Рішення від 20.08.2025 по справі 320/27402/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2025 року м. Київ№ 320/27402/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" з позовом до Східного офісу Держаудитслужби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби (в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області) про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-17-000507-а від 25.07.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуваний висновок відповідача про результати моніторингу закупівлі, є необґрунтованим та підлягає скасуванню, позаяк, відсутні самі порушення під час процедури закіпівлі. Так, позивач вважає висновок відповідача необґрунтованим та таким, що складеним із неправильним застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922 (далі - Закон № 922, адже висновком моніторингу не встановлено порушення в частині дотримання замовником законодавства в сфері публічних закупівель.

Позивач не погоджується із вказаним формулюванням висновку, оскільки був прийнятий з порушенням принципів проведення публічних закупівель, а висновки про допущення позивачем порушень, на думку позивача, аудиторами зроблені з позиції надмірного формалізму, положення законодавства трактуються відповідачем на свій розсуд: довільно та помилково і не підтверджуються належними і допустимими доказами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

До суду від Східного офісу Держаудитслужби надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі Управлінням встановлено, що за результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про закупівлю відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, встановлено порушення вимог п. 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082. Моніторингом процедури закупівлі встановлено, що на порушення вимог п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону № 922 та п. 28 Особливостей в п. 7 розділу IIІ тендерної документації замовником зазначено, що учасник у складі тендерної пропозиції надає інформацію про повне найменування та місцезнаходження щодо кожного суб`єкта господарювання якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг, як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (приклад надання інформації зазначено у Додатку № 4 до ТД). Проте, оскільки, відповідно до розділу «Інформація про предмет закупівлі» згідно з витягом з електронної системи закупівель «Рrozorro» - інформація про процедуру закупівлі UА-2023-02-17-000507-а, видом предмета зазначеної закупівлі є товари, то вказана вимога в тендерній документації не може застосовуватись, адже предметом закупівлі є не послуги або роботи, а саме товар - дизельне пальне 150000 л. Відтак, відповідач вважає, що твердження позивача на 5 сторінці позовної заяви, що учасник може скористатись послугами підрядника щодо «відпуску пального по паливній картці» є недоречними, адже розділом VI проекту договору передбачено порядок отримання замовником товару, а в додатку 2 до проекту договору передбачено перелік АЗС постачальника, де замовник за паливними картами може придбати пальне. Крім того, в проекті договору, що міститься у тендерній пропозиції учасника-переможця у додатку 2 до тендерної документації міститься перелік АЗС постачальника, де зазначено 338 адрес АЗС, а тому учасник-переможець навряд чи буде залучати «надавача послуг» окремо для замовника на кожну з 338 АЗС. Відтак, встановлене відповідачем порушення відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними доказами та не спростовано позивачем.

Також, моніторингом процедури закупівлі встановлено, що на порушення вимог п. 14 Порядку №1082, замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів в окремих електронних полях не зазначено інформацію щодо коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Позивач мав можливість визначити та зазначити код товару згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, з метою дотримання вимоги п. 14 Порядку № 1082 та п. 24 Особливостей. Однак, за результатами моніторингу встановлено, що під час розміщення та оприлюднення інформації щодо предмета закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів) замовником не зазначено коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, чим порушено вимоги п. 14 Порядку № 1082 та п. 24 Особливостей в частині зазначення коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Відповідач вважає, що позивач повинен був деталізувати код, що найбільш відповідає назві кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі в оголошенні про відкриті торги, відповідно до законодавства. Поряд з цим, позивач зазначив, що п. 3 Порядку № 708 передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 ч. 1 ст. 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Позивачем був обраний код ЄЗЄ 09130000-9 Нафта і дистиляти, оскільки Порядком №1082 не визначено, в яких саме електронних полях має визначатись код предмета закупівлі, однак, саме Порядком № 1082 регламентовано обов`язок замовника визначати в оголошенні більш детальний коду товару згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, а тому

наявність одного електронного поля жодним чином не позбавляє замовника можливості зазначити більш детальний код. Таким чином, твердження позивача, що замовником на виконання п. 14 Порядку № 1082 код товару визначено згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбйьш відповідає назві номенклатурної позиції предмета не відповідає дійсним обставинам справи.

До суду від сторони позивача надійшла відповідь на відзив, в якій наголошено на тому, що доводи сторони відповідача, покладені в основу відзиву на позовну заяву, не спростовують обґрунтувань позовної заяви. Так, наявність у розділі III тендерної документації по закупівлі за процедурою «Відкриті торги» предмету « 09130000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне пальне)» п. 7 не суперечить вимогам ст. 22 Закону та п. 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022. З урахуванням викладеного, такі твердження відповідача є помилковими і свідчать про факт надмірного формалізму. Відповідачем не надано належних доказів, з посиланням щодо не зазначення позивачем в яких саме електронних полях, відсутнє розміщення інформації щодо коду товару (Дизельне пальне), а тому, вказане твердження є недоведеним і трактується відповідачем довільно та не містить відомостей на підтвердження спірного факту. Крім того, на думку позивача, зобов`язання здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у майбутньому, є свідченням допущення позивачем несуттєвих помилок та проявом надмірного формалізму.

Відповідачем подано до суду заперечення.

Крім того, позивачем надійслано суду заяву з процесуальних питань стосовно заперечення на відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» є державним унітарним, комерційним підприємством, заснованим на державній власності, яке зареєстроване та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 01181765.

ДП «Український державний центр радіочастот» 24.02.2023 в електронній системі закупівель розміщено оголошення про проведення відкритих торгів на проведення закупівлі: «Відкриті торги» по предмету закупівлі « 09130000-9 Нафта ї дистилянти (Дизельне пальне)», якому присвоєно номер UА-2023-02-17-000507-а.

Згідно тендерної документації, затвердженої протоколом № 30/0, розробленої відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», вона включала інформацію про предмет закупівлі (п. 4.1 назва предмету закупівлі зазначено: 09130000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне пальне) та вказано код предмету закупівлі - ДК 021:2015 - 09130000-9; зміст і спосіб подання тендерної пропозиції, кваліфікаційні вимоги до учасників та вимоги встановлені ст. 17 Закону, опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, інформацію для учасників відкритих торгів, технічні вимоги (09130000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне пальне) ДК 021:2015-09130000-9) (додаток №1), кваліфікаційні критерії та документи, що підтверджують інформацію учасників про їх відповідність таким критеріям (додаток №2), проект договору (Нафта і дистиляти (Дизельне пальне) ДК 021:2015-09130000-9) з умовами постачання (додаток №3).

За результатами проведення відкритих торгів на закупівлю UА-2023-02-17-000507-а, було визначено переможця процедури закупівлі Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ Ресурс» та 21.03.2023 позивачем в електронній системі закупівель оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з переможцем.

21.03.2023 між позивачем (покупець) ТОВ «ВОГ Ресурс» (постачальник) укладено договір № 69 на постачання Нафти і дистилянти (дизельне пальне) у паливних картках, відповідно до якого постачальник зобов`язується надати покупцеві паливні картки, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такий товар у порядку передбаченому даним договором.

Східним офісом Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 10 Положення про Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області (із змінами), затвердженого наказом Східного офісу Держаудитслужби від 29.08.2016 № 3 (зі змінами), на виконання доручення Держаудитслужби від 21.04.2023 № 003100-18/4590-2023 проведено моніторинг процедури закупівлі ID: UА-2023-02-17-000507-а в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель.

25.07.2023 Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі № UА-2023-02-17-000507-а в якому зазначено, що за результатами моніторингу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей установлено, що тендерна документація замовника не відповідає вимогам Закону, а саме: в п. 7 розділу IIІ тендерної документації замовником зазначено, що учасник у складі тендерної пропозиції надає інформацію про повне найменування та місцезнаходження щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг, як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (приклад надання інформації зазначено у Додатку № 4 до ТД), чим порушено п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону та п. 28 Особливостей, оскільки видом предмета закупівлі є товар (дизельне паливо), а вказана вимога встановлюється в тендерній документації у разі закупівлі робіт або послуг.

Позивач вважає вказаний висновок протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Положеннями Закону № 922 установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 8 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Так, правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Згідно з п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п. п. 3 п. 4 Положення № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно змісту п. 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до п. 1 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затверджений наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 зі змінами (далі - Положення про Офіс), Офіс підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

Отже, відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».

Згідно з приписами п. 14 ч.1 ст. 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до вимог ст. 8 вказаного Закону, моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1 - 5 частини другої статті 8 Закону № 922, а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону № 922 повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону № 922 визначено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа), зокрема, за наявності інформації, отриманої від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Статтею 5 Закону № 922 визначено принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників.

Так, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Законом України від 16.08.2022 № 2526-IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану», розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII доповнено пунктом 3-7 такого змісту: «Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз».

Відповідно до п. 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 922-VIII, Кабінет Міністрів України Постановою від 12.10.2022 № 1178, затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Ці Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Згідно з п. 3 Особливостей визначено, що замовники зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», проводять закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до п. 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог ст. 22 Закону, тобто, тендерна документація повинна відповідати вимогам ст. 22 Закону № 922.

Отже, тендерна документація повинна містити відомості, визначені Законом № 922-VIII, а також іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Учасник при підготовці своєї тендерної пропозиції має керуватись саме вимогами тендерної документації та зобов`язаний неухильно їх дотримуватись, так як невиконання учасником вимог тендерної документації тягне за собою негативні наслідки у вигляді відхилення його тендерної пропозиції.

Судом досліджено, що 25.07.2023 Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі № UА-2023-02-17-000507-а, в якому зазначено, що за результатами моніторингу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей установлено, що тендерна документація замовника не відповідає вимогам Закону, а саме: в п. 7 розділу IIІ тендерної документації замовником зазначено, що учасник у складі тендерної пропозиції надає інформацію про повне найменування та місцезнаходження щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг, як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (приклад надання інформації зазначено у Додатку № 4 до ТД), чим порушено п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону та п. 28 Особливостей, оскільки видом предмета закупівлі є товар (дизельне паливо), а вищевказана вимога встановлюється в тендерній документації у разі закупівлі робіт або послуг.

Слід зазначити, що замовник відповідно до предмета закупівлі самостійно визначає перелік інформації, яку необхідно підтвердити, та перелік документів, якими учасник може підтвердити свою відповідність критеріям та вимогам, що встановлюються у тендерній документації.

Незалежно від предмету закупівлі (товари, роботи або послуги), у пункті 7 розділу III тендерної документації міститься вимога «Учасник у складі тендерної пропозиції надає інформацію про повне найменування та місцезнаходження щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати виконання робіт чи послуг, як субпідрядника/співвикрнавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (приклад надання інформації зазначено у Додатку № 4 до ТД)» та, відповідно, тендерна документщія містить додаток № 4, в якому наведено зразок вказаної вище інформації.

Однак, у назві пункту 7 розділу III тендерної документації міститься умова, при настанні якої в учасника виникає обов`язок надати інформацію про повне найменування та місцезнаходження щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, якщо учасник дійсно планує залучати субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, а саме: у випадку закупівлі робіт або послуг. Оскільки постачання пального згідно ТД здійснюється з використанням паливних карток, а умови договору укладеного з переможцем тендеру передбачають, що вибір автозаправних станцій, визначених договором для отримання товару в кожному конкретному випадку здійснюється покупцем (уповноваженою покупцем особою) на власний розсуд, то, відповідно, виконавець договору може залучати для виконання означеної умови співвиконавця у частині відпуску пального, тобто надавала послуги «Відпуск пального по паливній картці».

Таким чином, наявність у розділі ІІІ тендерної документації по закупівлі за процедурою «Відкриті торги» предмету « 09130000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне пальне)» п. 7, не суперечить ст. 22 Закону № 922 та п. 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022.

Також, у висновку зазначено, що замовником, в порушення вимог п. 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 № 610/34893, зі змінами (далі - Порядок № 1082), в оголошенні, про проведення відкритих торгів в окремих електронних полях не зазначено інформацію щодо коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. При цьому, Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закуцівельний словник», затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 містить позиції, що найбільше відповідають товару, який має намір придбати замовник, а саме: 09134200-9 - Дизельне паливо.

Дійсно, положеннями п. 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 (далі - Порядок № 1082) визначено, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена п. 12 та абз. 2-4 п. 13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Слід звернути увагу на те, що у п. 12 Порядку № 1082 йде мова, зокрема про те, що під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їх назви.

У свою чергу, згідно з п. 3 розділу І Порядку № 708 від 15.04.2020, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Отже, відповідно до п. 14 Порядку № 1082, під час заповнення форми оголошення про проведення відкритих торгів замовник має зазначити інформацію щодо коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, а також коду предмета закупівлі, відповідно до Порядку № 708 (за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника).

При цьому, важливо врахувати, що Порядком № 1082 не визначено, в яких саме електронних полях має зазначатися код предмета закупівлі відповідно до класифікаторів та код товару чи послуги, визначений згідно з Єдиним закупівельним словником (ДК 021:2015), що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Крім того, у формі оголошення про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель передбачено лише одне окреме електронне поле з посиланням на класифікатори, яке заповнюється замовником під час оголошення закупівлі.

Так, позивач в оголошенні про проведення відкритих торгів двічі вказав інформацію щодо коду товару (Дизельне пальне), визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником: 1) у полі з посиланням ца класифікатор 021:2015 - по четвертому знаку (09130000-9 Нафта і дистиляти); 2) у полях «Примітка» - по шостому знаку (09134200-9 Дизельне паливо). Крім того, в тендерній документації наявні посилання на закупівлю предмету « 09130000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне пальне)».

Суд, з урахуванням наведеного, погоджується з доводами сторони позивача про те, що посилання відповідача у висновку на невідповідність тендерної документації по закупівлі за процедурою «Відкриті торги» предмету « 09130000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне пальне)» положенням чинного законодавства з питань публічних закупівель (п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону та п. 28 Особливостей), є необгрунтованими та є проявом надмірного формалізму та за таким визначенням можливо встановити конкретну назву предмету закупівлі. При цьому, звернень за роз`ясненнями та звернень щодо усунення порушення не надходило.

Суд вважає, що відповідачем не було достатньо проаналізовано наслідків стверджуваних ним порущень із результатами закупівлі, адже критерій «пропорційності» передбачає, що встановленим порушенням не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та негативними наслідками.

До того ж, у оскаржуваному висновку не йде мова про неефективне/нецільове використання бюджетних коштів.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов`язав позивача вчинити дії, які є такими, що направлені на майбутнє, а саме зобов`язав здійснити заходи, які направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому.

Частиною 2 ст. 2 КАС України регламентовано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст. 2 КАС України, зокрема щодо його обґрунтованості, яка є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень. З огляду на зазначене, висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям вмотивованості.

Таким чином, суд вважає, що Висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-17-000507-а від 25.07.2023, не ґрунтується на вимогах закону та обставинах, які мали значення, для прийняття такого рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі та викладені в ньому вимоги є необґрунтованими, недоведеними, та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, тому, оскаржуваний висновок підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Стороною відповідача не було доведено обґрунтованість та пропорційність прийнятого висновку, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування висновку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби (в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області) про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-17-000507-а від 25.07.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.