Ухвала від 14.08.2025 по справі 380/13897/24

УХВАЛА

14 серпня 2025 року

м. Київ

справа №380/13897/24

адміністративне провадження № К/990/27650/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №380/13897/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна гільдія» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 (повний текст складено 29.05.2025), задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна гільдія» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.05.2024 № 24288/13-01-07-07, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 909270,00 грн, від 30.05.2024 №24289/13-01-07-07, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 818342,95 грн. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

До Верховного Суду 27.06.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №380/13897/24.

Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.

На виконання вимог вказаної ухвали податковим органом надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, уточнену касаційну скаргу, заявлено клопотання про продовження строку для надання доказів сплати судового збору, заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження контролюючим органом вказано, що звертаючись з повторними касаційними скаргами, скаржник намагався привести хї у відповідність із пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в межах строку на касаційне оскарження судових рішень без суттєвих затримок та зайвих зволікань, вчинено посилання на практику Верховного Суду щодо поновлення строку касаційного оскарження.

Розглянувши вказане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Верховний Суд зауважує, що воно є необґрунтованим, виходячи з наступного.

Ухвалою від 17.07.2025 не встановлено недоліків касаційної скарги в частині строку подання касаційної скарги. Частиною 1 статті 329 КАС України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З урахуванням того, що повний текст постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 складено 29.05.2025, касаційну скаргу подано 27.06.2025, Головним управлінням ДПС у Львівській області не пропущено строк касаційного оскарження, касаційну скаргу подано вперше.

Податковим органом заявлено клопотання про продовження строку для надання доказів сплати судового збору на 30 днів, зазначено про відсутність належного фінансування, введення воєнного стану в Україні, надано копії виписок з рахунку від 12.01.2025, від 18.02.2025, від 18.03.2025, від 04.04.2025, від 06.04.2025, від 06.05.2025, від 12.05.2025, від 15.05.2025, від 16.05.2025, від 19.05.2025, від 20.05.2025, від 27.05.2025 щодо відсутності коштів для сплати судового збору, листа від 20.05.20225 №3776/8/13-01-10-00-07.

Верховний Суд зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області не дано доказів на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору на дату подання касаційної скарги та на дату подання заяви про усунення недоліків, не надано доказів щодо вжиття заходів для одержання відповідного фінансування.

Приймаючи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Скаржником вказано підставами касаційного оскарження пункти 3 та 4 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судами не надано правової оцінки обставинам справи, що входять до предмета доказування у справі, що свідчить про недотримання судом вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи, не з`ясовано і не перевірено обставини, з яких контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій у відповідний період.

Верховний Суд зауважує, що у випадку посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Разом з тим, податковим органом не вказано, які норми матеріального права, щодо застосування яких у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, як такі норми мають застосовуватися, який правовий висновок має бути сформовано у даній справі.

Суд касаційної інстанції зазначає, що саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Всупереч власній позиції контролюючим органом вчинено посилання на постанови Верховного Суду від 05.05.2023 у справі №340/5998/18, від 15.05.2020 у справі №823/1538/16, Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 та інших.

Верховний Суд зауважує, що в ухвалі від 17.07.2025 по даній справі вже надавалася правова оцінка таким доводам скаржника і його посилання на вказану судову практику було відхилено.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, посилань на практику Верховного Суду без доведення подібності правовідносин у справах, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені належним чином передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №380/13897/24 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді І.А. Васильєва В.П. Юрченко В.В. Хохуляк