Постанова

від 15.08.2006 по справі 34/163а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/163а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

15.08.06 р.                                                                             Справа № 34/163а

16годин 30хвилин                                Зал судових засідань (кабінет № 212)                                                            місто Донецьк, вулиця Артема 157

Суддя господарського суду Донецької області  Кододова О.В. при секретарі судового засідання Тараненко Т.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи  

за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями ”А/Т Глини Донбасу” с Дорожне, ст.. Мерцалово

до відповідача Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Добропілля

про часткове скасування податкового повідомлення - рішення від 16.05.06р. №0000522340/0-9292

За участю представників сторін:

Від позивача Жеболенко Я.В., Жеболенко Г.М., Чумакова О.В.

(за довіреністю)

Від відповідача Лисяк Т.Г. (за довіреністю)

По справі була оголошена перерва з 10.08.2006року до 15.08.2006року на 16,00годин.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями ”А/Т Глини Донбасу” с Дорожне, ст. Мерцалов до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Добропілля про визнання неправомірним та часткове скасування податкового повідомлення - рішення від 16.05.06р. №0000522340/0-9292 на суму 401129грн.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ДПІ неправомірно зменшила бюджетне відшкодування з ПДВ за січень 2005року на суму 162566грн., лютому 49656грн., квітні на суму 551978грн. та нарахувала штрафні санкції за тих підстав, що норми п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” носять загальний характер щодо визначення термінів, тому його неможливо порушити.

          Позивач зазначає, що відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість” обов'язок визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання покладений на покупця товару або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку – продавця (п.1.3 ст.1 , ст2,п.10.1 ст.10 Закону). На думку позивача Закон України „Про податок на додану вартість” не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку – покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку – продавцем об'єктів оподаткування правильність відображення їх у податковому обліку та інш.

          Позивач вважає, що висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях.

Позивач заявою від 03.08.2006року №665 (вхід №02-41/29618 від 09.08.2006року) змінив позовні вимоги і просить визнати недійсним частково повідомлення – рішення №0000522340/0-9292 у сумі 401129грн.

У заяві про уточнення позовних вимог від 11.08.2006року №692 (вхід. №02-41/30263 від 14.08.06р.) позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення – рішення від 16.05.2006року №00000522340/0-9292 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2005року у сумі 162566грн., за лютий 2005року у сумі 49656грн., за квітень 2005року у сумі 55197грн., стягнення штрафних санкцій за січень 2005року у сумі 81283грн., за лютий 2005року у сумі 24828грн.,за квітень 2005року у сумі 27599грн., а також визначення податкового зобов'язання з ПДВ та зобов'язання сплатити суму податку у розмірі 267419грн. та штрафні санкції в розмірі 133710грн.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву від 18.07.2006р. (вхід. №02-41/26809) проти  задоволення позовних вимог заперечує за тих підстав, що позивач у порушення вимог п.1.8 ст.1, 3.1.1 п.3 ст3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закон України “Про податок на додану вартість” включив до складу податкового кредиту ПДВ по накладним  виданими постачальниками які фактично не сплатили його до бюджету.

На думку відповідача відшкодуванню підлягають тільки суми сплачені до бюджету, що випливає із самої суті поняття податку, його основної функції – формування доходів Держбюджету (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного Кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, що згідно Закону України “Про податок на додану вартість” зобов'язано здійснювати утримання і внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив.

Позивач є юридичною особою код ЄДПРОУ 23354002 .

Відповідачем була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005року по 31.12.2005року, результати якої відображені у акті №228/23-0/23354002 від 28.04.2006р. (т.1 а.с.9-47).

