.08.2021 р. № 334 о/с відповідача перевели для подальшого проходження служби до ГУНП в Харківській області з 25.08.2021 р.

Наказом ХНУВС від 05.03.2022 р. № 112 відповідача відрахували зі складу слухачів ХНУВС у зв`язку із закінченням навчання з 05.03.2022 р.

Наказом Департаменту особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 20.02.2024 р. № 167 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції згідно з Законом України «Про Національну поліцію» п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 14.02.2024 р. Листом Департаменту особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27.02.2024 р. № 2734/59/14-2024 повідомлено Університет про звільнення відповідача.

Згідно з Довідкою-розрахунком витрат, пов`язаних з утриманням курсанта від 26.03.2024 р., відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у ХНУВС на загальну суму 73197,50 грн.

Повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі було вручено ОСОБА_1 під підпис 21.02.2024 р. Строк для добровільного відшкодування витрат сплинув 21.03.2024 р. До вказаного строку відповідач добровільно не відшкодував кошти, витрачені на його утримання у ХНУВС.

Внаслідок непогашення відповідачем в добровільному порядку витрат, пов`язаних з його утриманням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивача звільнено за власним бажанням з органів внутрішніх справ до закінчення трирічного строку після закінчення навчання, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання в Харківському національному університеті внутрішніх справ, що передбачено умовами договору та чинним законодавством.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію", служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Статтею 72 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що професійне навчання поліцейських складається з:1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Відповідно до ч. 2ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію",підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Згідно з ч. 4ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію",особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставіпідпунктів 2,4частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, впорядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за станом здоров`я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (ч. 5ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (в подальшому - Порядок № 261).

Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 261, витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимогЦивільного кодексу України.

Типову форму контракту затверджує МВС.

Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку № 261).

Пунктом 5 Порядку № 261 передбачено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Пунктом 6 Порядку № 261 визначено, що особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів.

Згідно з п.8 Порядку № 261, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства слідує, що у разі звільнення особи зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу, скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, особа зобов`язана відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з її утриманням у вищому навчальному закладі, які відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася, а у разі відмови від добровільного відшкодування таких витрат, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Судовим розглядом встановлено, що 01.09.2019 р. між Харківським національним університетом внутрішніх справ (виконавець), Головним управлінням Національної поліції в Харківській області (замовник) та ОСОБА_1 (особа) було укладено контракт № 274 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.

Відповідно до пп.5 п.3 розд. ІІ контракту про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських № 274 ОСОБА_1 зобов`язується у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Відтак, системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що у разі укладення контракту про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України між вищим навчальним закладом, територіальним органом внутрішніх справ та курсантом та проходження ним навчання на останнього покладаються відповідні обов`язки передбачені чинним законодавством України та контрактом.

Так, у разі звільнення з органів внутрішніх справ (зі служби в поліції) протягом трьох років після закінчення навчання, курсант зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що спір між сторонами виник щодо відшкодування коштів, які витрачено на утримання відповідача в університеті, у зв`язку з тим, що він звільнився за власним бажанням зі служби в органах Національної поліції менш ніж через три роки відколи закінчив навчання (що є порушенням умов контракту).

Згідно витягу з наказу ХНУВС №112 від 05.03.2022 р. відповідача відраховано зі складу слухачів факультету № 5 Харківського національного університету внутрішніх справ у зв`язку із закінченням навчання та присвоєнням ступеня вищої освіти «бакалавр» з 05.03.2022 р.

Згідно витягу з наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 20.02.2024 р. № 167 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції згідно з Законом України «Про Національну поліцію» п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 14.02.2024 р.

Листом Департаментом поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27.02.2024 р. № 2734/59/14-2024 повідомлено Університет про звільнення відповідача.

Отже, враховуючи, що відповідач звільнився за власним бажанням зі служби в органах Національної поліції менш ніж через три роки після закінчення навчання (що є порушенням умов контракту), то, згідно чинного законодавства, у відповідача виник обов`язок відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що у власноручно підписаному відповідачем контракті вказувалося на обов`язок відповідача відшкодувати витрати за навчання у вищому навчальному закладі, тобто відповідач був обізнаний щодо наявності у нього обов`язку із відшкодування витрат за навчання у навчальному закладі у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за правилами положень ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію»та п. 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.09.2021 р. в справі №520/11540/19, від 30.08.2022 р. в справі №480/8200/20, від 14.12.2022 р. в справі №520/5837/2020, від 13.01.2023 р. в справі №440/2692/20 та від 19.10.2023 р. в справі №520/1444/22.

Тобто, відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.

Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавцем пов`язано можливість звернення навчального закладу із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Судовим розглядом встановлено, що після звільнення зі служби в поліції відповідачу було вручено під розписку 21.02.2024 р. повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі.

З вказаного повідомлення слідує, що відповідач зобов`язаний протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі ХНУВС, витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі в повному розмірі за весь період навчання. Таке повідомлення містить реквізити рахунку для перерахування коштів, проте розміру витрат не містить, що є порушенням п. 5 Порядку № 261.

Враховуючи, що у повідомленні про відшкодування витрат має бути зазначено їх розмір та реквізити рахунку для перерахування коштів для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання, а вручене відповідачу повідомлення такого розміру витрат не містить, то вказане дає підстави для висновку, що відповідач не був повідомлений про розмір витрат, які є предметом стягнення у цій справі, для їх добровільного відшкодування.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що особі, яка навчалась надано право протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення (21.02.2024 р.) відшкодувати витрати на навчання, проте довідка-розрахунок таких витрат у розмірі 73197,50 грн. була складена ХНУВС лише 26.03.2024 р., тобто після спливу строку наданого відповідачу для добровільного відшкодування витрат, що свідчить про необізнаність відповідача про розмір витрат для добровільного відшкодування.

Сам факт отримання відповідачем повідомлення про відшкодування витрат на навчання не свідчить про наявність у ХНУВС підстав для звернення до суду про стягнення з відповідача витрат на навчання в судовому порядку, оскільки про розмір таких витрат відповідач повідомлений не був, отже був позбавлений можливості для їх добровільного відшкодування.

Враховуючи, що чинне законодавство України пов`язує звернення до суду про стягнення витрат на навчання з відмовою їх добровільного відшкодування, а у даній справі відповідач такої можливості не мав, оскільки не був обізнаний про розмір витрат, то у позивача підстави для звернення до суду з вказаним позов відсутні.

Отже, суд першої інстанції вищенаведеного не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 р. скасувати, та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 в справі № 520/10814/24 скасувати.

Ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову Харківського національного університету внутрішніх справ.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін