Постанова від 19.08.2025 по справі 442/5712/25

Справа № 442/5712/25

Провадження №3/442/1671/2025

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 серпня 2025 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1 , раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 21.07.2025 о 21:13 год. на Площі Ринок, 1 в м. Дрогобич Львівської області керував мотоциклом Jinlun JL150-5; 14248, повторно протягом року, будучи позбавленим права керування транспортним засобом.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейськими за ч. 5 ст. 126 КК України як повторне протягом року керування транспортного засобу особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

При розгляді справи 14.08.2025 ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 21.07.2025 ввечері приїхав мотоциклом до міського голови на Площу Ринок, 1 в м. Дрогобич Львівської області. Залишив мотоцикл біля ратуші і на наступний день хотів його забрати.

В подальшому попросив розгляд справи відкласти для ознайомлення з матеріалами справи, з якими ознайомився 14.08.2025.

На розгляд справи 19.08.2025 правопорушник не з`явився з невідомих для суду причин, хоч належним чином був повідомлений про час та дату розгляду даної справи шляхом надсилання поштової кореспонденції.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Статтею 268 КУпАП не передбачено обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП у випадку, якщо вона сповіщена про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та, відповідно до вимогст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, вважаю за можливе провести розгляд справи у його відсутності на підставі наявних матеріалів.

Перевіривши матеріали справи, доходжу наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи.

Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтями 251, 280КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно положень пункту 1.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, частина 2 ст. 126 КпАП України передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Частина 3 цієї статті передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а частина 4 - за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КпАП України настає у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбаченихчастинами другою - четвертоюцієї статті.

Провина ОСОБА_1 у вчинені даного адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№399167від 22.07.2025; довідкою Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, копією постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, DVD-Rдиском з відеоматеріалами.

Вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП України.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

З огляду на викладене, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, значний суспільний резонанс справ зазначеної категорії,вчинення правопорушення під час дії воєнного стану вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки такий йому не належить.

З врахуванням вимог ст. 23 КУпАП, призначене судом адміністративне стягнення буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Враховую також висновки із рішення по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

У даному випадку ОСОБА_1 вчинив нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом - до закінчення строку дії таких же стягнень, застосованих до ОСОБА_1 раніше, згідно постанови суду. Тому, згідно із вказаними вимогами ч. 3 ст. 30 КУпАП, підлягає приєднанню невідбута частина усіх раніше призначених стягнень, а загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк 10 років.

На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, ч.5 ст.126, ст.ст. 280, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом на вказаний строк після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права, згідно ст. 317-1 КУпАП. До призначеного строку покарання у виді позбавлення права керування приєднати невідбуту частину усіх раніше призначених стягнень у виді позбавлення права керування.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Курус Р.І.