Рішення від 15.08.2025 по справі 453/829/25

ЄУНСС: 453/829/25

НП: 2/453/508/25

РІШЕННЯ

іменем України

15 серпня 2025 року місто Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі головуючого - судді Микитина Володимира Ярославовича,

сторони у справі:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС»;

відповідачка - ОСОБА_1 ;

зміст позовних вимог - про стягнення заборгованості за товарним кредитним договором;

розглянувши дану цивільну справу у приміщенні суду, що по вул. Д. Галицького, 8, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, на підставі наявних у ній матеріалів, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін у справі.

Позивач ТзОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», у порядку представництва, котре за довіреністю здійснює адвокатка Кумко О.Д. 22.05.2025 року, сформувавши документ у системі «Електронний суд», подав в Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву, в якій просить ухвалити рішення про стягнення на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за укладеним нею з АТ «ЮНЕКС БАНК» товарним кредитним договором № 0.2183.0719.ФО_К від 19.07.2019 року, у загальному розмірі 3 907 грн. 94 коп.. Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за подання вищевказаної позовної заяви у розмірі 2 422 грн. 40 коп., позивач ТзОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» при ухваленні рішення просить стягнути на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.07.2019 року між АТ «ЮНЕКС БАНК», правонаступником якого є позивач ТзОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0.2183.0719.ФО_К. за умовами котрого відповідачці ОСОБА_1 було надано кредит (товарний кредит UAH 0-10-36 РК 3%) у сумі 7 604 грн. 12 коп., терміном користування: 10 місяців - до 19.05.2020 року (пункт 2.1., пункт 2.3. ч. 2 договору). Відповідно до пункту 2.3. ч. 2 договору, авансовий платіж становить - 00 грн. 00 коп. Пунктом 2.4. ч. 2 договору визначено, що розмір процентної ставки: 0,01%. Процентна ставка є фіксованою. Відповідно до пункту 2.5. ч. 2 договору, визначено розмір комісії за обслуговування кредиту: в період з 01 по 10 місяць - 0,00%, а починаючи з 11 місяця - 3,50%. Дана комісія розраховується як процент від суми кредиту, сплачується щомісячно у гривні у складі ануїтетних платежів. Пунктом 2.6. ч. 2 договору встановлено розмір комісії за надання кредиту: 3,00% від суми кредиту, що вказана у пункті 2.1. ч. 2. Відповідно до пункту 2.7. ч. 2 договору, вказано рахунок для погашення заборгованості (сплати платежів): 29098085382001. Пунктом 5.1. ч. 5 договору визначено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує своє розуміння, згоду та приєднання до правил, які є невід`ємною часиною цього договору, що оприлюдненні на офіційному сайті банку за електронною адресою: www.unexbank.ua (надалі Правила). Кредит надається у розмірі, визначеному в пункті 2.1. ч. 2 цього договору, що включає в себе наступні складові елементи: придбання товару (послуги), що купується, згідно специфікації рахунку № 45989659 від 19.07.2019 року, а саме: 1) телефон мобільний, кількість 1 шт., вартістю - 5 999 грн. 00 коп.; 2) інше, кількість 1 шт., вартістю - 1 377 грн. 00 коп., у підприємства торгівлі, зазначеного в ч. 3 цього договору, а саме: ТзОВ «МОБІЖУК», код ЄДРПОУ: 37741113, адреса: м. Сколе, вул. Д. Галицького, буд. 5/1, платіжні реквізити: код банку 306500, назва банку АТ «АБ «РАДАБАНК», поточний рахунок: НОМЕР_1 (частина 4 договору № 0.2183.0719.ФО_К від 19.07.2019 року). Відповідно до графіку погашення, кредит надавався строком з 19.07.2019 року по 18.05.2020 року. За цей період, крім тіла кредиту - 7 604 грн. 45 коп., позичальник мав ще сплатити процент за користування кредитом у сумі - 00 грн. 33 коп., та комісію за надання кредиту у розмірі - 228 грн. 21 коп.. Всього, сума платежів за кредитом протягом дії цього договору мала скласти - 7 604 грн. 45 коп.. 31.03.2021 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 31/03-2021. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку № 1 до договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 року. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, в день підписання цього договору. Відповідно до умов даного договору, позивач ТзОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ЮНЕКС БАНК», в тому числі і до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.2183.0719.ФО_К від 19.07.2019 року. Факт набуття прав вимоги позивача ТзОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» щодо відповідачки ОСОБА_1 підтверджується витягом з реєстру прав вимоги, що є додатком № 1 до договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 року.

Відповідачка ОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до неї про стягнення заборгованості за товарним кредитним договором, - не подала, хоча в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 22.05.2025 року вважається такою, що їй вручена 10.06.2025 року. Втім, відповідачка - ОСОБА_1 свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навела.

Інших передбачених ЦПК України заяв по суті справи від сторін цієї справи не надходило.

Заяви та клопотання сторін у справі.

Будь-яких заяв чи клопотань від учасників цієї справи, котрі б залишалися не вирішеними у визначеному чинним ЦПК України порядку, не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 22.05.2025 року, після отримання інформації про зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування) відповідачки ОСОБА_1 , яка не має статусу підприємця, та після усунення недоліків, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд цієї справи визначено провести у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та інших учасників справи, без проведення судового засідання протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття у ній провадження.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з частинами 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ТзОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС»за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, а також причетність до порушення таких його прав відповідачки - ОСОБА_1 , встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів.

Судом встановлено, що 19.07.2019 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0.2183.0719.ФО_К, за умовами котрого відповідачці ОСОБА_1 було надано кредит (товарний кредит UAH 0-10-36 РК 3%) у сумі 7 604 грн. 12 коп. терміном користування: 10 місяців - до 19.05.2020 року (пункт 2.1., пункт 2.3. ч. 2 договору). Відповідно до пункту 2.3. ч. 2 договору, авансовий платіж становить - 00 грн. 00 коп. Пунктом 2.4. ч. 2 договору визначено, що розмір процентної ставки: 0,01%. Процентна ставка є фіксованою. Пунктом 2.5. ч. 2 договору визначено розмір комісії за обслуговування кредиту: в період з 01 по 10 місяць 0,00%, а починаючи з 11 місяця - 3,50%. Дана комісія розраховується як процент від суми кредиту, сплачується щомісячно у гривні у складі ануїтетних платежів. Пунктом 2.6. ч. 2 договору встановлено розмір комісії за надання кредиту: 3,00% від суми кредиту, що вказана у пункті 2.1. ч. 2. Відповідно до пункту 2.7. ч. 2 договору, рахунок для погашення заборгованості (сплати Платежів): 29098085382001. Пунктом 5.1. ч. 5 договору визначено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує своє розуміння, згоду та приєднання до правил, які є невід`ємною часиною цього договору, що оприлюдненні на офіційному сайті банку за електронною адресою: www.unexbank.ua (надалі Правила). Кредит надається у розмірі, визначеному в пункті 2.1. ч. 2 договору, що включає в себе наступні складові елементи: придбання товару (послуги), що купується, згідно специфікації рахунку № 45989659 від 19.07.2019 року, а саме: 1) телефон мобільний, кількість 1 шт., вартістю - 5 999 грн. 00 коп.; 2) інше, кількість 1 шт., вартістю - 1 377 грн. 00 коп., у підприємства торгівлі, зазначеного в частині 3 цього договору, а саме: ТзОВ «МОБІЖУК», код ЄДРПОУ: 37741113, адреса: м. Сколе, вул. Д. Галицького, буд. 5/1, платіжні реквізити: код банку 306500, назва банку АТ «АБ «РАДАБАНК», поточний рахунок: НОМЕР_1 (частина 4 договору № 0.2183.0719.ФО_К від 19.07.2019 року). Відповідно до графіку погашення кредит надавався строком з 19.07.2019 року по 18.05.2020 року. За цей період, крім тіла кредиту - 7 604 грн. 45 коп. (копії містяться у справі, а. с. 13-32).

Судом встановлено й те, що 31.03.2021 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 31/03-2021. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку № 1 до договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 року. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, в день підписання цього договору. Відповідно до умов даного договору, позивач ТзОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ЮНЕКС БАНК», в тому числі і до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.2183.0719.ФО_К від 19.07.2019 року. Факт набуття прав вимоги позивача ТзОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» щодо відповідачки ОСОБА_1 підтверджується витягом з реєстру прав вимоги, що є додатком № 1 до договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 року (копії містяться у справі, а. с. 34-42).

Відтак, позивач ТзОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», з урахування передачі права вимоги за укладеним договором факторингу, виконав свої зобов`язання, надавши відповідачці ОСОБА_1 кошти за товарним кредитним договором № 0.2183.0719.ФО_К від 19.07.2019 року у встановленому в договорі розмірі та на узгоджених між ними умовах, однак остання в односторонньому порядку відмовилася від виконання взятих на себе зобов`язань у наведеній частині, у зв`язку з чим допустила спірну заборгованість. При цьому, розмір спірної заборгованості за вищевказаним товарним кредитним договором відповідачкою ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків не наведено та суду не було подано.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення боржником грошового зобов`язання й застосування кредитором відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитними договорами, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Законами України «Про електронну комерцію», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування», іншими актами цивільного законодавства.

Так, згідно положень ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.Зобов`язання виникають з підстав, встановлених у ст. 11 цього Кодексу.

Своєю чергою, системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Щодо укладення договору в електронній формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Щодо цесії (переходу права вимоги, факторингу).

Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ч. 2 ст. 517 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Щодо неустойки.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Узагальнена оцінка доводів та аргументів за результатами розгляду цієї справи.

Вочевидь, що між сторонами (з урахуванням правонаступництва позивача ТзОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС»на підставі договору факторингу№ 31/03-2021 від 31.03.2021 року) було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору № 0.2183.0719.ФО_К, укладеним 19.07.2019 року з АТ «ЮНЕКС БАНК», цей правочин, в силу відсутності доказів на підтвердження його нікчемності чи визнання його недійсним у встановленому порядку, створює презумпцію правомірності, у зв`язку з чим вказаний кредитний договір є обов`язковим для виконання їх сторонами, а зобов`язання за ним, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та його умов, натомість відповідачка ОСОБА_1 не виконала зобов`язань за вказаним товарним кредитним договором, допущену заборгованість за нею у встановленому порядку не погашено.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку що позовні вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС»до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до часткового задоволення. Відтак, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС»підлягає до стягнення заборгованість в загальній сумі 3 907 грн. 94 коп..

При цьому судом також було враховано, що розмір спірної заборгованості за вказаним кредитним договором відповідачкою ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків не наведено та суду не було подано.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 2 422 грн. 40 коп., які підтверджується відповідною випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення на користь зазначеного позивача з відповідачки ОСОБА_1 , пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто у повному обсязі.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за товарним кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» 3 907 (три тисячі дев`ятсот сім) грн. 94 коп. заборгованості за товарним кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», код у ЄДРПОУ: 42436323 (місцезнаходження юридичної особи: вул. Саперне Поле, 12, офіс 1007, м. Київ, 01042; адреса електронної пошти: 42436323@ukr.net; електронний кабінет у ЄСІТС: наявний.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 (зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній.

Повне рішення суду складено: 15 серпня 2025 року.

Суддя Володимир МИКИТИН