Герб України

Ухвала від 19.08.2025 по справі 320/5086/23

Касаційний адміністративний суд верховного суду

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

УХВАЛА

19 серпня 2025 року

м. Київ

справа №320/5086/23

адміністративне провадження №К/990/30181/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом виконавчого комітету Ірпінської міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Інжиніринг" про визнання протиправним та скасування висновку, -

УСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Ірпінської міської ради звернувся до суду першої інстанції з позовом до Державної аудиторської служби України, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Інжиніринг", в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 23 грудня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-10-27-008843-а.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року апеляційні скарги виконавчого комітету Ірпінської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Інжиніринг" задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги виконавчого комітету Ірпінської міської ради про визнання протиправним та скасування висновку задоволено. Визнано протиправними та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 23 грудня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-10-27-008843-а.

21 травня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна Державної аудиторської служби України, в якій позивача просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року, залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2025 року касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі № 320/5086/23 залишено без руху. Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328, пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України).

03 липня 2025 року від Державної аудиторської служби України на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23 червня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху, надійшла уточнена касаційна скарга.

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2025 року касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом виконавчого комітету Ірпінської міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Інжиніринг" про визнання протиправним та скасування висновку повернуто особі, яка її подала.

16 липня 2025 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна Державної аудиторської служби України, в якій позивач просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року, залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року.

У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Загороднюка А.Г. (наказ від 14 липня 2025 року № 299/0/5-25) Єресько Л.О. (наказ від 20 червня 2025 року № 2347/0/5-25), та Соколова В.М. (наказ від 23 червня 2025 року № 2375/0/5-25), -- питання щодо відкриття касаційного провадження вирішується колегією суддів по виходу судді з відпустки.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

У касаційній скарзі скаржник в обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Поряд із цим, зазначення у касаційній скарзі доводів щодо фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики не звільняє особу від обов`язку щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

Обґрунтовуючи наявність загальної підстави на касаційне оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій застосували абзац другий пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2024 року у справі № 160/18075/22, від 09 лютого 2023 року у справі № 520/6848/21, від 04 травня 2023 року у справі № 640/17543/20, від 29 жовтня 2021 року у справі № 160/9990/20, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21, від 02 березня 2023 року у справі № 160/4436/21.

Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

Так, при встановленні доцільності посилання на постанови Верховного Суду на які посилається скаржник у касаційній скарзі як підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

У справі № 520/6848/21 судами встановлено, що за результатами проведеного моніторингу закупівлі відповідач 05 квітня 2021 року склав та оприлюднив висновок про результати моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель, яким встановлено порушення позивачем законодавства в частині неправомірності обрання та застосування процедури закупівлі, а саме: за результатами аналізу питання наявності підстав щодо застосування переговорної процедури закупівлі встановлено порушення пунктом 2 частиною другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі». У спірному висновку зазначено, що позивач не обґрунтував та документально не підтвердив наявність підстави застосування переговорної процедури, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі». Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

У справі № 260/2993/21 суди встановили, що у складі тендерної пропозиції Воловецьке КП "Агрошляхбуд" надано кольорову скан-копію чинного на момент подання тендерних пропозицій (06 квітня 2021 року) атестату виробництва на виготовлення асфальтобетонних сумішей від 25 червня 2020 року виданого ДП "Дорожній контроль якості", який дійсний до 24 червня 2021 року. Поряд з цим відсутня копія договору з ДП "Дорожній контроль якості" на проведення атестації з усіма додатками, які є невід`ємною частиною договору у складі тендерної пропозиції Воловецького КП "Агрошляхбуд". Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області зобов`язало вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору від 26 квітня 2021 року №45 з дотриманням положень Господарського кодексу та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументувати заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Відмовляючи у задоволенні позову суди дійшли висновку про те, що тендерна пропозиція учасника Воловецьке КП "Агрошляхбуд" не відповідала тендерній документації замовника.

Так, Верховний Суд у своїх постановах від 02 березня 2023 року у справі № 160/4436/21, від 04 травня 2023 року у справі № 640/17543/20 зазначав, що невідповідність учасника торгів кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону № 922-VIII, тягне наслідком відхилення тендерної пропозиції такого учасника. У разі не здійснення цього замовником торгів, суб`єкт моніторингу в оскаржуваному акті індивідуальної дії встановлює порушення абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

У постанові від 24 лютого 2024 року у справі № 160/18075/22 Верховний Суд наголосив на тому, що проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.

За висновком Верховного Суду, який викладений у постанові від 29 жовтня 2021 року у справі № 160/9990/20 зазначено, що відповідно до змісту оскаржуваного висновку Східний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору від 31 липня 2020 року № 72. Отже, контролюючий орган вказав спосіб усунення недоліків, виявлених при проведенні процедури закупівлі, шляхом припинення зобов`язання за укладеним договором між позивачем та переможцем торгів. Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції не в повній мірі досліджено всі обставини справи, зокрема, щодо виявлених відповідачем порушень законодавства у сфері публічних закупівель, встановлення яких має значення для правильного вирішення справи.

Отже, зазначені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин, а тому посилання заявника касаційної скарги, що судом апеляційної інстанції було прийнято рішення у цій справі без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, є необґрунтованими.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що заявником належним чином не обґрунтовано посилання на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Серед іншого, у касаційній скарзі, скаржник посилається на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Проте, Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом виконавчого комітету Ірпінської міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Інжиніринг" про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без руху.

Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання:

- уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України).

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Г. Загороднюк

Л.О. Єресько

В.М. Соколов ,

Судді Верховного Суду

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення19.08.2025
Оприлюднено20.08.2025
Номер документу129622233
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них

Судовий реєстр по справі —320/5086/23

Ухвала від 23.09.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Загороднюк А.Г.

Ухвала від 19.08.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Загороднюк А.Г.

Ухвала від 04.07.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Загороднюк А.Г.

Ухвала від 23.06.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Загороднюк А.Г.

Постанова від 21.04.2025

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Василенко Ярослав Миколайович

Ухвала від 26.12.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Василенко Ярослав Миколайович

Ухвала від 26.12.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Василенко Ярослав Миколайович

Ухвала від 07.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Василенко Ярослав Миколайович

Ухвала від 11.07.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Василенко Ярослав Миколайович

Ухвала від 05.06.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Василенко Ярослав Миколайович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні