Рішення від 18.08.2025 по справі 308/8218/25

Справа № 308/8218/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Світлик О.М.,

за участі секретаря судового засідання Заяць А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Студеняк Оксана Станіславівна, до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Студеняк О.С., звернулася в суд з позовною заявою до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на земельну частку (пай).

На обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що позивач була працівником колективного сільськогосподарського підприємства «Дубрівське».

У 2000 році було розпочато процес роздержавлення та паювання земель КСП «Дубрівське», під час якого виготовлено Державний акт на право колективної власності серії ЗК №012-0021. У додатку до цього акту (Список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства «Дубрівське») відомості про позивача містяться під порядковим номером 21.

У подальшому 12.06.2000 розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації №253 вирішено затвердити розрахунки вартості земельних часток (паїв) та їх розмірів в умовних кадастрових гектарах КСП «Дубрівське» згідно з розрахунком. Згідно з цим розрахунком розмір земельної частки (паю) 4,94 га.

Вказує, що згідно з витягом із протоколу Загальних зборів КСП «Дубрівське» від 03.10.2000 вирішено погодити Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Дубрівське» (пай в двох та трьох ділянках); подати розроблену схему на розгляд і затвердження Дубрівській сільській раді.

На підставі розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації №253 від 12.06.2000 позивач отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) РН №165217 розміром 4,94 умовних кадастрових гектарів. На підставі розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації №662 від 24.12.2003 позивачу було виділено в натурі земельні ділянки та видано державні акти. Вищенаведене підтверджується інформацією, що надало Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області у відповідь на адвокатський запит (№29-7-0.31-1905/2-25 від 18.04.2025) та Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області №01-49/951 від 17.04.2025.

Позивачу частково виділили в натурі (на місцевості) земельні ділянки за рахунок земельного паю, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 2124882400:01:012:0035, площею 4,0027 га (державний акт серії ЗК №034945).

Наведена інформація підтверджується також відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на адвокатський запит.

Таким чином, позивач має 4,0027 гектарів, неприватизованою залишилася частка у розмірі 0,9373 га.

Проте у відповідях на адвокатські запити ГУ Держгеокадастру та Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області повідомили про те, що копії пайових сертифікатів відсутні, а виготовити їх дублікати неможливо.

У зв`язку з цим, позивач вимушена звернутися із позовною заявою до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності.

Наголошує, що процес паювання земель КСП «Дубрівське» розпочався у 2000 році. Правовідносини щодо паювання земель колективної власності станом на 2000 рік врегульовувалися приписами, зокрема, Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям». Позивач отримала пайовий сертифікат на земельний пай у розмірі 4,94 умовних кадастрових гектарів. Загальними зборами КСП «Дубрівське» було вирішено, що земельний пай кожного члена КСП «Дубрівське» можна буде приватизувати шляхом виділу в натурі двох або трьох земельних ділянок.

Позивач отримала два державні акти на земельні ділянки загальною площею 4,0027 га. При отриманні державних актів позивач здала свій пайовий сертифікат до відповідача. Відтак, у позивача залишилося дійсним право власності на земельну частку (пай) у розмірі 0,9373 га, що посвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай) PH №165217. Однак, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області та Ужгородська районна державна адміністрація відповіли позивачеві, що не мають змоги виготовити дублікат такого пайового сертифікату. У той же час, такий пайовий сертифікат у позивача відсутній. Отже, пайовий сертифікат як правовстановлюючий документ втрачено. З огляду на факт втрати правовстановлюючого документа позивач не може скористатися своїм правом подачі до відповідного органу місцевого самоврядування заяви про виділення їй її земельної частки в натурі.

Зазначає, що позивач має намір в подальшому звернутися для виділення їй земельної ділянки в натурі (на місцевості). Проте реалізація вказаного права можлива тільки на підставі правовстановлюючого документа, а в цьому випадку правовстановлюючий документ втрачений. Тому є необхідність захисту його невизнаного права в судовому порядку.

На підставі наведеного, представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на земельну частку (пай) розміром 0,9373 умовних кадастрових гектарів із земель розпайованого КСП «Дубрівське», які розташовані на території Середнянської селищної ради за межами населених пунктів Ужгородського району Закарпатської області, належного їй згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії PH №165217.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.06.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилася, при цьому її представник подала заяву від 06.08.2025, згідно з якою просить приєднати до матеріалів справи відповіді Середнянської селищної ради та Ужгородської районної державної адміністрації, надані на адвокатські запити, а судове засідання провести без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.04.2000 Дубрівською сільською радою народних депутатів видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ЗК №012-0021.

Даний державний акт на право колективної власності на землю видано колективному сільськогосподарському підприємству «Дубрівське» у тому, що вказаному власнику землі передаються у колективну власність 815,1 гектарів землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення 9 сесії ХХІІІ скликання Дубрівської сільської ради народних депутатів від 28.02.2000.

Розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області «Про затвердження вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах по колективному сільськогосподарському підприємству «Дубрівське» від 12.06.2000 №253 затверджено розрахунки вартості земельних часток (паїв) та їх розмірів в умовних кадастрових гектарах КСП «Дубрівське» згідно з розрахунком, відповідно до якого розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах становить 4,94 га.

Згідно з розпорядженням Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 24.12.2003 №662 «Про виділення в натурі земельних часток (паїв) та видачу державних актів» вирішено виділити власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) земельні ділянки в натурі та видати державні акти на право власності на землю.

З архівного витягу, наданого архівним відділом Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області від 05.11.2024 №741, а саме Додатку 1 до розпорядження від 24.12.2023 №662 Список громадян, яким виділяються земельні ділянки (паї) в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дубрівської сільської ради, вбачається наявність відомостей про ОСОБА_1 , домашня адреса: с. Дубрівка, 137, площа 2,53 га.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 29-7.0.31-1905/2-25 від 18.04.2025, наданим у відповідь на адвокатський запит, повідомлено, що Головне управління є розпорядником інформації, що була отримана або створена в процесі виконання владних повноважень, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у його володінні. Відділом №1 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління (далі відділ) від 15.04.2025 №496/420-25-0.36,1 надано інформацію про те, що в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавалися Ужгородською РДА (Дубрівська с/р) КСП «Дубрівське» наявні наступні записи, серед інших: №72 від 26.10.2000 про видачу ОСОБА_1 сертифікату РН №165217 на право на земельну частку (пай) розміром 4,94 умовних кадастрових гектарів. Сертифікат на право на земельну частку (пай) складався в одному примірнику і видавався власнику земельної частки (паю), тобто копію вищезазначених сертифікатів у відділі відсутня. Також у відділі наявна наступна інформація щодо видачі державних актів громадянам згідно з переліком, серед інших: ОСОБА_1 на території Дубрівської сільської ради видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЗК № 034945, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 30.11.2005 за №0105071001989 на земельну ділянку площею 4,0027 га та ЗК №034852, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 25.01.2005 за №00105071000258 на земельну ділянку площею 1,4775 га. Разом з тим, у відділі наявний державний акт на право колективної власності на землею серії ЗК 012-00021, виданий колективному сільськогосподарському підприємству «Дубрівське» на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Дубрівської сільської ради від 28.02.2000. Додатково повідомлено, що з 01.01.2013 вступили в дію ряд нормативно-правових актів, відповідно до яких реєстрація та припинення речових прав на земельні ділянки здійснюється органами державної реєстрації прав Міністерства юстиції України відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з листом Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 17.04.2025 №01-49/951, наданим у відповідь на адвокатський запит щодо запитуваної інформації про наявність відомостей стосовно включення громадян до списку громадян членів КСП «Дубрівське» до Державного акту на право колективної власності на землю повідомлено, що згідно з копією Державного акту на право колективної власності серії ЗК №012-00021, виданого Дубрівською сільською радою народних депутатів Ужгородського району 06.04.2000 та додатку до нього - Списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства «Дубрівське», такі дані наявні, перелік порядкових номерів членів КСП «Дубрівське» вказаний у таблиці, яка міститься у додатку до цього листа. Також повідомлено, що розпорядником земель КСП «Дубрівське» була Ужгородська районна державна адміністрація. Розпаювання земель КСП «Дубрівське» проведено на підставі розпорядження Ужгородської районної державної адміністрації від 24.12.2000 №662. При цьому, оскільки земельні частки (паї) знаходяться за межами населеного пункту с. Дубрівка, відповідно Дубрівською сільською радою рішення про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) не приймалися. Сертифікати на право на земельну частку (пай) у процесі виготовлення державних актів були повернуті до Ужгородської РДА, відповідно селищною радою виготовити їх копії/дублікати не видається можливим.

Таблицею №1 (Список осіб членів КСП «Дубрівське», власників земельних часток (паїв)) підтверджується, що ОСОБА_1 видано сертифікат серії РН №165217, номер у Державному акті на право колективної власності: 21, площа умовних кадастрових гектарів: 4,94 га.

Відповідно до копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗК №034945 від 30.11.2005 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,0027 га у межах згідно з планом за адресою: с. Дубрівка, Ужгородський район, Закарпатська область, кадастровий номер 2124882400:01:012:0035, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі розпорядження Ужгородської райдержадміністрації від 24.12.2003 №662 та сертифікату РН №165217.

Згідно з листом Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області №03-24-1642 від 21.07.2025, наданим у відповідь на адвокатський запит щодо можливості повернення громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) або можливості отримання ними дублікатів сертифікатів на право на земельну частку (пай) повідомлено, що в районній державній адміністрації районній військовій адміністрації відсутні бланки сертифікатів на право на земельну частку (пай), оскільки на виконання Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 №720/95 Кабінетом Міністрів України було організовано виготовлення сертифікатів на право на земельну частку (пай) в необхідній кількості. На сьогоднішній день земельне законодавство не передбачає виготовлення сертифікатів на право на земельну частку (пай). Відтак, виготовити дублікати сертифікатів на право на земельну частку ( пай) не видається можливим. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 №899-ІV право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Листом Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, наданим у відповідь на адвокатський запит, повідомлено, що матеріалами роздержавлення земель Дубрівської сільської ради підтверджується, що на території Середнянської селищної ради, за межами населеного пункту села Дубрівка Ужгородського району, наявні землі, які входили до складу земель КСП «Дубрівське». На момент розпаювання КСП «Дубрівське» відповідно до проєкту розпаювання розроблено схеми паювання земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля та кормові угіддя). На підставі вказаних схем власникам земельних часток паїв виділено земельні ділянки в натурі на місцевості та видано правовстановлюючі документи на землю. Водночас на момент розпаювання КСП «Дубрівське» залишилася територія земель, яка перебувала у користуванні підприємства, однак власники земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (багаторічні насадження) не реалізували своє право на ці землі. Станом на сьогодні вищевказані землі проінвентаризовані та можуть бути виділені в натурі на місцевості власникам земельних часток (паїв) у встановленому законом порядку.

Отже, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 було видано сертифікат РН №165217 на право на земельну частку (пай) розміром 4,94 умовних кадастрових гектарів. На підставі вказаного сертифікату позивачу виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку за рахунок земельного паю з кадастровим номером 2124882400:01:012:0015, площею 4,0027 га (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №034945 від 30.11.2005). Відтак, неприватизованою залишилася частка на право на земельну частку (пай) у розмірі 0,9373 га (4,94 - 4,0027 = 0,9373).

Згідно з ч. 2 ст. 14 Конституції України та ч. 2 ст. 1 ЗК України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень п. 16, 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України громадянам власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Як роз`яснено у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 №7 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України №2 від 19.03.2010), член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Указом Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (п. 1, 2) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільсько-господарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Як вбачається з приписів пункту 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям», видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ураховуючи вимоги ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, зважаючи на наведені обставини та те, що позивач ОСОБА_1 довела своє право на земельну частку (пай), суд вважає, що позов є обґрунтованим та наявні підстави для визнання за нею право власності на земельну частку (пай) розміром 0,9373 умовних кадастрових гектарів із земель розпайованого КСП «Дубрівське», які розташовані на території Середнянської селищної ради за межами населених пунктів Ужгородського району Закарпатської області, що належить їй згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії PH №165217.

Керуючись ст. 13, 76, 81, 89, 223, 258, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Студеняк Оксана Станіславівна, до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на земельну частку (пай) задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) розміром 0,9373 умовних кадастрових гектарів із земель розпайованого колективного сільськогосподарського підприємства «Дубрівське», які розташовані на території Середнянської селищної ради за межами населених пунктів Ужгородського району Закарпатської області, що належить їй згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії PH №165217.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04349923, місцезнаходження: вул. Закарпатська, 63, смт. Середнє, Ужгородський район, Закарпатська область.

Дата складення повного судового рішення 18 серпня 2025 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик