Ухвала від 18.08.2025 по справі 420/6270/24

УХВАЛА

18 серпня 2025 року

м. Київ

справа №420/6270/24

адміністративне провадження № К/990/27333/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі №420/6270/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування, Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі №420/6270/24.

25 червня 2025 року до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі №420/6270/24.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2025 року визнано неповажними причини пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду: заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку, уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскаржуваного судового рішення та документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.

Скаржнику роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута, а у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено.

Копію зазначеної ухвали скаржником отримано 02 липня 2025 року до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного листа.

У зв`язку з перебуванням у відпустках суддів Верховного Суду Соколова В. М. у період з 07 липня 2025 року по 01 серпня 2025 року (наказ від 23 червня 2025 року № 2375/0/5-25), Єресько Л.О. у період з 07 липня 2025 року по 04 серпня 2025 року (наказ від 20 червня 2025 року № 2447/0/5-25), Загороднюка А. Г. у період з 28 липня 2025 року по 15 серпня 2025 року (наказ 14 липня 2025 № 2997/0/5-25), питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою вирішується після виходу суддів із відпустки.

11 липня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору.

При розгляді та вирішенні вказаного клопотання суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У частині другій статті 8 Закону України «Про судовий збір» вказано, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи наведене та беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи, а також предмет спору, заявник касаційної скарги не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

З урахуванням вищенаведеного суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.

Суд звертає увагу, що недоліки касаційної скарги в частині подання клопотання із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку не усунуто.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Як неодноразово у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зауважував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, станом на момент постановлення цієї ухвали скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання до суду касаційної інстанції клопотання із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку не виконано, клопотання про продовження строку на усунення недоліків не заявлено.

За наведених обставин, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчився, а скаржником виявлені недоліки касаційної скарги не усунуто.

Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити 297 комендатурі охорони та обслуговування у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №420/6270/24.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі №420/6270/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування, Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Соколов

Судді А. Г. Загороднюк

Л. О. Єресько