Ухвала від 14.08.2025 по справі 908/314/18

номер провадження справи 14/3/18-16/12/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.08.2025 Справа № 908/314/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Андрієнко Ю.В., розглянувши матеріали за скаргою ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", код ЄДРПОУ 38039872, на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вих.№ №01-1/08 від 01.08.2025) у виконавчому проваджені НОМЕР_1 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 по справі № 908/314/18 про стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулейс" (адреса: м.Київ, пров.Рильський, 4, код ЄДРПОУ 35485572, колишнє найменування - ТОВ "Інвестиційна компанія "Житомир-Капіталбуд")

в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Інвест", 69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 63-А, код ЄДРПОУ 35347755

Кредитори:

1. Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників" (69600, м.Запоріжжя, вул. Теплична, 16, код ЄДРПОУ 31792555; ліквідатор - арбітражний керуючий Дейнегіна Катерина Миколаївна, 03049, м. Київ-49, а/с - 53)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Контакт" (01004, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, код ЄДРПОУ 19350056; поштова адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 69)

3. Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112)

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ-Інвест", 69041, м.Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 63-А, код ЄДРПОУ 35347755

Ліквідатор - арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович (адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 88, а/с 210)

За участі представників учасників:

від скаржника ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" /в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду/ - адвокат Грищенко О.М., довіреність

від Міністерства юстиції України /в залі суду/ - Аксініна І.В., довіреність

УСТАНОВИВ:

Господарський суд Запорізької області здійснював провадження у справі №908/314/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-Інвест», 69041, м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, 63-А, код ЄДРПОУ 35347755.

В межах вказаної справи господарський суд розглянув заяву ліквідатора ТОВ «СІ-Інвест» арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «СІ-Інвест» у зв`язку із доведенням до банкрутства на колишніх учасників та керівників боржника, а саме: 1) ТОВ «Виробнича фірма «Єврокомплекс» (учасник), 2) ТОВ «Предіум-Інвест» (учасник), 3) ТОВ «Гірничодобувна компанія «Полімікт» (учасник), 4) ТОВ «Інвестиційна компанія «Житомир-Капіталбуд» (учасник), 5) ТОВ «Сілікон» (учасник), 6) ОСОБА_1 (учасник), 7) ОСОБА_2 (керівник), 8) ОСОБА_3 (учасник, керівник).

За результатами розгляду ухвалою від 27.09.2021 у справі № 908/314/18 суд заяву задовольнив, ухвалив покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника - ТОВ "СІ-Інвест" у розмірі 220 365 917,16 грн у зв`язку з доведенням ТОВ "СІ-Інвест" до банкрутства на згаданих осіб, за винятком ТОВ «Сілікон», у відношенні якого ухвалою від 17.05.2021 провадження було закрито.

За наслідками апеляційного перегляду Центральний апеляційний господарський суд постановою від 31.01.2022 у справі № 908/314/18 (залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 908/314/18), ухвалу від 27.09.2021 у цій справі скасував в частині покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 . В іншій частині ухвала Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18 залишена без змін.

На виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 та ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18 Господарський суд Запорізької області 02.06.2022 видав шість наказів про солідарне стягнення заборгованості в сумі 220 365 917,16 грн на користь ТОВ "СІ-Інвест" з солідарних боржників - ТОВ "Виробнича фірма "Єврокомплекс"; ТОВ "Предіум-Інвест"; ТОВ "Гірничодобувна компанія "Полімікт"; ТОВ "Інвестиційна компанія "Житомир-Капіталбуд"; ОСОБА_3 ; ОСОБА_2 .

Ухвалою від 15.03.2023 суд задовольнив подану заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про заміну сторони (стягувача) у справі №908/314/18 під час примусового виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18 із врахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 у справі №908/314/18. Замінив сторону (стягувача у виконавчому провадженні) у справі №908/314/18 під час примусового виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18 із врахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 у справі №908/314/18 - Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ-Інвест" (69041, м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, 63-А, код ЄДРПОУ 35347755) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40, оф. 315; код ЄДРПОУ 38039872).

01.08.2025 до суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому проваджені НОМЕР_1 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 по справі № 908/314/18.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 01.08.2025 скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" передано для розгляду судді Ніколаєнку Р.А. (протокол б/н від 01.08.2025).

За правилами ст.342 ГПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду (ч.1). Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч.2).

Ухвалою від 01.08.2025 скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" суд прийняв та призначив до розгляду в судовому засіданні на 14.08.2025, 14.30, зобов`язав орган ДВС надати відзив на скаргу з нормативним та документальним обґрунтуванням, долучити копії документів виконавчого провадження.

Тією ж ухвалою суд, задовольнивши подану разом із скаргою заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про участь в засіданні в режимі відеоконференції, дозволив участь представника цього Товариства - адвоката Грищенка О.М. в судовому засіданні/судових засіданнях з розгляду скарги в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "vkz.court.gov.ua", що функціонує в Господарському суді Запорізької області.

13.08.2025 від Міністерства юстиції України в інтересах Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ ПВР) суд отримав заперечення на скаргу (вих.№908/314/18 від 13.08.2025). До заперечень додані матеріали виконавчого провадження НОМЕР_1.

Засідання 14.08.2025, яке зафіксовано за допомогою технічного засобу відео- та звукозапису «vkz.court.gov.ua», відбулося за участі представника Мін`юсту України в залі судового засідання та представника ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" - в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

За наслідками засідання суд скаргу вирішив, у повідомлений час після оголошеної перерви цього ж дня проголосив присутнім вступну та резолютивну частини постановленої ухвали.

Згідно з ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У скарзі ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" просить:

- Визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 02 червня 2022 року по справі №908/314/18, котрі виразились у винесені постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 30 липня 2025 року про повернення наказу Господарського суду Запорізької області від 02 червня 2022 року по справі №908/314/18 стягувачеві без виконання на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження";

- Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 30 липня 2025 року про повернення наказу Господарського суду Запорізької області від 02 червня 2022 року по справі №908/314/18 стягувачеві без виконання на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (далі, також - Скаржник) зазначив, що:

- згідно з вимогами ч.8 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен періодично, неодноразово та/або систематично проводити перевірки майнового стану боржника, однак ці вимоги не дотримані при виконанні наказу суду від 02.06.2022 у справі № 908/314/18 державним виконавцем Відділу ПВР;

- ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» було подано до Відділу ПВР клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання судового наказу (вих.№ 12-4/09 від 12.09.2023), однак необхідні заходи вжиті не були;

- наявні порушення державним виконавцем приписів п.19 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.337 ГПК України, оскільки виконавцем не вжиті заходи до обмеження права виїзду боржника за межі України, боржник за невиконання вимог виконавця до адміністративної та/або кримінальної відповідальності не притягався;

- жодних належних, своєчасних та об`єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 для виявлення майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення, державним виконавцем не було здійснено, тому повернення виконавчого документа було протиправним та передчасним.

Відділ ПВР у наданих письмових запереченнях на скаргу покроково навів про вчинені дії, заходи у виконавчому провадженні НОМЕР_1, надав отримані відповіді від реєструючих, дозвільних органів, наполягаючи, що у межах цього виконавчого провадження державним виконавцем вживалися всі належні та передбачені законом заходи, у тому числі регулярний моніторинг майнового стану боржника, а безрезультатність здійснених державним виконавцем заходів не є підставою для задоволення скарги стягувача. У відношенні посилань Скаржника на незастосування державним виконавцем п.19 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.337 ГПК України Відділ ПВР наголосив, що виходячи з цих норм, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може застосовується судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення і звернення до суду з таких питань є правом, але не обов`язком виконавця. Також Відділ ПВР наголошує, що право на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця обмежене випадками, коли такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушуються права та свободи скаржника, чого у даному випадку місця не має, оскільки само по собі прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу за п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову, адже не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, крім того, на такий випадок залишаються чинними постанови державного виконавця про арешт майна та розшук транспортного засобу (якщо такий розшук здійснювався).

Відділ ПВР вважає скаргу необґрунтованою та просить відмовити у її задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, надавши оцінку обставинам виконавчого провадження НОМЕР_1 та діям/бездіяльності державного виконавця Віділу ПВР, суд дійшов висновків про наявність підстав для задоволення скарги.

Скарга стосується виконавчого провадження про примусове стягнення з солідарного боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулейс" (колишнє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Житомир-Капіталбуд"; код ЄДРПОУ 35485572) грошових коштів у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Інвест".

Про обставини розгляду господарським судом заяви ліквідатора ТОВ "СІ-Інвест" про субсидіарну відповідальність, видачі наказів про солідарне стягнення, в тому числі наказу, за яким боржником є ТОВ "Інвестиційна компанія "Житомир-Капіталбуд", яке за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Тулейс", а також про обставини здійснення правонаступництва у відношенні стягувача у виконавчому провадженні під час примусового виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18 достатньо докладно наведено в описовій частині даної ухвали.

Виконавче провадження НОМЕР_1 за наказом від 02.06.2022 по справі № 908/314/18 про солідарне стягнення з ТОВ "Інвестиційна компанія "Житомир-Капіталбуд" на користь ТОВ "СІ-Інвест" 220 365 917,16 грн було відкрито постановою державного виконавця Відділу ПВР Савкою Л.О. від 28.06.2022, цією ж постановою зобов`язано боржника протягом п`яти робочих днів подати декларацію про доходи та майно, попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За відомостями АСВП 28.06.2022 також винесено постанову про зміну реєстраційних даних щодо боржника внаслідок зміни назви та адреси реєстрації останнього з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Житомир-Капіталбуд", Житомирська область, Хорошівський район, смт Хорошів, вул.Червона площа, буд.16 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Тулейс", м.Київ, пров.Рильський, 4.

25.01.2023 на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Однак, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.06.2023 у справі № 908/314/18 постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.01.2023 ВП № НОМЕР_1 було скасовано.

04.09.2023 державним виконавцем Савкою Л.О. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження № НОМЕР_1, того ж дня, згідно з абз. 1 частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження № НОМЕР_1, якою замінено сторону (стягувача у виконавчому провадженні) у справі № 908/314/18 - ТОВ «СІ-Інвест» на правонаступника - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».

Права виконавців під час здійснення виконавчого провадження визначені у ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», перелік якої є невичерпним, зокрема, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (п.1);

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п.3);

- безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх (п.5);

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п.6);

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах…, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні (п.14);

- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (п.18).

Крім того, варто зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

За вимогами ч.5 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

За вимогами ч.8 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

З наданих Відділом ПВР матеріалів виконавчого провадження слідує, що відповіді на електронні запити до Державної фіскальної служби України про наявні у ТОВ «Тулейс», код ЄДРПОУ 35485572 рахунки (чи рахунки, відкриті через відокремлені підрозділи) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 отримані 06.10.2023, 11.01.2024, 25.07.2024, 29.05.2025. Згідно з відповідями на запити інформація про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах цією юридичною особою - боржником до ДФС не надходила.

Відповіді на електронні запити до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів Відділ ПВР отримав 07.10.2023 та 13.07.2024. Згідно з відповідями дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби в МВС відсутні. Крім того, на письмове звернення Відділ ПВР отримав відповідь РСЦ ГСЦ МВС в м.Києві від 25.10.2023, у якій також підтверджувалось, що транспортні засоби боржником не реєструвались.

Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - боржника державний виконавець Відділу ПВР отримав 09.05.2024. Цією інформацією підтверджується чинність накладеного постановою Відділу ПВР від 28.06.2022 ВП НОМЕР_1 арешту на все невизначене нерухоме майно боржника. Також підтверджується, що відомості про зареєстроване за боржником на праві власності нерухоме майно, земельні ділянки у реєстрах відсутні.

Окремо зазначається, що протягом 2023 року (жовтень - листопад) після відновлення виконавчого провадження НОМЕР_1 в рамках нього, крім вже згаданих, були запитані та отримані відповіді міжрегіональних управлінь Державної служби з питань праці України, ГУ Держпродспоживслужби в м.Києві, міжрегіональних управлінь Держпраці, Державної інспекції архітектури та містобудування України, НКЦПФР.

Державна податкова служба України у листі від 09.11.2023 повідомила, що за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС ТОВ «Тулейс» подало останню фінансову звітність малого підприємства за 2021 рік, згідно з якою «Інша поточна дебіторська заборгованість» становить 8 893,6 тис. грн.

Державний виконавець на адресу ТОВ «Тулейс» направляв вимогу № НОМЕР_1/27 від 11.10.2023 про надання до Відділу ПВР протягом 5 робочих днів декларацію про доходи та майно. Поштове відправлення повернулося за спливом терміну зберігання.

08.01.2024 виконавче провадження НОМЕР_1 передано до виконання іншому державному виконавцю Відділу ПВР - Лазаревій А.І., відповідно до представлених Відділом ПВР матеріалів виконавчого провадження вжитими заходами, як вже згадано 11.01.2024, 25.07.2024 та 29.05.2025 цим виконавцем отримані відповіді на електронні запити до ДФС України про відсутність рахунків боржника у банках та інших фінансових установах, 09.05.2024 отримано інформацію з державних реєстрів прав та їх обтяжень про відсутність зареєстрованих за боржником об`єктів нерухомості, 13.07.2024 отримано відповідь на запит до МВС України про відсутність зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

Також отримано відповіді на письмові запити від ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» (09.06.2024), Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (від 19.08.2024), від Державної авіаційної служби України, від Державної інспекції архітектури та містобудування України (від 16.05.2025), від ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (від 13.05.2025). За повідомленою інформацією майнові та немайнові активи боржника не виявлені.

Як свідчить лист-відповідь від 14.10.2024 Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області державним виконавцем запитувалась інформація, яка міститься в реєстраційній справі, а саме ідентифікуючих (персональних, паспортних) даних, ідентифікаційний номер, місце реєстрації (проживання), дата народження керівника ТОВ «Тулейс» ОСОБА_4 . Судом з`ясовано, що змістовна відповідь не надана через недостатність наданих вихідних даних, при цьому одночасно повідомлено, що серед наявних реєстраційних справ в архіві Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області документів реєстраційної справи ТОВ «Тулейс» не виявлено.

Крім того, 31.05.2024 на адресу ТОВ «Тулейс» направлялася вимога виконавця вих.№ НОМЕР_1/12-20.1 про надання інформації про наявність майна, яке перебуває на балансі підприємства, інформації про наявність дебіторської заборгованості (активів) з підтверджуючими документами. Поштове відправлення повернулося без вручення за закінченням терміну зберігання.

24.02.2025 на адресу ТОВ «Тулейс» направлялася вимога виконавця вих.№ НОМЕР_1/12-20.1 про надання інформації щодо найменувань юридичних осіб та їх розмірів дебіторської заборгованості перед ТОВ «Тулейс» та копій договорів, що підтверджують наявність дебіторської заборгованості. Поштове відправлення також повернулося без вручення за закінченням терміну зберігання.

30.07.2025 державним виконавцем, з посиланням на отриману інформацію від ДФС України, МВС України, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державної інспекції архітектури та містобудування України, ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», Державної авіаційної служби України, Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин», опрацюванням якої активів боржника не виявлено, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з яким виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Такі дії державного виконавця Скаржник просить визнати незаконними та постанову Відділу ПВР від 30.07.2025 ВП НОМЕР_1 - скасувати і таке заявлення слід визнати небезпідставним, наданими матеріалами виконавчого провадження не спростовується правомірність та обґрунтованість вимог Скаржника.

За визначенням ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Слід зазначити, що протиправною бездіяльністю державного виконавця як суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

За приписом ч.4 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі, також - Закон) вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

В даному випадку у наданих матеріалах виконавчого провадження вочевидь відсутнє документальне підтвердження належного та систематичного вчинення визначених Законом дій щодо перевірки майнового стану боржника, як-то встановлено приписами ч.8 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження».

Наряду з цим слід визнати, що здійснені у виконавчому проваджені НОМЕР_1 заходи не є вичерпними, що означає недотримання принципу повноти вчинення виконавцем усіх, передбачених Законом дій, заходів, щоб надавали можливість стверджувати про наявність/відсутність активів боржника, на які можливе стягнення.

У запереченнях на скаргу Відділ ДВС навів про звернення й до інших органів, установ, наприклад, - до Фонду державного майна України, Фонду соціального страхування України, ГУ Держгеокадастру у Київській області, Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Філії «Головний обчислювальний центр Укрзалізниці», ДП «Держреєстри України», однак відповіді у наданих матеріалах виконавчого провадження відсутні, причини того не повідомлені, посилання на інформацію цих реєструючих суб`єктів в оскарженій постанові Відділу ДВС про повернення виконавчого документу стягувачеві - відсутні, докази вжиття додаткових заходів з огляду на імперативні приписи ч.4 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» - відсутні, крім того, не представлені і самі собою запити державного виконавця Відділу ДВС до цих органів, організацій, установ.

Крім того, не слід залишати поза увагою, що за приписом ч.5 ст.18 Закону під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

З наданих Відділом ВПР доказів слідує висновок, що у виконавчому провадженні НОМЕР_1 не використані всі можливі джерела отримання інформації про майнові та немайнові активи боржника.

В даному випадку, крім звернень до відповідних баз даних та реєстрів, виконавцю, зважаючи на дату реєстрацію боржника як юридичної особи, вочевидь було б необхідно отримати інформацію щодо наявності у боржника нерухомого майна, земельних ділянок від органів БТІ та Держгеокадастру (що могло б бути зареєстрованим до запровадження електронних реєстрів прав).

Варто зазначити, що у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», крім прав виконавців, встановлені їхні обов`язки. Зокрема, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 частини 2), розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (п.3 частини 2).

Скаржник представив своє клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 02 червня 2022 року по праві № 908/314/18 (вих.№ 12-4/09 від 12.09.2023) до Відділу ПВР з доказами його вручення Відділу (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення).

Це клопотання містить перелік заходів (49 позицій), які просив вжити Скаржник у виконавчому провадженні НОМЕР_1. Перелік охоплює як вчинені, так і невиконані заходи у виконавчому провадженні. Водночас в будь-якому разі є відсутніми докази розгляду клопотання, надання обґрунтованої відповіді стягувачу, але ж клопотання не могло бути залишено поза увагою Відділу ПВР, відсутність реагування є свідченням недотримання вимог п.3 ч. 2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Однією з ключових обставин у спірних відносинах є те, що за отриманою Відділом ВПР інформацією від Державної виконавчої служби України у ТОВ «Тулейс» (за даними інформаційно-комунікаційних систем) відповідно до поданої звітності наявна дебіторська заборгованість у розмірі 8 893,6 тис. грн.

Згідно з положеннями ст.53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику (ч.1). Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку (ч.2). Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих (ч.3).

У статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до податкових органів (ч.1). Податкові органи зобов`язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію (ч.2).

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), які отримав суд, ТОВ «Тулейс» перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м.Києві.

Як вбачається, державний виконавець Відділу ПВР обмежився надсиланням вимоги від 31.05.2024 та запиту від 24.02.2025 на адресу ТОВ «Тулейс» з вимогами щодо надання інформації щодо дебіторської заборгованості, але ж звернення державного виконавця залишилися не врученими боржнику.

Державний виконавець не звернувся до Головного управління ДПС у м.Києві за інформацією про дебіторську заборгованість боржника з метою з`ясування можливості звернення стягнення на кошти, що належать боржнику від інших осіб. Такий захід, слід визнати, в даному випадку був необхідним.

Рівно так державний виконавець не з`ясував шляхом звернення до податкового органу питання щодо наявності у підприємства-боржника каси, електронних гаманців, наявності на них коштів, що також було необхідним за обставин з`ясування відсутності у боржника рахунків у банківських та інших фінансових установах.

Повернення поштових відправлень, що надсилалися боржнику, безумовно вимагало вчинення заходів, що передбачені п.5, 14, 18 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (відображені вище).

Крім того, доцільно зазначити, що за змістом ч.5, 6 ст. 52 Закону у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно (ч.5). У разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо); 2) об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві (ч.6).

Докази виходу державного виконавця Відділу ПВР за місцезнаходженням боржника для з`ясування обставин відносно нього та здійснення ним діяльності, виявлення, опису та оцінки майна тощо - відсутні.

Докази виклику керівника ТОВ «Тулейс», посадових осіб з приводу виконання наказу від 02.06.2022 про справі № 908/314/18, надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження - також відсутні.

При цьому неотримання змістовної відповіді від Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, про що докладно наведено за текстом вище, не є тому виправданням.

По-перше, за відомостями ЄДР місцезнаходженням реєстраційної справи боржника є Хорошівська районна державна адміністрація Житомирської області.

По-друге, ЄДР містить відомості про адресу керівника та засновника ТОВ «Тулейс» ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) і цих відомостей є достатньо для вжиття заходів до виклику керівника боржника.

У відношенні доводів Скаржника про незастосування до керівника боржника приписів п.19 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.337 ГПК України, а також притягнення до відповідальності суд зазначає наступне.

У п.19 ст.18 Закону передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

У ст.337 ГПК України унормовані правові положення щодо тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, як виключного заходу забезпечення виконання судового рішення.

В цій частині є небезпідставними аргументи Відділу ДВС про те, що застосування такого заходу, як обмеження у праві виїзду за кордон, є правом, але не обов`язком виконавця.

При цьому Скаржник не навів будь-яких доводів в обґрунтування того, що такий захід сприятиме виконанню наказу від 02.06.2022 по справі № 908/314/18, в матеріалах справи такі докази відсутні. Те ж саме стосується аргументу про непритягнення до адміністративної/кримінальної відповідальності.

В той же час, інші недоліки при здійснені виконавчого провадження НОМЕР_1 надають підстави для визнання скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» обґрунтованою та її задоволення.

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату, і такі дії підтверджуються документально та за внесеною до Автоматизованої системи виконавчого провадження інформацією. Така позиція підкріплюється Верховним Судом, наприклад, в постанові від 07.02.2023 у справі № 925/790/17(925/580/20) (п.23.3).

У даній справі дійти такого висновку ніяк не вбачається можливим. Обґрунтованість відповідних аргументів Скаржника не спростував Відділ ПВР наданими доказами (матеріалами виконавчого провадження).

Доводи Відділу ПВР про те, що не є порушеними права Скаржника, який має право пред`явити виконавчий документ знову, не заслуговують уваги. Неповнота дій виконавця і є ознакою порушень прав стягувача, оскільки не можна вважати, що стягувач отримав належне йому за законом для захисту його інтересів.

За правилом, унормованим у ч.2 ст.343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких викладених вище обставин у їх сукупності, вимоги скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» суд задовольнив.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 232-235, 339-1, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (вих. №01-1/08 від 01.08.2025) на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні НОМЕР_1 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 02 червня 2022 року по справі №908/314/18, які полягають у винесені постанови про повернення наказу Господарського суду Запорізької області від 02 червня 2022 року по справі №908/314/18 стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 30 липня 2025 року про повернення наказу Господарського суду Запорізької області від 02 червня 2022 року по справі №908/314/18 стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути порушення (відновити порушене право заявника) згідно з ч.1 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження".

Копії ухвали надіслати скаржнику, боржнику у виконавчому провадженні, ВПВР Департаменту ДВС МЮУ (за наявності - до кабінетів у системі «Електронний суд» ЄСІКС).

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. 254-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.08.2025.

Суддя Р.А.Ніколаєнко