Рішення від 19.08.2025 по справі 908/2743/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2025 Справа № 908/2743/24(908/3255/24)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши матеріали справи № 908/2743/24 (908/3255/24)

за позовом: ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" ел. пошта contactcentre@ukrgasbank.com тел. 38044590498 адреса 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд.1 ЄДРПОУ 23697280

до відповідача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Ю-ГАЗ" ел. пошта office@ug-gaz.com тел. 380666400125 адреса 69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Феросплавна, будинок 38, офіс 24, ЄДРПОУ 30194498

про визнання недійсними рішення зборів кредиторів ТОВ "Ю-ГАЗ", оформленими протоколами №1 від 14.10.2024 та №2 від 12.11.2024

Представники сторін:

від позивача - Світич П.В. (в режимі відеоконференції)

від відповідача - Святецький Д.В. (в режимі відеоконференції)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Ю-ГАЗ" про визнання недійсними рішення зборів кредиторів ТОВ "Ю-ГАЗ", оформленими протоколами №1 від 14.10.2024 та №2 від 12.11.2024.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3255/24 та визначено до розгляду судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.01.2025 прийнято позовну заяву ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Ю-ГАЗ" про визнання недійсними рішення зборів кредиторів ТОВ "Ю-ГАЗ", оформленими протоколами №1 від 14.10.2024 та №2 від 12.11.2024 до розгляду в межах справи №908/2743/24, відкрито провадження з розгляду позовної заяви; постановлено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства; підготовче засідання призначено на 28.01.2025р. о 12-15.

Цією ж ухвалою суду витребувано додаткові документальні докази по справі.

До суду 21.01.25 та 27.01.25 надійшли відзиви відповідача на позовну заяву, які залучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою від 28.01.2025 відкладено підготовче засідання на 13.03.2025р. о 12-00; запропоновано сторонам надати суду додаткові документальні докази по справі до розгляду позову по суті; визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін.

Відповідач не направив свого представника у судове засідання 13.03.25, ухвала суду від 01.01.2025 відповідачем не виконана.

До суду 12.03.25 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача на позовну заяву.

У судовому засіданні представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого засідання та витребування повторно документальних доказів по справі.

Ухвалою від 13.03.2025 продовжено строк розгляду підготовчого засідання на тридцять днів; відкладено підготовче засідання на 24.04.2025 об 11-00; витребувано повторно у ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Ю-ГАЗ" у строк до 24.04.25 докази підтвердження грошових вимог кредиторів ТОВ "ТОВАРНА БІРЖА "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ТОВАРНИЙ КОНТРАГЕНТ", ТОВ "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ", ТОВ "ВІОТОРГ", ТОВ "КУА ЮГ-ІНВЕСТ", ТОВ "ЮГ-НЕФТЕГАЗ", ТОВ "АГРОФІРМА "АСТ" до боржника, а саме: договори на підставі яких виникли грошові зобов`язання та первинні документи (меморіальні ордери, банківські виписки, акти звірки взаєморозрахунків тощо) на підтвердження розміру заборгованості грошових вимог вищезазначених кредиторів, які включені до плану санації.

У судових засіданнях двічі оголошувались перерви.

До суду 16.06.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документальних доказів.

Ухвалою суду від 17.06.2025. закрито підготовче провадження у справі № 908/2743/24(908/3255/24) з розгляду позовної заяви ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Ю-ГАЗ" про визнання недійсними рішення зборів кредиторів ТОВ "Ю-ГАЗ", оформленими протоколами №1 від 14.10.2024 та №2 від 12.11.2024. Призначено справу до розгляду по суті на 05.08.2025 р. о 10:30 год.

17.07.2025. від представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" надійшло клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження.

Ухвалою від 05.08.2025 клопотання Позивача задоволено та ухвалено повернутись до розгляду справи №908/2743/24 (908/3255/24) на стадію підготовчого провадження; призначено судове засідання в межах підготовчого провадження на 12.08.2025. о/об 14-30.

До суду 08.08.25 надійшло клопотання Позивача про витребування доказів.

11.08.25 клопотання Відповідача про долучення документів до матеріалів справи.

12.08.25 клопотання Відповідача про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні 12.08.2025 представником позивача заявлено усне клопотання про покладення відповідальності на відповідача у вигляді штрафу.

Ухвалою від 12.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду; відмовлено у задоволенні клопотання позивача про покладення відповідальності на відповідача у вигляді штрафу; закрито підготовче провадження; справу призначено до розгляду по суті на 19.08.2025 о/об 15:00.

У судовому засіданні 19.08.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 240 ГПК УКраїни.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку відмовити у задоволені позовної заяви ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Ю-ГАЗ" про визнання недійсними рішення зборів кредиторів ТОВ "Ю-ГАЗ", оформленими протоколами №1 від 14.10.2024 та №2 від 12.11.2024 виходячи з наступного.

До Господарського суду Запорізької області звернулося ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Ю-ГАЗ", яке просить:

Визнати недійсним рішення зборів кредиторів ТОВ «Ю-ГАЗ», оформлене протоколом №1 від 14.10.2024 про схвалення плану санації Боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

Визнати недійсним рішення зборів кредиторів ТОВ «Ю-ГАЗ», оформлене протоколом №2 від 12.11.2024 про схвалення змін до плану санації Боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

На обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що спірний рішення зборів кредиторів прийняті з порушенням порядку скликання зборів кредиторів, збори кредиторів неповноважні були приймати рішення.

Предметом позову в даній справі є визнання недійсним рішення зборів кредиторів ТОВ «Ю-ГАЗ» оформленими протоколами №1 від 14.10.2024 яким схвалено план санації ТОВ «Ю-ГАЗ» до відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства та №2 від 12.11.2024 яким схвалено план санації ТОВ «Ю-ГАЗ» до відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства в новій редакції.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Частиною першою статті 5 КУзПБ (в редакції чинній на дату прийняття оспорюваних рішень) Боржник за рішенням засновників (учасників, акціонерів) боржника має право ініціювати процедуру санації до відкриття провадження у справі про банкрутство. Санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюється відповідно до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (далі - план санації).

Частиною четвертою статті 5 КУзПБ встановлено, що для схвалення плану санації боржник скликає збори кредиторів шляхом письмового повідомлення всіх кредиторів, які відповідно до плану санації беруть участь у санації. Одночасно боржник надає цим кредиторам план санації та розміщує оголошення про проведення зборів кредиторів на офіційному веб-порталі судової влади України. Збори кредиторів скликаються не раніше ніж через 10 днів після розміщення такого оголошення. План санації має бути схвалений у кожній категорії незабезпеченими кредиторами, які володіють більше ніж 50 відсотками від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії. При цьому вимоги незабезпечених кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації.

Згідно частин сім та вісім статті 5 КУзПБ Господарський суд публікує повідомлення про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації на офіційному веб-порталі судової влади України. Повідомлення має містити найменування боржника і його ідентифікаційний код, номер справи, найменування господарського суду, у провадженні якого перебуває справа, та дату судового засідання у справі. Господарський суд розглядає заяву про затвердження плану санації не пізніше одного місяця з дня прийняття відповідної заяви до розгляду. Господарський суд зобов`язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану санації, навіть якщо такий кредитор проголосував за схвалення плану санації. За відсутності підстав для відмови в затвердженні плану санації господарський суд виносить ухвалу про затвердження плану санації. Цією ухвалою скасовується мораторій. Ухвала про затвердження плану санації набирає чинності з моменту її постановлення. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову в затвердженні плану санації, якщо: при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів; кредитор, який не брав участі в голосуванні або проголосував проти схвалення плану санації, доведе, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації; боржником були надані недостовірні відомості, що є суттєвими для визначення успішності плану санації.

Таким чином, у даній справі застосуванню підлягають норми Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з вимогами частини шостої статті 48 КУзПБ під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу.

До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього та інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів.

Отже, в даному випадку питання щодо скликання та проведення зборів кредиторів регулюються статтею 5 та 48 Кодексу України з процедур банкрутства.

Також, одним із принципів правового регулювання відносин неплатоспроможності, суттєве значення має принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника, а також інших обставин справи.

Отже, місцевий господарський суд зобов`язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану санації, що собою і втілює принцип судового нагляду, який полягає щонайменше у перевірці дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів та/або комітету кредиторів, законність обрання/формування загальними зборами кредиторів комітету кредиторів, прийняте зборами кредиторів чи комітетом кредиторів рішення та реалізацію цього рішення через відповідне клопотання до господарського суду в залежності від чого ухвалює мотивоване і обґрунтоване рішення.

Виходячи з положень статей 5 та 48 Кодексу України з процедур банкрутства рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Рішення комітету кредиторів у справі про банкрутство, є управлінським рішенням органу самоорганізації кредиторів, який приймає в межах своєї компетенції визначеної Кодексом управлінські рішення у справі про банкрутство.

Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено визнання зборів кредиторів такими, що не відбулися, або визнання їх недійсними (незаконними) у справі про банкрутство.

У статті 4 ГПК передбачено право юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2).

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 статті 5 ГПК).

За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Водночас, питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з`ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 у справі № 922/2529/19).

Обрання способу захисту - це прерогатива позивача. Водночас свобода в обрані способу захисту передбачає й несення позивачем ризику відмови в задоволенні позовних вимог у зв`язку із неналежністю чи неефективністю заявленого захисту. Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду про те, що обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Обрання Позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 28).

Таким чином, з огляду на положення процесуального закону (зокрема статті 236, 237, 267, 270, 282, 301, 315 ГПК) суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

За змістом положень статті 14 ГПК передбачено обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Диспозитивність - це один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача.

Так, предметом позову у процесуальному сенсі є звернення позивача до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

З огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Та оскільки Суд ухвалив відмовити Позивачу в позові з мотивів неналежно обраного ним способу захисту, Суд не дає оцінки підставам визнання рішень зборів кредиторів визначеним у позові у цій справі.

Щодо розподілу судового збору

Згідно із частинами першою та другою статті 123 ГПК України Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

У зв`язку з відмовою у позові , судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити у задоволені позовної заяви ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" (адреса 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд.1 ЄДРПОУ 23697280) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Ю-ГАЗ" (адреса 69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Феросплавна, будинок 38, офіс 24, ЄДРПОУ 30194498) про визнання недійсними рішення зборів кредиторів ТОВ "Ю-ГАЗ", оформленими протоколами №1 від 14.10.2024 та №2 від 12.11.2024

2. Судові витрати покласти на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" (адреса 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд.1 ЄДРПОУ 23697280).

Повний текст рішення складено та підписано-22.08.25.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.