Рішення від 19.08.2025 по справі 420/12483/25

Справа № 420/12483/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБІНЕКС" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000075/2 від 17.04.2025; визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA500580/2025/000133 від 17.04.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час переміщення товару через митний кордон України декларантом до Одеської митниці подана митна декларація з визначеною декларантом вартістю товару. Однак за результатами митного оформлення митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500580/2025/000075/2 від 17.04.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2025/000133 від 17.04.2025. Позивач з даним рішенням не погоджується та вважає його протиправним та таким, що порушує його права та інтереси. Документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Подані позивачем (декларантом) документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. Відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв`язку із прийняттям оскаржуваного рішення про коригування та картки відмови на позивача було покладено додаткові фінансові зобов`язання у вигляді митних і інших пов`язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав позивача.

Ухвалою судді від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23.05.2025 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД), було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. У наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до митниці разом з МД містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 06.03.2025 р. між ТОВ «ГЛОБIНЕКС» (Покупець) та компанією Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) (Продавець) укладено договір поставки товару №AUG-39G-02/032025.

Сторонами було погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації №44582 від 01.04.2025 до Договору.

З метою митного оформлення, Позивач (в особі ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНА ЕКСПЕДИЦІЯ») було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580002866U6, в якій було визначено для митного оформлення товар №1-9 загальною вартістю 36416,84 дол. США (графа 22).

В графах 31 МД (ІМ 40 ДЕ) №25UA500580002866U6 Позивач визначив товар для митного оформлення, зокрема, товари (графи 32 декларації):

товар № 1: Фітинги для труб, з мідних сплавів. Згін-американка (латунь) -296шт. Подовжувач -480шт. Торговельна марка: KOER Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO., LTD;

товар № 2: Насоси ручні. Насос для перевірки герметичності -120шт. Торговельна марка: EUROPRODUCT Країна виробництва: CN. Виробник: YUHUAN SUNSHI HVAC EQUIPMENT CO., LTD;

товар № 3: Обладнання для фільтрування або очищення води. Фільтр грубої очистки води -5544шт. Колба фільтра води -80шт. Торговельна марка: KOER Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO., LTD. Картридж для фільтра води -2900шт. Компл ект картриджів для фільтра води -1900наб ір. Система очищення води -500набір. Торговельна марка : EUROPRODUCT Країна виробництва: CN. Виробник: YUHUAN SUNSHI HVAC EQUIPMENT CO., LTD;

товар № 4: Засуви. Засувка для труб -1000шт. Торговельна марка: KOER Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO., LTD;

товар № 5: Вентилі для радіаторів центрального опалення. Кран радіаторний -6052шт. Торговельна марка: KOER Країна виробництва: CN Виробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO., LTD;

товар № 6: Регулятори температури. Блок регулювання для теплої підлоги -140шт. Змішувальний вузол з термостатичним клапаном -204шт. Торговельна марка: KOER Країна виробництва: CN Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD Блок регулювання для теплої підлоги -304 шт. Торговельна марка: NOLF Країна виробництва: CN Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD;

товар № 7: Крани кульові. Комплект кранів кульових (4 шт) -208набір. Кран кульовий -61656шт. Кран кульовий з американкою і термометром -240шт. Кран кульовий з накидною гайкою і термометром -160шт. Комплект кранів кульових з термометром -120набір. Торговельна марка: KOER Країна виробництва: CN Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD;

товар № 8: Клапани випускні. Кінцевий елемент колектора -2000шт. Торговельна марка: KOER Країна виробництва: CN Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD;

товар № 9: Частини крана. Ручка кульового крана - 3840шт. Торговельна марка: KOER Країна виробництва: CN Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD.

Позивач вищезазначені товари №1-9 визначив митною вартістю по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 42 і 43).

Разом з митною декларацією Позивачем до митного органу були подані документи (графа 44): 0271 пакувальний лист (Packing List) №34/04/2025 від 01.04.2025; 0380 рахунок фактура (інвойс) (Commercial Invoice) №34/04/2025 від 01.04.2025; 0705 коносамент (Bill of Lading) №249141254 від 29.01.2025; 0730 автотранспортна накладна (Road consignment note) №44582 від 14.04.2025; 0862 - декларація про походження товару (Declaration of origin) інвойс №34/04/2025 від 01.04.2025; 4100 договір поставки №AUG 39G-02/032025 від 06.03.2025; 4103 специфікація №44582 від 01.04.2025 до договору поставки №AUG 39G02/032025 від 06.03.2025; m4103 додаткова угода №1 від 21.03.2025 до договору поставки №AUG 39G02/032025 від 06.03.2025; m4103 додаткова угода №2 від 26.03.2025 до договору поставки №AUG 39G02/032025 від 06.03.2025; m4207 - договір про надання послуг митного брокера №ТЕ 30092024/1 від 30.09.2024 9000 талон зважування №44767117042025 від 17.04.2025;

На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, Позивачем були надані прайс б/н від 31.03.2025, експертне дослідження №160/25 від 15.04.2025 року, експортна декларація №310120250129351166 від 29.01.2025 і комерційні пропозиції продавця, що підтверджується листом №44582/1 від 17.04.2025 року.

Після надання основних та додаткових документів, позивач просив прийняти визначену у митній декларації № 25UA500580002866U6 вартість товару, що підтверджується листом №44582/2 від 17.04.2025 року.

17.04.2025 р. відповідачем було винесено картку відмови №UA500580/2025/000133 в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Згідно ст. 55 МКУ від 13.03.2012 р. №4495-VI винесено рішення про коригування митної вартості від 17.04.2025 №UA500580/2025/000075/2. Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку, визначеному главою 4 МКУ. Декларанту роз`яснено права викладені: у п. 3 ст. 52, ст.55 МКУ щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантії відповідно до розділу Х МКУ; у главі у МКУ щодо оскарження рішення про коригування митної вартості у митному органі вищого рівня або у суді.

Також 17.04.2025 р. відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000075/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.

У графі 33 зазначеного рішення вказано, що оцінювана партія товару подана на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія), відправник AH TRADING CO.,LTD (Китай), виробники різні (Китай), торговельні марки - різні.

Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього контракту (п.3.1).

Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (п.2 ч.2 статті 52 МКУ).

Водночас, у специфікації від 01.04.2025 № 44582, згідно якої сформована оцінювана партія товарів згідно умов контракту відсутня інформація щодо виробників, торгівельних марок, якісних характеристик (матеріалу виготовлення), артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У наданому комерційному рахунку від 01.04.2025 №34/04/2025 відсутнє посилання на Специфікацію від 01.04.2025 № 44582 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів.

На момент відвантаження товару, товар ще не був проданий ТОВ "ГЛОБІНЕКС", що ставить під сумнів заявлену зовнішньоекономічну операцію та товаросупровідні документи.

Заявлені комерційні умови поставки DPU Київ означає доставку товару на місце з розвантаженням.

При цьому, згідно CMR від 14.04.2025 44582 наявні відомості графи 21 , що товар прибув під навантаження у румунському порту Констанца - відповідальна експедиторська компанія Kronotrans Spedition SPL, відповідальна компанія за доставку товару з порту Констанца в Одесу Київ український перевізник ForceTransUkraine.

Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформленнями транспортними документами. У наданому морському коносаменті від 29.01.2025 №249141254 наявні відомості щодо порту видачі коносаменту - Мумбаї (Індія), при цьому зазначено маршрут слідування Нінгбо (Китай)-Констанца (Румунія).

Окрім цього, наявні відомості про перевантаження у порту Констанца на автотранспорт згідно CMR від 14.04.2025 44582.

Зазначене свідчить про наявність витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи, що є складовими митної вартості, а також на наявність додаткових транспортних документів, що відображають факт перевантаження товару з одного морського судна на інше, та які не були надані до митного оформлення.

Враховуючи наявність перевантаження, можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення у порушення ст.335 МКУ.

Документи, підтверджуючі витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались та не надіслані в рамках консультації, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару.

Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості.

Оскільки імпортер надіслав електронне повідомлення в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч.1 ст.55 МКУ,- митним органом здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом: Тов.1 з 3.00дол.США/кг до 6.73дол.США/кг(МД 25UA206020001745U4 від 13.02.2025 партія товару 8956кг - 6.73дол.США/кг); Тов.3 з 2.2751дол.США/кг до 8.01дол.США/кг(МД 24UA100390420369U7 від 28.11.2024 партія товару 19460кг - 8.01дол.США/кг, 25UA100100426567U0 від 18.03.2025 партія товару 2398 кг - 8.134дол.США/кг); Тов.4 з 1.81дол.США/кг до 4.02дол.США/кг(МД 25UA100100424453U4 від 25.02.2025 партія товару 2592кг - 4.02дол.США/кг); Тов.5 з 1.81дол.США/кг до 4.02дол.США/кг(МД 24UA500580004103U6 від 02.12.2024 партія товару 4291кг - 4.02дол.США/кг); Тов.6 з 1.81дол.США/кг до 4.02дол.США/кг(МД 25UA100230006764U4 від 05.04.2025 партія товару 1111,94 кг - 4.02дол.США/кг); Тов.7 з 1.17дол.США/кг до 4.02дол.США/кг(МД 25UA807200001925U2 від 13.02.2025 партія товару 24175 кг - 4.02дол.США/кг); Тов.8 з 1.81дол.США/кг до 4.02дол.США/кг(МД 25UA206020001745U4 від 13.02.2025 партія товару 2621,89 кг - 4.02дол.США/кг); Тов.9 з 1.8099дол.США/кг до 4.02дол.США/кг(МД 25UA807200001974U6 від 13.02.2025 партія товару 4571кг - 4.02дол.США/кг), - з урахуванням опису товару, умов поставки та розміру партії.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 25UA500580002877U0 від 18.04.2025 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 645 584,45 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Зважаючи на безпідставну відмову митного органу в розмитнені товару за митною вартістю, визначеною декларантом, та на підставі повного пакету документів для митного оформлення товару, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідачем згідно ч. 5 ст. 54 МК України витребувані митна декларація країни експорту, документи, що містять відомості про вартість страхування, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14, від 20.10.2020 у справі №809/1056/16 та ін.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем як при декларуванні товарів, так і на вимогу митниці, надано всі наявні у нього документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем при митному оформленні товару надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару. Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.

Митним органом відмовлено в оформленні товару за ціною договору, з огляду на те, що згідно п.1.4, п.3.1 та 3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик (матеріал виготовлення) та артикулів,- що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою. У пакувальному листі відсутня інформація щодо якісних характеристик (матеріал виготовлення) та відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару.

Щодо твердження митниці про відсутність у специфікації від 01.04.2025 року № 44582 інформації щодо виробників, торгівельних марок, якісних характеристик, артикулів, суд зазначає наступне.

Чинне законодавство України, зокрема Митний кодекс України та інші нормативні акти, не містять вимоги щодо обов`язкового зазначення у специфікації інформації про виробника, торговельну марку або матеріал виготовлення.

Договором між сторонами не передбачено встановлення окремих вимог до якості товару, у зв`язку з чим такі характеристики окремо не встановлювались. Водночас дані про виробників, торгові марки та характеристики товарів були надані у складі поданої митної декларації (ВМД), пакувальному листі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які мають базуватися на об`єктивних та документально підтверджених даних. У поданих митних документах Товариство виконало ці вимоги в повному обсязі, а митна вартість була підтверджена належними документами, які є предметом митного контролю.

Таким чином, відсутність певної інформації у специфікації жодним чином не впливає на достовірність або обчислюваність митної вартості, що заявлена в митній декларації. Вказане зауваження не може вважатися підставою для сумнівів у правомірності визначеної митної вартості товарів або для її коригування.

Щодо твердження митниці про відсутність у наданому комерційному рахунку від 01.04.2025 №34/04/2025 посилання на специфікацію від 01.04.2025 року № 44582 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів. На момент відвантаження товару, товар ще не був проданий ТОВ "ГЛОБІНЕКС", що ставить під сумнів заявлену зовнішньоекономічну операцію та товаросупровідні документи, суд зазначає наступне.

У наданому інвойсі не міститься окремого посилання на номер специфікації, однак відсутність такої згадки не може розглядатись як порушення чи підстава для сумнівів у реальності операції. Інформація, зазначена в комерційному рахунку, включає опис, кількість, вартість та інші дані, що відповідають змісту специфікації № 44582, а також умовам зовнішньоекономічного контракту.

Формальне посилання на номер специфікації в інвойсі не є обов`язковим з точки зору ні українського, ні міжнародного права. Зміст специфікації співпадає з товарною частиною інвойсу та іншими документами (у т. ч. пакувальним листом), що підтверджує зв`язок цих документів між собою.

Щодо твердження митниці про відвантаження товару до дати комерційного рахунку, суд зазначає, що має місце помилкове тлумачення послідовності господарських операцій. У рамках зовнішньоекономічного контракту передбачено часткове постачання на умовах попередньої домовленості, яке документально оформлюється поетапно. Дата виготовлення або фактичного відвантаження товару не обов`язково збігається з датою формування комерційного рахунку. Також варто враховувати, що постачання здійснювалося з відстрочкою платежу, що є поширеною практикою. Отже, даний аргумент митниці не підтверджує неправильне визначення митної вартості і не може братися до уваги.

Щодо твердження митниці про комерційні умови поставки DPU Київ, що означає доставку товару на місце з розвантаженням. При цьому, у CMR від 14.04.2025 № 44582 наявні відомості графи 21, що товар прибув під навантаження у румунському порту Констанца - відповідальна експедиторська компанія Kronotrans Spedition SPL, відповідальна компанія за доставку товару з порту Констанца в Одесу Київ українсь-кий перевізник ForceTransUkraine. Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформленнями транспортними документами.

Умови поставки DPU Київ передбачають обов`язок продавця доставити товар у визначене місце призначення на території України з розвантаженням. При цьому, Incoterms 2020 не вимагає, щоб усі етапи транспортування були відображені в одному транспортному документі, особливо коли доставка здійснюється мультимодально, із залученням декількох перевізників, етапів переміщення.

У даному випадку CMR № 44582 від 14.04.2025 відображає лише одну ділянку маршруту, а саме доставку товару від порту Констанца (Румунія) до складу отримувача в м. Київ, здійснену українським перевізником ForceTransUkraine. У графі 21 CMR зазначено, що товар був перевантажений у порту Констанца - це підтверджує факт транзитного переміщення, а не суперечить умовам DPU.

Щодо залучення експедиторської компанії Kronotrans Spedition SPL, то її участь відповідає звичайній міжнародній практиці, коли продавець делегує організацію логістики та виконання поставки третім особам. Це не змінює суті умов поставки DPU, які, як і передбачено, виконуються до місця розвантаження - м. Київ.

Враховуючи наведене, умови поставки DPU Київ підтверджуються сукупністю документів, зокрема: - зовнішньоекономічним контрактом та специфікацією; - комерційним інвойсом; - транспортними документами, які відображають окремі етапи маршруту. Отже, будь-яких підстав ставити під сумнів реальність та повноту виконання заявлених комерційних умов поставки та їх документальне підтвердження не вбачається.

Щодо твердження про те, що у наданому морському коносаменті від 29.01.2025 №249141254 наявні відомості щодо порту видачі коносаменту - Мумбаї (Індія), при цьому зазначено маршрут слідування Ningbo (Китай) - Constanta (Румунія). Окрім цього, наявні відомості про перевантаження у порту Констанца на автотранспорт згідно CMR від 14.04.2025 44582. Зазначене свідчить про наявність витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи, що є складовими митної вартості, а також на наявність додаткових транспортних документів, що відображають факт перевантаження товару з одного морського судна на інше, та які не були надані до митного оформлення. Враховуючи наявність перевантаження, можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення у порушення ст.335 МКУ. Документи, підтверджуючі витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались та не надіслані в рамках консультації, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару. Таким чином, у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості.

Поставка товару здійснюється на умовах DPU (Delivered at Place Unloaded), що передбачає, відповідно до Інкотермс 2020, повне покриття всіх витрат, включаючи транспортування, перевантаження та розвантаження - продавцем. Таким чином, всі логістичні витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення, вже включені до вартості товару, зазначеної у зовнішньоекономічному контракті.

Митна вартість, заявлена у ВМД, визначена на підставі дійсної комерційної документації з урахуванням умов поставки DPU, а отже, є правильною та обґрунтованою відповідно до вимог глави 9 Митного кодексу України.

Крім того, сам факт наявності перевантаження або участі інших видів транспорту (зокрема, згадане CMR) не впливає на митну вартість, оскільки ці витрати несе продавець і вони не є додатковими для покупця, що чітко випливає з умов поставки.

Отже, доводи митного органу про необхідність надання додаткових коносаментів та коригування митної вартості є безпідставними та не підлягають врахуванню при митному оформленні.

Щодо твердження про відсутність у прайс продавця від 31.03.2025 б/н, інформації щодо заявлених якісних характеристик, торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки CPT Constanta Румунія в наданій копії митної декларації країни відправлення від 29.01.2025 № 310120250129351166.

Прайс-лист не є основним документом для визначення митної вартості, а має лише довідковий характер. Основою для декларування митної вартості є зовнішньоекономічний контракт, інвойс, транспортні документи та підтвердження оплати, які надані в повному обсязі. Умови поставки, виробник, марка товару та його характеристики чітко зазначені в інвойсі, пакувальних документах і сертифікатах відповідності.

Щодо умов поставки EXW у прайсі, слід враховувати, що ці умови не є обов`язковими для фактичної угоди купівлі-продажу. Реальні умови постачання між сторонами визначаються у зовнішньоекономічному контракті та комерційному інвойсі, де чітко вказано поставку на умовах CPT, що відповідає даним у митній декларації країни відправлення.

Порівняння цін у прайсі та митній декларації країни відправлення є некоректним, оскільки прайс-лист відображає загальні умови продажу, тоді як реальні договірні ціни формуються на основі конкретної угоди, яка враховує обсяг замовлення, умови оплати, знижки та комерційні домовленості. Усі ці аспекти документально підтверджені.

Окрім того, посилання як на складову та підставу визначення митної вартості товару на підставі прайс-листа виробника товару є безпідставними, оскільки обов`язкове подання такого документу ч. 2 ст. 53 МК України не передбачено.

Таким чином, зауваження митного органу є необґрунтованими, оскільки реальні умови постачання, характеристики товару, ціна та виробник підтверджені офіційною контрактною та транспортною документацією, яка має переважну юридичну силу над інформацією з прайсу.

Щодо твердження митниці про відсутність у комерційній пропозиції б/н дати і зазначення умов поставки EXW Китай, суд зазначає наступне.

Комерційна пропозиція - це документ довільної форми продавця інформаційного характеру, який не може слугувати підставою для коригування митної вартості та в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Щодо твердження митниці про те, що в експертному дослідженні від 15.04.2025 №160/25, у висновку якого зазначені посилання на скріні з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника, суд зазначає наступне.

Як вбачається з проведеного дослідження, експерту було поставлене наступне запитання: - Визначить вартість товару - сантехнічні вироби, умови поставки DPU KYIV, виробник YUHUAN SUNSHI HVAC EQUIPMENT CO., LTD, ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD, країна походження Китай, ввезеного на митну територію України на підставі контракту № AUG 39G-02/032025 від 06.03.2025 року, інвойсу № 34/04/2025 від 01.04.2025 року, пакувального листа № 34/04/2025 від 01.04.2025 року, CMR № 44582 від 14.04.2025 року, згідно наданих документів?

Висновок експертного дослідження №160/25 від 15.04.2025 року проведений відносно товару та документів на нього, який було фактично імпортовано і документи на який надано до митного органу. При цьому, зазначене експертне дослідження було проведено щодо товару торгівельних марок: KOER, EUROPRODUCT, NOLF та характеристик на аналогічний товар. При цьому в скрінах експертного дослідження зазначено найменування виробника та ідентифікуючі ознаки товару.

Експертом повністю розписано і зазначено, які джерела і дані використовувались при підготовці дослідження, а отже, жодних неузгодженостей в цій частині також немає.

Вирішуючи спір, суд враховує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), але не виключно.

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу стосовного того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо цієї складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими.

Зазначивши у оскаржуваному рішенні про виявлені розбіжності, митний орган не зазначає яким чином це вплинуло на митну вартість товару та чому це є перешкодою до її визначення за першим методом.

Тобто, за встановленими у цій справі обставинами, суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення є кінцевими та позбавляють декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України.

Такий підхід відповідача суперечить нормам статті 53 МК України, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.10.2020 у справі № 1.380.2019.000724 (адміністративне провадження №К/9901/25406/19).

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що витребовуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).

При цьому суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Під час розгляду справи митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі "Звежинський проти Польщі" позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії". Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно п. 17 рішення ЄСПЛ у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про недотримання позивачем вимог митного законодавства і не довів правомірності оскаржуваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови, у зв`язку із чим останні підлягають скасуванню.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

При цьому, рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов`язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою. Таке правозастосування викладене в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 320/3053/19.

З огляду на вищевикладене, надмірно сплачена позивачем сума судового збору 2422,40 грн за позовну вимогу немайнового характеру щодо оскарження картки відмови підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБІНЕКС» (03150, місто Київ, вул.Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 42; ЄДРПОУ 45659982) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А; ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000075/2 від 17.04.2025 та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA500580/2025/000133 від 17.04.2025.

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБІНЕКС» судовий збір в розмірі 7747,01 грн (сім тисяч сімсот сорок сім грн 01 коп.).

Повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65001, вул. Садова, 1-А, м. Одеса; ЄДРПОУ 37607526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБІНЕКС» судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

СуддяІ.В. Завальнюк