Рішення від 03.02.2025 по справі 752/21920/24

Справа №752/21920/24

Провадження №2/752/2777/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кокошка О.Б.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовною заявою адвоката Кальнія Дмитра Олександровича, поданою в інтересах ОСОБА_1 , до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Комунарський ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУ МЮ (м. Одеса), про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2024 року адвокат Кальній Дмитро Олександровичо в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Комунарський ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУ МЮ (м. Одеса), про стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.12.2021 старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком В. О. відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ВМ № 00005632 про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8 500,00 грн. У постанові зазначалось, що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 3 ст. 300-2 КУпАП, стягується штраф у подвійному розмірі 17 000,00 грн.

19.05.2023 державним виконавцем Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУ МЮ (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та одночасно вжито заходів з примусового виконання постанови, накладено арешт на рахунок позивача в банківській установі. 26.05.2023 позивачем з метою розблокування діяльності позивача на рахунок третьої особи здійснено переказ у сумі 19 069,00 грн відповідно до платіжної інструкції.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2024 у справі №333/4734/23, скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України серії ВМ № 00005632 від 30.12.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 8 500,00 грн. Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП закрито.

На звернення позивача до Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУ МЮ (м. Одеса) про поворот виконання постанови про застосування адміністративного стягнення - господарського штрафу, останнє повідомлило, що розподіл коштів у розмірір 17 000,00 грн здійснено на рахунок стягувача в рахунок погашення боргу, а державним виконавцем винесено постанову про закриття виконавчого провадження у зв`язку із повним фактичним виконанням виконанвчого документа.

Позивач вказує, що виконавчий збір у розмірі 1 700,00 грн повернуто йому Комунарським ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУ МЮ (м. Одеса) 26.09.2024.

Посилаючись на ту обставину, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України серії ВМ № 00005632 від 30.12.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 8 500,00 грн, а тому відпала правова підстава зарахування грошових коштів, сплачених позивачем у розмірі 17 000,00 грн до Державного бюджету України.

З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з відповідача на свою користь грошов кошти у розмірі 17 000,00 грн та судовий збір у розмірі 605,60 грн.

17.10.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями головуючим суддею у справі визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кокошко О. Б.

07.11.2024 судом постановлена ухвала про відкриття провадження у справі, якою справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву Державна служба України з безпеки на транспорті заперечила проти заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, вказуючи на їх безпідставність та необгрунтованість.

Вказаний відзив подано відповідачем з пропуском п`ятнадцятиденного строку з дня отримання ухвали на його подання, встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження. Відповідач не вказав поважні причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву, клопотання про поновлення такого строку до суду не надходило.

З наведених підстав відзив Державної служби України з безпеки на транспорті на позовну заяву не приймається судом.

02.01.2025 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва клопотання представника відповідача із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження по справі №752/21920/24 залишено без задоволення.

02.01.2025 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі №752/21920/24 відмовлено.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини, внаслідок чого позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1- 4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 30.12.2021 старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком В. О. відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ВМ № 00005632 про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8 500,00 грн. У постанові зазначалось, що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 3 ст. 300-2 КУпАП, стягується штраф у подвійному розмірі 17 000,00 грн.

Постановою державного виконавця Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУ МЮ (м. Одеса) від 19.05.2023 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з виконання постанови серії ВМ № 00005632 від 30.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 17 000,00 грн.

Постановою державного виконавця Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУ МЮ (м. Одеса) від 29.05.2023 закінчено виконавче провадження № НОМЕР_3 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з повним фактичним виконанням постанови серії ВМ № 00005632 від 30.12.2021 Державної служби України з безпеки на транспорті Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2024 у справі №333/4734/23, скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України серії ВМ № 00005632 від 30.12.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу у розмірі 8 500,00 грн. Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП закрито.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2024 у справі №333/4734/23 набрало законної сили 24.06.2024.

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки #0.0.3018764196.1 від 26.05.2023 ОСОБА_1 перераховано на рахунок Комунарського ВДВС у м.Запоріжжі Південного МУ МЮ (м. Одеса) у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 19 069,00 грн.

Згідно платіжної інструкції №10260 від 14.06.2023 Комунарський ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУ МЮ (м. Одеса) у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3 перерахував грошові кошти у розмірі 17 000,00 грн до Державного бюджету України у рахунок погашення ОСОБА_1 штрафу накладеного постановою серії ВМ № 00005632 від 30.12.2021.

Матеріалами справи довдено, що виконавчий збір у розмірі 1 700,00 грн повернуто ОСОБА_1 26.09.2024 Комунарським ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУ МЮ (м.Одеса).

Спірні правовідносини з приводу повернення відповідної суми стосуються захисту майнових прав позивача.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (частина третя статті 1212 ЦК України).

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Основна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто, в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту.

Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави).

Таким чином, суму штрафу, перераховану до бюджету на підставі постанови про застосування такого стягнення, яку надалі адміністративний суд визнав протиправною та скасував, стягується на користь платника згідно зі ст. 1212 ЦК як безпідставно утримувану.

Судом вставлено, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2024 у справі № 333/4734/23, яке набрало законної сили 24.06.2024, було скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України серії ВМ № 00005632 від 30.12.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, на виконання якої ОСОБА_1 було сплачено штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Відтак грошові кошти, які позивач сплатив на виконання вказаної постанови у розмірі 17 000,00 грн до бюджету, є такими, що знаходяться у бюджеті без достатньої правової підстави.

Оскільки набувачем сплаченого боржником штрафу є Державний бюджет України, тому сплачена сума штрафу підлягаєстягненню саме з Державного бюджету України.

У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (частини перша та друга статті 326 ЦК України).

Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України), яка діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України).

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 ЦК України).

Держава відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 ЦК України).

Таким чином, у спорі щодо стягнення суми штрафу, яка утримується на казначейському рахунку органу державної влади без достатньої правової підстави, держава бере участь у матеріальних і процесуальних правовідносинах в особі її органу, який контролює справляння надходжень бюджету за відповідним кодом класифікації доходів бюджету. У спірних правовідносинах таким органом є Укртрансбезпека.

За змістом абзацу першого частини третьої статті 17 ЦК України орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.

Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного бюджету через єдиний рахунок, здійснюється Казначейством України за висновком податкових органів, поданим на дату формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України (частина друга статті 45 Бюджетного Кодексу України у редакції, чинній на час звернення до суду).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 08 серпня 2023 року у справі № 910/5880/21, грошові кошти, перераховані до бюджету на підставі постанов про застосування такого стягнення, які надалі апеляційний адміністративний суд скасував, можна стягнути на користь платника згідно зі ст. 1212 ЦК Українияк безпідставно утримувану. На такі правовідносини не поширюються приписи ЦК України про відшкодування шкоди та Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до Державного та місцевих бюджетів України, затвердженого наказом Мінфіну від 3 вересня 2013 року № 787.

З урахуванням вказаної позиції Верховного Суду на момент сплати позивачем штрафу були юридичні підстави для таких платежів, а саме чинна постанова у справі про адміністративне правопорушення та відкрите виконавче провадження. Тому не можна вважати, що позивач сплатив кошти помилково або надмірно. Надалі з огляду на набрання законної сили судовим рішенням про визнання скасування вказаної вище постанова відповідна юридична підстава відпала.

Оскільки сума адміністративно-господарського штрафу, яку вніс до бюджету позивач, не є помилково чи надміру зарахованою, Порядок №787 на спірні правовідносини не поширюється.

Щодо особи відповідача, слід вказати, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (пункт 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, далі - Положення). Одним із основних завдань Укртрансбезпеки є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (підпункт 3 пункту 4 Положення).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні, у тому числі господарські, правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у конкретних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Інакше кажучи, органи державної влади, насправді, не діють як юридичні особи, навіть якщо вони формально наділені таким статусом, а діють від імені держави, що відповідає за своїми зобов`язаннями державним майном, яким наділяє, зокрема, її органи (див. постанови від від 15 лютого 2022 року у справі № 910/6175/19 (пункт 7.45), від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 5 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.16) і № 922/1830/19 (пункт 7.1), від 14 грудня 2022 року у справі № 2-3887/2009 (пункт 55), від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (пункт 37).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 5 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.17) і № 922/1830/19 (пункт 7.2), від 14 грудня 2022 року у справі № 2-3887/2009 (пункт 55)).

Тобто під час провадження у справі стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 5 жовтня 2022 року у справі № 923/199/21 (пункт 8.18) і № 922/1830/19 (пункт 7.3), від 14 грудня 2022 року у справі № 2-3887/2009 (пункт 55), від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (пункт 38)).

Отже, сплачені позивачем грошові кошти утримуються у Державному бюджеті України без достатньої правової підстави. Вказаний позивачем певний орган державної влади - Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеку) не означає, що у спірних правовідносинах відповідальним суб`єктом є не держава, а саме цей орган. Інакше кажучи, у кондикційних спірних правовідносинах орган держави є представником її інтересів, а не суб`єктом владних повноважень, який здійснює щодо позивача публічно-владні управлінські функції. Останні він реалізував тоді, коли виніс постанову про застосування штрафу та забезпечив стягнення останнього до бюджету.

Подальше намагання позивача повернути з Державного бюджету України відповідну суму, заявивши вимогу про її стягнення, не пов`язане з виконанням органами державної влади, зокрема Укртрансбезпекою, публічно-владних управлінських функцій щодо позивача.

Публічно-правові відносини сторін цього спору припинилися.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з державного бюджету підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354,355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Кальнія Дмитра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Комунарський ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУ МЮ (м. Одеса), про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 безпідставно утримані кошти у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: м. Київ, вул. Фізкультури, б. 9.

Третя особа: Комунарський ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУ МЮ (м. Одеса), код ЄДРПОК 35037364, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Європейська, 16.

Рішення складене 03.02.2025.

Суддя О. Б. Кокошко