Рішення від 05.08.2025 по справі 456/32/25

Справа № 456/32/25

Провадження № 2/456/607/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2025 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ПисареваО.Ю.,

при секретарі СтасівО.Я.,

за участі позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ,

представника відповідача за первісним позовом адвоката Тарасенка Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м.Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал град» про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просить з врахуванням нової редакції позовної заяви, поділити майно подружжя по його частині, шляхом визнання за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_1 право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 ; поділити майно подружжя по його частині, шляхом визнання за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_1 право власності на частину земельної ділянки кад. №4611200000:05:022:0068 площею 0,081 га за адресою: будинок АДРЕСА_1 ; поділити майно подружжя, шляхом визнання за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_1 право власності на частини квартири АДРЕСА_2 ; поділити майно подружжя. Шляхом визнання за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_1 право власності на частини транспортного засобу Chevrolet Tracker 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідн. НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_1 судові витрати у розмірі 41140,00грн.; розподілити грошове зобов`язання за борговою розпискою від 21.01.2022 року, укладеною між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах подружжя у розмірі 80000,00 доларів США по 40000,00 доларів США між позивачем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування позову зазначає, що 25 жовтня 2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Стрийського міського управління юстиції Львівської області позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з відповідачем ОСОБА_5 . Від цього шлюбу у сторін по справі народилось 3 дітей: ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_5 . 25 червня 2024 року згідно рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області у справі №456/1598/24 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний. 22 січня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Чернилевською М.М. згідно з яким позивач продав квартиру АДРЕСА_3 , що належала йому на підставі договору-купівлі продажу посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Дутко О.В. від 14.10.2003 року та являлась особистою приватною власністю ОСОБА_1 , оскільки була придбана ним до укладення шлюбу з відповідачем. Дану квартиру АДРЕСА_3 позивач продав за 220 000,00 грн. 28 грудня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 в особі ОСОБА_11 був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Мірчук Л.І., згідно з яким відповідач ОСОБА_2 купила квартиру АДРЕСА_4 за 513 525, 00 грн. Проте, близько половини грошових коштів на придбання даного житла отримано з продажу вищевказаної квартири АДРЕСА_3 , яка являлась особистою приватною власністю позивача. Окрім даної квартири, за час спільного проживання, позивач та відповідач придбали наступне майно:

-Житловий будинок АДРЕСА_1 з загальною площею 293,3 кв.м. та житловою площею 104,9 кв.м., зареєстрований за ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 11.11.2014 року.

-Земельну ділянку площею 0,0810 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0068, що розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, зареєстрована за ОСОБА_2 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №648785.

-Транспортний засіб Chevrolet Tracker, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

21 січня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була укладена розписка, згідно якої позивач ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 80 000,00 доларів США і зобов`язується повернути кошти в термін до 06.09.2025 року. Зазначає, що дані кошти використовувались в інтересах сім`ї, а саме для купівлі, ремонту будинку та квартири, а відтак також підлягає поділу між подружжям.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Писарева О.Ю. від 10.01.2025 відкрито провадження у даній справі.

27.01.2025 надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 адвоката Тарасенка Л.Л., в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю та у зв`язку із обранням неефективного способу захисту. В обґрунтування відзиву зазначає, що позивач безпідставно має намір відступити від презумпції рівності часток при поділі майна подружжя, зокрема, в частині поділу квартири АДРЕСА_2 . Також позивач не охопив у позові все майно, яке є предметом спору і було набуто сторонами у шлюбі. Так, позивач просить в порядку поділу майна подружжя визнати за ним частку в наступному майні: квартира АДРЕСА_2 , та житловий будинок АДРЕСА_1 , і земельна ділянка, на якій знаходиться цей будинок. Поза увагою позивача (а відтак і поза межами позовних вимог) залишилося наступне майно: майнові права на квартиру (будівельна адреса: квартира АДРЕСА_5 , кадастрові номери земельних ділянок, на яких будується будинок 4610137500:07:005:0294, 4610137500:07:005:0177; майнові права набуто відповідачем відповідно до форвардного контракту № 19/12/18-18МП від 19.12.2018 р. та договору № 19/12/18- 18МП купівлі продажу майнових прав від 13.09.2023 р. (відповідно до п. 5.6.3. цього Договору покупець гарантує, що він отримав згоду другого з подружжя на укладення вказаного договору); транспортний засіб - автомобіль - легковий універсал CHEVROLET TRACKER 2014 року випуску, ідентифікатор НОМЕР_5 , реєстраційний № НОМЕР_6 коричневого кольору, що належить ОСОБА_2 . Зазначає, що відповідачка ОСОБА_2 дійсно перебувала у шлюбі з ОСОБА_1 . Зокрема, 25 жовтня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб. Від спільного подружнього життя у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_6 ; 2005 р. н., ОСОБА_7 , 2006 р. н., ОСОБА_8 ; 2012 р.н. Позивач не згадує про наявність дітей, водночас цей факт є важливим при вирішенні спору, оскільки всі діти проживають з відповідачкою, окрім того, син ОСОБА_7 досяг повноліття, 2006 р. н., навчається у вищому навчальному закладі - а саме у Самбірському фаховому медичному коледжі, курс ІІІ, відділення медсестринське (строк навчання - до 30.06.2026 р.). Окрім того, ОСОБА_7 , 2006 р. н., мав інвалідність, щодо якої слід переоформити документи після досягнення 18 років. Молодший син ОСОБА_8 , 2012 р. н. навчається у школі та має інвалідність. До розірвання шлюбу, після розірвання шлюбу і по сьогодні діти проживають разом із матір`ю (відповідачкою), усі витрати на дітей відповідачка несе сама. Також саме відповідачка бере участь у фізичному та психологічному розвитку дітей. В свою чергу, батько дітей (позивач) лише сплачував аліменти відповідно до судового наказу по справі № 456/2264/24. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 червня 2024 р. (справа № 456/1598/24, провадження № 2/456/694/2024) шлюб між сторонами було розірвано. Під час перебування у шлюбі сторони набули у власність нерухоме та рухоме майно, майнові права, зокрема:

-квартиру АДРЕСА_2 (набуто у власність відповідно до договору купівлі продажу від 28.12.2018 р., серія, номер 4739, посвідчений приватним нотаріусом Мірчук Людмилою Іванівною), власником майна вказано ОСОБА_2 ;

-житловий будинок АДРЕСА_1 (набуто у власність відповідно до Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17112186 від 11.11.2014, прийняте державним реєстратором Стрийського міськрайонного управління юстиції, Львівська обл., свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_7 , виданий 11.11.2014 р.), власником майна вказано ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер: 4611200000:05:022:0068, цільове призначення для обслуговування житлового будинку, площа: 0.081 га, місцезнаходження АДРЕСА_1 , власником майна вказано ОСОБА_2 ;

-майнові права на квартиру (будівельна адреса: квартира АДРЕСА_5 , кадастрові номери земельних ділянок, на яких будується будинок 4610137500:07:005:0294, 4610137500:07:005:0177; майнові права набуто позивачем відповідно до форвардного контракту № 19/12/18-18МП від 19.12.2018 р. та договору № 19/12/18-18МП купівлі продажу майнових прав від 13.09.2023 р. (відповідно до п. 5.6.3. цього Договору покупець гарантує, що він отримав згоду другого з подружжя на укладення вказаного договору).

-транспортний засіб - автомобіль - легковий універсал CHEVROLET TRACKER 2014 року випуску, ідентифікатор НОМЕР_5 , реєстраційний № НОМЕР_6 коричневого кольору, що належить ОСОБА_2 .

Вказане майно було набуто під час перебування сторонами у шлюбі, тому це майно є спільною власністю подружжя. Сторони використовують спільне майно наступним чином (порядок фактичного користування майном):

-відповідачка проживає у квартирі АДРЕСА_2 з трьома дітьми;

-позивач проживає у житловому будинку АДРЕСА_1 (який знаходиться на земельній ділянці площею 0,081 га, і яка призначена для обслуговування цього будинку, кадастровий номер: 4611200000:05:022:0068);

-позивач користується автомобілем - легковий універсал CHEVROLET TRACKER 2014 року випуску.

Майнові права на квартиру (будівельна адреса: квартира АДРЕСА_5 ) - закріплені за позивачем, оскільки житловий будинок, в якому буде розміщено квартиру, ще не зданий в експлуатацію забудовником. Відповідачка проживає у квартирі АДРЕСА_2 з трьома дітьми. Двоє дітей мають інвалідність і потребують особливого догляду. Відповідачка не погоджується з вартістю майна, яка вказана позивачем. Відповідачка також замовила послуги щодо оцінки майна подружжя. Загальна вартість майна подружжя, яке підлягає поділу, становить 15224530 грн. Вказує, що спосіб поділу майна, який запропоновано позивачем, є неефективним, і не вирішує спір по суті. Відповідачка має інше бачення щодо поділу майна подружжя. Так, відповідачка бажає здійснити поділ майна в натурі (у відповідності до ч.1 ст. 71 СК України), зважаючи на фактичне користування майном сторонами та зважаючи на його вартість:

- ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя набуває право власності на: квартиру АДРЕСА_2 - вартістю 2 418 900 грн; майнові права на квартиру (будівельна адреса: квартира АДРЕСА_5 ) вартістю 1 372 200 грн;

- ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя набуває право власності на: житловий будинок АДРЕСА_1 - вартістю 10 705 800 грн.; земельну ділянку, кадастровий номер: 4611200000:05:022:0068, цільове призначення для обслуговування житлового будинку, площа: 0.081 га, місцезнаходження АДРЕСА_1 - вартістю 318 300 грн; транспортний засіб - автомобіль легковий універсал CHEVROLET TRACKER 2014 року випуску - вартістю 409 330 грн.

Загальна вартість майна, яке є предметом поділу майна подружжя, - становить 15 224 530 грн. Половина (1/2 частка) цієї вартості становить - 7 612 265 грн. Вартість майна, яке ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя просить залишити за собою, становить: 3 791 100 грн., вартість майна, яке ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя просить залишити за ОСОБА_1 , становить: 11 433 430 грн. Тому для поділу майна на засадах рівності слід стягнути з ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 3 821 165 грн. (7 612 265 грн. - 3 791 100 грн.). Зазначає, що позивач не надав доказів, що квартира АДРЕСА_2 , купувалася за його особисті кошти, а продаж іншої квартири позивачем майже за рік до купівлі квартири АДРЕСА_2 , не засвідчує отримання ним коштів (докази передання коштів відсутні) за цим договором, і не засвідчує витрачання саме цих коштів на купівлю квартири АДРЕСА_2 . Окрім того, позивач дав згоду на купівлю квартири АДРЕСА_2 саме відповідачкою, про що міститься положення у Договорі купівлі продажу квартири від 28.12.2018 р., що свідчить про придбання майна за спільні кошти у спільну сумісну власність, оскільки згода іншого подружжя на набуття майна підтверджує придбання такого майна за спільні кошти подружжя. Вважає, що боргова розписка є фіктивною, безгрошовою, кошти позивачу не передавалися, а якщо і передавалися, то ці кошти не були використані в інтересах сім`ї. Відповідачці невідомо про факт позики, яка нібито підтверджена розпискою.

07.01.2025 до суду надійшов позов, поданий представником ОСОБА_2 адвокатом Тарасенком Л.Л., в якому він просить у порядку поділу майна визнати за позивачкою право власності на: квартиру АДРЕСА_2 вартістю 2418900 грн, майнові права на квартиру (будівельна адреса: квартира АДРЕСА_5 ) вартістю 1372200 грн.; у порядку поділу майна визнати за відповідачем право власності на: житловий будинок АДРЕСА_1 вартістю 10705800 грн, земельну ділянку кадастровий номер: 4611200000:05:022:0068, цільове призначення для обслуговування житлового будинку, площа: 0,081 га, місцезнаходження АДРЕСА_1 вартістю 318300 грн., транспортний засіб автомобіль легковий універсал Chevrolet Tracker 2014 року випуску, ідентифікатор НОМЕР_5 , реєстраційний № НОМЕР_2 , коричневого кольору вартістю 409330 грн.; стягнути з відповідача компенсацію за належну позивачці частку у спільному майні подружжя в розмірі 3821165 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову наведено обставини та аргументи, аналогічні, викладеним у відзиві на позовну заяву від 27.01.2025.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.01.2025 відкрито провадження у даній справі.

Відзив на зустрічну позовну заяву до суду не надходив.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18.02.2025 року об`єднано в одне провадження справи № 456/32/25, провадження № 2/456/607/2025 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя та №456/78/25, провадження №2/456/634/2025 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал град» про поділ майна подружжя.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 первісний позов підтримав, просив його задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити. Надав пояснення, аналогічні наведеним в первинній позовній заяві.

Представник відповідача за первісним позовом адвокат Тарасенко Л.Л. в задоволенні первісного позову просив відмовити, а зустрічний позов задовольнити. Надав пояснення, аналогічні наведеним в зустрічній позовній заяві та відзиві на первісний позов.

Третя особа за первісним позовом ОСОБА_3 та третя особа за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал град» в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, а тому судом із врахуванням думки учасників справи було розглянуто справу за відсутності третіх осіб.

В судовому засіданні, яке відбулось 15.05.2025 третя особа за первісним позовом ОСОБА_3 надав усні пояснення, в яких повідомив, що ОСОБА_1 є братом його дружини. 21.01.2022 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зустрілись в м. Львові та ОСОБА_1 взяв у нього значну суму коштів у борг. Оскільки ОСОБА_3 раніше також давав у борг ОСОБА_1 грошові кошти, які він не повернув, то порахував грошові суми, які позичав раніше та ті, які позичив вказаного дня, та ОСОБА_1 написав йому розписку за всі ці грошові кошти.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал град» про поділ майна подружжя слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК Україникожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 , виданого повторно 08.07.2023 Стрийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 25.10.2003, актовий запис №494, прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка « ОСОБА_12 », дружини - « ОСОБА_12 » / т. 1, а.с. 134 зворот/.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 , виданого 11 січня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану м. Стрия Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області вбачається, що ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис №09, батько ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 /т. 1, а.с. 133/.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 , виданого 18 липня 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Стрию Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області вбачається, що ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис №344, батько ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 /т. 1, а.с. 133 зворот/.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_11 , виданого 17 березня 2005 управлінням юстиції Львівської області вбачається, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис №31, батько ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 /т. 1, а.с. 134/.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 вбачається, що транспортний засіб Chevrolet Tracker, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_2 26.02.20215 року /т. 1, а.с. 12/.

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №648785 від 20.07.2009 вбачається, що ОСОБА_2 набула у власність земельну ділянку площею 0,0810 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0068, що розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку /т. 1, а.с. 13/.

З копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.11.2014 року індексний номер 29306687 вбачається, що ОСОБА_2 є власником житлового будинок АДРЕСА_1 з загальною площею 293,3 кв.м. та житловою площею 104,9 кв.м. /т. 1, а.с. 22/.

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 151460773, сформованого 28.12.2018, вбачається, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 , підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 28.12.2018 р., серія та номер 4739, посвідчений приватним нотаріусом МірчукЛ.І. /т. 1, а.с. 24/.

З копії договору купівлі-продажу квартири від 22.01.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_9 купив у власність квартиру АДРЕСА_3 . Згідно п. 4 договору продаж вчинено за 220000,00 грн, які продавець повністю одержав від покупця до підписання цього договору. Відповідно до п. 21 договору продавець у своїй заяві, яка зберігається в справах приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Чернилевської М.М., стверджує, що відчужувана за цим договором квартира належить йому на праві особистої приватної власності, оскільки на день її придбання він у зареєстрованому шлюбі чи у фактичних шлюбних відносинах не перебував, однією сім`єю без реєстрації шлюбу ні з ким не проживав, квартира не є спільною сумісною власністю і заявляє, що особи , які могли б поставити питання про визнання за ними права власності на частку (чи частку від частки) квартири, що відчужується, відсутні /т. 1, а.с. 25/.

З копії договору купівлі-продажу квартири від 28.12.2018 року вбачається, що ОСОБА_10 продав, а ОСОБА_2 купила квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , і сплачує за неї грошові суму, обумовлену у цьому договорі. Відповідно до п. 3 договору продаж вчинено за 513525,00 гривень, які представник Продавця отримав від Покупця повністю до підписання цього договору /т. 1, а.с. 26-27/.

З копії довідки від 04.12.2024, виданої СПД ОСОБА_13 вбачається, що середня ринкова вартість транспортного засобу марки CHEVROLET TRACKER (загальний легковий/універсал-В), 2014 року випуску, об`єм двигуна 1796 см3 (вид палива - бензин), станом на 04.12.2024 року згідно Бюлетня автотоварознавця №131 становить: 10 710 USD, або відповідно до курсу НБУ (1 USD = 41,6972 грн.) 446 580 грн /т. 1, а.с. 28/.

Зі звітупро оцінкумайна,виданого ФОП ОСОБА_14 вбачається,що вартістьдвокімнатної квартиризагальною площею50,1кв.м,що розташованаза адресою: АДРЕСА_6 становить 2304500 грн /т. 1, а.с. 29-57/.

Згідно звіту про оцінку майна наданого ФОП ОСОБА_14 , вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить - 7 798 900,00 грн., вартість земельної ділянки кадастровий №4611200000:05:022:0068 площею 0,081 га, що знаходиться під житловим будинком АДРЕСА_1 становить - 300 500,00 грн /т. 1, а.с. 58-101/.

З копії розписки від 21.01.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 80 000,00 доларів США 21.01.2022 р. Зобов`язується повернути грошові кошти в термін до 06.09.2025 р. включно /т. 1, а.с. 102/.

З копії договору № 19/12/18-18МП купівлі продажу майнових прав від 13.09.2023 р. вбачається, що ТзОВ «Імперіал Град» продало ОСОБА_1 майнові права на об`єкт нерухомості: одну квартиру АДРЕСА_5 будівельна адреса, на земельних ділянках з кадастровими номерами 4610137500:07:005:0293, 4610137500:07:005:0294. Згідно п. 5.6.3 договору покупець гарантує, що він отримав згоду другого з подружжя на укладення даного договору у випадку, якщо покупець перебуває у шлюбі / т. 1, а.с. 136-141/.

З копії форвардного контракту № 19/12/18-18МП від 19.12.2018 р. вбачається, що ТзОВ «Імперіал Град» зобов`язується у майбутньому у порядку та на умовах, зазначених у даному форвардному контракті, здійснити продаж Базового активу за ціною, встановленою на момент укладення форвардного контракту. Базовим активом за цим форвардним контрактом є майнові права на одну квартиру, будівельний АДРЕСА_7 , загальною площею 41,87 кв.м. та житловою площею 16,67 кв.м., яка стане об`єктом нерухомості після завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом в урочищі "Голоско", обслуговуючому кооперативі "Садове товариство "Промінь Голоско" (ділянки №№ НОМЕР_13 ) (земельні ділянки: кадастровий номер 4610137500:07:005:0177, 4610137500:07:005:0294 / т. 1, а.с. 142-146/.

З копії висновку про вартість майна, наданого ФОП ОСОБА_15 вбачається, що ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить 10705800,00 грн / т. 1, а.с. 147/.

З копії висновку про вартість майна, наданого ФОП ОСОБА_16 вбачається, що ринкова вартість земельної ділянки площею 810 кв.м., кадастровий №4611200000:05:022:0068 площею 0,081 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить 318 300 грн /т. 1, а.с. 147 зворот/.

З копіївисновку провартість майна,наданого ФОП ОСОБА_15 вбачається,що ринковавартість двокімнатноїквартири загальноюплощею 50,1кв.м,що розташованаза адресою: АДРЕСА_6 становить 2418900 грн /т. 1, а.с. 148/.

З копії висновку про вартість майна, наданого ФОП ОСОБА_15 вбачається, що ринкова вартість майнових прав на однокімнатну квартиру проектною загальною площею 41,87 кв.м., проектна житлова площа 16,67 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 розташована на п`ятому поверсі житлового будинку становить 1372200 грн /т. 1, а.с. 149/.

З копії висновку про вартість майна, наданого ФОП ОСОБА_15 вбачається, що ринкова вартість автомобіля CHEVROLET TRACKER, 2014 року випуску, ідентифікатор НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 коричневого кольору становить 409330,00 грн /т. 1, а.с. 149 зворот/.

З копії рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.06.2024 року у справі №456/1598/24 вбачається, що шлюб, укладений між № ОСОБА_17 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 жовтня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Стрийського міського управління юстиції Львівської області, актовий запис №494, розірвано /т. 1, а.с. 10-11/.

Вирішуючи позовні вимоги, судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Для врегулювання спорів, які виникають із майнових відносин між подружжям, у тому числі колишнім, підлягають застосуванню передусім норми Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Сімейного кодексу України якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У постанові Верховного суду від 05 вересня 2018 року у справі № 709/494/16-ц, провадження № 61-19909св18 та у постанові Верховного суду від 20 травня 2019 року у справі справа № 360/303/17-ц, провадження № 61-410св18 зазначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, судам необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено частиною першою статті 63, частиною першою статті 65 СК України.

Статтею 63 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст.69 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 р. № 11).

Відповідно до речення другого пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 № 11 спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. З ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Зазначені норми права припускають існування факту права спільної сумісної власності подружжя щодо кожної речі, набутої у шлюбі, незалежно від тієї обставини, хто є набувачем за договором, забудовником будівлі, та на чиє ім`я було зареєстровано право власності на таку річ.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

За правилами ч.1-3 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Постановою Пленуму Верхового Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено судам, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою, до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувались за рахунок коштів, що бути особистою власністю кожного з них. Вирішуючи спори між подружжям про майно, повинні встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

З наведених положень випливає, що власність у сім`ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя. Підставами набуття права спільної сумісної власності подружжя є юридично визначений факт шлюбних відносин або проживання чоловіка і жінки однією сім`єю, а особистої приватної власності кожного з подружжя є, зокрема, поділ, виділ належної частки за законом та спадкування.

Відповідно до Правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи № 6-2641цс15 - статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Згідно п.22 постанови Пленуму ВС України №11 від 21.12.2007 вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при не досягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 25.10.2003 року перебували у шлюбі, який було розірвано рішення рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.06.2024 року у справі №456/1598/24.

Судом також встановлено, що за час перебування у шлюбі сторонами набуто наступне майно:

-житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 293,3 кв.м. та житловою площею 104,9 кв.м., зареєстрований за ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку площею 0,0810 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0068, що розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, зареєстровану за ОСОБА_2 ;

Суд бере до уваги вартість вказаного житлового будинку 7 798 900,00 грн та земельної ділянки 300 500,00 грн, зазначену в звіті про оцінку майна наданого ФОП ОСОБА_14 /т. 1, а.с. 58-101/, оскільки у вказаному звіті детально зазначено порядок проведення оцінки, використані дані та джерела. Натомість, суд відхиляє висновок про вартість майна, наданий ФОП ОСОБА_15 щодо вартості житлового будинку АДРЕСА_1 /т. 1, а.с. 147/ та висновок, наданий ФОП ОСОБА_16 про вартість земельної ділянки кадастровий №4611200000:05:022:0068 /т. 1, а.с. 147/, з яких неможливо встановити, яким чином оцінювачами була визначена вартість, які джерела та дані використано.

-Транспортний засіб Chevrolet Tracker, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_2 ;

Вирішуючи питання про вартість вказаного транспортного засобу, суд надає перевагу висновку про вартість майна, наданого ФОП ОСОБА_15 , згідно якого ринкова вартість автомобіля CHEVROLET TRACKER, 2014 року випуску, ідентифікатор НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 коричневого кольору становить 409330,00 грн /т. 1, а.с. 149 зворот/, оскільки даний висновок стосується вартості цього транспортного засобу, над довідкою від 04.12.2024, виданої СПД ОСОБА_13 , в якій зазначено вартість транспортного засобу марки CHEVROLET TRACKER (загальний легковий/універсал-В), 2014 року випуску, об`єм двигуна 1796 см3 (вид палива - бензин) /т. 1, а.с. 28/.

-квартиру АДРЕСА_2 , власником майна вказано ОСОБА_2 ;

Суд бере до уваги вартість вказаної квартири 2304500 грн, вказану в звіті про оцінку майна, виданому ФОП ОСОБА_14 /т. 1, а.с. 29-57/, оскільки у вказаному звіті детально зазначено порядок проведення оцінки, використані дані та джерела. Натомість, суд відхиляє висновок про вартість майна, наданий ФОП ОСОБА_15 щодо вартості вказаної квартири /т. 1, а.с. 148/, з якого неможливо встановити, яким чином оцінювачами була визначена вартість, які джерела та дані використано.

-майнові права на квартиру (будівельна адреса: квартира АДРЕСА_5 , набуті ОСОБА_1 .

З копії висновку про вартість майна, наданого ФОП ОСОБА_15 вбачається, що ринкова вартість майнових прав на однокімнатну квартиру проектною загальною площею 41,87 кв.м., проектна житлова площа 16,67 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 розташована на п`ятому поверсі житлового будинку становить 1372200 грн /т. 1, а.с. 149/. Інших документів, щодо вартості майнових прав на вказану квартиру сторонами не подано та відповідну вартість не спростовано.

Суд враховує, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 22.01.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_9 купив у власність квартиру АДРЕСА_3 . Згідно п. 4 договору продаж вчинено за 220000,00 грн, які продавець повністю одержав від покупця до підписання цього договору. Відповідно до п. 21 договору продавець у своїй заяві, яка зберігається в справах приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Чернилевської М.М., стверджує, що відчужувана за цим договором квартира належить йому на праві особистої приватної власності, оскільки на день її придбання він у зареєстрованому шлюбі чи у фактичних шлюбних відносинах не перебував, однією сім`єю без реєстрації шлюбу ні з ким не проживав, квартира не є спільною сумісною власністю і заявляє, що особи, які могли б поставити питання про визнання за ними права власності на частку (чи частку від частки) квартири, що відчужується, відсутні. З копії договору купівлі-продажу квартири від 28.12.2018 року вбачається, що ОСОБА_10 продав, а ОСОБА_2 купила квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , і сплачує за неї грошові суму, обумовлену у цьому договорі. Відповідно до п. 3 договору продаж вчинено за 513525,00 гривень, як представник Продавця отримав від Покупця повністю до підписання цього договору.

А відтак, суд вважає, що позивачем за первісним позовом доведено, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , придбана ОСОБА_2 за кошти, 220000,00 грн з яких є особистою власністю ОСОБА_1 , оскільки отримані внаслідок продажу його особистого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 , набутого до шлюбу, а тому його частка власності у вказаній квартирі підлягає збільшенню. Таким чином, позивачу за первісним позовом належить 71/100 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , а відповідачу за первісним позовом 29/100 вказаної квартири.

Щодо іншого майна, а саме, житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 293,3 кв.м. та житловою площею 104,9 кв.м.; земельної ділянки площею 0,0810 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0068, що розташована в АДРЕСА_1 ; транспортного засобу Chevrolet Tracker, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ; майнових прав на квартиру (будівельна адреса: квартира АДРЕСА_5 , то таке придбане ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час їх перебування в шлюбі, що в судовому засіданні не оспорювалося, відповідно до ст.60 СК України, воно є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу в рівних частках між сторонами у справі.

Суд не вбачає підстав для збільшення частки відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом, оскільки істотних обставин, передбачених законом, судом не встановлено.

Варто відзначити, що відповідач за первісним позовом посилалась на те, що всі діти проживають з відповідачкою, усі витрати на дітей відповідачка несе сама.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Крім того, у п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз`яснено, що при вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1ст. 60 СК).

Однак, суд вважає, що ту обставину, що діти проживають з відповідачкою за первісним позовом не можна вважати підставою для відступлення від засади рівності часток подружжя відповідно до ст. 70 СК України.

Згідно з ч.1ст.70 СК Україниу разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї (ч.2ст.70 СК України).

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ч.3ст.70 СК України).

Водночас, відповідачкою за первісним позовом не доведено існування обставин, які б могли бути підставою для відступу від рівності часток подружжя.

Зокрема відсутні докази того, що позивач за первісним позовом не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Аналогічна позиція викладена в постанові КЦС ВС від 27 грудня 2019 року у справі № 297/2837/17-ц.

Вирішуючи позовну вимогу ОСОБА_1 про розподіл грошового зобов`язання за борговою розпискою від 21.01.2022 року, укладеною між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах подружжя у розмірі 80000,00 доларів США по 40000,00 доларів США між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 суд враховую наступне.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, а тому якщо боргові зобов`язання підтверджуються наявними у справі доказами, такі боргові зобов`язання повинні ураховуватися при поділі майна подружжя.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Судувід 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц (провадження № 14-712цс19).

Однак, в судовому засіданні ОСОБА_3 повідомив, що станом на дату складення боргової розписки від 21.01.2022 року, вся сума грошових коштів, зазначена у ній, ОСОБА_1 не була передана, а такі кошти передавалися частинами до її складення, що ставить під сумнів вказану розписку.

Окрім того, ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами, що отримані кошти за договором позики від 21.01.2022 року використані ним в інтересах сім`ї, не доведено обізнаності відповідачки за первісним позовом про факт укладення вказаного договору.

Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не доведено, що договір позики укладенийним в інтересах сім`ї, за відсутності письмової згоди його дружини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поділу боргових зобов`язань, що виникли на підставі вказаного договору позики.

Аналогічна позиціянаведена впостанові Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 675/347/18-ц.

Отже судом встановлено, що за час перебування в шлюбі, подружжям набуто право власності на наступні об`єкти нерухомого і рухомого майна:

-житловий будинок АДРЕСА_1 вартістю 7 798 900,00 грн;

-земельну ділянку площею 0,0810 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0068, вартістю 300 500,00 грн;

-Транспортний засіб Chevrolet Tracker, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , вартістю 409330,00 грн;

-квартиру АДРЕСА_2 , вартістю 2304500 грн;

-майнові права на квартиру (будівельна адреса: квартира АДРЕСА_5 , вартістю 1372200 грн.

Отже за час шлюбу подружжям набуте право власності на нерухоме і рухоме майно загальною вартістю 12185430 грн.

Виходячи із встановленихстаттею 70 СК Українизасад рівності часток, та відступ від засад рівності часток щодо квартири АДРЕСА_2 , в якій позивачу за первісним позовом належить 71/100, тобто 1636195 грн, а відповідачу за первісним позовом 29/100, тобто 668305 грн., позивачу за первісним позовом підлягає виділенню майно, що відповідатиме вартості 6576660 грн, а відповідачу за первісним позовом 5608770 грн.

Разом з тим, враховуючи фактичне використання сторонами спірного майна, позицію відповідача за первісним позовом, яка заявила вимоги про передачу їй конкретного майна й не заперечує проти присудження їй грошової компенсації за відхилення від розміру ідеальної частки, суд вважає, що найбільш доцільним буде варіант розподілу, який враховує побажання сторін та фактичне використання сторонами спірного майна.

Відтак позивачу ОСОБА_1 слід виділити:

-житловий будинок АДРЕСА_1 , вартістю 7798 900 грн;

-земельну ділянку кад. №4611200000:05:022:0068 площею 0,081 га за адресою: будинок АДРЕСА_1 , вартістю 300500 грн;

-транспортний засіб Chevrolet Tracker 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 409330 грн,

а всього на нерухоме і рухоме майно загальною вартістю 8508730 грн.

Тоді як відповідачеві за первісним позовом виділяється:

-квартира АДРЕСА_2 , вартістю 2304500 грн;

-майнові права на квартиру (будівельна адреса: квартира АДРЕСА_5 ) вартістю 1 372 200 грн,

а всього на нерухоме майно загальною вартістю 3676700 грн.

Отже з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за відхилення від розміру ідеальної частки вартості спільно нажитого майна в сумі 1932070 грн.

Судові витрати.

Відповідно дост.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки первинний та зустрічний позови судом задоволено частково, сторонами сплачено судовий збір в однаковому розмірі, суд не вбачає підстав для стягнення суми сплаченого збору з будь-якої із сторін на користь іншої.

Також, позивач за первісним позовом просить суд стягнути на його користь з відповідача 20000 грн витрат на правничу допомогу та 6000 грн витрат на проведення оцінки майна.

Сума витрат на правничу допомогу підтверджена квитанцією до прибуткового касового ордера №99/2024 на суму 20000 грн, актом виконаних робіт від 08.10.2024 /т. 1, а.с. 103/ та копією договору №99/2024 від 08.10.2024 про надання правової допомоги /т. 1, а.с. 104-105/.

У зв`язку із відсутністю клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, слід стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 20 000 гривень.

На підтвердження суми витрат 6000 грн на проведення оцінки майна ОСОБА_1 подано квитанцію від 14.10.2024, видану ТОВ «Будинок оцінки». Однак довідка від 04.12.2024 про вартість автомобіля, видана СПД ОСОБА_13 /т.1, а.с. 28/, а звіти про оцінку майна ФОП ОСОБА_14 , а не ТОВ «Будинок оцінки». Таким чином, із наданих документів неможливо встановити, що квитанція від 14.10.2024, видана ТОВ «Будинок оцінки» на суму 6000 грн стосується даної справи. У зв`язку із наведеним, суд не вбачає підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 6000 грн на проведення оцінки майна.

Керуючись ст.ст.12, 81, 259, 263, 264, 265, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал град» про поділ майна подружжя задовольнити частково.

У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_8 ) право власності на:

-житловий будинок АДРЕСА_1 , вартістю 7798 900 грн;

-земельну ділянку кад. №4611200000:05:022:0068 площею 0,081 га за адресою: будинок АДРЕСА_1 , вартістю 300500 грн;

-транспортний засіб Chevrolet Tracker 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 409330 грн,

а всього на нерухоме і рухоме майно загальною вартістю 8508730 грн.

У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП. НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_9 ) право власності на:

-квартиру АДРЕСА_2 , вартістю 2304500 грн;

-майнові права на квартиру (будівельна адреса: квартира АДРЕСА_5 ) вартістю 1 372 200 грн,

а всього на нерухоме майно загальною вартістю 3676700 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП. НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_9 ) грошову компенсацію за належну частку у спільному майні подружжя в розмірі 1932 070 (один мільйон дев`ятсот тридцять дві тисячі сімдесят) гривень 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП. НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_9 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_8 ) витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 15 серпня 2025 року.

Головуючий суддя О.Ю. Писарев