Рішення від 14.08.2025 по справі 160/10393/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2025 рокуСправа №160/10393/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10.04.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 09.04.2025 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якій позивач з урахування уточненої позовної заяви просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 07.02.2025 року № 046350018602 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 23.12.1992 р. по 06.04.1998 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 2 ОСОБА_1 періоди навчання з 22.11.1989 по 24.04.1990 за спеціальністю Машиніст башених кранів та періоди роботи з 03.05.1990 р. по 30.11.1990 р. машиністом башеного крану, з 03.12.1990 р. по 22.12.1992 р. машиністом башеного крану, з 23.12.1992 р. по 06.04.1998 р. машиністом башеного крану, з 13.04.1998 р. по 28.07.1998 р. машиністом башеного крану, з 25.03.2016 по 12.12.2024 машиністом крану (кранівник);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 зі зниженням пенсійного віку відповідно до заяви про призначення пенсії від 31.01.2025 року згідно з пунктом б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХII, в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020.

Означені позовні вимоги вмотивовані спірністю та протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 07.02.2025 року № 046350018602 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 ОСОБА_1 .

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 року зазначена вище справа розподілена та 11.04.2025 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 року означену позовну було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із зазначенням вірного найменування відповідача (відповідачів) приписів ст. 5 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 року було продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі 160/10393/25 на 5 (п`ять) робочих днів з дня отримання ухвали. Повторно направлено ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 року про залишення без руху.

На виконання вимог ухвали суду від 15.04.2025 року та від 16.05.2025 року, від ОСОБА_1 до суду 03.06.2025 року (документ сформований в системі Електронний суд 02.06.2025 року) надійшла уточнена позовна заява.

Відтак, у встановлений ухвалою суду від 16.05.2025 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

09.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву, розпочато спочатку розгляд даної справи та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , 31.01.2025 року звернулась до органів Пенсійного фонду України через портал ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком по Списку №2.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 07.02.2025 року № 046350018602 позивачу відмовлено в призначенні пенсії з причини відсутності пільгового стажу роботи по Списку № 2.

За розрахунком відповідача страховий стаж позивача складає 25 років 05 місяців 06 днів.

Стаж за Списком № 2 відсутній.

До страхового стажу не зараховано період трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 03.05.90, з 23.12.1992 по 06.04.1998, оскільки відсутній чіткий відтиск печатки, до пільгового стажу - не враховано відомості згідно уточнюючої довідки від 02.05.2025 №02, оскільки відсутні накази про проведені атестації та переліки професій і посад, працівникам, яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за віком за Списком №2; періоди роботи до Списку № 2.

Крім того, як вбачається до розрахунку стажу, до пільгового стажу роботи по Списку № 2 не зараховано період навчання з 22.11.1989 по 24.04.1990 за спеціальністю «Машиніст башених кранів» та періоди роботи з 03.05.1990 р. по 30.11.1990 р. машиніст башеного крану 5 розряду, 03.12.1990 р. по 22.12.1992 р. машиніст башеного крану 5 розряду, з 23.12.1992 р. по 06.04.1998 р. - машиніст башеного крану 5 розряду, з 13.04.1998 р. по 28.07.1998 р. - машиніст башеного крану 5 розряду

Відповідно до відомостей трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 03.05.1990 р., пільгової довідки від 02.01.2025 р. № 02, Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), позивач працювала на посадах згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 213-VIII, а саме:

Об`єднаний учбово-курсовий комбінат «Укрмонолітспецбуд» 22.11.1989 24.04.1990 навчання за спеціаліьністю «Машиніст башених каранів».

Ворошиловградське управління підготовки виробництва тресту «ВМСС» (мовою оригіналу документа):

03.05.1990 р. по 30.11.1990 р. машиніст башеного крану 5 розряду

Мале підприємство Луганське управління механізації і спецробіт проектно- будівельної асоціації «Монолітбуд»:

03.12.1990 р. по 22.12.1992 р. - машиніст башеного крану 5 розряду Компанія «Деміург»:

23.12.1992 р. по 06.04.1998 р. - машиніст башеного крану 5 розряду ТОВ «Монолітбуд»:

13.04.1998 р. по 28.07.1998 р. - машиніст башеного крану 5 розряду Філія «Центральна збагачувальна фабрика Павлоградська ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»:

25.03.2016 12.12.2024 машиніст крану (кранівник).

Вважаючи спірне рішення протиправним та безпідставним, позивач з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Згідно з частиною другоюстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 46 Конституції Українивстановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у редакції від 02.03.2015 р. № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менш 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та п.1 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.4 постанови КМУ від 27 квітня 1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п.4 постанови КМУ від 27 квітня 1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993р. №301 «Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Водночас, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно п. 18 постанови Ради Міністрів СРСР РАДА від 6 вересня 1973 р. №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17.

Верховного Суд у постанові від 17.07.2018 року по справі №220/989/17 виклав правову позицію, згідно з якою підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідачем не взято до уваги, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Крім того, позивач не може нести відповідальності за правильність заповнення його трудової книжки.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 .

Згідно з п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за №1451/11731 (далі Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Також, відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами): паспорт та документи про місце проживання (реєстрації) особи; документ про присвоєння реєстраційного номеру; трудова книжка (відомості про роботу); диплом, атестат училища, які стверджують денну форму навчання; свідоцтво про шлюб (для жінок); свідоцтво про народження дітей (для жінок); та інші документи.

Згідно з п.п.3 п.4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Ст.17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 вказаного Закону визначено типи професійно-технічних навчальних закладів, зокрема, до професійно-технічних навчальних закладів належить навчально-курсовий комбінат та професійно-технічне училище.

Відповідно до відомостей трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 03.05.1990 р., пільгової довідки від 02.01.2025 р. № 02, Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), я працювала на посадах згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 213-VIII, а саме:

Об`єднаний учбово-курсовий комбінат «Укрмонолітспецбуд» 22.11.1989 24.04.1990 навчання за спеціаліьністю «Машиніст башених каранів».

Ворошиловградське управління підготовки виробництва тресту «ВМСС» (мовою оригіналу документа):

03.05.1990 р. по 30.11.1990 р. машиніст башеного крану 5 розряду Мале підприємство Луганське управління механізації і спецробіт проектно-будівельної асоціації «Монолітбуд»:

03.12.1990 р. по 22.12.1992 р. - машиніст башеного крану 5 розряду Компанія «Деміург»:

23.12.1992 р. по 06.04.1998 р. - машиніст башеного крану 5 розряду ТОВ «Монолітбуд»:

13.04.1998 р. по 28.07.1998 р. - машиніст башеного крану 5 розряду Філія «Центральна збагачувальна фабрика Павлоградська ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»:

25.03.2016 12.12.2024 машиніст крану (кранівник).

За період роботи з 25.03.2016 по 12.12.2024 р. позивачем надано пільгову довідку яка підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення від 02.01.2025 р.

№ 02. Пільгова довідка, має посилання на накази про проведення атестації робочого місця, а саме наказ № 207 від 27.02.2015 р., № 1394 від 23.09.2020 р., № 2670 від 28.12.2023 р.

Пільгові довідки видані на підставі особистої карки форми Т-2, наказів керівника підприємства, особових рахунків про заробітну плату, довідника ЕТКС, наказів про атестацію робочого місця.

Отже, якщо відповідачу необхідні накази про атестацію робочого, вони мають право відповідно до ч.3 ст.44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування витребувати у мого роботодавці, Державної інспекції з питань праці, що не було зроблено відповідачем.

Крім того, обов`язок щодо повідомлення підтвердження або скасування права на пенсію на пільгових умовах покладається на Державну експертизу праці відповідно до постанови КМУ від 11.04.2022 р. № 497.

Тому, суд вважає витребування відповідачем документів які не передбачені чинним законодавством є протиправними діями.

Крім того, як вбачається з виписки з індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) за період з 2016 по 2024 роки позивач має спеціальний стаж за кодом ЗП3013Б1.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) вбачається, що у спірні періоди позивач працювала у роботодавця за кодом ЄДРПОУ 00178420, що відповідно до відомостей про страхувальника відповідає ФІЛІЯ "ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА ПАВЛОГРАДСЬКА" ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", за кодом ЄДРПОУ 38101589 ВАТ «Павлоградвугілля».

Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) № 7-6 від 10.06.2004 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», № 26-1 від 05.11.2009 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», № 22-2 від 08.10.2010 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та № 25-2 від 03.12.2013 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 №22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено код підстав для обліку спецстажу за ЗП3013Б1, для застрахованих осіб, які є працівниками, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці:

- код ЗПЗ013Б1- Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» і за результатами атестації робочих місць.

Тобто, при здачі звітів вказаними страхувальниками до органів ПФУ зазначалося, що страхові внески за позивача вносилися за вищевказаними професіями за відповідними кодами, що в свою чергу відповідає положенням ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому суд вважає, що відповідач неправомірно не зарахував до пільгового стажу позивача роботи з повним робочим днем під землею спірні періоди роботи.

На підставі зазначеного суд вважає, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу роботи позивача по Списку № 2 період роботи відповідно до пільгової довідки від 02.01.2025 р. № 02 з 25.03.2016 по 12.12.2024 р.

Що стосується не зарахування до пільгового стажу по Списку № 2 з 22.11.1989 по 24.04.1990 періоду навчання за спеціаліьністю «Машиніст башених кранів» та періодів роботи з 03.05.1990 р. по 30.11.1990 р. машиністом башеного крану 5 розряду, з 03.12.1990 р. по 22.12.1992 р. машиністом башеного крану, з 23.12.1992 р. по 06.04.1998 р. машиністом башеного крану, з 13.04.1998 р. по 28.07.1998 р. машиніст башеного крану.

