Рішення від 18.08.2025 по справі 522/8019/24

Справа № 522/8019/24

Провадження № 2-др/522/139/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Запольської А.М.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката ЮвченкоАндрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 522/8019/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2025 Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення у справі № 522/8019/24, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у твердій грошовій сумі у розмірі 10000,00 грн щомісячно, починаючи з 21.05.2024 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 та додаткові витрати на дитину у розмірі 18323,30 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Повний текст рішення складено 03.07.2025.

08.07.2025представник відповідача через систему«Електронний Суд» звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 522/8019/24 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01.08.2025 заяву прийнято до розгляду.

13.08.2025 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача.

14.08.2025 від представника відповідача надійшли заперечення, у яких просить відмовити у задоволенні заяви, у зв`язку із необґрунтованістю та непропорційністю заявлених витрат до предмета спору з урахуванням категорії справи. Згідно документів АО «Пролігалс», що представляло інтереси Позивача на початку розгляду справи надав розрахунок судових витрат в якому зазначено, що послуги надавались з представництва інтересів клієнта в суді вартість зазначена 13 000 грн. Однак така послуга не конкретизована та не може бути врахована судом. Не можливо визначити час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та вид наданих робіт. В подальшому Позивач уклав договір про надання правничої допомоги з АО «Ювченко і Партнери», який надав Акт про надання послуг в якому зазначена сума витрат 20000,00 грн. У вказаному акті також не наведений час витрачений адвокатом по кожному пункту в акті та не наведений окремий розрахунок кожного виду робіт, що унеможливлює визначити співмірність заявленої суми з виконаними роботами. Крім того, Відповідач частково визнав позовні вимоги, не вчиняв дії направлені на затягування розгляду справи (судові засідання відкладались за клопотанням позивача) та позовну заяву було задоволено частково. Просить розгляд справи проводити без участі сторони відповідача.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання зокрема як розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

ВП ВС у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин першої - третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться: 1. договір про надання правничої (правової) допомоги № 157/15-05-2024 від 15.05.2024; 2. розрахунок судових витрат позивача у суді першої інстанції, згідно якого було надано наступні послуги: - зустріч з клієнтом, первинна консультація клієнта стосовно способу, порядку та підстав стягнення аліментів на утримання дитини 2000,00 грн; - складення позовної заяви про стягнення аліментів, підготовка доказів по справі, підготовка клопотання про витребування доказів 15000,00 грн; - представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції до моменту ухвалення судом рішення по справі 13000,00 грн; 3. ордер серія ВН № 1367573 від 20.05.2024; 4. свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю гр. Майбороди Г.О.; 4. квитанції про оплату правничої допомоги: - від 22.05.2024 № 9342-9633-0758-9093 на суму 5000,00 грн із призначенням платежу: сплата згідно договору № 157015-05-2024 від 15.05.2024; - від 13.06.2024 № 9845-1450-7466-4258 на суму 5000,00 грн із призначенням платежу: сплата від ОСОБА_1 згідно договору № 157015-05-2024 від 15.05.2024; - від 05.07.2024 № 9347-3589-8276-9889 на суму 10000,00 грн із призначенням платежу: сплата від Коротецької-Зінкевич В.Л. згідно договору № 157015-05-2024 від 15.05.2024; - від 06.08.2024 № 9350-5599-9135-7984 на суму 10000,00 грн із призначенням платежу: сплата від Коротецької-Зінкевич В.Л. згідно договору № 157015-05-2024 від 15.05.2024; 5. ордер серії ВТ № 1051541 від 22.08.2024; 6. свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХС № 000289 гр. Ювченко А.В.; 7. договір № 150/08/2024 про надання правової/правничої допомоги від 22.08.2024; 8. звіт (акт) про надані послуги у зв`язку із представництвом інтересів щодо справи № 522/8019/24 (розмір гонорару АО є фіксованим та становить 20000,00 грн): - вивчення наданих ОСОБА_1 документів, підготовка та подання до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами позовної заяви, підготовка та направлення клопотання про витребування доказів; - ознайомлення з матеріалами справи № 522/8019/24 у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси; - підготовка та направлення додаткових пояснень у справі з урахуванням вивчених додаткових матеріалів, підготовка та подання клопотань про допуск представників до участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції; - участь у судовому засіданні; 9. квитанція № 04-1/07/2025 від 04.07.2025 на суму 20000,00 грн із призначенням платежу: оплата правової допомоги.

Відповідно до ч.ч. 3-6 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Верховного Суду від 12.04.2023 року у справі № 127/9918/14-ц вказано, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (постанова ВП ВС від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19).

Суд вважає, що зазначені в звітах вартість послуг адвокатів є завищеною, необґрунтованою та не відповідає фактичному обсягу правничої допомоги, наданої адвокатами в межах розгляду даної справи.

Оскільки суд доходить висновку про неспівмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу складності справи та часу витраченого адвокатом, невідповідність критерію розумності, та співмірності із виконаною роботою адвокатом, обрахована стороною позивача вартість наданих адвокатом послуг підлягає зменшенню.

Також суд враховує конкретні обставини даної справи, її складність, відсутність необхідності вивчення адвокатом додаткових джерел права, законодавства, що регулює спір у справі, обсяг наданих послуг з правничої допомоги, принцип співмірності судових витрат, обґрунтування заявником розміру цих витрат, критерій реальності адвокатських витрат, та ту обставину, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний характер, беручи до уваги тривалість розгляду справи в суді першої інстанції, клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, на думку суду, заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, їх неминучості та розумності їхнього розміру, відтак, відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі.

Враховуючи рівень складності справи, характер виконаної адвокатом роботи у зв`язку із розглядом справи, тривалість судового розгляду, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи з метою захисту інтересів позивача та значимості таких дій у справі, враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ювченко Андрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 522/8019/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог заяви відмовити.

Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Повний текст додаткового рішення складено 20.08.2025.

Суддя І.А. Павлик