Ухвала від 14.08.2025 по справі 755/19892/21

Справа №:755/19892/21

Провадження №: 1-кс/755/2744/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2025 р. Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі адвоката ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігон Сервіс» - адвоката ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102040000132 від 08.11.2021 року про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06.02.2025 року, -

в с т а н о в и в:

05 серпня 2025 року представник ТОВ «Лігон Сервіс» адвокат ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва в порядку ст. 174 КПК України із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06.02.2025 року у межах кримінального провадження № 42021102040000132, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 197-1 КК України, а саме з об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 586,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 458381580000, що на даний час зареєстрована за ТОВ «Лігон Сервіс», код ЄДРПОУ 37847562.

Клопотання обґрунтовано тим, що Дніпровською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42021102040000132 від 08.11.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Згідно обставин справи, державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві 20.09.2014 року прийнято рішення за індексним номером 15938353, відповідно до якого, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек перенесена інформація про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на нежитлову будівлю, що розташована АДРЕСА_1 , загальною площею 586,4 кв.м, у зв`язку з чим, останньому видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.09.2014 року.

Підставою для реєстрації права власності на вказану нежитлову будівлю, що розташована стало рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2010 року в справі № 31/384, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 03.07.2000 року, укладений між ТОВ «Помпа» та СПД ОСОБА_5 .

Таким чином, первинна реєстрація права власності на нежилу будівлю, загальною площею 594,6 кв.м, проведена та зареєстрована за ФОП ОСОБА_5 на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2010 року в справі № 31/384.

Вказаним рішенням Господарського суду міста Києва визнано дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої АДРЕСА_1 , загальною площею 594,6 кв.м, що укладений 03.07.2000 року між ТОВ «Помпа» та ФОП ОСОБА_5 .

Реєстрація права власності за ТОВ «Лігон сервіс» на нежитлову будівлю, загальною площею 586,4 кв.м., відбулася у зв`язку з переходом цього права від ОСОБА_5 до ТОВ «Лігон Сервіс», що оформлена Актом прийому-передачі та грошової оцінки майна від 10.12.2015 року.

05.07.2021 року Відділом в Арбузинському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 80000000000:90:140:0041, на якій і розміщено спірний об`єкт нерухомого майна.

Так, 02.06.2014 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

10.01.2024 року складено акт про пожежу, згідно якого встановлено пошкодження об`єкту в наслідок пожежі.

27.11.2024 року Департаментом з питань державного архітектурного контролю міста Києва ВО КМР КМДА зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт (капітальний ремонт).

03.02.2025 року подано заяву про завершення будівельних робіт, яка зареєстрована 13.02.2025 року Департаментом з питань державного архітектурного контролю м. Києва ВО КМР КМДА.

13.12.2024 року Департаментом територіального контролю міста Києва ВО КМР КМДА зареєстровано контрольну картку порушення благоустрою та його відновлення № 24040078-Дн.

Таким чином, ТОВ «ЛІГОН СЕРВІС» займається господарською діяльністю, сплачує податки, не вчинює протиправних дій або злочинів.

Крім того, що матеріали кримінального провадження не містять заходи реагування повноважних органів якими є Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва та Департамент земельних ресурсів КМДА, на підставі яких садовий будинок ідентифікувався як самочинне будівництво, не надавався і припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

06 лютого 2025 року Дніпровський районний суд міста Києва розглянув клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102040000132 від 08.11.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 197-1 КК України (справа № 755/19892/21; 1-кс/755/441/25), наклавши арешт на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 586,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 458381580000, що на даний час зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігон Сервіс», код ЄДРПОУ 37847562, шляхом заборони розпорядження та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також, будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на вищевказаний об`єкт нерухомого майна, утому числі, приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Розгляд клопотання прокурора про накладення арешту був здійснений без повідомлення власника та володільця майна.

Однак, протягом 4 років досудового розслідування не встановлено причетних осіб, протягом 6 місяців після накладення арешту жодній особі не повідомлено про підозру.

Тому вважав, що арешт тимчасово вилученого майна вичерпав свою доцільність, відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу.

Крім того, матеріали кримінального провадження не містять достатньо доказів для обмеження у праві мирного володіння майном, цивільні позови не заявлялись. Штучно створене кримінальне провадження, як наслідок лише порушує право власника вільно володіти своїм майном. Відсутність або імітація слідчих дій направлених на встановлення об`єктивних обставин справи говорить лише про незацікавленість органу досудового розслідування у результатах слідства та відсутність складу кримінального правопорушення. Арешт майна господарського товариства є непропорційним та не співрозмірним інтересам кримінального провадження.

Окрім того, в матеріалах, доданих до клопотання, не міститься жодного доказу того, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки слідчим не додано до клопотання про арешт майна постанову про визнання цього майна речовим доказом, тобто процесуального документу, який надає йому статусу речового доказу у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, що наведені в ньому. Наполягав на задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, посилаючись на те, що в ході досудового розслідування було встановлено, що будівництво є самочинним, земельна ділянка під будівництво не виділялась, дозвіл не видавався, а також було встановлено невідповідність даних в документах. Досудове розслідування триває. Зазначила, після узгодження позиції міської ради до суду буде подано відповідний позов.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

При цьому, згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства щодо накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. Обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано..

У провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102040000132 від 08.11.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06.02.2025 року було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт в межах кримінального провадження № 42021102040000132, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.. 356, ч. 3 ст. 197-1 КК України, на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 586,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 458381580000, що на даний час зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігон Сервіс», код ЄДРПОУ 37847562, шляхом заборони розпорядження та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також, будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на вищевказаний об`єкт нерухомого майна, у тому числі, приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

27.05.2025 року ухвалою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «Лігон Сервіс» було залишено без задоволення, ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06.02.2025 року - без змін.

Зокрема, апеляційний суд виснував, що слідчий суддя під час накладення арешту, обґрунтовано, всупереч доводів представників ТОВ «ЛІГОН СЕРВІС» у відповідності до вимог ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Натомість відомості зазначені представником ТОВ «ЛІГОН СЕРВІС», що товариство є добросовісним власником арештованого майна, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Щодо неспівмірності обмеження прав власника майна - ТОВ «ЛІГОН СЕРВІС», завданням кримінального провадження, слідчим суддею встановлено, що вказане питання було предметом апеляційного перегляду Київським апеляційним судом та 27 травня 2025 року ухвалою апеляційного суду цьому доводу представника власника вже було надано оцінку.

У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні представником ТОВ «Лігон Сервіс» - адвокатом ОСОБА_3 не доведено та не надано достатніх доказів того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтованоу кримінальному провадженні №42021102040000132 від 08.11.2021 року.

Враховуючи викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання представника ТОВ «Лігон Сервіс» - адвоката ОСОБА_3 та скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06.02.2025 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігон Сервіс» - адвоката ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021102040000132 від 08.11.2021 року про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06.02.2025 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя???? ? ? ОСОБА_1