Відповідно до трудової книжки позивач навчалась в Об`єднаному учбово-курсовому комбінаті «Укрмонолітспецбуд» з 24.11.1989 по 24.04.1990 за спеціаліьністю «Машиніст башених каранів», по закінченню навчання отримала свідоцтво № 3169 від 24.04.1990 р.

Протягом 3-х місяців працевлаштувалась за набутою професією, а саме 03.05.1990 р. машиністом башеного крану у Ворошиловградське управління підготовки виробництва тресту «ВМСС».

Позивач проходила навчання та працювала фахом, а присвоєна кваліфікація є роботою за набутою професією в розумінні ст.38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», тому відповідач неправомірно не зарахував до пільгового стажу вищезазначений період навчання.

Також, відповідно до записів трудової книжки позивач працювала:

Ворошиловградське управління підготовки виробництва тресту «ВМСС» (мовою оригіналу документа) з03.05.1990 р. по 30.11.1990 р. машиністом башеного крану 5 розряду

У Малому підприємстві Луганське управління механізації і спецробіт проектно-будівельної асоціації «Монолітбуд» 03.12.1990 р. по 22.12.1992 р. машиністом башеного крану 5 розряду, у Компанії «Деміург» з 23.12.1992 р. по 06.04.1998 р. машиністом башеного крану 5 розряду, у ТОВ «Монолітбуд» з 13.04.1998 р. по 28.07.1998 р. машиністом башеного крану 5 розряду.

Надати пільгову довідку не маю можливості, оскільки підприємства знаходяться на окупованій території.

Професія машиніст башеного крана (машиніст крана) передбачена Списком № 2 затвердженого постановою Ради СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, постановою РСРС №10 від 26.01.1991 р., постановою КМУ від 11.03.1994 р. № 162.

Трудова книжка позивача містить усі необхідні записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями. В трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином.

Посилання відповідача не відсутність (нечитабельність) печатки вважаю не може бути відмовою у зарахуванні спірного періоду роботи. Оскільки всі записи про прийняття, переведення та звільнення є чіткими записами з посилання на відповідні накази.

Так, пільговий стаж роботи позивача по Списку № 2 становить 16 років, вік при зверненні до ПФУ - 55, умови ст. 114 ЗУ Про пенсійне забезпечення» виконані.

Також, згідно з пунктом «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у редакції від 02.03.2015 р. № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менш 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Відповідно до ст.12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років.

Так, пільговий стаж позивача по Списку № 2 відповідно до пільгової довідки від 02.05.2025 №02 становить 8 років 8 місяців 18 днів.

Розрахунок зниження пенсійного віку:

55 років 4 роки (за 8 років відпрацьованого пільгового стажу зниження за 2 роки на 1 рік, тобто зниження на 4 роки) = 51 рік.

Тобто, право на призначення пенсії після 50 років виникло в 51 рік. На момент звернення із заявою про призначення пенсії мені виповнилось 55 років, умови ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» виконані.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 07.02.2025 року № 046350018602 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 ОСОБА_1 рокує протиправним та підлягає скасуванню.

Відновленням порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 23.12.1992 р. по 06.04.1998 р.; зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 2 ОСОБА_1 періоди навчання з 22.11.1989 по 24.04.1990 за спеціальністю Машиніст башених кранів та періоди роботи з 03.05.1990 р. по 30.11.1990 р. машиністом башеного крану, з 03.12.1990 р. по 22.12.1992 р. машиністом башеного крану, з 23.12.1992 р. по 06.04.1998 р. машиністом башеного крану, з 13.04.1998 р. по 28.07.1998 р. машиністом башеного крану, з 25.03.2016 по 12.12.2024 машиністом крану (кранівник).

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 зі зниженням пенсійного віку відповідно до заяви про призначення пенсії від 31.01.2025 року згідно з пунктом б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХII, в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення під 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020, суд зазначає наступне.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідалозакону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до частин 1, 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ в Рівненській області повторно розглянути заяву позивача від 31.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

Відповідно до пункту 2статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною1статті 72 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 968,96 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 968,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 07.02.2025 року № 046350018602 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 23.12.1992 р. по 06.04.1998 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 2 ОСОБА_1 періоди навчання з 22.11.1989 по 24.04.1990 за спеціальністю Машиніст башених кранів та періоди роботи з 03.05.1990 р. по 30.11.1990 р. машиністом башеного крану, з 03.12.1990 р. по 22.12.1992 р. машиністом башеного крану, з 23.12.1992 р. по 06.04.1998 р. машиністом башеного крану, з 13.04.1998 р. по 28.07.1998 р. машиністом башеного крану, з 25.03.2016 по 12.12.2024 машиністом крану (кранівник).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 зі зниженням пенсійного віку відповідно до заяви про призначення пенсії від 31.01.2025 року згідно з пунктом б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХII, в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник