Ухвала від 11.08.2025 по справі 522/2092/24

Справа № 522/2092/24

Провадження № 2-з/522/436/25

УХВАЛА

11 серпня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Запольської А.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Юрченко К.А.,

заявника ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Гаврилюка А.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання ОСОБА_2 про скасування заходівзабезпечення позовуу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини, та зазустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В. перебуває справа №522/2092/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини.

06.11.2024 ухвалою судді Домусчі Л.В. заяву представника ОСОБА_1 адвоката Осипова Б.В. про забезпечення позову задоволено. Забезпечено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини шляхом обмеження права виїзду за межі України малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди батька ОСОБА_1 до набрання судовим рішенням законної сили.

Справу суддею Домусчі Л.В. призначено до судового розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 23.09.2025.

31.07.2025 до суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 06.11.2024 у справі № 522/2092/24.

31.07.2025 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено головуючого суддю Домусчі Л.В.

31.07.2025 від ОСОБА_2 надійшла заява про доручення розгляду справи іншому судді, оскільки суддя Домусчі Л.В. з 28.07.2025 по 22.08.2025 перебуває у щорічній основній відпустці.

Розпорядженням керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси від 31.07.2025 №1272/25 з метою дотримання розумних строків розгляду справи призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

31.07.2025 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Федчишену Т.Ю.

04.08.2025 ухвалою головуючого судді Федчишеної Т.Ю. задоволено самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 522/2092/24, оскільки розпорядження не містить правових підстав для призначення проведення повторного автоматизованого розподілу заяви, поданої в рамках розгляду справи, яка перебуває у провадженні судді Домусчі Л. В. та знаходиться у неї.

Розпорядженням керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси від 04.08.2025 №1289/25 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у якому зазначено, що відповідно до абз. 5 п. 2.3.22. Положення про автоматизовану систему документообігу суду - у разі задоволення відводу або самовідводу заміна судді здійснюється автоматизованою системою на підставі рішення про відвід (самовідвід) у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.21 пункту 2.3 цього Положення. Згідно з п. 2.3.44. Положення про автоматизовану систему документообігу суду - винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки), що додається до матеріалів справи. За правилом ч. 7 ст. 33 ЦПК України - невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом. У відповідності до п. 3.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу Д-3 для розподілу судових справ та матеріалів між суддями в Приморському районному суді міста Одеси - повторний розподіл справ і матеріалів, у разі заміни головуючого судді, здійснюється з урахуванням вимог пунктів 3.1. 3.4. цих Засад.

04.08.2025 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Павлик І.А.

07.08.2025 ухвалою суду клопотання прийнято до розгляду.

У судовому засіданні ОСОБА_2 просила суд задовольнити клопотання про скасування заходів забезпечення позову, а ОСОБА_1 та його представник, а також представник органу опіки та піклування просили суд відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали заявленого клопотання про скасування заходів забезпечення позову, заслухавши доводи та заперечення сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 2, 3, 10 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає рівною мірою інтереси як позивача, так і відповідача.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а має на меті лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд виходив із співмірності вжитих судом заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам. Застосований судом вид забезпечення позову не обмежив, у разі необхідності, ОСОБА_2 за згодою батька ОСОБА_1 вивезти за межі України малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмеживши її лише у виїзді за межі України малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди батька ОСОБА_1 до набрання судовим рішенням законної сили.

В межахрозгляду справиухвалою судувід 12.12.2024у справіпризначено судовупсихологічну експертизу,проведення якоїдоручено експертамОдеського науково-дослідногоінституту судовихекспертиз Міністерстваюстиції України,провадження усправі булозупинено начас проведеннязазначеної експертизи. На вирішення експертизи поставлені наступні питання:

1) Які індивідуально-психологічні особливості кожного із батьків: матері- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та батька- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?

2) Чи є ознаки, що дозволяють припустити вплив матері/батька на формування у малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негативної думки про батька/матір, який/яка мешкає окремо? Якщо є, то в чому вони виражаються?

3) Яким є дійсне відношення дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3

4) Чи спроможний малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища надавати оцінку ставлення кожного з батьків до нього, виявляти прихильність до когось з батьків?

5) Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_1 , особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та переживання благополуччя їх дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

6) Якими є психологічні рекомендації для забезпечення найліпших інтересів дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з психологічної точки зору?

До суду 11.03.2025 з Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали цивільної справи № 522/2092/24 разом з клопотанням про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням судової почеркознавчої експертизи.

Тобто експертиза проведена не була, розгляд справи триває.

11.08.2025у судовомузасіданні представникОргану опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, представник позивача та позивач зазначили, що для проведення експертизи присутність дитини є обов`язковою. Крім того позивач зазначав, що може надати дозвіл на виїзд дитини за кордон, проте хоче знати куди та на який термін відповідачка повезе дитину. З метою отримання ОСОБА_2 дозволу від ОСОБА_1 на виїзд дитиною за кордон, судом було запропоновано сторонам оголосити перерву у розгляді клопотання та звернутись до нотаріуса, проте ОСОБА_2 відмовилась посилаючись на те, що не вірить, що ОСОБА_1 надасть їй такий дозвіл та не хоче, щоб позивач знав куди вона виїде з дитиною.

Відповідачка у судовому засіданні зазначила, що дитину на експертизу вона приводити не збирається, оскільки їде з ним на постійне місце проживання до м. Києва, куди була переведена по службі.

Судом встановлено, що в цілому доводи клопотання про скасування заходів забезпечення позову зводяться до того, що відповідачка хоче вивезти дитину за кордон без надання згоди батька дитини, оскільки у м. Одесі для дитини є суттєва небезпека. Заперечуючи проти клопотання ОСОБА_1 зазначає про те, що на території України є більш безпечні місця ніж м. Одеса та м.Київ, де ОСОБА_2 може проживати з дитиною та не заперечує проти виїзду дитини за кордон, за умови погодження з ним місця виїзду та терміну перебування дитини за кордоном.

Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

З огляду на викладене та враховуючи, що батько дитини не заперечує проти надання дозволу на виїзд дитини за кордон, розгляд даної справи ще не завершений, експертиза не проведена, судове рішення по суті спору не ухвалено, а отже й потреба у забезпеченні позову не відпала, суд не вбачає правових підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 06.11.2024 у даній справі, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

При цьому, суд зазначає, що ОСОБА_2 не позбавлена права повторно звернутись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у разі змінини обставин, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Водночас суд акцентує, що під час розгляду даного клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою місцевого суду від 06.11.2024, суд перевіряє лише наявність зміни обставин, які стали підставою для забезпечення позову, тоді як правомірність такого забезпечення може бути перевірена лише судами вищих інстанцій.

Керуючисьст.ст. 158, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом п`ятнадцяти днів може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.

Повний текст ухвали відповідно до ст. 259 ЦПК України буде складено протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя І.А. Павлик

Повний текст ухвали складено 15.08.2025.