Постанова від 19.08.2025 по справі 580/5204/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 580/5204/22

адміністративне провадження № К/990/4400/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мацедонської В. Е.,

суддів: Кашпур О. В., Смоковича М. І.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Черкаського апеляційного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року (суддя Гаращенко В. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року (суддя-доповідач Епель О. В., судді: Губська Л. В., Карпушова О. В.)

І. Суть спору

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Черкаського апеляційного суду (далі - відповідач), у якому просила:

- визнати протиправними дії Черкаського апеляційного суду щодо надання неповної інформації, яка міститься у листі від 26 жовтня 2022 року

№ 06-39/32/2022, а саме: відсутність копії наказу голови Апеляційного суду Черкаської області від 17 червня 2010 року № 60 щодо зарахування судді Л. Нерушак до штату суду;

- зобов`язати Черкаський апеляційний суд надати ОСОБА_1 повну інформацію на інформаційний запит від 20 жовтня 2020 року, а саме: копію наказу голови Апеляційного суду Черкаської області від 17 червня 2010 року № 60 щодо зарахування судді Л. Нерушак до штату суду.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що відповідачем на запит позивачки від 20 жовтня 2022 року надано неповну інформацію, умисно та свідомо проігноровано вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації».

ІІ. Установлені судом першої інстанції фактичні обставини справі, судове рішення судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх ухвалення.

20 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Черкаського апеляційного суду з інформаційним запитом, у якому просила надати інформацію щодо переведення судді Л. Нерушак до Апеляційного суду Черкаської області та належним чином завірену копію наказу про її зарахування до штату Апеляційного суду Черкаської області.

На вказаний запит, 26 жовтня 2022 року відповідачем надано відповідь № 06-39/32/2022.

Уважаючи, що відповідь Черкаського апеляційного суду є неповною та суперечить зобов`язанню розпорядника інформації надавати точну та повну інформацію на запит, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року відкрито провадження у цій справі.

30 листопада 2022 року позивачка через підсистему «Електронний суд» звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з заявою про збільшення позовних вимог і просила визнати протиправними дії Черкаського апеляційного суду щодо надання відповіді від 26 жовтня 2022 року на інформаційний запит від 20 жовтня 2022 року неповноважною особою, а саме керівником апарату суду - Т. Копитіною.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року, заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог повернуто заявнику без розгляду.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заява про збільшення позовних вимог подана без дотримання вимог частини восьмої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: не подано докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що стаття 47 КАС України не вимагає докази направлення вказаної заяви саме поштою, рекомендованим листом з описом та не виключає можливості її направлення в електронній формі.

Щодо вимог апеляційної скарги про необхідність постановлення окремої ухвали щодо судді першої інстанції суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість цих вимог, оскільки постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду. Адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, чи діяння яких визнаються протиправними, та/або допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

07 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 серпня 2023 року у зв`язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, визначено наступний склад колегії суддів: Мацедонська В. Е. (суддя-доповідач), Кашпур О. В., Смокович М. І.

ІV. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування позиції скаржниця зазначає, що відповідачем у справі є Черкаський апеляційний суд - судовий орган, який зареєстрований у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) та має безперешкодний доступ до всіх матеріалів електронної справи. За приписами Положення № 1845/0/15-21 підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. Тобто, документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, у передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства. Ураховуючи, що позивачка подала до суду позов через підсистему «Електронний суд», а відповідач зареєстрований в системі ЄСІТС, до його електронного кабінету було автоматично доставлено заяву про збільшення розміру позовних вимог, а тому у судів попередніх інстанції не було жодних підстав застосовувати норму частини восьмої статті 47 КАС України.

14 лютого 2023 року скаржницею подано до Суду заяву, у якій остання надає та просить приєднати до матеріалів справи поштою відповіді ДП «Центр судових сервісів» від 14 лютого 2023 року.

Відповідачем відзив на касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частин першої та восьмої статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Згідно з статтею 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Водночас за приписами частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення № 1845/0/15-21).

За приписами пункту 36 Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що після надсилання засобами Електронного суду процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя.

Пунктом 37 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справи в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

VІ. Висновки Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (ч. 1 ст. 341 КАС України).

Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що спеціальною статтею щодо порядку подання заяви про збільшення позовних вимог, зокрема, в частині визначення документів, що додаються до неї, є стаття 47 КАС України, якою передбачено, що до суду разом з заявою про збільшення позовних вимог подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Так, Верховний Суд звертає увагу, що у даному випадку позовну заяву та в подальшому заяву про збільшення позовних вимог подано фізичною особою через підсистему «Електронний суд». При цьому, відповідач у цій справі є судовий орган - Черкаський апеляційний суд, який зареєстрований у ЄСІТС та має безперешкодний доступ до матеріалів електронної справи.

Пунктом 29 Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копії наданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

До того ж слідує звернутися і до положень Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом адміністратора ЄСІТС - Державним підприємством «Центр судових сервісів» № 74-ОД від 22 вересня 2021 року, відповідно до пункту 2.8 якої у разі надання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматизованому режимі надає суду та учасникам справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Водночас введення норми щодо зобов`язання учасника справи надати доказ надсилання копії заяви про збільшення позовних вимог та доданих до неї документів іншим учасникам справи нівелює сенс використання підсистеми «Електронний суд», перевага якого полягає якраз у можливості не мати необхідності виготовлення багатьох копії документів на папері.

Крім того, враховуючи функціонал вказаної підсистеми, виконати обов`язок надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів неможливо технічно, оскільки сам процесуальний документ, який подається до суду (наприклад, позовна заява, відзив, клопотання, тощо) створюється у самій системі та за її ж допомогою відправляється до суду, а у паперовому вигляді не існує взагалі.

Отже, до відправлення за допомогою підсистеми «Електронний суд» самого документу, відправити його копію звичайною поштою або через електронну адресу неможливо, оскільки самого документу у паперовому або електронному вигляді та його копій до моменту складання його у підсистемі «Електронний суд» не існує.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 420/12942/21.

При цьому, з аналізу положень пункту 29 Положення № 1845/0/15-21 та пункту 28 Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, затвердженої наказом ДП «ЦСС» № 74-ОД від 22 вересня 2021 року, убачається, що функціонал Електронний суд в автоматизованому режимі надає суду доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи, які відповідно до внесених ідентифікаційних даних про них мають зареєстрований Електронний кабінет, поданих до суду документів. Цими ж правовими актами передбачено, що в іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Жодних інших варіантів дій (подій), рішень зазначеними правовими актами не визначено.

Тобто, за загальним правилом, у випадку надіслання ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» заяви про збільшення позовних вимог, функціонал Електронного суду мав в автоматичному режимі надати суду та учаснику справи - Черкаському апеляційному суду, який має зареєстрований Електронний кабінет, доказ надсилання до Електронного кабінету відповідача поданих до суду докуметів.

Водночас, Верховний Суд звертає увагу на те, що судам при прийнятті позову, заяв, клопотань тощо через підсистеми «Електронний суд» необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд уважає, що підстави повернення судом першої інстанції заяви позивачки про збільшення позовних вимог відповідно до частини восьмої статті 47 КАС України відсутні.

За таких обставин, Верховний Суд констатує обґрунтованість доводів касаційної скарги стосовно наявності підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду.

Що стосується висновків Шостого апеляційного адміністративного суду у частині відмови у задоволенні вимог про необхідність постановлення окремої ухвали щодо судді першої інстанції Верховний Суд не переглядає, оскільки скаржниця у цій частині постанову суду апеляційної інстанції не оскаржує.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на результат касаційного розгляду та звільнення скаржниці від сплати судового збору судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у частині повернення заяви про збільшення позовних вимог без розгляду скасувати, а справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у частині відмови у задоволенні вимог про необхідність постановлення окремої ухвали щодо судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенка В. В. залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Е. Мацедонська

Судді О. В. Кашпур

М. І. Смокович