Ухвала від 18.08.2025 по справі 913/204/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 серпня 2025 року м.Харків Справа № 913/204/25

Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І., розглянувши матеріали за позовом

Акціонерного Товариства "ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ "ЕНЕРГОПРОЕКТ", м. Харків

до відповідача Приватного Акціонерного Товариства «ЕКОЕНЕРГІЯ», м. Сєвєродонецьк, Луганська область

про стягнення 171658 грн 70 коп.

ВСТАНОВИВ:

15.08.2025 Акціонерне Товариство "ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО- ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ "ЕНЕРГОПРОЕКТ" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного Акціонерного Товариства «ЕКОЕНЕРГІЯ» про стягнення 171658 грн 70 коп. за договором № 10608/14 від 20 січня 2014 року (далі Договір).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем вказаного договору з оплати за надані послуги у сумі 171658 грн 70 коп., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2025 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.

Ч. 1 ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. П.5 ч.3 ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

В якості доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги позивачем надані документи складені іноземною (російською) мовою, а саме:

- копія договору № 10608/14 від 20 січня 2014 року;

- копія додатку № 1 до договору № 10608/14 від 20 січня 2014 року;

- копія додатку № 2 до договору № 10608/14 від 20 січня 2014 року;

- копія додатку № 3 до договору № 10608/14 від 20 січня 2014 року;

- копія додатку № 4 до договору № 10608/14 від 20 січня 2014 року;

- копія додатку № 5 до договору № 10608/14 від 20 січня 2014 року;

- копія кошторису № 1 до договору № 10608/14 від 20 січня 2014 року;

- копія кошторису № 2 до договору № 10608/14 від 20 січня 2014 року;

- копія кошторису № 3 до договору № 10608/14 від 20 січня 2014 року;

- копія листа АТ ХІ «Енергопроект» від 02.04.2014 року за вих. № 22120/326-1386;

- копія акту № 1 до договору № 10608/14 від 20 січня 2014 року на суму 171 658, 70 грн. із ПДВ, підписаного АТ ХІ «Енергопроект»;

- копія кошторису до акту № 1 до договору № 10608/14 від 20 січня 2014 року на суму 171 658, 70 грн. із ПДВ;

- копія Звіту про надання послуг за договором № 10608/14 від 20 січня 2014 року;

- копія листа АТ ХІ «Енергопроект» від 28.01.2016 року за вих. № 22120/326-245.

Мова, якій державою надано правовий статус обов`язкового засобу спілкування у публічних сферах суспільного життя, є державною (офіційною) мовою.

Конституцією України статус державної мови надано українській мові (ч. 1 ст. 10). У рішеннях Конституційного Суду України від 14.12.1999 № 10-рп/99 та від 14.07.2021 № 1-р/2021 зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус судів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом.

У п. 5.2 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 8-рп/2008 зазначено, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ. Тобто необхідність використання української мови, зокрема і в роботі судів, унормовано чинним законодавством.

За ч. 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, мають визначення доказів (ст. 73 ГПК України).

Як встановлено, ч. 1 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. 2 ст. 86 ГПК України).

За змістом статей 76, 77, 78 докази мають бути належними, допустимими та достовірними і кожний доказ суд оцінює окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Тож для здійснення оцінки письмових доказів суд повинен розуміти зміст таких документів, що дозволить виявити суперечливості, забезпечить узгодженість дій усіх учасників процесу та дотримання верховенства права. Тобто документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, повинні бути викладені українською (державною), зрозумілою суду мовою.

Згідно із ч. 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2 гл. 8 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок № 296/5), визначено: якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Отже, докази, не перекладені з іноземної мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», не є належними документами, оскільки вони не оформлені в установленому законом порядку. Така позиція викладена в постановах КГС ВС від 12.03.2025 у справі № 910/20940/21 (910/19964/23), від 03.03.2025 у справі № 910/628/20.

Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Додатково можна навести й інші судові рішення, які підтверджують вищеописану позицію.

Так в ухвалі від 19.02.2025 у справі № 367/12826/24, провадження № 61-38вп25, КЦС ВС зазначив, що до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.

У справі № 754/7193/24, провадження № 61-147вп24 (ухвала від 19.06.2024) КЦС ВС звернув увагу заявника, що копії наданих ним документів не можуть вважатися допустимими доказами, оскільки вони викладені іноземною мовою та не мають офіційного перекладу.

У постанові від 04.02.2025 у справі № 420/9715/24, КАС ВС встановив, що позивач подав до суду низку складених іноземними мовами документів, на які митний орган посилається у спірних картках відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Перекладу цих документів на державну мову матеріали справи не містять. КАС ВС виснував про позбавлення можливості стверджувати, що повне, об`єктивне та всебічне з`ясування обставин справи відбулося на підставі достатніх та достовірних доказів, оскільки суди попередніх інстанцій надали оцінку доводам митного органу на підставі доказів, складених іноземними мовами, не перекладених на державну мову і не засвідчених належним чином.

З аналізу наведених судових рішень Верховного Суду вбачається, що відсутність належним чином засвідченого перекладу українською мовою документа, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документа, дії, вчиненої на підставі зазначеного документа, особи, якою вона була вчинена, і на користь кого вчинено тощо.

Таким чином надані позивачем документи, які визначені підставою позову, складені іноземною мовою і заявник не надав їх засвідчений у встановленому законом порядку переклад українською мовою, що унеможливлює їх дослідження під час вирішення спору. Отже, у контексті вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 та ч. 2 ст. 164 ГПК України про обов`язок позивача додати до позовної заяви наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, такий обов`язок є належно виконаним тоді, коли складені іноземною мовою документи подаються разом з їх засвідченим у встановленому порядку перекладом українською мовою, чого позивачем не зроблено. Виходячи з описаного, позивачу слід подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою всіх викладених іноземною мовою документів, копії яких долучено до позовної заяви (матеріалів справи).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви у справі №913/204/25 без руху з наданням десяти днів з дня вручення даної ухвали для усунення наведених недоліків.

Керуючись ст.ст. 164, 174, 232 - 234 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного Товариства "ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО- ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ "ЕНЕРГОПРОЕКТ" залишити без руху.

2. Надати Акціонерному Товариству "ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО- ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ "ЕНЕРГОПРОЕКТ" десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви та подання до суду заяви про усунення недоліків.

Інформацію щодо справи, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 18.08.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.І. Злепко