Постанова

від 07.12.2010 по справі 32/259-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/259-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2010 року                                    Справа №  32/259-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:  судді Науменка І.М. (доповідача)

суддів: Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Данилейченко Ю.Ю., довіреність №6569 від 21.12.09,  представник;

від відповідача представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Пагото”, м.Павлоград Дніпропетровської області, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2010р. у справі №32/259-10

за позовом            публічного акціонерного товариства “Донгорбанк”, м.Донецьк          

                              /вул.Карла Лібкнехта, 7, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50000/.

до відповідача     товариства з обмеженою відповідальністю “Пагото”,

                              м.Павлоград Дніпропетровської області

                              /вул.Промислова, 1/1, м.Павлоград Дніпропетровської області, 51413/.

про                         стягнення 4 527 880,67 доларів США,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2010р.                  (суддя Васильєв О.Ю.) у справі №32/259-10 позовні вимоги ПАТ “Донгорбанк” задоволено повністю.

З ТОВ “Пагото” на користь ПАТ “Донгорбанк” стягнуто 3 923 621,48 доларів США заборгованості за кредитом, 562 242,34 доларів США заборгованості по відсотках,                        42 016,85 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків за кредитом,                              3 233,54 доларів США державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Підставою для прийняття вищезгаданого рішення стала відсутність з боку відповідача жодних доказів на спростування викладених в позовній заяві обставин справи, як-то, доказів виконання або часткового виконання останнім кредитних зобов'язань.

          Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2010р., скаржник (відповідач у справі) звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій наполягає на порушенні господарським судом першої інстанції при прийнятті даного рішення вимог норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати.

Зокрема, в апеляційній скарзі ТОВ “Пагото” наполягає на неналежному повідомленні його про час та місце судового засідання, за результатами якого і було прийнято оскаржуване рішення.

Окрім того, скаржник заперечує проти покладення на нього за неналежне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором пені, період нарахування якої перевищує передбачені ч.6 ст.232 ГК України шість місяців.

Водночас, жодні заперечення проти покладення на відповідача 3 923 621,48 доларів США заборгованості за кредитом та 562 242,34 доларів США заборгованості по відсотках в тексті апеляційної скарги відсутні.

          У судове засідання 07.12.2010р. уповноважений представник відповідача не з'явився, про час та місце слухання справи належним чином сповіщений, підтвердженням чого є наявне в матеріалах справи поштове повідомлення. /а.с.113/.

Надане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи колегією суддів відхилено, як безпідставне, оскільки передбаченими статтею 22 ГПК України правами, зокрема, щодо забезпечення явки уповноваженого представника, останній не скористався, а наявні у справі докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши викладені в апеляційній скарзі доводи, а також, заперечення на неї, колегія суддів вважає за можливе апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення господарського суду –змінити,  з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, 05.10.2007р. між ЗАТ “Донгорбанк” /нині -                  ПАТ “Донгорбанк”/ та ТОВ “Пагото” був укладений кредитний договір №23/2007, за умовами якого Банк /позивач/ надав відповідачеві /Позичальник/ кредит у формі мультивалютної кредитної лінії в сумі 4 350 000,00 доларів США, з яких 1 204 200,00 доларів США –на придбання обладнання та 3 145 800,00 доларів США на погашення відповідачем заборгованості перед АКБ “ТАС-Комерцбанк” за кредитним договором №025/16/К від 27.09.2006р.

Термін повернення кредиту за договором №23/2007 від 05.10.2007р., відповідно до графіку погашення, сторонами визначений до 04.10.2012р. включно. В свою чергу, п.п.1.1., 5.1. договору сторонами узгоджено обов'язок відповідача щодо своєчасного повернення Банку кредитних коштів та відсотків за ним у розмірі 14% річних, а також, сплату Позичальником неустойки за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у вигляді пені, що дорівнює 0,05% простроченої суми, проте, не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день такого прострочення. /а.с.14-42/.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк, згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вимог і умов –у відповідності зі звичаями ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачене договором або законом.

Отже, Банк /позивач/ свої зобов'язання за кредитним договором №23/2007 від 05.10.2007р. виконав належним чином, кредит у загальному розмірі 4 350 000,00 доларів США відповідачеві надав.

Натомість Позичальник /відповідач/, починаючи з 06.01.2010р., виконання своїх зобов'язань зі своєчасного повернення кредитних коштів припинив, що стало приводом для направлення Банком в адресу відповідача повідомлення за вих.№760 від 16.04.2010р., в порядку п.3.1.4. ст.3 кредитного договору, з вимогою дострокового повернення Позичальником кредитних коштів. /а.с.51/.

Проте, у встановлений вищезгаданим повідомленням строк, тобто, до 21.05.2010р. /30 днів з дати отримання повідомлення/, відповідачем сума простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 3 923 621,48 доларів США, 327 149,11 доларів США заборгованості по відсотках та 120 361,05 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом у період з 01.10.2009р. по 16.08.2010р. позивачеві /Банку/ повернута так і не була, у зв'язку з чим останній був змушений звернутись за захистом порушеного права до суду.

Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме, підписаним та скріпленим печатками обох сторін кредитним договором №23/2007 від 05.10.2007р., банківськими виписками, повідомленнями-вимогами. /а.с.14-29, 51-52/.

Тобто, предметом спору є стягнення грошової заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, як-то, кредитний договір №23/2007 від 05.10.2007р. з додатками, що є його невід'ємними частинами, банківські виписки, повідомлення-вимоги /а.с.14-29, 51-52/, та, з іншого боку, відсутність з боку відповідача доказів погашення спірної заборгованості, колегія суддів погоджується із думкою господарського суду Дніпропетровської області щодо визнання обґрунтованими та документально доведеними позовних вимог в частині стягнення з відповідача                                    3 923 621,48 доларів США заборгованості за кредитом та 562 242,34 доларів США заборгованості по відсотках.

Водночас, апеляційна інстанція вважає обґрунтованими викладені в апеляційній скарзі заперечення ТОВ “Пагото” стосовно покладення на нього господарським судом Дніпропетровської області суми пені, що була нарахована за більший період, ніж це передбачено вимогами чинного законодавства України, тобто, за спливом шестимісячного строку позовної давності, з огляду на наведене:

Слід розрізняти поняття обчислення строків позовної давності щодо нарахування пені (частина друга ст.258 Цивільного кодексу) і строку, в межах якого нараховуються штрафні санкції (частина шоста ст.232 Господарського кодексу).

Строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції (пеня), –це проміжок часу, протягом якого триває відповідне порушення, за яке ці санкції встановлено законом або договором (триваюче порушення).

Щодо позовної давності, то, за загальним правилом, це –строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 Цивільного кодексу). Власного поняття позовної давності Господарський кодекс не дає, відсилаючи до Цивільного кодексу (ст.223 Господарського кодексу).

Відповідно до ст.223 Господарського кодексу, при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом, якщо інші строки не встановлено Господарським кодексом. Отже, перевагу матимуть спеціальні норми Господарського кодексу, що містять інші строки позовної давності, ніж встановлені у Цивільному кодексі.

Так, відповідно до ст.258 Цивільного кодексу, скорочена позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Попри це, у частині шостій ст.232 Господарського кодексу встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тоді як пунктом 5.1. кредитного договору будь-якого іншого строку для застосування пені сторонами погоджено не було. /детальніше про колізії між Господарським і Цивільним кодексами див. «Вісник господарського судочинства», №4/2004, с.136/.

Враховуючи наведене, а також, зважаючи на надані позивачем доповнення до заперечень на апеляційну скаргу, в яких останній просить змінити оскаржуване рішення від 12.10.2010р. у справі №32/259-10 в частині нарахування пені шляхом зменшення розміру останньої до 35 204,80 доларів США із розрахунку за період з 06.01.2010р. по 27.08.2010р., апеляційний господарський суд вважає за доцільне оскаржуване рішення в частині нарахування пені –змінити, зменшивши розмір останньої з 42 016,85 доларів США до                  35 204,80 доларів США.

Наразі, документально спростованими в ході апеляційного провадження виявились заперечення скаржника з приводу неналежного його повідомлення про час та місце судового засідання, саме за результатами якого і було прийнято оскаржуване рішення, адже наявне в матеріалах справи поштове повідомлення, а також, штамп судової канцелярії в нижньому лівому куті ухвали господарського суду першої інстанції від 28.09.2010р. про відкладення розгляду справи до 12.10.2010р., колегія суддів вважає належними доказами сповіщення останнього про час та місце судового слухання./а.с.85,94/.

           Решта доводів апеляційної скарги також не спростовують викладені вище факти та, відповідно, не впливають на правильність та повноту надання господарським судом першої інстанції правової оцінки наявним у справі матеріалам.

           У підсумку, відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

           Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Пагото”, м.Павлоград Дніпропетровської області, - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2010р. у справі №32/259-10 –змінити, стягнувши з товариства з обмеженою відповідальністю “Пагото”, м.Павлоград Дніпропетровської області, на користь публічного акціонерного товариства “Донгорбанк”, м.Донецьк, 35 204,80 доларів США пені.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Пагото”, м.Павлоград Дніпропетровської області, на користь публічного акціонерного товариства “Донгорбанк”, м.Донецьк, 3 228,69 доларів США державного мита та 235,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.  

          Стягнути з публічного акціонерного товариства “Донгорбанк”, м.Донецьк, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Пагото”, м.Павлоград Дніпропетровської області, 19,13 грн. витрат на апеляційне оскарження.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.  

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

           Головуючий                                                                                        І.М. Науменко

           Суддя                                                                                         О.В. Голяшкін

           Суддя                                                                                                   В.Ф. Мороз

Повний текст постанови виготовлено  16.12.2010р.