Постанова від 19.08.2025 по справі 240/22043/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/22043/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

19 серпня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Айпіком» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айпіком» (далі ТОВ «Айпіком») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення №23170/6/06-30-04-07 від 28.10.2024 Головного Управління ДПС в Житомирській області про анулювання платника єдиного податку ТОВ "Айпіком" із 01.10.2024;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області поновити товариство з обмеженою відповідальністю "Айпіком" в реєстрі платників єдиного податку з 01 жовтня 2024 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області рішення №23170/6/06-30-04-07 від 28.10.2024 про виключення з Реєстру платників єдиного податку товариства з обмеженою відповідальністю "Айпіком";

-зобов`язано Головне управління ДПС у Житомирській області поновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Айпіком" в Реєстрі платників єдиного податку з 01.10.2024 та внести відповідний запис до Реєстру платників єдиного податку.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Айпіком" здійснює діяльність за КВЕД 61.90 "Інша діяльність у сфері електрозв`язку" та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Житомирські області на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку.

18.07.2024 позивачем отримано від ГУ ДПС у Житомирській області лист від 16.07.2024 №15555/6/06-30-04-07 про надання пояснень на підтвердження права перебування на єдиному податку.

Листом від 26.07.2024 вих.№8 ТОВ "Айпіком" пояснило відповідачу, що не можуть бути платниками єдиного податку суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг, перелічених в підпункті 8 п.п. 291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу, однак позивач не надає таких послуг. При цьому, зазначило, що для всіх покупців ним надаються послуги із надання доступу до мережі Інтернет, які хоч і відносяться до класу КВЕД - 61.90 2"Інша діяльність у сфері електрозв`язку", однак такі послуги не наведені в підпункті 8 п.п. 291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу, відтак позивач не порушує умови перебування підприємства на спрощеній системі оподаткування.

Як вказує у відзиві представник відповідача, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу II Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II ПКУ, ГУ ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами складено акт №19236/06-30-04-07/37072353 від 19.09.2024 року.

При цьому, даний акт до матеріалів справи відповідачем не наданий.

Зокрема у відзиві представник відповідача пояснив, що на виконання завдання, доведеного листом ДПС України від 27.06.2024 №18659/7/99-00-04-03-03-07, щодо аналізу платників податків, які є платниками єдиного податку третьої групи - юридичні особи та у яких основний вид діяльності відповідає класу 61.10 "Діяльність у сфері проводового електрозв`язку" та класу 61.90 "Інша діяльність у сфері електрозв`язку", встановлено, що відповідно до пункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої групи суб`єкти господарювання, зокрема юридичні особи, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг з фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Крім того вказує, що згідно даних ІКС "Податковий блок" "Реєстрація ПП" під час перевірки встановлено, що TOB "Айпіком" перебуває в реєстрі платників єдиного податку та відповідно до реєстраційних даних основним видом діяльності є "Інша діяльність у сфері електрозв`язку" (КВЕД 61.90), що порушує умови перебування підприємства на спрощеній системі оподаткування.

Станом на 19.09.2024 TOB "Айпіком" у відповідності до абзацу 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ не подавало заяву на відмову від застосування спрощеної системи з 01.10.2024 року.

Таким чином, за результатами висновків акту камеральної перевірки платника єдиного податку TOB "Айпіком" (код згідно ЄДРПОУ 37072353) від 19.09.2024 №19236/06- 30-04-07/37072353, винесено рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 28.10.2024 №23170/06-30-04-07.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунотваність позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Глава 1 розділу XIV ПК України регулює питання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

За змістом пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За приписами підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Згідно з пунктом 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

У пункті 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України закріплено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що виявлення порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України можливе лише під час проведення перевірок.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За правилами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, нормами ПК України не передбачено можливість проведення контролюючим органом камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання). Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі № 803/1908/16, від 23.08.2019 у справі № 826/4242/15, від 06.02.2020 у справі № 813/87/16 та від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19.

Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував такі висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 у справі № 813/4266/17, від 18.03.2025 у справі № 160/21398/24).

Отже, колегія суддів вважає обгрунтованою позицію суду першої інстанції про те, що єдиним законним способом реалізації контролюючим органом своїх владних управлінських функцій у даному випадку є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача. Водночас Акт від 19.06.2024 № 19236/06-30-04-07/37072352 складено за наслідками проведення камеральної перевірки, що не відповідає вимогам ПК України щодо порядку та процедури проведення перевірок платників податків.

Між тим, для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи мають бути виконані всі вимоги передбачені ПК України.

Таким чином, складений відповідачем Акт щодо неможливостi застосування позивачем спрощеної системи оподаткування не може бути належним й допустимим доказом на підтвердження виявлення відповідним контролюючим органом порушення платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" Розділу XIV "Спеціальні податкові режими" ПК України, та, відповідно, надавати можливість для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до абзацу 1 пункту 299.11 статті 299 ПК України.

Отже, зважаючи на те, що оскаржуване рішення було прийнято на підставі висновків доперевірочного аналізу, а не документальної чи камеральної перевірки, як того вимагає чинне законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, що в свою чергу, свідчить про протиправність прийняття оскаржуваного рішення та є самостійною підставою для скасування такого.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає наступне.

16.12.2020 був прийнятий Закон України "Про електронні комунікації" (далі - Закон № 1089-IX, який набрав чинності з 01.01.2022), що визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов`язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

Відповідно до статті 16 Закону № 1089-IX суб`єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій.

У Повідомленні зазначається вид та опис електронних комунікаційних послуг. Інформація вноситься до Повідомлення шляхом проставляння суб`єктом господарювання відмітки навпроти найменування відповідного виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, затвердженому регуляторним органом, послуги, яку надає суб`єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються в довільній формі.

У статті 17 Закону № 1089-IX закріплено, що регуляторний орган (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (далі - НКЕК) включає ці відомості та веде Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.

Постановою НКЕК від 20.04.2022 № 30 "Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2022 за № 502/37838 (зі змінами), затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.

Отже, при поданні Повідомлення суб`єкт господарювання самостійно визначає необхідний перелік видів електронних комунікаційних послуг згідно з Орієнтовним переліком, а в разі відсутності в Орієнтовному переліку послуги, яку надає суб`єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються ним в довільній формі.

На підставі поданих суб`єктами господарювання Повідомлень, НКЕК веде в електронному вигляді Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, за встановленими нею порядком та формою. Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг розміщений у відкритому доступі на офіційному веб-сайті НКЕК.

Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг у встановленому порядку отримують витяги з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, які зокрема містять інформацію про код, вид та опис електронних комунікаційних послуг та код юридичних осіб за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) - для фізичних осіб-підприємців.

Єдиним ресурсом, де відображаються актуальні дані про постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, в тому числі про надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг (далі - Реєстр). Документом, який може підтвердити право суб`єкта господарювання на надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Витяг з Реєстру, наданий уповноваженими посадовими особами НКЕК.

З матеріалів справи з`ясовано, що основним видом діяльності ТОВ "Айпіком" є КВЕД 61.90 "Інша діяльність у сфері електрозв`язку".

Згідно з приписами пунктів 291.2, 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених дією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп визначені пунктом 291.5 статті 291 ПК України.

Зокрема, відповідно до пп. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Тобто законодавцем визначено підстави, за наявності яких суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, а саме якщо вони здійснюють діяльність з надання послуг поштового зв`язку, телефонного зв`язку (фіксованого з проводним та безпроводним доступом, рухомого), з надання іншим особам послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

Раніше, Законом України від 18.09.2019 № 102-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню" було припинено ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, що здійснювалась на виконання Закону України "Про телекомунікації" та передбачала ліцензування наступних видів діяльності у сфері телекомунікацій: діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку; діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

01.01.2022 набрав чинності Закон № 1089-IX, який не передбачає згаданих видів діяльності та, відповідно, в Орієнтовному переліку такі види діяльності відсутні.

Водночас, окремі норми актів законодавства України лишаються неприведеними у відповідність до Закону № 1089-IX, який прийнято з метою імплементації актів права ЄС, зокрема, Директиви 2018/1972 Європейського парламенту і ради від 11.12.2018 "Про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій".

Так, зазначені застарілі назви видів діяльності у сфері телекомунікацій, ще містяться у абз. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про телекомунікації":

оператор телекомунікацій - суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж;

провайдер телекомунікацій - суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку.

Пунктом 70 статті 2 Закону № 1089-IX визначено, що: оператор електронних комунікацій (оператор)-суб`єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов`язаними засобами.

У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж.

У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.

У свою чергу, згідно з п. 87 ст. 2 Закону № 1089-IX постачальник електронних комунікаційних послуг - суб`єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг, та з пунктом 85 цієї статті постачальник електронних комунікаційних мереж - суб`єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов`язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж.

Отже, відповідно до Закону № 1089-IX будь-який оператор електронних комунікацій може бути постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, але не кожен постачальник електронних комунікаційних послуг є оператором електронних комунікацій.

В Офіційному узагальненому роз`ясненні наведено види електронних комунікаційних послуг, які максимально відповідають видам діяльності, зазначеним у пп. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України, зокрема, це: послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, Код послуги - IC.S1; послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, Код послуги - OS.S1.

Тобто, лише при здійсненні цих 2 видів електронних комунікаційних послуг постачальник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.

При цьому Код послуги - OS.S1 передбачає надання послуг третім особам (постачальникам електронних комунікаційних мереж чи іншим суб`єктам господарювання) технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, і не включає в себе технічне обслуговування і експлуатацію власних електронних комунікаційних мереж.

При поданні повідомлення суб`єкт господарювання обираючи вид послуги з кодом OS.S1 має обрати такі уточнення щодо експлуатації електронних комунікаційних мереж: інших постачальників електронних комунікаційних мереж; інших суб`єктів господарювання.

Крім того, відповідно до положень розділу 1 Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв`язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов`язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.

Отже, види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку, можуть не збігатися з КВЕД, але такий збіг або його відсутність не створює прав та обов`язків для суб`єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.

З огляду на зазначене, обмеження перебування на єдиному податку відповідно до абз. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України стосується виключно суб`єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності, прямо зазначені у ПК України, а саме: Поштовий зв`язок, Телефонний зв`язок, Діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у повідомленні до НКЕК подав інформацію та, відповідно, включений до Реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг лише як постачальник електронних комунікаційних послуг з надання послуги доступу до мережі Інтернет - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. з використанням мережі: фіксованого зв`язку (на підставі договору з постачальником мережі) та послуг із приймання/передавання інформаційних продуктів та інформаційних послуг з використанням технічних засобів електронних комунікаційних мереж для потреб мовлення. 3 використанням мережі: фіксованого зв`язку (на підставі договору з постачальником мережі).

Таким чином, вказане свідчить, що позивач фактично не здійснює діяльності, яка порушує умови перебування на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Матохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.