Постанова від 19.08.2025 по справі 922/25/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 року м. Харків Справа № 922/25/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників:

від позивача в порядку самопредставництва Чернявський А.В., Виписка з ЄДР (в залі суду)

від 1-го відповідача - в порядку самопредставництва Бреус В.В., Положення, посадова інструкція, розпорядження (в залі суду)

від 2-го відповідача не з`явився,

від 1-ої третьої особи не з`явився,

від 2-ої третьої особи в порядку самопредставництва Уманцев А.Л., Витяг з ЄДР (в залі суду),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вх.№1384Х)

на рішення Господарського суду Харківської області від 29.05.2025 (повний текст судового рішення складений та підписаний 06.06.2025, суддя Погорелова О.В.) у справі №922/25/25

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків,

до Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, смт. Близнюки, (перший відповідач), фізичної особи ОСОБА_1 , с. Шевченкове, (другий відповідач)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, Селянське (фермерське) господарство "Джерело", с. Шевченкове, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехнік", м. Лозова,

про визнання недійсним договору та припинення права власності

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області та фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки від 03.11.2021, зареєстрований в реєстрі за №1887, укладений між ОСОБА_1 та Близнюківською селищною радою Лозівського району Харківської області на підставі рішення ХІХ сесії VIII скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області №475-VIII від 07.10.2021, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6320683000:01:000:0472; припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6320683000:01:000:0472 та зобов`язати Близнюківську селищну раду Лозівського району Харківської області прийняти земельну ділянку з кадастровим номером 6320683000:01:000:0472 у комунальну власність. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідачів.

Як зазначає позивач, ОСОБА_1 земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення фермерського господарства надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єкту - голові створюваного селянського (фермерського) господарства. Законодавством, чинним на момент створення СФГ "Джерело", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.05.2025 у позові відмовлено з тих підстав, що ОСОБА_1 був наділений правом, передбаченим положеннями пункту 6-1 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, а Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області при прийнятті рішення ХІХ сесії VIII скликання № 475-VIII від 07.10.2021 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним на той час законодавством, у зв`язку з чим, суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки від 03.11.2021, зареєстрованого в реєстрі за №1887, укладеного між ОСОБА_1 та Близнюківською селищною радою Лозівського району Харківської області на підставі рішення ХІХ сесії VIII скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області №475-VIII від 07.10.29021, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6320683000:01:000:0472.

Як дійшов висновку місцевий господарський суд, правова позиція позивача ґрунтується тільки на правових позиціях Верховного Суду, які орієнтують на обов`язкове створення фермерського господарства після отримання земельної ділянки в постійне користування. Втім, механізми такої реєстрації були прописані в нормативних актах вже після укладення угоди між відповідачами.

Позовна вимога про припинення права власності на спірну земельну ділянку є похідною від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки. Оскільки суд відмовив в позові в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки, суд дійшов висновку, що похідна вимога також задоволенню не підлягає як безпідставна.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що в будь-якому випадку позбавлення правомірно набутого ОСОБА_1 права на земельну ділянку не ґрунтується на законі та суперечить приписам статті 9 Конституції України, статей 17, 18 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", статті 19 Закону України "Про міжнародні договори" та положенням Конвенції про захист прав і основних свобод людини, та є непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном.

Позивач, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Господарського суду Харківської області від 29.05.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити; здійснити перерозподіл судових витрат.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 після отримання земельної ділянки у постійне користування на підставі державного акту на право постійного користування землею ХР-03-00-000037 було створено та зареєстровано у встановленому законом порядку СФГ "Джерело". Відтак, з на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину, а як спеціальному суб`єкту голові створюваного СФГ.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права та не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду та безпідставно відмовлено у задоволенні позову.

На думку апелянта, у даній ситуації втручання у право мирного володіння спірною земельною ділянкою ґрунтується на законі з огляду на те, що право власності відповідача на спірну земельну ділянку набута у власність з порушенням встановленого законом порядку на підставі договору, що підлягає визнанню недійсним у судовому порядку. Апелянт вважає, що обраний Головним управлінням спосіб захисту не позбавляє відповідача права постійного користування земельною ділянкою, натомість переслідує мету повернення правовідносин у стан, що існував до порушення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2025, для розгляду справи №922/25/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 29.05.2025 у справі №922/25/25. Призначено справу до розгляду на "15" липня 2025 р. о 10:00годині.

26.06.2025 від 1-го відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без руху, вважає, що позивачем судовий збір за подання позовної заяви сплачено не у повному обсязі, оскільки ціна позову має розраховуватись із вартості спірної земельної ділянки станом не на дату укладення договору, а на момент звернення з позовом до суду.

30.06.2025 від 1-го відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

Як зазначає 1-ий відповідач, ним дотримано постадійної процедури продажу земельної ділянки; укладений договір купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки від 03.11.2021 є законним. Що стосується переходу права постійного користування з фізичної особи на фермерське господарство, то чинним законодавством це питання не врегульоване і автоматично перереєстрація іншого речового права користування в державному реєстрі речових прав з моменту створення фермерського господарства на земельну ділянку за ФГ не відбувається і одночасно заборони на законодавчому рівні на викуп земельної ділянки для ведення фермерського господарства фізичними особами немає, натомість таке право передбачено відповідно до пункту 6-1 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України і єдиною вимогою є наявність чинного документа, що підтверджують право постійного користування (державний акт).

03.07.2025 від 2-го відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, також просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

2-ий відповідач посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (в редакції від 02.07.2021) не було передбачено порядку реєстрації земельних ділянок, виділених фізичній особі для створення в майбутньому фермерського господарства, яка звернулась для проведення реєстрації права користування на юридичну особу (фермерське господарство).

03.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнік" надійшли пояснення на апеляційну скаргу, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

ТОВ "Агротехнік" вважає, що ОСОБА_1 як особа, яка до 01.01.2002 отримала право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, правомірно розраховуючи, що має право на отримання у власність такої земельної ділянки в силу законодавчих положень, використав право у встановленому законом порядку та добросовісно набув право власності на майно.

У зв`язку із перебуванням 15.07.2025 судді Шутенко І.А. у відпустці, з метою забезпечення принципу незмінності складу суду, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 призначено справу №922/25/25 до розгляду на "18" липня 2025 р. о 10:00год.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 18.07.2025 представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги.

Представник 1-го відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечує.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнік" також проти доводів апеляційної скарги також заперечує.

2-ий відповідач та Селянське (фермерське) господарство "Джерело" своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалися, їх представники у судове засідання не з`явилися.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.07.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до "19" серпня 2025 р. о 13:45 годині.

11.08.2025 від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшли додаткові пояснення, посилається на правові висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 04.11.2024 у справі №120/883/24, про те, що після реєстрації фермерського господарства та набуття ним статусу юридичної особи, обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалась відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.08.2025 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представники 1-го відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнік" просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

2-ий відповідач та Селянське (фермерське) господарство "Джерело" своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалися, їх представники у судове засідання не з`явилися.

Судова колегія залишає без задоволення клопотання 1-го відповідача про залишення позову без руху, оскільки, по-перше, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями залишати позовну заяву без руху; по-друге, судом встановлено належний до сплати розмір судового збору за подання апеляційної скарги та відкрито апеляційне провадження у справі.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду скарги, представники сторін висловили доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях доводи апелянта та доводи відповідачів, ТОВ "Агротехнік", викладені у відзивах на апеляційну скаргу та письмових поясненнях, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, земельна ділянка з кадастровим номером 6320683000:01:000:0472, розташована на території Квітневої (кол. Кіровська) сільської ради Лозівського (кол. Близнюківського) району Харківської області, загальною площею 48, 7500 гектарів, у тому числі, рілля 48,7500 гектара, була надана ОСОБА_1 у постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею ХР-03-00-000037, виданого Близнюківською районною радою Харківської області, 17 червня 1996 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №37.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 29.09.1997 було створено Селянське (фермерське) господарство "Джерело".

01.10.2021 на підставі державного акту на право постійного користування землею у Державному реєстрі речових прав було здійснено запис про право постійного користування земельною ділянкою, правокористувачем за якою було зазначено ОСОБА_1 .

Рішенням XIX сесії VIII скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області №475-VІІІ від 07.10.2021 "Про надання дозволу на викуп земельної ділянки для ведення фермерського господарства" було вирішено надати згоду гр. ОСОБА_1 на викуп земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 48, 7500га, що знаходиться за межами населених пунктів Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області (колишня Квітнева (Кіровська) сільська рада Близнюківського району Харківської області), кадастровий номер 6320683000:01:000:0472, вартістю 1 358 395, 23грн.

Крім того, відповідно до пункту 2 вказаного вище рішення, було затверджено умови розрахунків при продажу гр. ОСОБА_1 на викуп земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 48,7500 га, що знаходяться за межами населених пунктів Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області (колишня Квітнева (Кіровська) сільська рада Близнюківського району Харківської області) зокрема, з кадастровим номером 6320683000:01:000:0472.

03.11.2021 на підставі рішення XIX сесії VIII скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області №475-VІІІ від 07.10.2021 між Близнюківською селищною радою Лозівського району Харківської області та громадянином ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства в порядку пункту 6-1 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України у відповідності до якого, Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області передала за плату у власність гр. ОСОБА_1 , а гр. ОСОБА_1 - прийняв у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6320683000:01:000:0472, розташовану на території ОСОБА_2 (кол. Кіровська) сільської ради Лозівського (кол. Близнюківського) району Харківської області, загальною площею 48, 7500 гектарів, у тому числі, рілля 48,7500 гектара.

Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, вид використання - для ведення фермерського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до пункту 1.4 договору купівлі-продажу, земельна ділянка була надана ОСОБА_1 у постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею ХР-03-00-000037, виданого Близнюківською районною радою Харківської області, 17 червня 1996 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №37.

У пункті 1.5 договору купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки зазначено, що земельна ділянка використовується Фермерським господарством "Джерело", засновником якого є покупець.

У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.11.2024, номер довідки: 402116600, на земельну ділянку з кадастровим номером 6320683000:01:000:0472, 03.11.2021 за громадянином ОСОБА_1 зареєстровано право власності на підставі договору купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки для ведення фермерського господарства, серія та номер: 1887, виданого 03.11.2021.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент створення фермерського господарства), сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Статтею 23 Земельного кодексу України визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Згідно зі статтями 50, 51 Земельного кодексу України, громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, передаються за їх бажанням у власність або надаються в користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки, включаючи присадибний наділ. Передача земельної ділянки у приватну власність або надання її в користування здійснюється із земель запасу, а також земель, вилучених у встановленому порядку. Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім Земельного кодексу України, Законом України "Про фермерське господарство", який є спеціальним нормативно-правовим актом.

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (в редакції, чинній на момент створення фермерського господарства) селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Частина 2 статті 4 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" передбачає, що земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передаються у приватну власність і надаються в користування, в тому числі на умовах оренди.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства. У заяві зазначаються: бажані розмір і місце розташування ділянки, кількість членів селянського (фермерського) господарства, документально підтверджується їх досвід роботи в сільському господарстві та наявність кваліфікації або спеціальної підготовки, обґрунтування щодо розмірів земельної ділянки і перспектив діяльності селянського (фермерського) господарства. Заяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування за погодженням з сільською, селищною Радою народних депутатів розглядає у місячний термін районна (міська) конкурсна комісія та районна, міська, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Рада народних депутатів, і в разі проходження конкурсного відбору та згоди відповідна Рада замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств державній землевпорядній організації проект відведення ділянки, який розробляється в першочерговому порядку. Проект відведення земельної ділянки погоджується із власником землі або землекористувачем (за винятком випадків відведення земельної ділянки із земель запасу) відповідно районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами та органом архітектури. Рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

Відтак, ОСОБА_1 набув право постійного користування земельною ділянкою відповідно до чинних на той час норм Земельного кодексу України та Закону України "Про селянське (фермерське) господарство".

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції від 20.08.2021) заявником є, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема, речові права, похідні від права власності: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань); інші речові права відповідно до закону.

Стаття 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" закріплює особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності. Так, рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав. Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування. Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Відповідно до пункту 81-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції від 02.07.2021), для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 не було передбачено порядку реєстрації земельних ділянок, виділених фізичній особі для створення в майбутньому фермерського господарства, яка звернулась для проведення реєстрації права користування на юридичну особу (фермерське господарство).

01.10.2021 на підставі державного акту на право постійного користування землею у Державному реєстрі речових прав було здійснено запис про право постійного користування земельною ділянкою, правокористувачем за якою було зазначено ОСОБА_1 .

Апелянт не заперечує, що реєстрація Грюбергом О.С. права постійного користування земельною ділянкою, яка відбулась 01.10.2021, відповідала вимогам чинного на той момент законодавства, як апелянт і не ставить під сумнів законність набуття ОСОБА_1 права постійного користування земельною ділянкою, що є предметом спору.

Відповідно до пункту 6-1 розділу Х Земельного кодексу України (в редакції від 28.10.2021), громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року, мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до десяти років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу. Вимоги частини сьомої статті 130 цього Кодексу не поширюються на земельні ділянки, які придбаваються відповідно до цього пункту. Право викупу також належить громадянам України - спадкоємцям громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, коли такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними. Права постійного користування та довічного успадковуваного володіння земельними ділянками державної та комунальної власності зберігаються за суб`єктами відповідного права, які не здійснили викуп таких ділянок відповідно до абзацу першого цього пункту.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 був наділений правом, передбаченим положеннями пункту 6-1 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, а Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області при прийнятті рішення ХІХ сесії VIII скликання №475-VIII від 07.10.2021 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним на той час законодавством, відтак, відсутні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки від 03.11.2021 зареєстрованого в реєстрі за №1887, укладеного між ОСОБА_1 та Близнюківською селищною радою Лозівського району Харківської області на підставі рішення ХІХ сесії VIII скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області №475-VIII від 07.10.29021, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6320683000:01:000:0472.

Апелянт посилається на те, що згідно зі статтями 7, 23, частиною 1 статті 51 Земельного кодексу України у редакції від 22.06.1993, земельна ділянка на праві постійного користування для ведення СФГ надавалась ОСОБА_1 не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведеними вище положеннями передбачено право громадянина України для одержання земельної ділянки у постійне користування, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство.

Із матеріалів справи не вбачається і апелянт не посилається на те, що право постійного користування набуто ОСОБА_1 з порушенням законодавства.

Укладення оспорюваного договору вчинено відповідно до вимог пункту 6-1 розділу Х Земельного кодексу України (в редакції від 28.10.2021).

Безпідставними є доводи апелянта, що положення статті 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" було передбачено як обов`язкову умову створення і державну реєстрацію СФГ, оскільки у спірних правовідносинах ОСОБА_1 після набуття права постійного користування на земельну ділянку створив і зареєстрував СФГ "Джерело".

Поряд з цим, як зазначено вище, постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 не було передбачено порядку реєстрації земельних ділянок, виділених фізичній особі для створення в майбутньому фермерського господарства, яка звернулась для проведення реєстрації права користування на юридичну особу (фермерське господарство).

01.10.2021 на підставі державного акту на право постійного користування землею у Державному реєстрі речових прав було здійснено запис про право постійного користування земельною ділянкою, правокористувачем за якою було зазначено ОСОБА_1 .

І обставини державної реєстрації права користування ОСОБА_1 земельної ділянки не є предметом спору.

При цьому, судова колегія зазначає, що лише постановою Кабінету Міністрів України від 02.05.2023 № 432 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сферах державної реєстрації", тобто, вже після укладення оспорюваного договору, Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень доповнено пунктом 81-10 такого змісту: 81-10. Державна реєстрація прав на земельні ділянки, надані для ведення фермерського господарства, у зв`язку із створенням юридичної особи з організаційно-правовою формою фермерське господарство проводиться за відповідною юридичною особою на підставі документів, необхідних для такої реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком, виданих на ім`я засновника, члена такого фермерського господарства.

Щодо посилань апелянта на правові висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 04.11.2024 у справі №120/883/24, про те, що після реєстрації фермерського господарства та набуття ним статусу юридичної особи, обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалась відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства, судова колегія зазначає, що обставини вказаної справи не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки предметом спору у справі №120/883/24 є рішення Липовецької міської ради від 27.10.2023 №1617 про відмову позивачу у продажі земельних ділянок.

Отже, спірні правовідносини виникли у справі №120/883/24, коли вже діяла постанова Кабінету Міністрів України від 02.05.2023 № 432 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сферах державної реєстрації".

У спірних правовідносинах дії відповідачів не суперечили положенням пункту 6-1 розділу Х Земельного кодексу України (в редакції від 28.10.2021), якими передбачено, що громадяни України, яким належить право постійного користування, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, мають право на викуп таких земельних ділянок у власність.

І обставини перебування земельної ділянки у власності ОСОБА_1 як засновника СФГ "Джерело" не спростовує обставини набуття останнім прав володіння і користування земельною ділянкою, наданої його засновнику для ведення фермерського господарства.

Апелянт посилається на численні постанови Верховного Суду, відповідно до правових висновків в цілому яких, після реєстрації фермерського господарства та набуття ним статусу юридичної особи, обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалась відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Однак, у спірних правовідносинах 2-им відповідачем з дотриманням усіх норм діючого на час вчинення відповідних дій законодавства реалізовано передбачене законом право набуття земельної ділянки у власність.

І апелянтом не наведено жодної норми законодавства, порушення якої допущено відповідачами у справі, при тому, що апелянт не спростовує обставини набуття права користування земельною ділянкою у постійне користування і його реєстрацію за ОСОБА_1 .

Поряд з цим, як вірно зазначено місцевим господарським судом, враховуючи, що дії ОСОБА_1 з набуття права постійного користування, реєстрації права постійного користування і набуття права власності на земельну ділянку повністю відповідають вимогам законодавства, позбавлення права власності у спірних правовідносинах не ґрунтується на законі та суперечить приписам статті 9 Конституції України, статей 17, 18 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", статті 19 Закону України "Про міжнародні договори" та положенням Конвенції про захист прав і основних свобод людини, та матиме наслідком непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2025 у справі №922/25/25 без змін.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2025 у справі №922/25/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 21.08.2025.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко