Постанова

від 16.12.2010 по справі 21/245-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/245-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2010 року                                                                           Справа №  21/245-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

          головуючий  –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Мороз В.Ф., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Колесник Д.А.,

від позивача –Майтак І.В., довіреність від 12 серпня 2010 року №53-02/66;

від відповідача –не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  02 листопада 2010 року  у справі №21/245-10

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Приватного підприємства “Авгур-Трейд”, м.Крвий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 19 255,36 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2010 року у справі № 21/245-10 (суддя Назаренко Н.Г.) позов ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат” задоволено, стягнуто з відповідача ПП “Авгур-Трейд” на користь позивача пеню у розмірі 3851,07 грн., витрати на оплату державного мита у сумі 192,55 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із неналежного виконання відповідачем зобов'язань по договору поставки від 05 лютого 2010 року №169 та порушення обумовлених договором строків поставки товару, у зв'язку з чим з останнього стягнуто пеню із зменшенням розміру стягнення на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, ч.3 ст.83 ГПК України, до 20% від нарахованої суми.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач –ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про безпідставність зменшення судом суми стягнутої пені.

Відповідач –ПП “Авгур-Трейд” у поданому відзиві проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення господарського суду без змін. Зазначає про виконання зобов'язань за договором у повному обсязі та вказує, що прострочка виконання була зумовлена об'єктивними причинами –складними погодними умовами, тому сума пені зменшена обґрунтовано.

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлений належним чином /а.с.137/, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, явку представника не забезпечив. У поданій 15 грудня 2010 року заяві просить розглянути справу без присутності представника ПП “Авгур-Трейд” /а.с.143/. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню виходячи з наступного.

05 лютого 2010 року між позивачем –ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат” (покупець) та відповідачем – ПП “Авгур–Трейд” (продавець) укладено договір поставки № 169, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбаченим цим договором.

Відповідно до п.1.2 договору найменування, асортимент, кількість, ціна, строки поставки товару зазначаються в специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.3.3 договору товар постачається в строки, вказані в специфікації.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору ціна за одиницю товару встановлюється сторонами в специфікації. Загальна ціна визначається загальною вартістю товару, що постачається у відповідності до специфікації до цього договору.

Відповідно до специфікації від 15 лютого 2010 року №1, яка є додатком №1 до договору поставки № 169, постачальник зобов'язався поставити товар:

- пиловочник хвойний порід (сосна) діаметр 26–38см., довжиною 3м., 4м., 6м.;

- рудстійка ф 14 –24 см. довжиною 4м., 6м. лісоматеріал (сосна);

- рудстійка ф 10 –13 см. довжиною 4м., 6м. лісоматеріал (сосна);

Згідно з п.п.2, 3 специфікації №1 товар постачається на умовах СРТ –склад покупця, м.Кривий Ріг, вантажоотримувач: ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат”.

В п.4 специфікації встановлений строк поставки товару: 1–й квартал 2010 року, протягом 7-ми календарних днів з моменту здійснення 100% передплати за партію товару. Товар постачається з обов'язковим складенням проміжних актів виконання поставок та оплат.

На виконання умов договору позивач, на підставі рахунку від 25 лютого 2010 року № 001/1 /а.с.16/, перерахував на користь відповідача передплату за товар у розмірі 124470 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04 березня 20010 року №2386 /а.с.17/.

Проте, відповідач поставку товару здійснив з порушенням обумовлених договором строків, при кінцевому строку поставки до 11 березня 2010 року фактично поставив товар:

- 19 березня 2010 року на суму 8226,80 грн.,

- 22 березня 2010 року на суму 58482,22 грн.,

- 23 березня 2010 року на суму 18880,13 грн.,

- 24 березня 2010 року на суму 12511,78 грн.,

- 25 березня 2010 року на суму 9811,58 грн.,

- 26 березня 2010 року на суму 8274,65 грн.,

- 29 березня 2010 року на суму 20549,38 грн. /а.с.18-24/.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений  договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В силу ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст.611 ЦК України).

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В п.6.2 договору встановлено, що за порушення узгоджених строків поставки постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0, 5 % від вартості непоставленого товару, за кожен день прострочення.

Враховуючи порушення відповідачем строків поставки товару останній зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню.

Позивачем за прострочення поставки товару нарахована сума пені у розмірі 19255,36 грн. Наведений у позовній заяві розрахунок пені судова колегія вважає вірним.

При цьому, судова колегія вважає правильним висновок господарського суду про зменшення розміру стягнення пені.

Згідно п.3 ст.83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як передбачено ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відноси, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Також, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру стягнення пені господарським судом правомірно враховано те, що відповідачем зобов'язання за договором виконано у повному обсязі, а прострочка виконання не завдала збитків позивачу.

З урахуванням фактичних обставин справи в їх сукупності судова колегія вважає, що господарський суд обґрунтовано скористувався правом, передбаченим п.3 ст.83 ГПК України, та зменшив розмір стягнення пені до 20% від заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає, що господарським судом повно, всебічно і об'єктивно розглянуті всі обставини справи в їх сукупності, рішення господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2010 року у справі № 21/245-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат” –без задоволення.

Головуючий                                                                                                       О.В.Голяшкін

Судді                                                                                                          В.Ф.Мороз

 І.М.Науменко

20.12.2010р.