Постанова від 14.08.2025 по справі 902/1325/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 902/1325/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

Фермерського господарства "Дуби" - Тиліпський Д.В.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОУ СІДС" - Сніцаренко А.А.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Дуби"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 (колегія суддів у складі: Павлюк І.Ю. - головуючий, Розізнана І.В., Миханюк М.В.)

та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.04.2025 (суддя Лабунська Т.І.)

у справі №902/1325/24

за заявами 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОУ СІДС", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС"

до Фермерського господарства "Дуби"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад вимог заяви ініціюючих кредиторів

1. У грудні 2024 року до Господарського суду Вінницької області через систему "Електронний суд" надійшла спільна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОУ СІДС" (далі - ТОВ "ГРОУ СІДС") та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" (далі - ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС") від 15.12.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Дуби" (далі - ФГ "Дуби").

2. У відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник, крім іншого, вказав про відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій та про наявність "спору про право", що полягає у неможливості нарахування кредиторами ФГ "Дуби" додаткових вимог у розмірі 86% від суми боргу, що складаються зі штрафу у розмірі 30% від суми боргу; пені у розмірі 26% річних; процентів на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у розмірі 30% річних та інфляційних нарахувань.

3. В подальшому, до суду першої інстанції 22.04.2025 від ТОВ "ГРОУ СІДС" та ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" надійшла заява про уточнення вимог заяви від 15.12.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство, згідно з якою останні просять відкрити провадження у справі про банкрутство ФГ "Дуби", визнати вимоги кредитора ТОВ "ГРОУ СІДС" в сумі 3236228,86 грн основного боргу, 12112,00 грн судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 36000,00 грн витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому; визнати вимоги кредитора ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" в сумі 3093531,29 грн основного боргу, 12112,00 грн судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 36000,00 грн витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому.

4. Обґрунтовуючи заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, ТОВ "ГРОУ СІДС" вказує на неналежне виконання ФГ "Дуби" зобов`язань за договорами поставки №03/10 від 03.10.2023, №15/12-4 від 15.12.2023, №1/04 від 01.04.2024 та №20/05 від 20.05.2024.

5. Обґрунтовуючи заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" зазначає про неналежне виконанням ФГ "Дуби" зобов`язань за договорами поставки №16/08 від 16.08.2024, №29/05-4 від 29.05.2024, №26/03-5 від 26.03.2024, №31/10-2 від 31.10.2023.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

6. 03.10.2023 між ТОВ "ГРОУ СІДС" та ФГ "Дуби" укладено договір поставки №03/10, за умовами якого ТОВ "ГРОУ СІДС" взяло на себе зобов`язання передати ФГ "Дуби" товар, погоджений сторонами у Специфікації №1 до договору, а саме: Turbo Мікродобриво (ТМ RougeVert) у кількості 1500 л загальною вартістю 600012,00 грн з ПДВ; Мікродобриво Growstim у кількості 1500 л загальною вартістю 600012,00 грн з ПДВ, а всього товарів на загальну суму 1200024,00 грн з ПДВ.

7. Відповідно до п. 2 Специфікації №1 до договору №03/10 сторони визначили та погодили такий порядок та строк оплати товару: 12000,00 грн оплачується покупцем у строк до 15.10.2023; 400000,00 грн оплачується покупцем у строк до 26.04.2024; 396000,00 грн оплачується покупцем у строк до 19.07.2024; 392024,00 грн оплачується покупцем у строк до 25.09.2024.

8. На підставі договору №03/10 ТОВ "ГРОУ СІДС" було виписано та надано ФГ "Дуби" рахунок на оплату №408 від 03.10.2023.

9. 12.10.2023 ФГ "Дуби" за отриманий товар розрахувалось частково, сплативши 1000,00 грн, тобто розмір боргу за вказаним договором становить 1199024,00 грн.

10. 15.12.2023 між ТОВ "ГРОУ СІДС" та ФГ "Дуби" укладено договір поставки №15/12-4, за умовами якого ТОВ "ГРОУ СІДС" взяло на себе зобов`язання передати ФГ "Дуби" товар, погоджений сторонами у Специфікації №1 до договору, а саме: KS 1000 Мікродобрива (ТМ RougeVert) у кількості 1000 л загальною вартістю 640008,00 грн з ПДВ; Aminofoska Мікродобриво (TM RougeVert) у кількості 1000 л загальною вартістю 640008,00 грн з ПДВ, а всього товарів на загальну суму 1280016,00 грн з ПДВ.

11. Відповідно до п. 2 Специфікації №1 до договору №15/12-4 сторони визначили та погодили такий порядок та строк оплати товару: 10000,00 грн оплачується покупцем у строк до 20.12.2023; 254003,20 грн оплачується покупцем у строк до 19.07.2024; 1016012,80 грн оплачується покупцем у строк до 15.11.2024.

12. На підставі договору №15/12-4 ТОВ "ГРОУ СІДС" було виписано та надано ФГ "Дуби" рахунок на оплату №564 від 15.12.2023.

13. 26.12.2023 ФГ "Дуби" за отриманий товар розрахувалось частково, сплативши 1000,00 грн, тобто розмір боргу за вказаним договором становить 1279016,00 грн.

14. 01.04.2024 між ТОВ "ГРОУ СІДС" та ФГ "Дуби" укладено договір поставки №1/04, відповідно до умов якого ТОВ "ГРОУ СІДС" взяло на себе зобов`язання передати ФГ "Дуби" товар, погоджений сторонами у Специфікації №1 до договору, а саме: ТАМОС, насіння гібриду соняшника у кількості 75 шт. загальною вартістю 427500,00 грн з ПДВ; ЛОКІ, насіння гібриду соняшника у кількості 75 шт. загальною вартістю 427500,00 грн з ПДВ, а всього товарів на загальну суму 855000,00 грн з ПДВ.

15. Відповідно до п. 2 Специфікації №1 до договору №1/04 сторони визначили та погодили такий порядок та строк оплати товару: 15000,00 грн оплачується покупцем у строк до 01.04.2024; 256500,00 грн оплачується покупцем у строк до 15.07.2024; 583500,00 грн оплачується покупцем у строк до 18.10.2024.

16. На підставі договору №1/04 ТОВ "ГРОУ СІДС" було виписано та надано ФГ "Дуби" рахунок на оплату №192 від 01.04.2024.

17. ФГ "Дуби" за отриманий товар розрахувалось частково, сплативши 182311,14 грн, а саме: 03.04.2024 - 15000,00 грн, 09.09.2024 - 167311,14 грн, тобто розмір боргу за вказаним договором становить 672688,86 грн.

18. 20.05.2024 між ТОВ "ГРОУ СІДС" та ФГ "Дуби" укладено договір поставки №20/05, відповідно до умов якого ТОВ "ГРОУ СІДС" взяло на себе зобов`язання передати ФГ "Дуби" товар, погоджений сторонами у Специфікації №1 до договору, а саме: ТАНОС, насіння гібриду соняшника у кількості 15 шт. загальною вартістю 85500,00 грн з ПДВ.

19. Відповідно до п. 2 Специфікації №1 до договору №20/05 сторони визначили та погодили такий порядок та строк оплати товару: 85500,00 грн оплачується покупцем у строк до 13.09.2024.

20. На підставі договору №20/05 ТОВ "ГРОУ СІДС" було виписано та надано ФГ "Дуби" рахунок на оплату №К00000382 від 20.05.2024, однак свої зобов`язання щодо здійснення оплати за товар ФГ "Дуби" не виконало.

21. Отже, розмір боргу за вказаним договором поставки №20/05 від 20.05.2024 становить 85500,00 грн.

22. Враховуючи викладене, загальний розмір невиконаного зобов`язання ФГ "Дуби" перед ТОВ "ГРОУ СІДС" становить 3236228,86 грн.

23. 31.10.2023 між ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" та ФГ "Дуби" укладено договір поставки №31/10-2, відповідно до умов якого ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" взяло на себе зобов`язання передати ФГ "Дуби" товар, погоджений сторонами у Специфікації №1 до договору, а саме: Turbo Мікродобриво (ТМ RougeVert) у кількості 1700 л загальною вартістю 680013,60 грн з ПДВ; Мікродобриво Growstim Premium (TM RougeVert) у кількості 1700 л загальною вартістю 680013,60 грн з ПДВ, а всього товарів на загальну суму 1360027,20 грн з ПДВ.

24. Відповідно до п. 2 Специфікації №1 до договору №31/10-2 сторони визначили та погодили такий порядок та строк оплати товару: 5000,00 грн оплачується покупцем у строк до 03.11.2023; 600000,00 грн оплачується покупцем у строк до 30.08.2024; 755027,20 грн оплачується покупцем у строк до 25.10.2024.

25. На підставі договору №31/10-2 ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" було виписано та надано ФГ "Дуби" рахунок на оплату №1298 від 31.10.2023.

26. Однак, свої зобов`язання щодо здійснення оплати за товар ФГ "Дуби" виконало частково, 07.11.2023 сплативши 1000,00 грн, тобто розмір боргу за вказаним договором становить 1359027,20 грн.

27. 26.03.2024 між ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" та ФГ "Дуби" укладено договір поставки №26/03-5, відповідно до умов якого ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" взяло на себе зобов`язання передати ФГ "Дуби" товар, погоджений сторонами у Специфікації №1 до договору, а саме: Rougevert B Extract (ТМ Rougevert) у кількості 1000 л загальною вартістю 350004,00 грн з ПДВ; Rougevert Zn + (ТМ Rougevert) у кількості 400 л загальною вартістю 140001,60 грн з ПДВ, а всього на загальну суму 490005,60 грн з ПДВ.

28. Відповідно до п. 2 Специфікації №1 до договору №26/03-5 сторони визначили та погодили такий порядок та строк оплати товару: 5000,00 грн оплачується покупцем у строк до 29.03.2024; 49000,00 грн оплачується покупцем у строк до 20.05.2024; 436005,60 грн оплачується покупцем у строк до 18.10.2024.

29. На підставі договору №26/03-5 ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" було виписано та надано ФГ "Дуби" рахунок на оплату №163 від 26.03.2024.

30. Однак, свої зобов`язання щодо здійснення оплати за товар ФГ "Дуби" виконало частково, 03.04.2024 сплативши 1000,00 грн, тобто розмір боргу за вказаним договором становить 489005,60 грн.

31. 29.05.2024 між ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" та ФГ "Дуби" укладено договір поставки №29/05-4, відповідно до умов якого ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" взяло на себе зобов`язання передати ФГ "Дуби" товар, погоджений сторонами у Специфікації №1 до договору, а саме: Мікродобриво Growstim Premium (TM RougeVert) у кількості 750 л загальною вартістю 450000,00 грн з ПДВ; Turbo Мікродобриво (ТМ RougeVert) у кількості 400 л загальною вартістю 159998,40 грн з ПДВ, а всього товарів на загальну суму 609998,40 грн з ПДВ.

32. Відповідно до п. 2 Специфікації №1 до договору №29/05-4 сторони визначили та погодили такий порядок та строк оплати товару: 15000,00 грн оплачується покупцем у строк до 05.06.2024; 594998,40 грн оплачується покупцем у строк до 13.09.2024.

33. На підставі договору №29/05-4 ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" було виписано та надано ФГ "Дуби" рахунок на оплату №322 від 29.05.2024.

34. Однак, свої зобов`язання щодо здійснення оплати за товар ФГ "Дуби" не виконало, тобто розмір боргу за вказаним договором становить 609998,40 грн.

35. 16.08.2024 між ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" та ФГ "Дуби" укладено договір поставки №16/08, відповідно до умов якого ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" взяло на себе зобов`язання передати ФГ "Дуби" товар, погоджений сторонами у Специфікації №1 до договору, а саме: NPS (Ca) 10-20-17 (3,5) мін. добриво (Fosfan) у кількості 22 т загальною вартістю 525800,09 грн з ПДВ.

36. Відповідно до п. 2 Специфікації №1 до договору №16/08 сторони визначили та погодили такий порядок та строк оплати товару: 525800,09 грн оплачується покупцем у строк до 30.09.2024.

37. Також за умовами договору №16/08 ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" взяло на себе зобов`язання передати ФГ "Дуби" товар, погоджений сторонами у Специфікації №2 до договору, а саме: СИ Анабелла, гібрид озимого ріпаку у кількості 40 пак загальною вартістю 365678,71 грн з ПДВ.

38. Відповідно до п. 2 Специфікації №2 до договору №16/08 сторони визначили та погодили такий порядок та строк оплати товару: 109700,00 грн оплачується покупцем у строк до 30.09.2024; 255978,71 грн оплачується покупцем у строк до 20.05.2025.

39. Загальна вартість поставок за договором №16/08 - 891478,80 грн., з яких прострочена станом на 23.04.2025 частина становить 635500,09 грн.

40. На підставі договору №16/08 ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" було виписано та надано ФГ "Дуби" рахунки на оплату №890, №891 від 16.08.2024.

41. Однак, свої зобов`язання щодо здійснення оплати за товар ФГ "Дуби" не виконало, тобто розмір боргу за вказаним договором становить 635500,09 грн.

42. Враховуючи викладене, загальний розмір невиконаного зобов`язання ФГ "Дуби" перед ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" становить 3093531,29 грн.

43. 26.03.2025 до суду від ФГ "Дуби" надійшов відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, згідно з яким боржник просить відмовити в задоволенні заяви про відкриття провадження у справі з тих підстав, що у ФГ "Дуби" наявні значні фінансові акти, майно, які у своїй сукупності можуть забезпечити погашення усієї суми заборгованості, що підтверджується укладеними договорами суборенди землі, а саме: 1) договором суборенди землі від 01.09.2024 між ФГ "Дуби" та ФГ "Камелот-Агро", який укладений строком на 4 роки; 2) договором суборенди землі від 15.09.2024 між ФГ "Дуби" та ФГ "Ліз-Агро", що укладений строком на 4 роки; 3) договором суборенди землі від 16.09.2024 між ФГ "Дуби" та ФГ "Ліз-Агро", що укладений строком на 4 роки.

44. Боржник зазначив, що за передання в суборенду ФГ "Камелот-Агро" та ФГ "Ліз-Агро" земельних ділянок, визначених договорами суборенди, ФГ "Дуби" отримає 1989832,8 грн у 2025 році.

45. Крім того, ФГ "Дуби" зазначає, що має план посіву сільськогосподарських культур та надходження коштів від їх реалізації у 2025 році, а саме: озима пшениця (50 га) - 1687500 грн (виручка), озима ячмінь (21 га) - 831600 грн (виручка), озимий ріпак (34 га) - 2056300 грн (виручка), соняшник (100 га) - 5740000 грн (виручка), кукурудза (87 га) - 5481000 грн (виручка). Разом (292 га) - 15796400 грн (виручка).

46. ФГ "Дуби" стверджує, що у 2025 році щонайменше отримає грошові кошти у розмірі 17786232,80 грн, зважаючи на договори суборенди та план посіву сільськогосподарських культур та надходження коштів від їх реалізації у 2025 році, що, на думку боржника, вказує на відсутність недостатності майна для виконання своїх зобов`язань перед кредиторами.

Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

47. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.04.2025, крім іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство ФГ "Дуби". Визнано вимоги ТОВ "ГРОУ СІДС" в сумі 3236228,86 грн основного боргу, 12112,00 грн судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 36000,00 грн витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому. Визнано вимоги ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" в сумі 3093531,29 грн основного боргу, 12112,00 грн судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 36000,00 грн витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном ФГ "Дуби". Призначено розпорядником майна ФГ "Дуби" арбітражного керуючого Гонту О.А.

48. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.04.2025 залишено без змін.

49. Господарські суди з посиланням на приписи ст.ст. 34, 35, 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) дійшли висновку про наявність ознак неплатоспроможності ФГ "Дуби", відсутність можливості у боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав та відсутність "спору про право" у розумінні ст. 39 КУзПБ.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

50. ФГ "Дуби" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.04.2025, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "ГРОУ СІДС" та ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Дуби".

51. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає п.1, п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, ч. 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

52. На думку скаржника, судові рішення попередніх інстанцій є протиправними, необґрунтованими та такими, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 73, 76-78 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, ч. 3, ч. 6 ст. 39, ст.ст. 45-47 КУзПБ.

53. Скаржник вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18, від 03.09.2024 у справі №910/16870/23, від 19.02.2025 у справі №908/675/24, від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 19.08.2020 у справі №910/2522/20, від 10.09.2019 у справі №904/4685/18, від 21.11.2019 у справі №916/553/19, від 23.10.2024 у справі №908/1336/23(908/1423/23), від 10.08.2023 у справі №198/246/23, від 07.04.2024 у справі №914/40/22 щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах.

54. Скаржник вважає, що у ФГ "Дуби" відсутні ознаки неплатоспроможності, зважаючи на достатню кількість майна у боржника, а відтак боржник зможе виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, що було залишено поза увагою судами першої та апеляційної інстанцій всупереч приписам ч. 3 ст. 39 КУзПБ.

55. На думку скаржника, ініціюючими кредиторами не надано суду доказів неплатоспроможності ФГ "Дуби", тоді як у ФГ "Дуби" є достатня кількість грошових коштів для виконання його зобов`язань перед кредиторами.

56. Скаржник зауважує, що в оскаржуваних судових рішеннях безпідставно враховані заяви ініціюючих кредиторів про уточнення вимог заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство від 22.04.2025.

57. Також скаржник зазначає, що між боржником та ініціюючими кредиторами існує "спір про право", адже кредиторські вимоги не є безспірними, зважаючи на відсутність щодо них будь-яких судових рішень. Крім того, ФГ "Дуби" є добросовісним у виконанні фінансових зобов`язань, що свідчить про відсутність наміру ухилення від погашення заборгованості, передбаченої умовами укладених договорів.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

58. ТОВ "ГРОУ СІДС" в особі його представника - адвоката Сніцаренко А.А. поза межами строку, встановленого Верховним Судом, 11.08.2025 подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

59. Згідно із ч. 4 ст. 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

60. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

61. Частинами 1 та 2 ст. 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням установленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

62. Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною 4 цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

63. За змістом наведеної норми Верховний Суд може поновити пропущений процесуальний строк за умови вчинення процесуальної дії, стосовно якої його пропущено, якщо визнає причини пропуску цього строку поважними.

64. Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов`язується з наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

65. У своєму клопотанні про поновлення процесуального строку ТОВ "ГРОУ СІДС" причиною пропуску процесуального строку на подання відзиву на касаційну скаргу зазначило те, що представник ТОВ "ГРОУ СІДС" адвокат Сніцаренко А.А. як єдиний представник обох ініціюючих кредиторів у період з 19.07.2025 по 02.08.2025 перебував на реабілітації за кордоном. На підтвердження цієї обставини представник ТОВ "ГРОУ СІДС" подав копію закордонного паспорта з відмітками про перетин ним 19.07.2025 державного кордону України та повернення до України 02.08.2025.

66. Водночас доказів того, що адвокат Сніцаренко А.А. перебував саме на реабілітації за кордоном, ТОВ "ГРОУ СІДС" не подало.

67. З урахуванням наведеного, клопотання ТОВ "ГРОУ СІДС" задоволенню не підлягає, оскільки наведені в ньому обставини не свідчать про наявність поважних причин пропуску цього строку. Перебування представника (адвоката) за кордоном не звільняє сторону від обов`язку загального порядку дотримання строку на подання відзиву на касаційну скаргу відповідно до процесуального законодавства. ТОВ "ГРОУ СІДС" не позбавлене можливості або призначити іншого представника на період відсутності представника ТОВ "ГРОУ СІДС" (адвоката Сніцаренко А.А.) або відповідно до ст. 58 ГПК України здійснювати процесуальне представництво юридичної особи в порядку самопредставництва, оскільки в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

68. Враховуючи викладене, відзив залучено до матеріалів справи та залишено без розгляду згідно з положеннями ст. 118 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

69. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Дуби".

70. КУзПБ встановлює порядок та підстави для здійснення провадження у справі з відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

71. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

72. Положення ст. 1 КУзПБ визначають, що неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

73. Частинами 1, 2 ст. 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

74. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

75. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 23.09.2021 №910/866/20, від 21.10.2021 у справі №913/479/18, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20).

76. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №914/1126/14, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 09.06.2022 у справі №922/313/20 (922/3069/21)).

77. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований ст. 39 КУзПБ.

78. Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

79. Системний аналіз ст.ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

80. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності "спору про право"; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 15.10.2020 у справі №922/1174/20, від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 16.09.2020 у справі №911/593/20, від 03.09.2020 у справі №910/16413/19).

81. При цьому, якщо КУзПБ підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство прямо не визначені та з`ясовуються судом шляхом встановлення, на підставі доказів у справі, заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, визначених Законом (прямих або непрямих, загальних або спеціальних, тимчасових або не обмежених в часі, умовних або безумовних), то підстави для відмови у відкритті провадження прямо визначені в ч. 6 ст. 39 КУзПБ: - вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; - вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; - заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.

82. Важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є встановлення обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

83. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

84. Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20 наголосив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

85. Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

86. При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

87. Верховний Суд враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду щодо правозастосування ст. 39 КУзПБ, згідно якої встановлення відсутності "спору про право" щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

88. Правова позиція аналогічного змісту викладена Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 15.10.2020 у справі №922/1174/20, від 16.09.2020 у справі №911/593/20, від 25.11.2020 у справі №910/5799/20.

89. Отже, суд не може формально підходити до визначення наявності "спору про право", який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами. Наявність "спору про право" має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника.

90. Задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (такий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 24.11.2021 у справі №910/16246/18, від 20.12.2021 у справі №911/3185/20, від 06.04.2023 у справі №902/560/20).

91. Заперечення боржника мають бути підкріплені доказами (ініційований позов/оспорювання правочинів/первинних документів до звернення кредитора); саме по собі небажання сплачувати заборгованість, претензійне листування чи посилання на «надмірність» штрафних санкцій (коли вони не заявляються у складі ініціюючих вимог) не формують спір про право у розумінні ст. 39 КУзПБ.

92. Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що вимоги ініціюючих кредиторів до боржника не свідчать про наявність "спору про право", їх розмір та обґрунтованість підтверджуються документами, доданими до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Зокрема, заборгованість боржника перед ТОВ "ГРОУ СІДС" за договорами поставки становить 3236228,86 грн, а ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" за договорами поставки - 3093531,29 грн, що підтверджується первинними документами, а строк оплати є таким, що настав. Крім того, боржник не спростував наявність заборгованості та не оплатив її у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

93. Як встановили господарські суди попередніх інстанцій, боржник подав відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, згідно з яким подав укладені боржником договори суборенди, план посіву сільськогосподарських культур на надходження коштів від їх реалізації, звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід, винограду у 2024 році, інформацію про прогнозований очікуваний дохід у 2025 році.

94. Верховний Суд зауважує, що системний аналіз положень ст.ст. 36, 39 КУзПБ з урахуванням ст.ст. 74, 76-77 ГПК України дає підстави для висновку про покладення на кредитора обов`язку надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника, якому надана можливість подати відзив на заяву кредитора - обов`язку надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.

95. Тобто положення КУзПБ не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати такі майнові зобов`язання покладено саме на боржника.

96. Зокрема, належними доказами платоспроможності боржника як однієї з підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є докази сплати боржником до підготовчого засідання боргу, на підставі якого ініціюючий кредитор звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №910/15533/20).

97. Однак, господарські суди не встановили факт погашення боржником заявлених ініціюючими кредиторами вимог до підготовчого засідання у справі.

98. Твердження скаржника про можливість отримання в майбутньому внаслідок його господарської діяльності достатніх коштів для погашення заборгованості перед кредиторами не спростовує наведених висновків господарських судів і не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, які передбачені ч. 6 ст. 39 КУзПБ.

99. У цьому зв`язку суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 15.11.2023 у справі №914/466/23 про те, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі дослідження поданого розпорядником майна боржника аналізу, передбаченого абзацом шостим частини третьої статті 44 КУзПБ. Тож у разі встановлення господарським судом у процедурі розпорядження майном боржника відсутності ознак його неплатоспроможності, провадження у справі підлягатиме закриттю відповідно до приписів п. 10 ч. 1 та ч. 2 ст. 90 КУзПБ (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №905/2030/19).

100. Щодо доводів скаржника про наявність "спору про право", то у цьому зв`язку Верховний Суд виходить з такого.

101. У постанові від 15.10.2020 у справі №922/1174/20 Верховний Суд зазначив, що "спір про право" - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

102. Отже, під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права, який є суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін.

103. Як встановили господарські суди, грошові вимоги кредиторів до боржника ґрунтуються на правовідносинах за договорами поставки, наявність невиконаного грошового зобов`язання за якими боржником не спростовано.

104. Крім того, скаржник вважає, що у даному випадку наявний "спір про право", який полягає у неможливості нарахування кредиторами боржнику додаткових вимог у розмірі 86% від суми боргу, що складається зі штрафу у розмірі 30% від суми боргу, пені у розмірі 26% річних, процентів за ст. 625 ЦК України у розмірі 30% річних, інфляційних нарахувань.

105. Так, відповідно до наявних матеріалів справи, боржник у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначив про те, що нарахування кредиторами боржнику додаткових вимог у розмірі 86% від суми боргу, що складається зі штрафу у розмірі 30% від суми боргу, пені у розмірі 26% річних, процентів за ст. 625 ЦК України у розмірі 30% річних, інфляційних нарахувань є надмірним тягарем для боржника та порушує основні засади добросовісності та розумності.

106. Водночас, кредитори у заяві від 22.04.2025 про уточнення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство уточнили свої вимоги, і штрафні санкції не заявляли як грошові вимоги та просили визнати вимоги кредиторів, які складаються із основного боргу і саме ця заява є релевантною для перевірки підстав визначених ч.6 ст. 39 КУзПБ.

107. У зв`язку з викладеним, є безпідставними доводи скаржника про наявність "спору про право", що складаються з нарахування кредиторами неустойки та інших штрафних санкцій, в тому числі нарахувань на підставі вимог ст. 625 ЦК України, оскільки вимоги кредиторів у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство у редакції заяви про уточнення вимог таких вимог не містять.

108. Отже доводи боржника щодо наявності "спору про право" є такими, що не грунтуються на матеріалах справи.

109. Верховний Суд критично оцінює твердження скаржника щодо постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали одразу після надходження заяви про уточнення вимог, оскільки це позбавило ФГ "Дуби" можливості надати свої заперечення щодо заяви про уточнення вимог заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, з огляду на таке.

110. Положення КУзПБ не забороняють подання уточнень до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також не передбачають як окрему підставу для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство подачу такої заяви про уточнення кредиторами або не подання відзиву на заяву про уточнення.

111. Більш того, по суті уточнення кредиторів щодо заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство стосувалися зменшення сум заборгованості, про що вказував боржник у своєму відзиві на заяву кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Дуби".

112. У цьому зв`язку доводи скаржника про те, що ФГ "Дуби" було позбавлено можливості надати свої заперечення щодо заяви про уточнення вимог заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є безпідставними, оскільки свої доводи з цього питання були викладені боржником у відзиві, а кредитори під час подання уточнень до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство врахували доводи боржника та зменшили суму заборгованості.

113. Отже, Верховний Суд погоджується з висновком обох судових інстанцій про те, що відповідно до положень ст.ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ, за встановлених обставин, які свідчать про наявність у боржника невиконаних грошових зобов`язань перед кредиторами, строк яких настав; відсутність між кредиторами та боржником "спору про право" стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредиторів боржником у повному обсязі не задоволені, у суду відсутні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ФГ "Дуби".

114. Скаржником не спростовані встановлені судами попередніх інстанцій обставини. Заперечення з цього приводу, викладені у касаційній скарзі, фактично зводяться до незгоди боржника з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених ст. 300 ГПК України.

115. Враховуючи викладене, посилання скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18, від 03.09.2024 у справі №910/16870/23, від 19.02.2025 у справі №908/675/24, від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 19.08.2020 у справі №910/2522/20, від 10.09.2019 у справі №904/4685/18, від 21.11.2019 у справі №916/553/19, від 23.10.2024 у справі №908/1336/23(908/1423/23), від 10.08.2023 у справі №198/246/23, від 07.04.2024 у справі №914/40/22 щодо застосування ст.ст. 73, 76-78 ГПК України ч. 3, ч. 6 ст. 39, ст.ст. 45-47 КУзПБ, Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки зміст оскаржуваної постанови не суперечить висновкам, на які посилається скаржник. Відповідні судові рішення прийняті у кожній окремій справі з урахуванням предмету спору в контексті досліджуваних судами у вказаних справах доказів та встановлених фактичних обставин.

116. При цьому, для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях, скаржник має навести не особисті міркування щодо незаконності та необґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних відносинах не врахували суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.

117. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування

118. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі щодо відкриття провадження у справі про банкрутство відповідають вимогам ГПК України та КУзПБ, що не спростовано доводами касаційної скарги, у зв`язку з чим підстави для їх зміни чи скасування відсутні, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

119. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не довів неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права до встановлених під час розгляду справи обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

120. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції.

Судові витрати

121. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Дуби" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.04.2025 у справі №902/1325/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков