Господарський суд міста києва
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
02.07.2025Справа № 910/21682/15 (910/17038/21)
За позовом Державного підприємства "Конярство України"
(ідентифікаційний код: 37404165)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Міністерство економіки України
(ідентифікаційний код: 37508596)
про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права власності
в частині розгляду позовних вимог
За позовом Державного підприємства "Конярство України"
(ідентифікаційний код: 37404165)
про визнання права постійного користування на земельні ділянки
Суддя Омельченко Л.В.
За участю секретаря Демидової А.А.
Особи, які беруть участь у справі:
від позивача - адвокат Нестеришин Тарас Степанович;
від відповідача - адвокат Дев`ятка Олександр Григорович;
від Фонду державного майна України - не з`явився;
за участю Київської міської прокуратури - прокурор Лиховид Олексій Степанович
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
21.10.2021 Державне підприємство "Конярство України" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права власності.
Господарським судом міста Києва рішенням від 31.08.2022, залишеним без змін згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 у справі № 910/21682/15 (910/17038/21), позов задоволено:
- визнано незаконними та скасовано прийняті державним реєстратором речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з якими за Радою зареєстровано право комунальної власності на спірні земельні ділянки;
- визнано незаконними та скасовано рішення Ради № 307 від 09.07.2021 «Про передачу сільським, селищним, міським радам («Землю-громадам»), тобто базовому рівню місцевого самоврядування, повноважень з розпорядження всіма землями державної власності, а реєстрацію земельних ділянок комунальної власності» в частині визнання за розташовані за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад та права комунальної власності та реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірних земельних ділянок;
- припинено право комунальної власності Ради на спірні земельні ділянки;
- визнано право державної власності на спірні земельні ділянки;
- визнано за ДП «Конярство України» право постійного користування на вказані земельні ділянки.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 у справі № 910/21682/15 (910/17038/21) скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Постановою Верховного Суду від 20.12.2024 касаційну скаргу Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 у справі № 910/21682/15 (910/17038/21) скасовано. У частині позовних вимог про визнання за Державним підприємством «Конярство України» права постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3520384600:02:000:0017 площею 2 га; 3520384600:02:000:0018 площею 2 га; 3520384600:02:000:0019 площею 2 га; 3520384600:02:000:0020 площею 2 га; 3520384600:02:000:0021 площею 2 га; 3520384600:02:000:0022 площею 2 га; 3520384600:02:000:0023 площею 2 га; 3520384600:02:000:0024 площею 2 га; 3520384600:02:000:0025 площею 2 га; 3520384600:02:000:0026 площею 2 га; 3520384600:02:000:0027 площею 2 га; 3520384600:02:000:0028 площею 2 га; 3520384600:02:000:0029 площею 2 га; 3520384600:02:000:0030 площею 2 га; 3520384600:02:000:0031 площею 2 га; 3520384600:02:000:0032 площею 2 га; 3520384600:02:000:0033 площею 2 га; 3520384600:02:000:0034 площею 2 га; 3520384600:02:000:0035 площею 2 га; 3520384600:02:000:0036 площею 2 га; 3520384600:02:000:0037 площею 2 га; 3520384600:02:000:9805 площею 5,8942 га, справу № 910/21682/15 (910/17038/21) передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
У частині позовних вимог про скасування рішень та припинення права власності ухвалено нове рішення про відмову в позові; стягнуто з Державного підприємства «Конярство України» (вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37404165) на користь Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (вул. Шкільна, буд. 4, смт Приютівка, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., код ЄДРПОУ 05378803) 317 800,00 грн (триста сімнадцять тисяч вісімсот гривень 00 коп.) судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2025 матеріали справи № 910/21682/15 (910/17038/21) передано судді Омельченку Л.В. для розгляду справи в частині позовних вимог про визнання за Державним підприємством «Конярство України» права постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3520384600:02:000:0017 площею 2 га; 3520384600:02:000:0018 площею 2 га; 3520384600:02:000:0019 площею 2 га; 3520384600:02:000:0020 площею 2 га; 3520384600:02:000:0021 площею 2 га; 3520384600:02:000:0022 площею 2 га; 3520384600:02:000:0023 площею 2 га; 3520384600:02:000:0024 площею 2 га; 3520384600:02:000:0025 площею 2 га; 3520384600:02:000:0026 площею 2 га; 3520384600:02:000:0027 площею 2 га; 3520384600:02:000:0028 площею 2 га; 3520384600:02:000:0029 площею 2 га; 3520384600:02:000:0030 площею 2 га; 3520384600:02:000:0031 площею 2 га; 3520384600:02:000:0032 площею 2 га; 3520384600:02:000:0033 площею 2 га; 3520384600:02:000:0034 площею 2 га; 3520384600:02:000:0035 площею 2 га; 3520384600:02:000:0036 площею 2 га; 3520384600:02:000:0037 площею 2 га; 3520384600:02:000:9805 площею 5,8942 га.
Ухвалою суду від 22.01.2025 призначено розгляд позовних вимог в частині, переданій на новий розгляд, у судовому засіданні на 17.03.2025 об 11:30 год; викликано у судове засідання учасників справи.
27.02.2025 до суду від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надійшло клопотання про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.
14.03.2025 до суду від Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області надійшло заперечення на клопотання Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.02.2025.
У судове засідання 17.03.2025 з`явились представник позивача адвокат Нестеришин Т.С., представник відповідача - адвокат Дев`ятка О.Г., представник Фонду державного майна України Шарикін Ю.В., прокурор Київської міської прокуратури Лиховид О.С. Судом повідомлено про надходження від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області заяви про вступ в справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача. Представники Нестеришин Т.С., Шарикін Ю.В. та прокурор Лиховид О.С. вважали зазначене клопотання законним, обґрунтованим та поросили суд залучити до участі у справі Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у якості третьої особи. Натомість, представник відповідача заперечив проти задоволення зазначеного клопотання, вважав його недостатньо обґрунтованим.
Ухвалою суду від 17.03.2025 клопотання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (ідентифікаційний код: 39767636) про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача задоволено; залучено до участі у справі Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (ідентифікаційний код: 39767636) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача; відкладено розгляд позовних вимог в частині, переданій на новий розгляд, у справі № 910/21682/15 (910/17038/21) у судовому засіданні на 12.05.2025 о 10:15 год. Засідання суду відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, зал № 21; викликано у судове засідання учасників справи.
У судове засідання 12.05.2025 з`явились представник позивача адвокат Нестеришин Т.С., представник відповідача - адвокат Дев`ятка О.Г., представник Фонду державного майна України Шарикін Ю.В., прокурор Київської міської прокуратури Лиховид О.С., та представник третьої особи Гайворонська М.С. Судом було розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово учасників справи, та оголошено перерву у судовому засіданні на 23.06.2025 о 10:45 год.
20.06.2025 від Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області надійшла заява по суті спору в порядку ст. 169 ГПК України.
У судове засідання 23.06.2025 з`явились представник позивача адвокат Нестеришин Т.С., представник відповідача - адвокат Дев`ятка О.Г., представник Фонду державного майна України Шарикін Ю.В., та прокурор Київської міської прокуратури Лиховид О.С. Судом було продовжено розгляд справи по суті, досліджено докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог/заперечень по суті спору. Також суд повідомив про надходження від Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області заяви по суті спору в порядку ст. 169 ГПК України, в якій відповідач вказує про недоведеність позивачем набуття права постійного користування спірною землею та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник позивача Нестеришин Т.С., представник Фонду державного майна України Шарикін Ю.В., та прокурор Київської міської прокуратури Лиховид О.С. вважали доводи заяви Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області безпідставними, а докази, надані відповідачем, такими, що не спростовують позовних вимог. Заслухавши пояснення учасників справи, суд ухвалив перейти до стадії судових дебатів та оголосити у справі перерву до 02.07.2025 на 15:00 год.
01.07.2025 від Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області надійшла письмова промова (заключне слово) в порядку ст. 218 ГПК України.
У судове засідання 02.07.2025 з`явились представник позивача адвокат Нестеришин Т.С., представник відповідача - адвокат Дев`ятка О.Г. та прокурор Київської міської прокуратури Лиховид О.С. Судом було продовжено розгляд справи по суті та проведено судові дебати. Представник позивача адвокат Нестеришин Т.С. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача Дев`ятка О.Г. просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Конярство України" у повному обсязі. Прокурор Лиховид О.С. підтримав позовні вимоги Державного підприємства "Конярство України" до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, просив суд визнати за Державним підприємством «Конярство України» права постійного користування на земельні ділянки.
Заслухавши доводи сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд
ВСТАНОВИВ:
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 2305-р від 01.12.2010 «Про деякі питання розвитку конярства» та наказу Міністерства аграрної політики України № 33 від 01.02.2011 «Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов`язана з розвитком конярства» Державне підприємство «Олександрійський кінний завод № 174» (далі - ДП «Олександрійський кінний завод № 174») реорганізовано шляхом приєднання до ДП «Конярство України» зі створенням на базі Державного підприємства «Олександрійський кінний завод № 174» відокремленого підрозділу (філії) без прав юридичної особи.
Відповідно до пункту вказаного 2 наказу ДП «Конярство України» визнано правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованих державних підприємств, зокрема ДП «Олександрійський кінний завод № 174».
Комісія з реорганізації ДП «Олександрійський кінний завод № 174» 11.08.2011 підписала передавальний акт, відповідно до якого ДП «Конярство України» (позивач) стало правонаступником всіх майнових та немайнових прав, а також обов`язків ДП «Олександрійський кінний завод № 174».
Судом встановлено, що на підставі вказаного передавального акта до позивача перейшли, зокрема, і права щодо користування земельними ділянками на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області площею 5 390,3 га.
У довідках відділу Держкомзему в Олександрійському районі Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області від 23.06.2010, від 28.01.2013, від 04.02.2014, від 05.02.2015, від 17.10.2017 № 1586 вказано, що ДП «Конярство України» на праві постійного користування належить 5 390,3000 га на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.
Про постійне використання позивачем земель на території Приютівської селищної ради (колишньої - Лікарівської сільської ради) Олександрійського району Кіровоградської області, на переконання останнього, свідчать також ті обставини, що позивач декларує і сплачує плату за землю за земельні ділянки на території Приютівської селищної ради (колишньої - Лікарівської сільської ради) Олександрійського району Кіровоградської області, а також здійснює їх обробіток, подає відповідну статистична звітність про наявність земельних ділянок, про здійснені посіви на них, зібраний врожай.
Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-299/14-18-СГ від 12.02.2018 надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, орієнтовним розміром 5 165,4000 га, в тому числі: 3 449,2000 га - рілля, 54,0000 - багаторічні насадження, 73,1000 га - сіножаті, 972,2000 га - пасовища, 75,8000 га - землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, 37,2000 га - під господарськими шляхами та прогонами, 3,9000 - землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У результаті проведення Українським незалежним інститутом судових експертиз земельно-технічної експертизи було складено висновок № 201/08-2021 від 29.12.2021, у якому судовий експерт надав висновки з приводу права постійного землекористування ДП «Конярство України» як правонаступника ДП «Олександрійський кінний завод № 174» згідно з передавальним актом від 11.08.2011, складеним Комісією з реорганізації ДП «Олександрійський кінний завод № 174», зведеним інвентаризаційним планом № 14602-01-13 та згідно з координатами поворотних точок меж.
Так, зважаючи на викладене вище, позивач просить суд визнати за ним право постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 3520384600:02:000:9805 та 3520384600:02:000:9688, яку було поділено на земельні ділянки з кадастровими номерами:
3520384600:02:000:0017 площею 2 га; 3520384600:02:000:0018 площею 2 га; 3520384600:02:000:0019 площею 2 га; 3520384600:02:000:0020 площею 2 га; 3520384600:02:000:0021 площею 2 га; 3520384600:02:000:0022 площею 2 га; 3520384600:02:000:0023 площею 2 га; 3520384600:02:000:0024 площею 2 га; 3520384600:02:000:0025 площею 2 га; 3520384600:02:000:0026 площею 2 га; 3520384600:02:000:0027 площею 2 га; 3520384600:02:000:0028 площею 2 га; 3520384600:02:000:0029 площею 2 га; 3520384600:02:000:0030 площею 2 га; 3520384600:02:000:0031 площею 2 га; 3520384600:02:000:0032 площею 2 га; 3520384600:02:000:0033 площею 2 га; 3520384600:02:000:0034 площею 2 га; 3520384600:02:000:0035 площею 2 га; 3520384600:02:000:0036 площею 2 га; 3520384600:02:000:0037 площею 2 га.
Відповідач не погоджується з доводами позивача відносно того, що останній набув права постійного користування спірними земельними ділянками внаслідок здійснення універсального правонаступництва. Зокрема, представник відповідача Дев`ятка О.Г. стверджує, що право постійного користування спірними земельними ділянками з послідовними кадастровими номерами з 3520384600:02:000:0017 по 3520384600:02:000:0037 площею 2 га кожна, в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за позивачем не зареєстровано.
Щодо передавального акту від 11.08.2011 відповідач вказує, що оскільки на момент складання передавального акту наданими позивачем доказами не підтверджений факт набуття ДП "Олександрійський кінний завод № 174" права постійного користування спірною землею, а тому таке право за актом не могло бути передано позивачу.
Також відповідач не погоджується із зазначеним вище висновком судового експерта № 201/08-2021 від 29.12.2021, у якому судовий експерт Українського незалежного інституту судових експертиз земельно-технічної експертизи надав висновки з приводу права постійного землекористування ДП «Конярство України» як правонаступника ДП «Олександрійський кінний завод № 174» згідно з передавальним актом від 11.08.2011, складеним Комісією з реорганізації ДП «Олександрійський кінний завод № 174», зведеним інвентаризаційним планом № 14602-01-13 та згідно з координатами поворотних точок меж. Зокрема, відповідач зазначив, що для проведення дослідження експертом з власної ініціативи було долучено інженера-геодезиста Сачука О.В., яким проводилися геодезичні роботи, що суперечить вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, а тому вважає, що експерт не мав права вирішувати питання чи входять земельні ділянки з кадастровими номерами в межі постійного землекористування ДП "Конярство України", як правонаступника ДП "Олександрійський кінний завод № 174", без дослідження правовстановлювальних документів, які йому не були надані, тим самим дійшовши до з`ясування питань права.
У той же час, відповідач не заперечує щодо існування у ДП «Конярство України» титулу постійного користувача земельною ділянкою з кадастровим номером 3520384600:02:000:9805 площею 5,8942 га, яку позивачу передано на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11- 1129/14-21-СГ від 19 березня 2021 року, зазначає, що незалежно від переходу земель з державної власності до комунальної, зміна власника земельної ділянки не свідчить про порушення прав та інтересів позивача як постійного користувача земельною ділянкою, вважає, що перехід права власності від держави до відповідача на земельну ділянку з кадастровим номером 3520384600:02:000:9805 не призвів до порушення прав позивача, тому задоволенні позовних вимог ДП «Конярство України» слід відмовити.
У судовому засіданні, яке відбулося 12.05.2025, представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області - Гайворонська М.С. повідомила, що з метою присвоєння кадастрових номерів масиву земель площею 5 390,3000 га на території Приютівської селищної ради, який перебував у постійному користуванні ДП «Конярство України», внесення відомостей до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ДП «Конярство України» звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цих земель у постійне користування від 19.01.2018 № 50.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 12.02.2018 № 11-299/14-18-СГ надано ДП «Конярство України» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих у межах Лікарівської сільської ради, орієнтовним розміром 5 165,4000 га, в тому числі: 3 449,2000 га - рілля, 54,0000 га - багаторічні насадження, 73,1000 га - сіножаті, 972,2000 га - пасовища, 75,8000 га - землі під сільськогосподарським та іншими господарськими будівлями і дворами, 37,2000 га - під господарськими шляхами та прогонами, 3,9000 га - землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На підставі цього дозволу упродовж 2019-2021 років розроблено відповідні проекти землеустрою щодо відведення ДП «Конярство України» у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані у межах Лікарівської сільської ради, та до Державного земельного кадастру внесені відомості про сформовані земельні ділянки.
Наказами Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.02.2021 № 11-708/14-21-СГ та від 19.03.2021 № 11-1129/14-21-СГ як результат вжитих заходів щодо дооформлення земельного масиву, який перебував у постійному користуванні ДП «Конярство України», останньому було передано у постійне користування 120 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності загальною площею 4 538,7363 га. Зокрема, згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-1129/14-21-СГ від 19 березня 2021 року було передано у постійне користування ДП «Конярство України» земельну ділянку з кадастровим номером 3520384600:02:000:9805, площею 5,8942 га.
Також представниця Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області зазначила, що з метою належного оформлення раніше виниклих речових прав на згадані вище земельні ділянки, які розташовані на території Приютівської селищної ради та перебували у постійному користуванні ДП «Конярство України», останнім упродовж квітня-липня 2021 року вживалися заходи для державної реєстрації права постійного користування зазначеними земельними ділянками відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і станом на 01.07.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за ДП «Конярство України» було зареєстроване право постійного користування земельними ділянками загальною площею 4 331,9403 га.
Щодо решти земельного масиву, на який Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області наказом від 12.02.2018 № 11-299/14-18-СГ було надано ДП «Конярство України» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих у межах Лікарівської сільської ради (626,6637 га) ДП «Конярство України», вживалися заходи щодо розроблення проектів землеустрою.
Отже, представник третьої особи Гайворонська М.М. стверджує, що незважаючи на факт незавершення процесу розроблення проекту землеустрою та отримання наказів Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ДП «Конярство України» було постійним землекористувачем земельними ділянками державної власності зкадастровими номерами: 3520384600:02:000:0017 площею 2 га; 3520384600:02:000:0018 площею 2 га; 3520384600:02:000:0019 площею 2 га; 3520384600:02:000:0020 площею 2 га; 3520384600:02:000:0021 площею 2 га; 3520384600:02:000:0022 площею 2 га; 3520384600:02:000:0023 площею 2 га; 3520384600:02:000:0024 площею 2 га; 3520384600:02:000:0025 площею 2 га; 3520384600:02:000:0026 площею 2 га; 3520384600:02:000:0027 площею 2 га; 3520384600:02:000:0028 площею 2 га; 3520384600:02:000:0029 площею 2 га; 3520384600:02:000:0030 площею 2 га; 3520384600:02:000:0031 площею 2 га; 3520384600:02:000:0032 площею 2 га; 3520384600:02:000:0033 площею 2 га; 3520384600:02:000:0034 площею 2 га; 3520384600:02:000:0035 площею 2 га; 3520384600:02:000:0036 площею 2 га; 3520384600:02:000:0037 площею 2 га; 3520384600:02:000:9805 площею 5,8942 га.
У силу статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав (ст. 152 Земельного кодексу України).
Згідно з положеннями статей 78, 80, 83, 84 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності, це право набувається і реалізується державною через органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Водночас комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам, що реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі, зокрема, передачі їм земель державної власності.
Відповідно до пункту 24 розділу Х "Прикінцеві положення" Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, зокрема, крім земель: що використовуються державними підприємствами на праві постійного користування.
Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Згідно статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". У статті 27 зазначеного Закону закріплені підстави для державної реєстрації прав, до яких щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав віднесено, зокрема: державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 01.01.2013; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність тощо.
Разом з тим, згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта.
Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16 та постанові Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 903/704/20.
Вирішуючи заявлений спір щодо наявності/відсутності підстав для визнання права постійного користування земельними ділянками за позивачем ДП «Конярство України», суд бере до уваги висновки, викладені Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.12.2024 щодо необхідності здійснення судом першої інстанції оцінки доказів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог/заперечень, із урахування такого стандарту доказування як вірогідність доказів».
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію зазначеного стандарту доказування необхідним є надати не достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Так, судом досліджено копію передавального акту від 11.08.2011, відповідно до якого ДП «Конярство України» стало правонаступником всіх майнових та немайнових прав, а також обов`язків ДП «Олександрійський кінний завод № 174».
Судом встановлено, що складовою частиною вказаного передавального акту є інвентаризаційний опис нематеріальних активів, з якого вбачається, що за ДП Олександрійський кінний завод № 174 на субрахунку 121 «Права користування природними ресурсами» обліковувались закріплені земельні ділянки площею 5 390,3 гектарів (з них 5165,4 га - сільськогосподарські землі).
Згідно з частинами 1, 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Верховний Суд у постановах від 20.01.2022 у справі № 922/347/21 та від 13.01.2023 у справі № 909/760/17 зазначав, що при реорганізації у формі приєднання не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, оскільки правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.
У постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у cправі № 909/916/16 зауважено, що при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.
Отже, аналізуючи передавальний акт від 11.08.2011, виданий на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 2305-р від 01.12.2010 «Про деякі питання розвитку конярства» та наказу Міністерства аграрної політики України № 33 від 01.02.2011 «Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов`язана з розвитком конярства» судом встановлено, що Державне підприємство «Олександрійський кінний завод № 174» (далі - ДП «Олександрійський кінний завод № 174») реорганізовано шляхом приєднання до ДП «Конярство України» зі створенням на базі Державного підприємства «Олександрійський кінний завод № 174» відокремленого підрозділу (філії) без прав юридичної особи.
Крім того, встановлено, що внаслідок здійснення вказаної реорганізації на підставі наведених положень ЦК України та висновків Верховного Суду відбулося універсальне правонаступництво ДП «Конярство України», внаслідок чого останній став правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків ДП «Олександрійський кінний завод № 174».
З копії довідки відділу Держкомзему в Олександрійському районі Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області від 17 жовтня 2017 року № 1586 вбачається, що ДП «Конярство України» на праві постійного користування належить 5390,3000 га на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.
Наказами Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.02.2021 № 11-708/14-21-СГ та від 19.03.2021 № 11-1129/14-21-СГ ДП «Конярство України» було передано у постійне користування 120 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності загальною площею 4 538,7363 га. Зокрема, згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-1129/14-21-СГ від 19 березня 2021 року було передано у постійне користування ДП «Конярство України» земельну ділянку з кадастровим номером 3520384600:02:000:9805, площею 5,8942 га.
Відповідно до висновку судового експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 201/08-2021 від 29.12.2021 спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3520384600:02:000:0017, 3520384600:02:000:0018, 3520384600:02:000:0019, 3520384600:02:000:0020, 3520384600:02:000:0021, 3520384600:02:000:0022, 3520384600:02:000:0023, 3520384600:02:000:0024, 3520384600:02:000:0025, 3520384600:02:000:0026, 3520384600:02:000:0027, 3520384600:02:000:0028, 3520384600:02:000:0029, 3520384600:02:000:0030, 3520384600:02:000:0031, 3520384600:02:000:0032, 3520384600:02:000:0033, 3520384600:02:000:0034, 3520384600:02:000:0035, 3520384600:02:000:0036, 3520384600:02:000:0037, 3520384600:02:000:9805 згідно координат поворотних точок меж та зведеного інвентаризаційного плану № 14602-01-13 входять в межі постійного землекористування ДП «Конярство України», як правонаступника ДП «Олександрійський кінний завод № 174» згідно передавального акта від 11.08.2011, складеного Комісією з реорганізації ДП «Олександрійський кінний завод № 174.
Копіями податкових декларацій з плати за землю, наданими позивачем разом з позовною заявою, підтверджується, що ДП «Конярство України» декларувало право постійного користування земельними ділянками на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.
У силу статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить про те, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, аніж протилежний.
Дослідивши надані учасниками справи докази з точки зору їх належності, достовірності, вірогідності та допустимості, судом встановлено, що незважаючи на факт відсутності реєстрації права постійного користування у Державному реєстрі прав за ДП «Конярство України» права постійного користування на спірні земельні ділянки, у позивача на момент реєстрації права власності на земельні ділянки за Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області існувало право постійного користування земельними ділянками на території Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області з кадастровими номерами 3520384600:02:000:0017, 3520384600:02:000:0018, 3520384600:02:000:0019, 3520384600:02:000:0020, 3520384600:02:000:0021, 3520384600:02:000:0022, 3520384600:02:000:0023, 3520384600:02:000:0024, 3520384600:02:000:0025, 3520384600:02:000:0026, 3520384600:02:000:0027, 3520384600:02:000:0028, 3520384600:02:000:0029, 3520384600:02:000:0030, 3520384600:02:000:0031, 3520384600:02:000:0032, 3520384600:02:000:0033, 3520384600:02:000:0034, 3520384600:02:000:0035, 3520384600:02:000:0036, 3520384600:02:000:0037, 3520384600:02:000:9805.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Державного підприємства "Конярство України" до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права власності в частині, переданій Верховним Судом на новий розгляд.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, позиція суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення формулювання рішень.
Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Керуючись ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Державного підприємства "Конярство України" (ідентифікаційний код: 37404165) до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (ідентифікаційний код: 05378803) про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права власності в частині, переданій Верховним Судом (Постанова від 20.12.2024) на новий розгляд, - задовольнити.
2. Визнати за Державним підприємством «Конярство України» права постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами:
- 3520384600:02:000:0017 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0018 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0019 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0020 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0021 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0022 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0023 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0024 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0025 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0026 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0027 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0028 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0029 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0030 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0031 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0032 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0033 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0034 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0035 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0036 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:0037 площею 2 га;
- 3520384600:02:000:9805 площею 5,8942 га.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 19.08.2025.
Суддя Л.В. Омельченко
| Суд | Господарський суд міста Києва |
| Дата ухвалення рішення | 02.07.2025 |
| Оприлюднено | 20.08.2025 |
| Номер документу | 129604257 |
| Судочинство | Господарське |
| Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні