Рішення від 20.08.2025 по справі 926/1803/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

20 серпня 2025 року Справа № 926/1803/25

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик Світлана за участю помічника судді Петровської В., яка за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання, розглянувши справу №926/1803/25

За позовом Чернівецької міської ради (58002, м.Чернівці, пл.Центральна, 1)

до відповідача Приватного підприємства Клеріті Інвест (58002, м.Чернівці, вул.І.Франка, 6, оф.1)

Про стягнення до бюджету коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту в розмірі 3418376,49 грн

За участі представників:

Від позивача: Сьоміна І.В. представник (згідно витягу з ЄДР)

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Приватного підприємства Клеріті Інвест про стягнення до бюджету коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту в розмірі 3418376,49 грн, з яких: основна заборгованість 1942794,31 грн, інфляційні 1240474,25 грн, 3% - 235107,93 грн.

В обгрунтування заявленого позову позивачем зазначено те, що відповідач всупереч вимог ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не звернувся до Чернівецької міської ради із заявою щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Чернівці, не надав відповідних документів та проігнорував відповідні звернення позивача, не уклав зазначеного договору та не сплатив коштів пайової участі, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій щодо такого звернення, укладення договору та сплати коштів, що є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Чернівецька міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів.

А відтак, позивач посилаючись на ст.1212 ЦК України просить суд стягнути із відповідача збитки, завдані невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Чернівці в сумі 1942794,31 грн та нараховані інфляційні в розмірі 1240474,25 грн та 3% - 235107,93 грн.

30.05.2025 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№1803, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Гушилик С.

Ухвалою суду від 02.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.06.2025 року.

Ухвалою суду від 24.06.2025 року відкладено підготовче засідання на 29.07.2025 року.

Ухвалою суду від 29.07.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 14.08.2025 року.

Судове засідання 14.08.2025 року відкладено ухвалою суду на 20.08.2025 року.

В судовому засіданні 20.08.2025 року представниця позивача просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В свою чергу, відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання повторно не забезпечив, причину неявки суд не повідомив.

Суд зазначає про належне ним виконання обов`язку щодо повідомлення усіх учасників справи про час, дату та місце розгляду справи, зокрема відповідача повідомлено, шляхом надіслання ухвал суду на його юридичну адресу: 58002, м.Чернівці, вул.І.Франка, 6, оф.1, та на адресу засновника підприємства ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , однак вся судова кореспонденція по даній справі була надіслана на вищезазначені адреси та повернулися до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Частиною 2 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача та його засновника, судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 58002, м.Чернівці, вул.І.Франка, 6, оф.1, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.

Окрім того, у зв`язку з нез`явленням представника відповідача до суду, відповідача було повідомлено також через офіційний сайт Господарського суду Чернівецької області.

Частинами 2, 3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

За загальними вимогами п.91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставці до дому (п.92 правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п.102 правил).

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" або "Адміністративна послуга" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 99-3, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (п.116 правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата.

Аналізуючи зазначені вище положення правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі№10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 року у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю.

В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Чернівецької області та визначеними у них датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1, п.1 ч.3 ст.202 ГПК України).

Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Розгляд, що гарантується ст.6 Конвенції, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки), § 49).

Судом враховується, що за приписами ст.129 Конституції України, ст.2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст.202 ГПК України).

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №922/1200/18 та від 04.06.2020 року у справі №914/6968/16.

З наведеного суд констатує про повідомлення сторін належним чином про час, дату та місце розгляду справи, однак, своїми процесуальними правами останній не скористався.

З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить висновків про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі документами.

Заслухавши пояснення представниці позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Чернівецької міської ради 2 сесії VII скликання ІІ пленарного засідання №54 від 24.12.2015 року затверджено положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Чернівців, та визнання такими, що втратили чинність, пунктів рішення міської ради VI скликання від 25.07.2013 року №926 з цього питання.

17.05.2016 року Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради видано містобудівні умови і обмеження №1241/16 на об`єкт будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом за адресою вул.Миколаївська, 37-39, в м.Чернівці, у відповідності до якого, замовником є Приватне підприємство Клеріті Інвест.

Інспекцією архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради 02.09.2016 року зареєстровано Декларацію №ЧВ 083162461537 про початок виконання будівельних робіт Будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом (І - черга секція житлового будинку; II - черга секція житлового будинку; III - черга підземний паркінг) за адресою вул.Миколаївська, 37-39, в м.Чернівці. Код об`єкта, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000:1122.1 - Будинки багатоквартирні масової забудови.

12.02.2021 року Інспекцією архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради зареєстровано сертифікат №ЧВ122210201880 та сертифікат за №ЧВ122210609557 від 30.06.2021 року, якими засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об`єкта (І - черга секція житлового будинку; II - черга секція житлового будинку) проектній документації та підтверджено готовність об`єкту до експлуатації.

Відповідно до актів готовності об`єктів до експлуатації щодо І черги секції житлового будинку по вул.Миколаївській, 37-39 в м.Чернівці від 29.01.2021 року, будівельні роботи виконані в строк з вересня 2016 року по січень 2021 року; щодо ІІ черги секції житлового будинку по вул.Миколаївській, 37-39 в м.Чернівці від 09.06.2021 року, будівельні роботи виконані в строк з вересня 2016 року по березень 2021 року.

Згідно інформації, яка відображена у сертифікатах №ЧВ122210201880, №ЧВ122210609557 та актах готовності об`єктів до експлуатації, пайова участь до бюджету Чернівецької міської територіальної громади не сплачувалася. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці між Чернівецькою міською радою і замовником по даному об`єкту будівництва не укладався.

На дату прийняття в експлуатацію 12.02.2021 року об`єкта І черги діяли показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, розраховані станом на 01.10.2020 року затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.02.2020 року №311. Зокрема, вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку на території Чернівецької області становила 12248,00 гривень.

Щодо об`єкту ІІ черги, на дату прийняття об`єкта в експлуатацію 30.06.2021 року діяли показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, розраховані станом на 01.04.2021 року, затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 20.05.2021 року № 119. Вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку на території Чернівецької області становила 12995,00 гривень.

На адресу відповідача надсилалися листи-претензії від 29.01.2025 року №24/01-08/3-07/161 про необхідність сплати плати до 15.02.2025 року коштів пайової участі в сумі 1817933,47 грн за об`єкт І черги та №24/01-08/3-07/162 про необхідність сплати до 15.02.2025 року коштів пайової участі в сумі 1477084,62 грн за об`єкт ІІ черги, однак вони залишені відповідачем без відповіді та розмір пайового внеску не сплачений.

У зв`язку із тим, що замовник будівництва щодо визначення розміру пайової участі по об`єкту будівництва до Чернівецької міської ради не звертався, позивач звернувся до суду про стягнення з ПП Клеріті Інвест розмір пайової участі в сумі 1942794,31 грн та нарахував останньому інфляційні в розмірі 1240474,25 грн за періоди з 12.02.2021 року по 28.04.2025 року та з 30.06.2021 року по 28.04.2024 року, та 3% розмірі 235107,93 грн за аналогічні періоди.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч.1 ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, згідно зі ст.142 Конституції України, зокрема, є і інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з ст.145 Конституції України права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Бюджетна система України згідно ст.7 Бюджетного кодексу України (далі БК України), ґрунтується на таких принципах: збалансованості, повноти, обґрунтованості, цільового використання бюджетних коштів, відповідальності учасників бюджетного процесу тощо. Одним із принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України, є принцип цільового використання бюджетних коштів, який полягає в тому, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Відповідно до п.4-1 ч.1 ст.71 БК України, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.

Частиною 3 статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі Закон) визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Бюджетом розвитку, згідно з п.19 ч.1 ст.1 Закону, визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку та зміцнення матеріально-фінансової бази.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст.66 Закону).

Відтак, внаслідок не отримання коштів місцевим бюджетом щодо пайової участі порушуються інтереси територіальної громади та держави в цілому.

Через недоотримання коштів пайової участі значно недофінансонуються проекти та програми створення і розвитку інженерно-транспортної, соціальної інфраструктури.

Несплата коштів пайової участі завдає шкоду місцевому бюджету та унеможливлює виконання позивачем функцій з розвитку інфраструктури Чернівецької міської ради.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI (далі Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Законодавцем під час внесення змін до Закону №3038-VI (шляхом виключення ст.40 вказаного Закону на підставі Закону №132-IX) було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац другий пункт 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX) у такому розмірі та порядку: 1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування; 3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва; 4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію; 5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту; 6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта.

Відповідно до абз.3 п 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися по відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

Інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 року у справі №910/9548/21, відповідно до якої, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-ІХ порядок сплати пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: 1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020р. не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020р. не були укладені; 2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

У вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-ІХ, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Як встановлено судом, відповідачу, як замовнику на об`єкт будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом за адресою вул.Миколаївська, 37-39, в м.Чернівці 17.05.2015 року видано містобудівні умови і обмеження №1241/16 забудови земельної ділянки, Інспекцією архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради 02.09.2016 року зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт та цією ж нспекцією 12.02.2021 року і 30.06.2021 року зареєстровано сертифікати №ЧВ122210201880, №ЧВ122210609557, якими засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджено готовність об`єкту до експлуатації.

Проте, як свідчать матеріали справи, звернень відповідача, як замовника будівництва стосовно визначення розміру пайової участі по вказаному об`єкту до міської ради не направлялося, докази сплати пайової участі відсутні.

У постанові від 20.07.2022 року у справі №910/9548/21 Верховний Суд зауважив, що у випадку, якщо замовниками вказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 року у справі №643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі ст.1212 ЦК України (така позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.07.2022 року у справі №910/9548/21, 13.12.2022 року у справі №910/21307/21, від 07.09.2023 року у справі №916/2709/22).

У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Положення гл.83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2 ст.1212 ЦК України).

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Отже, у разі порушення зобов`язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.

Щодо розміру заявлених позовних вимог, то як встановлено судом із фактичних обставин справи, відповідно до даних сертифікатів та актів про готовність до експлуатації об`єктів №ЧВ122210201880 та №ЧВ122210609557, розмір пайової участі, який підлягає стягненню з відповідача до місцевого бюджету на користь позивача, становить 1942794,31 грн (4 273,20 кв.м х 12 248,00 грн = 52 338 153,60 грн х 2 % = 1 046 763,07 грн), ( 3 447,60 кв.м х 12 995,00 грн = 44 801 562,00 грн х 2% = 896 031,24 грн).

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, оскільки відповідач не здійснив оплату до бюджету коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в розмірі 1942794,31 грн, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду з такою вимогою, яка підлягає задоволенню.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошових зобов`язань, позивач нарахував інфляційні в розмірі 1240474,25 грн за періоди з 12.02.2021 року по 28.04.2025 року (1 черга будівництва) та з 30.06.2021 року по 28.04.2024 року (2 черга будівництва), та 3% розмірі 235107,93 грн за аналогічні періоди.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в розмірі 1240474,25 грн за періоди з 12.02.2021 року по 28.04.2025 року та з 30.06.2021 року по 28.04.2024 року, та 3% розмірі 235107,93 грн за аналогічні періоди, суд вважає його таким, що відповідає приписам чинного законодавства, є арифметично вірним у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованих 3% річних та інфляційних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.79 ГПК України).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведені законодавчі приписи та з огляду на позицію сторін, здійснивши відповідну юридичну оцінку всіх доказів, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, які відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 42, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги Чернівецької міської ради (58002, м.Чернівці, площа Центральна, 1) до Приватного підприємства Клеріті Інвест (58002, м.Чернівці, вул.І.Франка, 6, оф.1) про стягнення до бюджету коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту в розмірі 3418376,49 грн - задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного підприємства Клеріті Інвест (58002, м.Чернівці, вул.І.Франка, 6, оф.1, код 35158208) на користь Чернівецької міської ради (58002, м.Чернівці, площа Центральна, 1, 36068147) кошти пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту в розмірі 3418376,49 грн, з яких: основна заборгованість 1942794,31 грн, інфляційні 1240474,25 грн, 3% - 235107,93 грн та 51276,00 грн судового збору.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне рішення складено та підписано 22.08.2025 року

Суддя Світлана ГУШИЛИК