Рішення

від 07.12.2010 по справі 29/334-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/334-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2010 р.                                                            Справа № 29/334-10

вх. № 9688/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В. 

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача –не з'явився

відповідач 1 –не з'явився

відповідача 2 – Трофименко Р.О.

розглянувши справу за позовом ПАТ "Мегабанк" м. Харків  

до  ПП "Радіус-Консалтинг-Плюс", м. Харків

та до ПП «Онікс-КО», м. Харків  

про стягнення 558430,49 грн.

та за зустрічним позовом ПП «Онікс-КО»м. Харків

до Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», м. Харків

та до ПП «Радіус-Консалтинг-Плюс»м. Луганськ

про визнання договорів неукладеними та недійсними

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Мегабанк" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно 558430,49 грн. збитків та судові витрати.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що  в зв'язку з неправомірними діями Відповідача 1, пов'язаними з договорами б/н від 01.03.2009 року та  договорами б/н від 13.07.2009 року, в результаті позапланової документальної перевірки, що проводилася лише з питань правових відносин з Відповідачем 1, нараховано штрафні санкції в сумі   558 430,49 грн., що на думку Позивача є збитками. Оскільки Відповідач 2 є поручителем, то Відповідачі солідарно повинні відшкодувати Позивачу збитки в сумі 558 430,49 грн.

Ухвалою суду від 08.11.10 було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 24.11.10.

17.11.10 позивач надав до канцелярії суду супровідним листом (вх.№24624) документи для долучення до матеріалів справи, на виконання ухвали суду.

18.11.10 до суду надійшов зустрічний позов ПП "Онікс-КО" в якому 2-й відповідач просить суд визнати договір б/н від 01.03.09 підписаний між ПАТ "Мегабанк" та ПП "Радіус-Консалтинг-Плюс" неукладеним та недійсним, а також, визнати договір б/н від 13.07.09 підписаний між ПАТ "Мегабанк" та ПП "Радіус-Консалтинг-Плюс" неукладеним та недійсним.

Ухвалою суду від 18.11.10 зустрічний позов був прийнятий до розгляду.    

Представник Позивача та Відповідача 1 в судове засідання не з'явились.

Відповідач 1  відзиву на позов не надав.

Відповідач 2 відзиву на позов не надав, однак представник Відповідача 2  в судовому засіданні заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Позивачем надано до суду відзив на зустрічну позовну заяву ПП «Онікс-КО», просить відмовити в задоволенні зустрічного позову, оскільки, на думку Позивача, договір б/н  від 01.03.2009 року  та договір б/н від 13.07.2009 року  є укладеними та дійсними.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між ПАТ «МЕГАБАНК» та ПП «Радіус- Консалтинг-Плюс» укладено договір б/н  від 01.03.2009 року, відповідно до якого Відповідач 1 надав Позивачу послуги з модернізації, технічного переозброєння програмно-технічного комплексу, автоматизованої системи Єдиний розрахунковий центр на суму 5000 000,00 грн. та договір б/н від 13.07.2009 року, відповідно до якого Відповідач 1 надав Позивачу послуги з модернізації, технічного переозброєння програмно-технічного комплексу, автоматизованої системи Єдиний розрахунковий центр на суму 3000 000,00 грн.

З метою належного виконання зобов'язань за договором б/н від 01.03.2009 року та за договором б/н від 13.07.2009 року між ПАТ «МЕГАБАНК» та ПП «Онікс-КО» укладено договір поруки  від 27.08.2010р.

Згідно з п. 2.1.1. договору поруки  Відповідачі 2 зобов'язався відповідати перед Позивачем за порушення Відповідачем 1 зобов'язань за б/н від 01.03.2009 року та за договором б/н від 13.07.2009 року  в тому числі і  за будь-які збитки, пов'язанні з неналежним виконанням договору.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору поруки Відповідач 2 відповідає перед Позивачем за порушення зобов'язання Відповідачем 1 як солідарний боржник, у тому ж обсязі, що і Відповідач 1, включаючи сплату основного боргу за кредитом, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Позивач на виконання умов  договору від 01.02.2009 року сплатив Відповідачу1  5000 000,00 грн. за надані послуги, що підтверджується меморіальним ордером № 1359-1 від 14.04.2009р., № 1359-1 від 01.04.2009р., № 1359-7 від 23.03.2009р.

На виконання умов договору б/н від 13.07.2009 року Позивачем перераховано на розрахунковий рахунок Відповідача 1 грошові кошти на суму 3000 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером  № 1359-28 від 17.07.2009р., № 1359-195 від 27.08.2009р., № 179-14 від 03.08.2009р.

Відповідно до Акт № 1 від 02.06.2010 року про невиправні пошкодження справ в результаті затоплення приміщення Архіву відбулося невиправне пошкодження документів, в тому числі і оспорюваних договорів.

Підтвердженням факту укладання та дійсності вказаних договорів є не тільки сплата за виконанні роботи, а і відображення вказаних договорів

В бухгалтерському обліку Позивача відображено вказані договори, так, відповідно до Розрахунку суми амортизаційних відрахувань по основних фондах нематеріальних активах за період з 01.07.2008  по 30.09.2009 ПАТ «МЕГАБАНК» поліпшено основні фонди у 3 кварталі 2009 року  на суму 5 000 000,00 грн., тобто на суму виконаних робіт по договору б/н від 01.03.2009 року, а в 4 кварталі 2009 року  поліпшено на суму 3 000 000,00 грн., тобто на суму виконаних робіт по договору б/н від 13.04.2009 року.

Відповідно до звіту 14.04.2009 року змінена балансова і остаточна вартість програмно-технічного комплексу ЄРЦ  на суму 5000 000,00 грн.; 27.08.2009 року  змінена балансова і остаточна вартість програмно-технічного комплексу ЄРЦ  на суму 3000 000,00 грн.  

Висновком комплексного експертного обстеження комп'ютерної техніки і програмних продуктів та економічного дослідження № 8483/8484 від 03.11.2010 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса підтверджено, що ПП «Радіус-Консалтинг-Плюс» виконано роботи по зазначеним договорам -  ПАТ «МЕГАБАНК» надано послуги з модернізації, технічного переозброєння програмно-технічного комплексу, автоматизованої системи Єдиний розрахунковий центр.    

Судом встановлено, що сторони виконали свої зобов'язання по договорам, Відповідач 1 виконав роботи, а Позивач прийняв виконані роботи та сплатив за надані послуги.

Згідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

          Відповідно до   ч. 8 ст. 181 ГКУ у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Суд приходить до висновку, що зазначені договори є укладеними, так як сторони вчинили певні дії по їх виконанню.

Судом встановлено, що договори є дійсними, оскільки, сторонами, при їх укладені, додержано загальні вимоги, які відповідно до статті 203 ЦК України  є необхідними для чинності правочину.

Зміст договорів не суперечить Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, оскільки умовами укладених договорі не порушено положень як законів, так і інших нормативно-правових актів, прийнятих на основі Конституції України, так як укладання договорів про надання  послуги з модернізації, технічного переозброєння програмно-технічного комплексу, автоматизованої системи Єдиний розрахунковий центр Позивача ніяким чином не може зашкодити моральним засадам суспільства. Стосовно відповідності умов договорів діючому законодавству слід відмітити, що відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Як свідчать наявні документи сторони виконали дії, що свідчать про укладення саме договорів про надання послуг, у відповідності до діючого законодавства, Відповідачем 1, як виконавцем, надано послуги, а Позивачем, як замовником, вони сплачені.

Особи, що вчиняли правочини, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, оскільки сторонами виконано умови договору, що свідчить про підтвердження підприємствами повноважень осіб, що підписували договорів.  У випадку вчинення правочину з перевищенням повноважень, відповідно до ст. 241 ЦК України правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Як вже встановлено, Відповідач надав послуги, а Позивач їх сплатив, що свідчить про схвалення правочину.

Виконання сторонами договору свідчить  про те, що волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі.

Укладені договори були вчинені у формі, встановленій законом, в простій письмовій формі відповідно до ст. 207 ЦК України, що підтверджується Актом про невиправні пошкодження справ та меморіальними ордерами, в яких в призначеннях платежу  зазначено відповідний договір.

Укладені договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Оскільки правочин є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, то Відповідач 1 як сторона по договору реально набув цивільні обов'язки – надати послугу та цивільне право – отримати оплату за надану послугу, відповідно Позивач набув право на отримання послуги та обов'язок по її оплаті. Судом встановлено, що зазначені обов'язки були виконані сторонами договорів, що свідчить реальне настання правових наслідків.

З урахуванням  встановленого та норм діючого законодавства України, суд приходить до висновку, що  договір б/н  від 01.03.2009 року  та договір б/н від 13.07.2009 року  є укладеними та дійсними.

Отже, з огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення зустрічного позову Приватного підприємства «Онікс-КО» про визнання договорів неукладеними та недійсними.

Разом з тим, суд не вбачає і правових підстав для задоволення позову ПАТ «Мегабанк» про стягнення збитків.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Позивача з питань правових відносин з платником податків ПП «Радіус-Консалтинг-Плюс». В Акті перевірки від 27.09.2010 року  зазначено, що договори б/н від 01.03.2009 року та за договором б/н від 13.07.2009 року є нікчемними, оскільки договір суперечить ЦК України, так як у Відповідача 1 відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарського зобов'язання по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що в свою чергу свідчить про відсутність наміру Відповідача 1 створення правових наслідків.

Позапланова документальна перевірка проводилася лише з питань правових відносин з Відповідачем 1, що виникли на підставі договору б/н від 01.03.2009 року та  договору б/н від 13.07.2009 року.

Наслідком таких правочинів стало  віднесення ПДВ до складу податкового кредиту та валових витрат Позивача, що стало причиною для  суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 558 430,49 грн.

На думку Позивача  вказана сума є збитками, які виникли в зв'язку з неправомірними діями відповідача. Тому з Відповідачі солідарно повинні відшкодувати Позивачу збитки в сумі 558 430,49 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГКУ передбачено, що  учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.  Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За загальним правилом збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.

В Роз'ясненні Вищого арбітражного суду № 02-5/215  від 01.04.1994 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» зазначено, що для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України).

Суд, оцінивши усі фактичні дані, прийшов до висновку, що Позивач не доведено, що нараховані штрафи є шкодою заподіяною відповідачами, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

Позивачем не доведено, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, які виникли у  нього, виникли наслідок такої протиправної поведінки.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків.

Суд вважає, що в даному випадку, відсутній склад цивільного правопорушення і як наслідок, у суду відсутні підстави для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків - стягнення з відповідачів  558 430,49 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також те, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 638, 640, 642 ЦК України, ст. ст. 179,180,181 ГК України та ст.ст. 1, 4, 43, 12, 33, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Мегабанк»  до Приватного підприємства «Онікс-КО» відмовити повністю.

В задоволені позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до Приватного підприємства «Радіус-Консалтинг-Плюс» про стягнення  558 430,49 грн. відмовити.

В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства «Онікс-КО» до Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» відмовити повністю.

В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства «Онікс-КО» до Приватного підприємства «Радіус-Консалтинг-Плюс» відмовити повністю.

Суддя                                                                                 Тихий П.В.