Відповідач у п.п.2.5.1.1 акту перевірки зазначив (т.1 а.с.24), що відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне  відшкодування  - сума,  що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Позивач у акті перевірки посилається на те, що за результатами  позапланових виїзних перевірок ним були направлені запити на проведення зустрічних перевірок. В ході перевірки розглянуто питання придбання ЗАТ А/Т „Глини Донбасу” ПММ та послуг з їх перевезення від ТОВ „Плеяда” (Луганська область) на загальну суму 3690,5тис.грн. у тому числі ПДВ  (додаток №2 до акту перевірки) та від ТОВ ВКФ „Калина ЛТД” (перереєстровано у 4 кварталі 2005року у ЗАТ „Калина ЛТД” Луганська області, м. Рівне, ЄДРПОУ 13976748) на загальну суму 5647,7тис.грн. у тому числі ПДВ (додаток №3 до акту).

Також  вході  перевірки встановлено, що підприємствами – постачальниками у 2005році не перераховано до бюджету суми ПДВ у розмірі 391569грн., тому не підлягають відшкодуванню сума ПДВ , заявлена позивачем у 2005році у розмірі 391569грн., а саме: у січні 2005року – 162566грн., у лютому 2005року – 49656грн., у квітні 2005року – 55197грн., у травні 124150грн.

За результатами акту перевірки відповідачем прийняте та направлене позивачу податкове повідомлення – рішення від 16.05.2006року №0000522340/0-9292 про зменшення суми бюджетного відшкодування ( в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 419717грн. в тому числі :

-          за січень 2005року у розмірі відшкодованої суми ПДВ на момент перевірки 174958грн. та штрафної санкції 87479грн.;

-          за лютий 2005року у розмірі відшкодованої суми ПДВ на момент перевірки 49656грн. та штрафної санкції 24828грн.;

-          за березень 2005року у розмірі відшкодованої суми ПДВ на момент перевірки 55197грн. та штрафної санкції 27599грн.

Відповідач у розділі 2.5.1.4 акту перевірки (т.1 а.с.33-34) зазначив, що одним із основних постачальників ТОВ „Плеяда” (Луганська область) та ТОВ ВКФ „Калина ЛТД”, однак вони не є виробниками та реалізовану продукцію придбавали у інших постачальників, які податковий орган не може перевірити.

Обов'язок доведення   обставин,   які   стали  підставою  для  прийняття акта, покладається на відповідний податковий орган. У акті перевірки не зазначено, які податкові накладні відповідач вважає неправомірно включеними позивачем до податкового кредиту.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему оподаткування" одним із принципів побудови системи оподаткування є принцип обов'язковості, суть якого полягає у впровадженні норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановленні відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства. За змістом даної норми Закону України при проведенні перевірок господарської діяльності підприємств обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття актів податкового органу, покладається на відповідний податковий орган. Ці обставини можуть доводитись, зокрема, матеріалами документальних перевірок з описом змісту порушення, допущеного платником податку, посиланням на первинні облікові документи із зазначенням реквізитів останніх (назва, дата, номер тощо) або із долученням до матеріалів перевірки оригіналів чи належно звірених копій таких документів.

Факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

          При цьому акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадових осіб податкових органів, які проводили перевірку про що зазначено у пунктах 1.5, 1.7 „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005  N 327, зареєстровано у Мін'юсті 25 серпня 2005 р. за N 925/11205.

          У пункті 2.3.2 розділу 2 Порядку містяться вимоги щодо належного оформлення актів документальної перевірки, зокрема:

-  висвітлити показники, які     відображаються    суб'єктом господарювання  у  податковій  та  іншій  звітності,  та  фактичні показники,   виявлені  у  ході  перевірки  на  підставі  первинних документів  податкового та бухгалтерського   обліку   суб'єкта господарювання   у   розрізі   періодів   у   грошових   одиницях, передбачених звітністю;

-  у разі  виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на  конкретні  пункти  і  статті  нормативно-правових актів,  що порушені платником податків,  зазначити період (місяць, квартал,   рік)   фінансово-господарської   діяльності    платника податків,  в  якому дане порушення здійснено,  при цьому додати до акта письмові пояснення  посадових  осіб  суб'єкта  господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний  документ,  на  підставі  якого   вчинено записи   у   податковому   та   бухгалтерському   обліку  (навести кореспонденцію рахунків операцій),  та інші докази,  що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

          Судом при розгляді справи встановлено, що в акті перевірки №228/23-0/23354002 від 28.04.2006року, на підставі якого прийняте оспорюване  податкове повідомлення – рішення, відповідачем документально не доведено завищення позивачем сум бюджетного відшкодування.

Судом при винесенні рішення враховано, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 2 статті 3  Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є  обов'язковим  видом  обліку,  який ведеться підприємством.  Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності,  що використовують грошовий вимірник,  ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 4.2.3 п.4.2 ст.4 Закону України від 21.12.2000року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами та  державними цільовими фондами” обов'язок доведення  того,  що  будь-яке  нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках,  визначених  підпунктом 4.2.2   цього  пункту,  є  помилковим,  покладається  на  платника податків.

Як вбачається із матеріалів справи між позивачем - Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями ”А/Т Глини Донбасу”  та Товариством з обмеженою відповідальністю „Плеяда”  укладений договір №4 купівлі-продажу від 11 січня 2005 року , згідно якого ТОВ “Плеяда” (Продавець) зобов'язується  поставити  ЗАТ ”А/Т Глини Донбасу” (Покупець)  дизельне пальне, бензин автомобільний, масло, а покупець прийняти та оплатити товар. Факт виконання умов договору підтверджується :

-          видатковою накладною №РН-0000000000003 від 12.01.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 28065,000л. на загальну суму 67917,30грн. у тому числі ПДВ 67917,30грн. (арк. справи 83.т.1) та податковою накладною №4 від 12.01.2005р. на загальну суму  67917,30грн. у тому числі ПДВ 11319,55грн.(арк. справи 84, т.1);

-          видатковою накладною №РН-0000000000004 від 13.01.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 19190,000л. на загальну суму 46439,80грн. у тому числі ПДВ 7739,97грн.(арк. справи 85.т.1) та податковою накладною №5 від 12.01.2005р. на загальну суму  46439,80грн. у тому числі ПДВ 7739,97грн.(арк. справи 86.т1);

-          видатковою накладною №РН-0000000000005 від 15.01.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 28065,000л. на загальну суму 67917,30грн. у тому числі ПДВ 11319,55грн.(арк. справи 87.т.1) та податковою накладною №6 від 12.01.2005р. на загальну суму 21477,50грн. у тому числі ПДВ 3579,58грн.(арк. справи 88.т1), податковою накладною №7 від 13.01.2005р. на загальну суму 46439,80грн. у тому числі ПДВ 7739,97грн.(арк. справи 89.т1);

-          видатковою накладною №РН-0000000000006 від 16.01.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 28065,000л. на загальну суму 67917,30грн. у тому числі ПДВ 11319,55грн.(арк. справи 90.т.1) та податковою накладною №8 від 13.01.2005р. на загальну суму  21477,50грн. у тому числі ПДВ 3579,58грн.(арк. справи 91.т.1), податковою накладною №9 від 16.01.2005р. на загальну суму 46439,80грн. у тому числі ПДВ 7739,97грн.(арк. справи 92.т1);

-          видатковою накладною №РН-0000000000007 від 17.01.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 28009,000л. на загальну суму 67781,78грн. у тому числі ПДВ 11296,96грн.(арк. справи 93.т.1) та податковою накладною №10 від 17.01.2005р. на загальну суму  67781,78грн. у тому числі ПДВ 11296,96грн.(арк. справи 94.т.1);

-          видатковою накладною №РН-0000000000008 від 17.01.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 28065,000л. на загальну суму 67917,30грн. у тому числі ПДВ 11319,55грн.(арк. справи 95.т.1) та податковою накладною №11 від 17.01.2005р. на загальну суму  67917,30грн. у тому числі ПДВ 11319,55грн.(арк. справи 96.т1);

-          видатковою накладною №РН-0000000000009 від 18.01.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 28009,000л. на загальну суму 67781,78грн. у тому числі ПДВ 11296,96грн.(арк. справи 97.т.1) та податковою накладною №12 від 18.01.2005р. на загальну суму  67781,78грн. у тому числі ПДВ 11296,96грн.(арк. справи 98.т1);

-          видатковою накладною №РН-0000000000010 від 18.01.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 28065,000л. на загальну суму 67917,30грн. у тому числі ПДВ 11319,55грн.(арк. справи 99.т.1) та податковою накладною №13 від 18.01.2005р. на загальну суму  67917,30грн. у тому числі ПДВ 11319,55грн.(арк. справи 100.т1);

-          видатковою накладною №РН-0000000000012 від 20.01.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 28065,000л. на загальну суму 67917,30грн. у тому числі ПДВ 11319,55грн.(арк. справи 101.т.1) та податковою накладною №16 від 20.01.2005р. на загальну суму  67917,30грн. у тому числі ПДВ 11319,55грн.(арк. справи 102.т1);

-          видатковою накладною №РН-0000000000013 від 20.01.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 28065,000л. на загальну суму 67917,30грн. у тому числі ПДВ 11319,55грн.(арк. справи 103.т.1) та податковою накладною №17 від 21.01.2005р. на загальну суму  67917,30грн. у тому числі ПДВ 11319,55грн.(арк. справи 104.т.1);

-          видатковою накладною №РН-0000000000015 від 22.01.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 28065,000л. на загальну суму 67917,30грн. у тому числі ПДВ 11319,55грн.(арк. справи 105.т.1) та податковою накладною №19 від 22.01.2005р. на загальну суму  67917,30грн. у тому числі ПДВ 11319,55грн.(арк. справи 106.т.1);

-          видатковою накладною №РН-0000000000016 від 23.01.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 28065,000л. на загальну суму 67917,30грн. у тому числі ПДВ 11319,55грн.(арк. справи 107.т.1) та податковою накладною №20 від 23.01.2005р. на загальну суму  67917,30грн. у тому числі ПДВ 11319,55грн.(арк. справи 108.т.1);

-          видатковою накладною №РН-0000000000018 від 27.01.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 19190,000л. на загальну суму 46439,80грн. у тому числі ПДВ 7739,97грн.(арк. справи 109.т.1) та податковою накладною №22 від 25.01.2005р. на загальну суму  46439,80грн. у тому числі ПДВ 7739,97грн.(арк. справи 110.т.1);

-          видатковою накладною №РН-0000000000019 від 27.01.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 28065,000л. на загальну суму 67917,30грн. у тому числі ПДВ 11319,55грн.(арк. справи 111.т.1) та податковою накладною №23 від 26.01.2005р. на загальну суму  67917,30грн. у тому числі ПДВ 11319,55грн. (арк. справи 112.т.1);

-          податковою накладною №24 від 26.01.2005р. на загальну суму  46439,80грн. у тому числі ПДВ 7739,97грн. (арк. справи 113.т.1);

-          податковою накладною №25 від 26.01.2005р. на загальну суму  21341,97грн. у тому числі ПДВ 3556,99грн. (арк. справи 114.т.1);

Всього січень 2005року на загальну суму 975397,93грн  в тому числі ПДВ 162566,32грн.

-          видатковою накладною №РН-0000000000029 від 04.02.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 19190,000л. на загальну суму 46439,80грн. у тому числі ПДВ 7739,97грн.(арк. справи 6.т.2) та податковою накладною №38 від 09.02.2005р. на загальну суму  46014,03грн. у тому числі ПДВ 7669,01грн. (арк. справи 7.т. 2);

-          видатковою накладною №РН-0000000000036 від 14.02.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 19190,000л. на загальну суму 46056,00грн. у тому числі ПДВ 7676,00грн.(арк. справи 8.т.2) та податковою накладною №41 від 11.02.2005р. на загальну суму  46056,00грн. у тому числі ПДВ 7676,00грн. (арк. справи 9.т. 2);

-          видатковою накладною №РН-0000000000044 від 22.02.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 28009,000л. на загальну суму 68622,05грн. у тому числі ПДВ 11437,01грн.(арк. справи 10.т.2) та податковою накладною №50 від 18.02.2005р. на загальну суму  68622,05грн. у тому числі ПДВ 11437,01грн. (арк. справи 11.т. 2);

-          видатковою накладною №РН-0000000000046 від 25.02.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 28009,000л. на загальну суму 68622,05грн. у тому числі ПДВ 11437,01грн.(арк. справи 12.т.2) та податковою накладною №52 від 25.02.2005р. на загальну суму  68622,05грн. у тому числі ПДВ 11437,01грн. (арк. справи 13.т. 2);

-          видатковою накладною №РН-0000000000047 від 27.02.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 28009,000л. на загальну суму 68622,05грн. у тому числі ПДВ 11437,01грн.(арк. справи 14.т.2) та податковою накладною №53 від 27.02.2005р. на загальну суму  68622,05грн. у тому числі ПДВ 68622,05грн. (арк. справи 15.т. 2).

За лютий 2005року на загальну суму 297936,18грн.  в тому числі ПДВ 49656,04грн.

Розрахунки між сторонами здійсненні у повному обсязі, що підтверджується розпечаткою по рахунку 63.100 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками” за 1 квартал 2005року” та за квітень 2005року.

Податковим органом були здійснені позапланові перевірки ТОВ „Плеяда” по взаємовідносинам з позивачем. У Довідці від 31.05.2005року №104/23-31083679 підтверджено видачу податкових накладних по факту реалізації товару за січень 2005року на загальну суму 975397,93грн  в тому числі ПДВ 162566,32грн. У Довідці від 27.05.2005року №259/23-31083679  підтверджено видачу податкових накладних по факту реалізації товару за лютий 2005року на загальну суму 297936,18грн.  в тому числі ПДВ 49656,04грн. У довідках зазначено, що ТОВ „Плеяда” є платником ПДВ на підставі Свідоцтва про реєстрацію платника 16626186 від 09.11.00р. ІПН 310836712147, суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до складу податкових зобов'язань, відображених у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг), та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за січень, лютий 2005року.

Крім того, між позивачем - Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями ”А/Т Глини Донбасу” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Крамнефтегаз” (Постачальник)  укладений договір №010 від 05 січня 2005 року на відпуск пального, згідно якого Постачальник зобов'язується  організувати та забезпечувати безперебійну заправку пальним автотранспорту Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати надане пальне. Факт виконання умов договору підтверджується :

-          видатковою накладною №КГ-0000846 від 19.04.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 49220,000л. на загальну суму 110320,87грн. у тому числі ПДВ 6364,80грн.(арк. справи 18.т2) та податковою накладною №846 від 19.04.2005р. на загальну суму  132385,04грн. у тому числі ПДВ 22064грн. (арк. справи 19.т 2);

-          видатковою накладною №КГ-0000938 від 28.04.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 16175,000л. на загальну суму 46584,00грн. у тому числі ПДВ 7764,00грн.(арк. справи 20.т2) та податковою накладною №938 від 28.04.2005р. на загальну суму  46584,00грн. у тому числі ПДВ 7764,00грн. (арк. справи 21.т 2);

-          видатковою накладною №КГ-0000939 від 28.04.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 19027,000л. на загальну суму 54797,76грн. у тому числі ПДВ 45664,80грн.(арк. справи 22.т2) та податковою накладною №939 від 28.04.2005р. на загальну суму  54797,76грн. у тому числі ПДВ 45664,80грн. (арк. справи 23.т 2);

-          видатковою накладною №КГ-0000845 від 19.04.2005р. на відвантаження дизельного палива у кількості 36160,000л. на загальну суму 97416,00грн. у тому числі ПДВ 16236,00грн.(арк. справи 24.т2) та податковою накладною №845 від 19.04.2005р. на загальну суму  97416,00грн. у тому числі ПДВ 16236,00грн. (арк. справи 25.т 2).

Розрахунки між сторонами здійсненні у повному обсязі, що підтверджується Актом звірки від 11.05.2005року, яким підтверджено, що заборгованість у сумі 331182,80грн. погашена позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ „Крамнафтогаз” 10.05.2005року.

Податковим органом була здійснена перевірка ТОВ „Крамнафтогаз” по взаємовідносинам з позивачем за квітень 2005року, результати якої відображені у Довідки від 28.07.2005року №421/23-111-1-31279740,  у якій зазначено, що ТОВ „Крамнафтогаз” зареєстрований як платник ПДВ та  підтверджено фактичне відвантаження товару та видача вищенаведених податкових накладних,  суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за квітень 2005року.

Матеріалами справи доведено та не спростовується сторонами, що постачальники позивача декларували свої податкові зобов'язання у податковому обліку та відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість” правомірно видали позивачу податкові накладні.

Вимоги до змісту податкової накладної, що видається покупцю платником податку - продавцем, встановлені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

У акті перевірки не встановлено будь – яких порушень підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

          Пунктами 6, 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 165, передбачено, що податкова накладна складається з двох примірників (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, які підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку, продавця.

          Вищенаведені податкові накладні відповідають вимогам  підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 165.

Законом України „Про податок на додану вартість” (в редакції що діяла в момент виникнення спірних відносин) введено не прямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання. Згідно з цим Законом (яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг) правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку – продавця товару.

Обов'язок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку – покупця.

Закон України „Про податок на додану вартість” не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку – покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку – продавцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податкового обліку та інше.

Із змісту пункту 1.8 ст. 1 Закону України “Про ПДВ” вбачається, що „бюджетне відшкодування” – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Нормами Закону України “Про податок на додану вартість” не передбачений обов'язок покупця товару – платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов'язку платника податку – покупця товару доводити надмірну сплату ПДВ саме до державного бюджету, а також про залежність права платника податку – покупця на податковий кредит від перевірки всіх постачальників по всьому ланцюгу, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку. З огляду на це судом не приймається до уваги посилання відповідача на порушення позивачем норм пункту 1.8 ст. 1 Закону України “Про ПДВ”.

Крім того, відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника  податку  на  податковий кредит вважається  дата здійснення першої з подій: або дата  списання  коштів  з  банківського  рахунку платника податку  в  оплату   товарів   (робіт,   послуг),   дата   виписки відповідного  рахунку  (товарного  чека)  -  в  разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата  отримання  податкової накладної,  що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Закон України „Про податок на додану вартість” не надає право платникам податку формувати податковий кредит за іншими подіями.

Згідно приписів ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що постачальники позивача (які перелічені у акті перевірки),  не відображали суми ПДВ, отримані від позивача та його постачальників у відповідних деклараціях з ПДВ в рядку “податкове зобов'язання” у відповідному податковому періоді та, відповідно, податку до бюджету не сплачували.

Також відповідачем не доведено, що свідоцтва платників ПДВ постачальників позивача (які перелічені у акті перевірки), а також контрагентів цих постачальників визнані недійсними у судовому порядку з моменту їх видачі.

Неможливість відповідача перевірити рух товару та декларування ПДВ до кінцевого виробника по ланцюгу не свідчать про те, що  ці підприємства не сплачували суми податків до бюджету.

Відтак, позивач обґрунтовано відносив до податкового кредиту суму ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних виданих платниками податку на додану вартість і відповідач неправомірно зменшив бюджетне відшкодування на суму 267419грн., яка на думку відповідача не підтверджена до виробника по ланцюгу.  

Крім того судом при винесенні рішення враховано, що відповідно до  підпункту  "б"  підпункту  4.2.2  пункту   4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами та  державними цільовими фондами” (далі - Закон N 2181) податковий орган   зобов'язаний   самостійно   визначити   суму    податкових зобов'язань  платника  податків  у разі,  якщо дані документальних перевірок діяльності платника податків свідчать як  про  заниження так  і  про  завищення  його  податкових зобов'язань,  заявлених у податкових деклараціях.

          У разі коли контролюючий орган  самостійно  донараховує  суму податкового   зобов'язання   платника   податків   за  підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту  4.2  статті  4 цього  Закону,  такий  платник  податків  згідно  з підпунктом 17.1.3.  пункту  17.1  статті  17  Закону  зобов'язаний сплатити  штраф  у  розмірі  десяти  відсотків  від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний  з  податкових періодів,  установлених  для такого податку,  збору (обов'язкового платежу),  починаючи з податкового періоду,  на який припадає така недоплата,  та  закінчуючи  податковим періодом,  на який припадає отримання таким платником податків  податкового  повідомлення  від контролюючого  органу,  але  не  більше п'ятдесяти відсотків такої суми  та  не  менше  десяти  неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян сукупно за весь строк недоплати,  незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

          Пункт 1.2 ст.1 Закону №2181 визначає, що податкове  зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

          Пунктом 2.8  Інструкції  про  порядок  застосування  штрафних (фінансових)   санкцій   органами   державної  податкової  служби, затвердженої наказом   ДПА   України   від   17.03.2001   N   110,  зареєстрованим  у  Міністерстві  юстиції  України 23.03.2001 за N 268/5459 (із  змінами  та  доповненнями)  (далі  - Інструкція),   визначено,   що   недоплата  -  це  заниження  суми податкового зобов'язання за відповідні базові  податкові  (звітні) періоди.

Крім того, підпункт 17.1.3.  пункту  17.1  статті  17  Закону  №2181 передбачає залежність та обмеженість застосування штрафної санкції від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання), а саме: не  більше п'ятдесяти відсотків такої суми  та  не  менше  десяти  неоподатковуваних  мінімумів  доходів.

На це звертає увагу ДПА України у своєму листі від 14.02.2006  N2749/7/23-1017/68 „Щодо порядку застосування до платників податків штрафних  (фінансових) санкцій, передбачених Законом України від 21.12.2000 N 2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем у податковому повідомленні – рішенні не  визначено будь – якого зобов'язання з податку на додану вартість, яке підлягало би сплаті до бюджету, а встановлений факт завищення бюджетного відшкодування. Відтак, відповідач неправомірно застосував до позивача штрафні санкції передбачені підпунктом 17.1.3.  пункту  17.1  статті  17  Закону  №2181 і вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Розглянувши обставини справи в їх сукупності суд дійшов висновку, що вимоги позивача           про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Добропілля від 16.05.06р. №0000522340/0-9292 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2005року у сумі 162566грн., за лютий 2005року у сумі 49656грн., за квітень 2005року у сумі 55197грн., за застосування  штрафних (фінансових) санкцій за січень 2005року у сумі 81283грн., за лютий 2005року у сумі 24828грн., за квітень 2005року у сумі 27599грн., всього на загальну суму податку на додану вартість 267419грн. та штрафних санкцій в розмірі 133710грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Позивач звернувся до суду з клопотанням від 15.08.2006року ( вхід. №02-41/30504) де просить покласти на нього судовий збір сплачений пл. дорученням №5188 від 19.06.2006року у сумі 6грн.80коп. без відшкодування його з держ. бюджету. Клопотання було задоволено судом.

15.08.2006р. вступна та резолютивна частина постанови проголошена  після виходу суду з нарадчої кімнати.

Керуючись ст. 129 Конституції України, Законом України  “Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами та  державними цільовими фондами” від 21.12.2000 N 2181-III, Законом України “Про податок на додану вартість” , Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 165, ст.1, 2, 7, 9, 11, 12, 17, 18, 70, 71, 86, 89, 94, 104, 105, 106, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

                                                                    П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Добропілля від 16.05.06р. №0000522340/0-9292 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2005року у сумі 162566грн., за лютий 2005року у сумі 49656грн., за квітень 2005року у сумі 55197грн., за застосування  штрафних (фінансових) санкцій за січень 2005року у сумі 81283грн., за лютий 2005року у сумі 24828грн., за квітень 2005року у сумі 27599грн., всього на загальну суму податку на додану вартість 267419грн. та штрафних санкцій в розмірі 133710грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подана, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова виготовлена у повному обсязі до 18.08.2006року.

Суддя                                                                                              Кододова О.В.