Ухвала від 14.08.2025 по справі 283/564/25

Справа № 283/564/25

Провадження №1-кп/283/159/2025

У Х В А Л А

14 серпня 2025 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ), її захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 15.11.2024 за № 12024060510000362, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2025 до Малинського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 15.11.2024 за № 12024060510000362, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України. Обвинуваченій ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачена ОСОБА_4 може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити нове кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.

25.07.2025 від обвинуваченої ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання про зміну їй запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, так як зазначені ризики прокурора жодним доказом не доведені, відсутні докази її винуватості у вчиненні злочинів.

В судовому засіданні прокурор підтримав позицію щодо необхідності продовження обвинуваченій строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам.

Обвинувачена ОСОБА_4 заперечила щодо клопотання прокурора та підтримала власне клопотання, зазначила, що доказів винуватості прокурором не надано, а тому відсутні підстави для тримання її під вартою.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо продовження строку тримання під вартою, посилаючись на те, що клопотання є необґрунтованим. Просив застосувати до обвинуваченої домашній арешт за місцем її проживання в АДРЕСА_1 .

Розглянувши клопотання прокурора та обвинуваченої, заслухавши думку учасників, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ч.2 ст.177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За змістом статті 199КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

На доводи обвинуваченої щодо відсутності доказів її вини у кримінальних правопорушеннях, суд зауважує, що при вирішенні клопотання про продовження строку тримання під вартою суд оцінює наявність ризиків ймовірної протидії обвинуваченої кримінальному провадженню, а не оцінює ґрунтовність доказів винуватості у пред`явленому обвинуваченні.

Ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення обвинуваченою зазначених дій.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачена обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність.

Підставою для обрання і надалі продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачена може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити нові кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків.

З моменту взяття обвинуваченої під варту і продовження такого запобіжного заходу та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченої може забезпечити більш м`який запобіжний захід.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою не встановлено.

Ризики, що існували на час обрання і продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшилися, що виправдовує тримання обвинуваченої під вартою.

Застосування до обвинуваченої іншого запобіжного заходу, за даних обставин суд вважає недоцільним, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої, а тому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити.

Збереження обґрунтованої підозри є обов`язковою умовою продовження тримання особи під вартою. Обвинувачення прокурором не змінено.

Обвинувачена має зареєстроване місце проживання у Закарпатській області, що не підпадає під юрисдикцію органу досудового розслідування та прокуратури у даному провадженні. Маючи двох неповнолітніх дітей та реєстрацію у прикордонній області ОСОБА_4 безперешкодно може перетнути державний кордон України.

Позиція захисника щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , не узгоджується з позицією обвинуваченої, яка під час судового розгляду зазначила, що в с. Устинівка не має постійного місця проживання, а приїздила за вказаною адресою на прохання її співмешканця.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченій немає, а наявні підстави для продовження строку тримання під вартою.

При цьому, обвинуваченій може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у разі внесення застави.

Відповідно до ч. 4 ст.182КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу.

Враховуючи матеріальний стан обвинуваченої, тяжкість правопорушень, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст.182КПК України у розмірі 95 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків.

Керуючись ст.ст.177,183, 331,372, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024060510000362 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8» строком на 60 (шістдесят) днів, до 12 жовтня 2025 року (включно).

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави 95 (дев`яносто п`ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 287660 (двісті вісімдесят сім тисяч шістсот шістдесят) гривень.

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок (одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області код за ЄДРПОУ 26278626 МФО 820172 в ДКС України м. Київ р/р UA678201720355249002000000277) коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення та обвинувачена підлягає звільненню з-під варти негайно, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України під зобов`язання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- не виїжджати із АДРЕСА_2 , без дозволу суду;

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

- утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

У задоволенні клопотання обвинуваченої про зміну запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали направити уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення для виконання та вручення обвинуваченій під розписку.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою в той же строк з моменту її вручення.

Суддя ОСОБА_1