Рішення

від 09.12.2010 по справі 5701-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5701-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

09.12.2010Справа №2-22/5701-2010

За позовом – Салгірського міжрайонного управління водного господарства,                               м. Сімферополь, вул. Плотинна,    4

до відповідача –   ВАТ «Широке», Сімферопольський район, с. Широке, вул. Октбярська, 3

про стягнення 44906,66 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача –   Діордій О.А., представник, дов від 13.01.2010 року

від відповідача –   не з'явився      

Обставини справи:

Позивач – Салгірське міжрайонне управління водного господарства звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ВАТ «Широке», просить суд стягнути з відповідача заборгованість за електричну енергію в сумі 44906,66 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за договором № 64/10 про надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур, не здійснив оплату таких послуг, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 44906,66 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за матеріалами, наявними у  справі.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

05 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 64/10 про надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур.

Згідно п. 2.1.1. виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання по здійсненню подачі води з планом поливу, відповідно до заявки замовника (відповідача), а замовник на підставі п. 2.2.3. договору прийняв на себе зобов'язання своєчасно сплачувати виконавцю вартість послуг з подачі замовлених обсягів води.

Згідно п. 4.4. договору замовник та виконавець до 5-го числа наступного за звітним місяцем, враховуючи здійснені розрахунки, коригують суму оплати замовлених на наступний період обсягів води.

Згідно п. 4.5. договору підставою для платежів за фактично подані Замовнику обсяги води на полив зрошувальних земель є: двосторонній акт звірки обсягів використаної електроенергії по точці водовиділу. Оплата за електроенергію здійснюється на підставі тарифу на 1 кВт/год електроенергії, відповідно до встановленого НКРЕ порядку.

Так, згідно укладеного між сторонами договору позивач на підставі отриманих заявок на подачу води від відповідача в період з 01.09.2010 року по 01.10.2010 року надало послугу по подачі води на зрошування.

Також, при подачі води по договору № 64/10 за даний період було затрачено електроенергії на суму 36457,29 грн. Крім того, враховуючи, той факт, що за відповідачем станом на 01.09.2010 року рахувалась заборгованість на суму 23449,37 грн., загальна заборгованість станом на 01.10.2010 року складає 59906,66 грн.

Відповідач у вересні 2010 року перерахував позивачу 15000,00 грн. за надані за договором послуги.

Отже, сума боргу складає 44906,66 грн., що підтверджується Актом звірки обсягів використаної електроенергії за вересень 2010 рок.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність чи відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 44906,66 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ВАТ «Широке» (Сімферопольський район, с. Широке, вул. Октбярська, 3, рахунок № 26006304511897 в ГОБІБ «Іллічевське» м. Маріуполь, ЄДРПОУ 00850052) на користь Салгірського міжрайонного управління водного господарства (м. Сімферополь, вул. Плотинна, 4, рахунок № 35223001000189 в УДК в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 01034030) заборгованість за електричну енергію в сумі 44906,66 грн.

3.          Стягнути з ВАТ «Широке» (Сімферопольський район, с. Широке, вул. Октбярська, 3, рахунок № 26006304511897 в ГОБІБ «Іллічевське» м. Маріуполь, ЄДРПОУ 00850052) на користь Салгірського міжрайонного управління водного господарства  (м. Сімферополь, вул. Плотинна, 4, рахунок № 35223001000189 в УДК в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 01034030) 449,06 грн. державного мита.

4.           Стягнути з ВАТ «Широке» (Сімферопольський район, с. Широке, вул. Октбярська, 3, рахунок № 26006304511897 в ГОБІБ «Іллічевське» м. Маріуполь, ЄДРПОУ 00850052) на користь Салгірського міжрайонного управління водного господарства  (м. Сімферополь, вул. Плотинна, 4, рахунок № 35223001000189 в УДК в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 01034030) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.  

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.12.2010 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.