Ухвала від 19.08.2025 по справі 404/6591/15-ц

Справа № 404/6591/15-ц

Номер провадження 2/404/1557/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом Військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, суд

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Фортечного районного суду міста Кропивницького перебуває справа за позовом Військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння.

Представником відповідача, адвокатом Захарченком І.В. подано до суду заяву про залишення без розгляду позову Військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі КЕВ міста Кропивницький.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що заступник військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда 31 серпня 2015 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння.

Військовий прокурор Кіровоградського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, КЕВ м. Кропивницький 18 березня 2019 подав уточнену позовну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, у якій просив:

- витребувати шляхом вилучення у ОСОБА_1 приміщення, жилою площею 30, 71 кв. м, що складається з двох кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 передати Міністерству оборони України в особі КЕВ м. Кропивницького зазначене приміщення;

- витребувати шляхом вилучення у ОСОБА_2 приміщення, жилою площею 30, 71 кв. м, що складається із двох кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 передати Міністерству оборони України в особі КЕВ м. Кропивницького спірне приміщення; - визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , предметом якого є спірне приміщення.

Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 на підставі підроблених документів заволодів майном, яке належить Міністерству оборони України та перебуває на обліку у КЕВ м. Кропивницький. Зазначені обставини вимагають представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Кропивницький.

За даними ЄДРПОУ по КЕВ м. Кропивницький вказано, організаційно-правова форма: ДЕРЖАВНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) Перелік засновників (учасників) юридичної особи: Найменування: МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ; Відомості про установчий документ: Діяльність на підставі: Власний установчий документ.

Види економічної діяльності: 84.22 Діяльність у сфері оборони (основний) 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур 77.29 Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у. 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 52.10 Складське господарство 55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщування 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 71.20 Технічні випробування та дослідження 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря 36.00 Забір, очищення та постачання води.

На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин.Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників. Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18).

У п. 8.14. постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 у справі № 911/2169/20 сформульовано висновок про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства.

Отже, відповідно до ст. 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

У зв`язку з цим позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

Такий висновок узгоджується зі змістом ч. 3 ст. 2 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Посилався на пункт 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України якою встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

У судовому засіданні представник Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький Полонець О.А. просила у задоволенні вказаної заяви відмовити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький, дослідивши матеріали справи, вважає заяву представника відповідачів такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частиною 5 статті 175 ЦПК України передбачено, що у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v.RUSSIA (no.2), № 5447/03, §33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v.RUSSIA, № 42454/02, §35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У пункті 3 ч.1 ст.131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року за № 1697-VII.

У частині 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тлумачення цієї статті дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

За таких обставин, для перевірки наявності підстав для звернення прокурора з позовом в інтересах держави суду слід перевірити, а прокурору в позовній заяві необхідно обґрунтувати, чи вимагають захисту реальні державні інтереси та чи є передбачені ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Конституційний Суд України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2018 року (справа № 806/1000/17).

Як вбачається із тексту позовної заяви, прокурор, який звернувся до суду в інтересах держави, обґрунтував, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, послався визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При цьому, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2022 року у цій справі, крім іншого не знайдено підстав для того, щоб вважати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Кропивницький, який визначено прокурором у позові позивачем, не є належним позивачем, в особі якої прокурор міг би звернутися з позовом до суду за захистом інтересів держави.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву представника відповідача такою, що задоволенню не підлягає, його доводи суд до уваги не бере, оскільки вони є необґрунтованими та не ґрунтуються на засадах чинного законодавства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 257, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви представника відповідача, адвоката Захарченка І.В. про залишення без розгляду позову Військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі КЕВ м. Кропивницький, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 20.08.2025 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова