Рішення від 15.08.2025 по справі 631/1236/24

Справа №631/1236/24

Провадження №2/639/306/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2025 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Рубіжного С.О.,

за участю секретаря - Чубенко О.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобаварського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Службу у справах дітей Нововодолазької селищної ради, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2024 року до Нововодолазького районного суду Харківської області звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до відповідача ОСОБА_3 , зазначивши третьою особою Відділ опіки та піклування Нововодолазької селищної ради, і просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Визначити місце проживання ОСОБА_4 з її батьком ОСОБА_1 , на вихованні і повному матеріальному забезпеченні якого вона знаходиться.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який за рішення суду було розірвано. Під час перебування у шлюбі у сторін народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу відповідач покинула дочку і виїхала в невідомому напрямку.

З 2019 року дитиною опікується лише батько. Мати своїх батьківських обов`язків не виконує, долею доньки не цікавиться, не приймає участі у її вихованні та утриманні.

За весь час відповідач не робила спроб побачитись з дитиною, не телефонувала з цього приводу, не надсилала жодних подарунків або привітань до свят.

У зв`язку з вищевикладеним позивач і вимушений був звернутися до суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 11 жовтня 2024 року позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова.

Згідно супровідного листа Нововодолазького районного суду Харківської області від 06.11.2024 року, справа' надійшла до Жовтневого районного суду м. Харкова 11.11.2024 року.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024 року для розгляду вказаної справи було визначено головуючого суддю Рубіжного С.О.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.11.2024 року позов залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання ухвали суду від 15.11.2024 року позивачем вказані недоліки позовної заяви були усунуті.

В уточненому позові просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Визначити місце проживання ОСОБА_4 з її батьком ОСОБА_1 , на вихованні і повному матеріальному забезпеченні якого вона знаходиться.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі. Призначено підготовче судове засідання.

10 грудня 2024 року через канцелярію суду, від начальника Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради Марини Синиця, надійшло клопотання про заміну третьої особи, відділ опіки та піклування Нововодолазької селищної ради на належну третю особу Службу у справах дітей Нововодолазької селищної ради, розглянути клопотання без участі представника.

Ухвалою суду від 16 грудня 2024 року залучено до участі у справі якості третьої особи Службу у справах дітей Нововодолазької селищної ради, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, виключивши із суб`єктного складу третю особу Відділ опіки та піклування Нововодолазької селищної ради. Відкладено підготовче судове засідання.

31 січня 2025 року на адресу суду представника Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Службу у справах дітей Нововодолазької селищної ради, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради в частині визначення місця проживання дитини - залишити без розгляду.

Клопотання позивача ОСОБА_1 про виклик свідків - задоволено. Викликано для допиту в судовому засіданні свідків.

Закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Службу у справах дітей Нововодолазької селищної ради, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав. Призначено справу до судового розгляду.

Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX внесено зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, який набув чинності 25.04.2025. Зокрема, змінено найменування Жовтневого районного суду міста Харкова на Новобаварський районний суд міста Харкова.

Ухвалою суду від 03 червня 2025 року витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію, чи перетинали кордон України (виїзд з України та в`їзд до України) - громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 01 січня 2020 року та по теперішній час.

10 червня 2025 року на адресу суду надійшло повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кузнєцов О.Є. наполягали на задоволені позовних вимог, посилаючись на обставини викладені в позові. Зазначили, що протягом розгляду справи відповідач також жодного разу не здійснювала жодних дій щодо прояву інтересу до дитини, не дзвонила не приїжджала.

Відповідач належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України у судове засідання повторно не з`явилась, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив не надала.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, в матеріалах справи міститься заява представника Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області про розгляд справи без участі їх представника.

Суд вислухавши позивача, його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Як було встановлено судом сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який 22 травня 2019 року рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області було розірвано. (а.с. 9 - 11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_4 , про що зроблено відповідний актовий запис №865 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 27.10.2015 року. Батьками дитини зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 8).

Витягом з реєстру територіальної громади, що містяться в матеріалах справи, підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 209.09.2008 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Згідно акту №453 від 07.06.2024, складеного депутатом округу №4 Нововодолазької селищної ради Ярошенко Лідії Іванівни обстеження житлово-побутових умов, виявлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 дійсно проживає за адресою реєстрації: АДРЕСА_2 разом із своєю донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та знаходиться на повному його забезпеченні. Мати ОСОБА_3 , з 2019 року у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини участі не приймає, з 2022 року і на даний час знаходиться за кордоном (а.с. 12).

Відповідно до довідок від 08.06.2024 за підписом лікаря ЗПСМ ОСОБА_5 пацієнт ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зверталась за медичною допомогою до сімейного лікаря АЗПСМ с. Нова Водолага лише у супроводі батька ОСОБА_1 . Біологічна мати дівчинки ОСОБА_3 жодного разу не з`являлась на прийом до сімейного лікаря та не цікавилась здоров`ям доньки (а.с.13, 14).

Відповідно до довідки №01-24/219 від 06.06.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ученицею 4-го класу Комунального закладу «Нововодалазька санатрона школа» Харківської обласної ради. Біологічна мати ОСОБА_3 за час навчання ОСОБА_4 з 2021 по 2024 роки заклад освіти не відвідувала, з класним керівником та вихователем не спілкувалася, на батьківських зборах не була присутня, дитину додому не забирала. Вихованням дитини займається виключно батько, ОСОБА_1 (а.с. 15).

За наслідками встановлення судом зареєстрованого місця проживання відповідача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована з 23.12.2020 за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується відповіддю №898480 від 12.11.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 32).

Згідно повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №19/47287-25 від 05.06.2025, щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 01.01.2020 по теперішній час (станом на 12:36 05.06.2024) даних не виявлено (а.с. 149).

Відповідно до Висновку Служби у справах дітей Нововодолазької селищнох ради від 23.01.2025 року №81 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 вони вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 91 - 92).

Згідно із ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до вимог частини першої та другої статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року №3 роз`яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

По справі 753/2025/19 за наслідком розгляду спору про позбавлення батьківських прав, постановою Верховного Суду від 06 травня 2020 року, суд виходив з тих мотивів, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Суд вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 , і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

В даній ситуації суд звертає увагу, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини (далі Європейський Суд) у справі «Савіни проти України», пункт 49 рішення у справі «Хант проти України»).

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Верховний суд України в постанові від 24.10.2018 року по справі №761/2855/17 також вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Як встановлено судом, після розірвання шлюбу, мати покинула дитину та виїхала в невідомому напрямку, жодним чином долею доньки не переймалась.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яка є депутатом округу №4 Нововодолазької селищної ради, дали свідчення, що кожна з них доводяться позивачеві сусідками, добре знають сім`ю ОСОБА_1 , їм добре відоме, що малолітньою ОСОБА_4 опікується батько дівчинки. Мати ОСОБА_3 не бачили з 2019 року, коли позивач з дитиною почали постійно проживати в селі. На святах дня народження дитини, ОСОБА_4 чекала привітань від матері, але так їх і не було. Батько дитини належним чином виконує свої батьківськи обовязки.

Відтак, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та забезпеченню своєї доньки, а саме після розірвання шлюбу з 2019 року не проживає з дитиною, залишила ії, не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, матеріально не забезпечує, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне позбавити її батьківських прав відносно малолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесенні останнім судові витрати у розмірі 1211,20 грн. за вимогу щодо позбавлення батьківських прав (а.с. 1).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 200, 247, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 165, 166 , 180, 181, 182, 183, 192 СК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Служба у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 42126819, місцезнаходження: 63202, Харківська область, Харківський район, селище Нова Водолага, вул. Донця Григорія, буд. 14;

Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 26489104, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 55.

Повний текст рішення складено 15.08.2025.

Суддя С.О. Рубіжний