Ухвала від 12.08.2025 по справі 757/30004/25-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/30004/25 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5235/2025 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , та прокурора у кримінальному провадженні №42022000000000455 - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , з доповненнями захисника ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. м. Тальне, Звенигородського району, Черкаської області, громадянина України, директора ТОВ "Інтерно Сістем", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_9 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №42022000000000455 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту під час оголошення повітряної тривоги, на строк до 21.08.2025.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснено підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Строк дії ухвали слідчого судді та покладених слідчим суддею обов`язків визначено до 21.08.2025.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , та прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 ,подали апеляційні скарги. Захисником ОСОБА_6 , також подано доповнення до апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу прокурора.

Захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , в поданій апеляційній скарзі, з доповненнями просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді в частині застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та постановити нову ухвалу, якою змінити підозрюваному ОСОБА_7 , запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Як альтернативу, у разі неможливості застосування особистого зобов`язання, змінити запобіжний захід на домашній арешт у певний період доби (нічний час) або інший більш м`який запобіжний захід на розсуд суду.

Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , в поданій апеляційній скарзі, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року та її скасувати в частині відмови у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 діб.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, з доповненнями, захисник вказує на те, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є надмірним, непропорційним та таким, що не відповідає меті його застосування, критеріям, встановлених КПК України та стандартам, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Апелянт також звертає увагу на необґрунтованість підозри, як підставу скасування запобіжного заходу або його пом`якшення та зазначає, що сторона обвинувачення хибно ототожнює майно юридичної особи з активами її кінцевого бенефіціарного власника.

Що стосується ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то апелянт зазначає, що вони не підтвердженні жодними доказами.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, прокурор вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону - ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та підлягає скасуванню, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, з доповненнями в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , та просили її задовольнити в повному обсязі, з наведених в ній підстав, заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , та просив задовольнити його апеляційну скаргу, з наведених в ній підстав,вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг прокурора, захисника, письмові заперечення захисника на апеляційну скаргу прокурора, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , з доповненнями захисника ОСОБА_6 , не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42022000000000455 від 14.04.2022 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110-2, ч. 2 ст. 197-1, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 240, ч. 3 ст. 254, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 366, ч. 3 ст. 362 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 приблизно о 05 год. 00 хв. Президент Російської Федерації оголосив про своє рішення почати спеціальну військову операцію в Україні.

У подальшому цього ж дня Збройними Силами Російської Федерації, віроломно здійснено пуски крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам Збройних Сил України та цивільним об`єктам України. Сухопутними підрозділами Збройних Сил та інших військових формувань російської федерації здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжено і діє на даний час.

Факт повномасштабного збройного вторгнення не приховувався владою РФ, а також установлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема Резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п. п. 17, 18 наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти РФ та ін.)».

Водночас, після початку збройної агресії Російської Федерації проти України Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», якою фактично накладено мораторій на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація та кола визначених осіб (пов`язаних з РФ).

15.03.2022 набули чинності Закони України № 2108-IX та № 2107-IX, якими запроваджено відповідальність за співпрацю з державою-агресором в інформаційній, освітній, політичній, військовій, адміністративній, господарській та трудовій сферах, що фактично унеможливило подальшу спільну фінансово-господарську діяльність українських підприємств із суб`єктами господарювання РФ.

Законом України «Про санкції» від 14.08.2014 (зі змінами та доповненнями, які діяли станом на травень 2023 року) визначено право України на введення санкцій до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність, види санкцій, підстави застосування, виконання рішень про їх застосування та інші дані.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеним в дію Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023 (далі - рішення РНБО 279) застосовано персональну спеціальну економічну та інші обмежувальні заходи (санкції) до: ОСОБА_11 строком на 5 років (до 12.05.2028) та ОСОБА_12 , яка є афілійованою та підконтрольною особою ОСОБА_11 , строком на 10 років (до 12.05.2033).

Згідно з рішенням РНБО 279 до ОСОБА_11 застосовано інші персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у вигляді, зокрема:

1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);

3) запобігання виведенню капіталів за межі України;

4) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

5) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (заборона укладення договорів та вчиненні правочинів).

Також рішенням РНБО 279 до ОСОБА_12 застосовано інші персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у вигляді, зокрема:

1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);

3) запобігання виведенню капіталів за межі України;

4) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

5) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом (повна заборона);

6) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

7) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності.

Цим же рішенням введено в дію аналогічні санкції і до наступних афілійованих з ОСОБА_11 кіпрських компаній - І.Ес. Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited), яка є власником акцій на 61,7 % в АТ «Коростенський кар`єр», на 97,2 % в ПАТ «Пинязевицький кар`єр» та на 80,5 % в АТ «Малинський каменедробильний завод»; Вестграйнайт Холдингс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited), яка є власником ТОВ «Юнігран» та власником 10,53 % акцій ТОВ «Юнігран-сервіс»; Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited), яка є власником Вестграйнайт Холдингс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited) та І.Ес. Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited)

На час застосування Україною вказаних санкцій ОСОБА_11 особисто та через інших осіб, в тому числі ОСОБА_12 , був кінцевим бенефіціарним власником та міг опосередковано (через інших фізичних та юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження майном юридичних осіб групи компаній «Юнігран» до якої входили: ТОВ «Юнігран» (ЄДРПОУ 24584514), ТОВ «Юнігран-Сервіс» (ЄДРПОУ 34082463), ПрАТ «Пинязевицький кар`єр» (ЄДРПОУ 01374553), АТ «Малинський каменедробильний завод» (ЄДРПОУ 04011905), АТ «Коростенський кар`єр» (ЄДРПОУ 00292422), ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» (ЄДРПОУ 32658487) та ТОВ «Альянс-Союз» (ЄДРПОУ 30440191) загальна вартість статутних капіталів яких становила понад 60 млн. грн.

Таким чином, з метою відчуження своїх підсанкційних активів та подальшої їх легалізації, у травні 2023 року ОСОБА_11 вступив в злочинну змову із ОСОБА_1 , метою якої була незаконна передача активів групи «Юнігран» підконтрольним підприємствам.

Вказаний загальний спільний план включав декілька етапів протиправної діяльності - на підготовчому етапі якого забезпечувалось придбання підприємств, без мети здійснювати господарську діяльність, які використовувались для купівлі активів групи компаній «Юнігран». Також здійснювалась реєстрація групи нових підприємств, які мали отримати у власність активи та продовжити їх використовувати за призначенням в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_11 .

На завершальному етапі з метою легалізації активів одержаних злочинним шляхом, проміжні підприємства здійснювали їх реалізацію на користь кінцевих підприємств.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_11 усвідомлюючи, що процес відчуження підсанкційних активів групи компаній «Юнігран» є складним, багатоетапним, та потребує ретельної підготовки, вжили заходи направленні на залучення значної кількості довірених їм осіб, а саме було залучено ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та інших невстановлених на даний час осіб, які забезпечували юридичне супроводження придбання проміжних товариств, реєстрацію кінцевих товариств, призначали на керівні посади в ці товариства підконтрольних осіб, забезпечували отримання коштів, для сплати обов`язкових платежів під час купівлі майна та вчиняли інші дії направлені на реалізацію спільного злочинного умислу.

Таким чином, на етапі підготовки до вчинення злочинів, протягом 23-24 листопада 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_17 зареєстрували ТОВ «Юні Люкс» (ЄДРПОУ 45381519), ТОВ «Юні Тул» (ЄДРПОУ 45234489) та ТОВ «Юні Сервіс» (ЄДРПОУ 45374680) бенефіціарними власниками яких стали сам ОСОБА_1 та ОСОБА_17 , який діяв за вказівками ОСОБА_11 .

Керівниками вказаних товариств у подальшому відповідно до спільного злочинного умислу були призначені підконтрольні ОСОБА_1 та ОСОБА_11 особи, а саме директором ТОВ «Юні Тул» (у подальшому змінено назву на ТОВ «Юні Стоун Плент») та ТОВ «Юні Люкс» було призначено ОСОБА_20 , колишнього першого заступника та директора ТОВ «Юнігран» та довірена особа ОСОБА_11 , який достовірно знаючи про наявність санкційних обмежень щодо активів вказаного підприємства, повинен був забезпечувати їх подальше використання на кінцевих підприємствах після вчинення дій, спрямованих на їх легалізацію.

Також, для протиправного одержання та подальшої легалізації незаконно одержаного майна групи компаній «Юнігран», ОСОБА_16 , за вказівками ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , 27.11.2023 здійснено придбання підконтрольним членам організованої групи ОСОБА_21 ТОВ «Енкрос» (ЄДРПОУ 41866979) та ТОВ «Мартен Локс» (ЄДРПОУ 41869649) та призначення останнього на посаду керівника у вказаних товариствах.

Крім того, для подальшої реалізації злочинного умислу, 09.04.2024 аналогічним чином організовано придбання ОСОБА_7 ТОВ «Інтерно Сістем» (ЄДРПОУ 42605960) в якому його ж і призначено директором, а також ОСОБА_22 ТОВ «Новел Пром» (ЄДРПОУ 43522901) в якому останнього також призначено директором.

ОСОБА_7 та ОСОБА_22 , діючи у складі злочинної групи за вказівкою невстановленої на даний час особи, виконуючи відведені їм ролі також погодились виступити номінальними власниками та директорами вказаних суб`єктів господарювання, свідомо розуміючи, що провадити господарську діяльність у складі цих підприємств не будуть.

Так, ОСОБА_11 як організатором, до реалізації спільного злочинного умислу було залучено директорів ТОВ «Юнігран», ТОВ «Юнігран-Сервіс», АТ «Малинський каменедробильний завод», ПрАТ «Пинязевицький кар`єр», АТ «Коростенський кар`єр», а також за вказівкою ОСОБА_11 та ОСОБА_1 , одним з учасників організованої групи ОСОБА_22 до реалізації спільного злочинного умислу у було залучено ОСОБА_23 , який взяв на себе тимчасове виконання обов`язків директора АТ «Коростенський кар`єр» на час його відсутності з метою вчинення протиправного відчуження майна вказаного підприємства шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Організована група, яку створили ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_11 для легалізації майна одержаного злочинним шляхом характеризувалась стійкістю, що знайшло своє вираження у згуртованості та стабільності. Так, між учасниками групи були постійні внутрішні зв`язки, високий рівень узгодженості дій та чіткий розподіл ролей кожного з учасників групи тощо.

Таким чином, до очолюваної ОСОБА_1 та ОСОБА_11 організованої групи увійшли: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 , ОСОБА_21 , а також:

- ОСОБА_22 , який будучи директором ТОВ «Новел Пром» підписував договори купівлі-продажу підсанкційних активів між проміжним та кінцевими підприємствами, тим самим здійснюючи функції виконавця у вчиненні легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також підписав договори купівлі-продажу майна підсанкційних активів, у які були внесені недостовірні відомості, тим самим здійснюючи роль виконавця у службовому підробленні;

- ОСОБА_7 , який будучи одноособовим власником та директором ТОВ «Інтерно Сістем» підписував договори купівлі-продажу підсанкційних активів між проміжним та кінцевим підприємствами, тим самим здійснюючи функції виконавця у вчиненні легалізації майна, одержаного злочинним шляхом та підписав договори купівлі-продажу майна підсанкційних активів, у які були внесені недостовірні відомості та передав їх для посвідчення та реєстрації приватним нотаріусам, тим самим здійснюючи роль виконавця у службовому підробленні;

- ОСОБА_20 , який будучи колишнім першим заступником генерального директора ТОВ «Юнігран», достовірно знаючи про застосування санкцій та у подальшому будучи директором одного з кінцевих підприємств, підписував договори купівлі-продажу підсанкційних активів між проміжним та кінцевим підприємствами, тим самим здійснюючи функції виконавця легалізації майна, одержаного злочинним шляхом;

- ОСОБА_18 , яка будучи директором двох кінцевих підприємств, підписувала договори купівлі-продажу підсанкційних активів між проміжними та кінцевими підприємствами, а також приймала участь у розробці та підготовці проектів відповідних договорів;

- та інші невстановлені на даний час особи, яким було доведено їх ролі, завдання та механізм реалізації злочинного умислу.

Таким чином, у період з листопада 2023 року по листопад 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_11 із залученням пособників та виконавців злочинів діючи за попередньою змовою групою осіб забезпечили одержання незаконним шляхом майна групи компаній «Юнігран» проміжними підприємствами внаслідок вчинення службового підроблення та несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах.

Після одержання майна злочинним шляхом ОСОБА_1 та ОСОБА_11 у складі організованої групи до складу якої на різних етапах долучались вищевказані особи вчинили набуття, володіння, використання, розпорядження майном (підсанкційними активами групи компаній «Юнігран»), щодо якого фактичні обставини свідчили про його одержання злочинним шляхом, особами, які знали, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом, в особливо великому розмірі.

Таким чином, ОСОБА_7 який на момент вчинення злочину був директором ТОВ «Інтерно Сістем» та в силу покладених на нього організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, являючи службовою особою, на виконання спільного злочинного плану здійснив службове підроблення офіційних документів шляхом внесення в них неправдивих відомостей, яке відбувалося за наступних обставин.

Встановлено, що директор ТОВ «Інтерно Сістем» ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, вступив у злочинну змову з ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , директором ПрАТ «Пинязевицький кар`єр» ОСОБА_25 , директором АТ «Малинський каменедробильний завод» ОСОБА_26 , ОСОБА_22 та заступником директора АТ «Коростенський кар`єр» ОСОБА_23 , з метою незаконного заволодіння активами ПрАТ «Пинязевицький кар`єр», АТ «Малинський каменедробильний завод» та АТ «Коростенський кар`єр» та в період з 24.10.2024 по 26.10.2024 в офісі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_27 , розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тарасівська, 3, прим. 58, діючи умисно, достовірно знаючи про застосування санкцій відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та юридичних осіб, які прямо та опосередковано можуть впливати на ПрАТ «Пинязевицький кар`єр», АТ «Малинський каменедробильний завод» та АТ «Коростенський кар`єр», при цьому, усвідомлюючи, що відчуження підсанкційного нерухомого майна вказаних підприємств відповідно до вимог цивільного законодавства України потребує укладення письмового договору купівлі-продажу, який є офіційним документом, з метою надання такому договору вигляду законності та дійсності і забезпечення його посвідчення та реєстрації приватним нотаріусом, ОСОБА_7 та ОСОБА_28 , ОСОБА_26 та ОСОБА_23 , як сторони договорів умисно забезпечили внесення у їх зміст завідомо недостовірних відомостей.

Внаслідок зазначених протиправних дій майно, яке було предметом договору вибуло із володіння ПрАТ «Пинязевицький кар`єр», АТ «Малинський каменедробильний завод» та АТ «Коростенський кар`єр» чим спричинені тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді упущеної вигоди від можливого стягнення цього майна в дохід держави згідно постанови від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації».

Загальна вартість майна, що було відчужене внаслідок вищевказаних протиправних дій із володіння ПрАТ «Пинязевицький кар`єр», АТ «Малинський каменедробильний завод» та АТ «Коростенський кар`єр» відповідно до вищевказаних договорів купівлі продажу становить 4 186 375,00 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищуються неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є тяжкими наслідками.

Загальна вартість майна, що було відчужене внаслідок вищевказаних протиправних дій із володіння ПрАТ «Пинязевицький кар`єр» відповідно до вищевказаних договорів купівлі продажу становить 4 186 375,00 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищуються неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є тяжкими наслідками.

Загальна вартість майна, що було відчужене внаслідок вищевказаних протиправних дій із володіння АТ «Малинський каменедробильний завод» відповідно до вищевказаних договорів купівлі продажу становить 1 217 544, 30 грн., що більше ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є тяжкими наслідками.

Загальна вартість майна, що було відчужене внаслідок вищевказаних протиправних дій із володіння АТ «Коростенський кар`єр» відповідно до вищевказаного договору купівлі продажу становить 17 043 846,50 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є тяжкими наслідками.

Крім того, ОСОБА_7 який на момент вчинення злочину був директором ТОВ «Інтерно Сістем» та в силу покладених на нього організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, являючи службовою особою, на виконання спільного злочинного плану здійснив легалізацію підсанкційного майна групи компаній «Юнігран», яка відбулася за наступних обставин, а саме за викладених вище обставин підсанкційне майно було одержане ТОВ «Інтерно Сістем» злочинним шляхом - внаслідок службового підроблення та несанкціонованих дій з інформацією, що обробляється в автоматизованих системах, вчинених приватними нотаріусами.

В подальшому, з метою реалізації спільного злочинного умислу, а також надання протиправній діяльності вигляду законності, 25.10.2024 за вказівкою члена організованої групи ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , як єдиним учасником ТОВ «Інтерно Сістем», діючи у відповідності до спільно узгодженого плану, здійснив відчуження нерухомого майна протиправно одержаного від АТ «Малинський каменедробильний завод», ПрАТ «Пинязевицький кар`єр» та АТ «Коростенський кар`єр» на ТОВ «Малинська видобувна компанія», кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_1 .

Загалом, внаслідок вчинення указаних протиправних дій організованою групою легалізовано підсанкційне майно групи компаній «Юнігран», яке одержано ТОВ «Інтерно Сістем» злочинним шляхом на суму 17 180 400,00 грн.

Таким чином, загальна вартість підсанкційних активів групи компаній «Юнігран», що були легалізовані організованою групою становить 124 423 016,23 грн., що перевищує вісімнадцять тисяч неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у:

- вчиненні за попередньою змовою групою осіб внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, яке спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України;

- співвиконанні набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинені організованою групою в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

25.06.2025 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням у межах кримінального провадження №42022000000000455 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування вимог даного клопотання слідчий, з урахуванням вище викладеного, послався на те, що обґрунтованість пред`явленої підозриОСОБА_7 , підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а також, що відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 209 КК України, являється особливо тяжким злочином та карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів, які полягають у безальтернативному позбавленні волі, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні та інших співучасників злочину, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому жоден інший більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, крім виключного запобіжного заходу - тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.

Посилаючись на викладене, слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

30.06.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаного клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту під час оголошення повітряної тривоги, на строк до 21.08.2025, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_7 , обов`язків, які визначено даною ухвалою строком до 21.08.2025.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідност. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 183 КПК України.

Згідно із ст. 178 КПК України, всупереч твердженням сторони захисту, слідчим суддею враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_29 , у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Крім того, колегія суддів, враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти долученого Королівства», де зазначено, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що повідомлена ОСОБА_7 підозра, у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні речовими доказами, які містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучено до матеріалів клопотання, а саме у: протоколі огляду від 11.11.2024 /том 2 а. м. 17-21/, договорах купівлі-продажу від 24.01.2024, 01.02.2024, 24.10.2024, 25.10.2024, 26.10.2024, 28.10.2024, 25.10.2024, 28.10.2024, 02.10.2024, 22.10.2024, 13.08.2024, 14.08.2024 /том 2 а. м. 35-88, 91-96/, листах-згодах надрокористувача /том 2 а. м. 89-90/, протоколах допиту свідків ОСОБА_27 від 06.02.2025, ОСОБА_30 від 19.11.2024, ОСОБА_20 від 18.11.2024, ОСОБА_31 від 15.11.2024, ОСОБА_23 від 12.02.2025, ОСОБА_32 від 05.05.2025, ОСОБА_33 від 29.04.2025, ОСОБА_17 від 01.05.2025, ОСОБА_34 від 15.11.2024, 12.05.2025, ОСОБА_21 від 20.05.2025, ОСОБА_35 , ОСОБА_36 від 07.05.2025, ОСОБА_37 від 06.05.2025 /том 2 а. м. 97-171/, протоколах допиту підозрюваних ОСОБА_38 від 29.11.2024, ОСОБА_28 від 17.03.2025, ОСОБА_26 від 14.03.2025 /том 2 а. м. 172-189/, протоколах Загальних зборів Засновників ТОВ «ЮНІ ЛЮКС» від 27.11.2023, 23.01.2024, 07.12.2023, 18.11.2024 /том 2 а. м. 190-194, 207-212/, Рішеннях Єдиного Учасника ТОВ «ІНТЕРНО СІСТЕМ» від 25.10.2024, 28.10.2024 /том 2 а. м. 195, 197/, Рішеннях Єдиного Учасника ТОВ «МАЛИНСЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» від 25.10.2024, 07.08.2024 /том 2 а. м. 196, 201-202/, Рішенні Єдиного Учасника ТОВ «КОРОСТЕНСЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» від 28.10.2024 /том 2 а. м. 198/, Довіреності від 14.10.2024 /том 2 а. м. 199-200/, протоколі Загальних зборів Учасників ТОВ «МАЛИНСЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» від 18.11.2024 /том 2 а. м. 203-204/, Рішенні Єдиного засновника про створення ТОВ «КОРОСТЕНСЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» від 07.08.2024 /том 2 а. м. 205-206/.

Таким чином, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , може бути причетним до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.Це підтверджено дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, долученими до клопотання, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу, з метою здійснення подальшого розслідування.

При цьому, колегія суддів зауважує, що слідчий суддя, на даному етапі провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи наявна причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства»).

Також, як зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, за наслідками розгляду клопотання, крім обґрунтованості підозри, враховано доводи сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, слідчий суддя вважав доведеним, можливість переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, покарання за яке встановлене виключно у виді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна. При цьому нижня межа вказаної санкції передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. Таким чином, у разі визнання ОСОБА_7 винуватим в обсязі повідомленої підозри, можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням в силу приписів ст. 75 КК України виключається. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні. При цьому наявність у ОСОБА_7 сім`ї, постійного місця проживання та роботи, хоч і позитивно характеризує підозрюваного, але не нівелює вказаного ризику, особливо на початковій стадії досудового розслідування особливо тяжкого кримінального правопорушення.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, вбачається з того, що як вказав слідчий та прокурор, на даній стадії провадження існують підстави вважати, що слідством виявлено та зібрано не повний обсяг речей і документів, що мають значення для кримінального провадження, та про такі предмети, документи, місця їх приховання можуть знати лише особи, які безпосередньо вчиняли інкриміновані діяння. ОСОБА_7 може знати про достовірне знаходження не вилучених на даний час речей та документів, що можуть бути знаряддями вчинення злочинів, мають значення речових доказів. У зв`язку з вказаним, слідчий суддя вбачає реальні ризики того, що зазначені предмети можуть бути знищені, спотворені тощо, що оцінено в сукупності із даними про особу підозрюваного.

З урахуванням інкримінування підозрюваному вчинення злочину у складі організованої групи, слідчий суддя вважав наявним ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у даному провадженні. Зокрема, ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, інших співучасників, може особисто вчинити дії чи схиляти останніх до вчинення дій, спрямованих на примушення вказаних осіб до надання неправдивих показань, здійснювати на них тиск та залякування, в тому числі підкуп. При цьому, доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), тому до допиту осіб в суді такий ризик залишається актуальним.

Наявний також ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з іншими підозрюваними/співучасниками з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності. Останні можуть обговорювати спільну версію своєї невинуватості у злочинах, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх причетних до розслідуваних кримінальних правопорушень осіб. Підозрюваний також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом зловживання процесуальними правами, що може полягати у неявці для проведення процесуальних дій у справі чи затягуванні з ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов`язковим під час проведення досудового розслідування.

Проте, з урахуванням викладеного, вимог статей 177, 178 КПК України, ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, ступеня ймовірності реалізації наявних в провадженні ризиків, даних про особу підозрюваного, характеру інкримінованої протиправній діяльності, слідчий суддя вважав недоведеним, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на даній стадії провадження буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому вважав відсутніми підстави для застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

За висновками слідчого судді, в даному провадженні існують підстави для застосування до підозрюваного більш м`якого, окрім виняткового, запобіжного заходу, враховуючи дані про особу ОСОБА_7 , в їх сукупності, а застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, з покладенням обов`язків у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, слідчому судді належало з`ясувати чи тримання підозрюваного під вартою є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, що і було зроблено слідчим суддею, з обґрунтуванням прийнятого рішення.

Також колегія суддів враховує і той факт, що під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б вказували на те, що підозрюваний ОСОБА_7 , будь-яким чином ухилявся від явки до органу досудового розслідування в межах даного кримінального провадження або вчиняв будь які інші дії, які б вказували на спроби підозрюваного ухилитися від явки до органу досудового розслідування та суду, чинити тиск на свідків.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор та захисник просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , дослідив всі обставини, з`ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст. 370 КПК України.

За таких обставин, апеляційні скарги прокурора та сторони захисту слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано відносно ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту - без змін.

Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , з доповненнями захисника ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4