Рішення від 20.08.2025 по справі 501/699/25

Дата документу 20.08.2025

Справа № 501/699/25

2/501/879/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2025 року м. Чорноморськ Одеської області

Чорноморський міський суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Смирнова В.В.,

при секретарі судового засідання - Кочкіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом позовної заяви ОСОБА_1 до малолітньої ОСОБА_2 в особі її законного представника матері ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визнання права користування,

Вимоги позивача:

-визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;

-стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , як законного представника малолітньої ОСОБА_2 судові витрати у справі у розмірі 13211,2 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

19.02.2025 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до законного представника малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_3 , а також до ОСОБА_4 , за участі органу опіки та піклування, про визнання права користування квартирою АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що в зазначеній квартирі вона постійно та безперервно проживає з моменту її отримання за ордером з жовтня 1970 року до теперішнього часу. 22 лютого 2021 року з причин, які не були пов`язані з нею (позивачем) з зміною фактичного місця проживання, вона тимчасово зареєструвалась в гуртожитку по АДРЕСА_2 на підставі договору оренди від 22 лютого 2021 року, укладеним строком на один рік. Наймачем вказаної квартири був її чоловік ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . В квартирі залишився зареєстрованим її син ОСОБА_4 та його донька ОСОБА_2 , яким вказана квартира була передана безоплатно у власність розпорядженням органу приватизації від 12 березня 2024 року. В 2025 році у позивачки виникла потреба в реєстрації за адресою зазначеної квартири. Її син ОСОБА_4 , як співвласник квартири та законний представник малолітньої доньки - співвласниці квартири, не заперечував проти такої реєстрації, однак колишня дружина сина - ОСОБА_3 , як законний представник малолітньої ОСОБА_2 , відмовила у надані письмової згоди на реєстрацію позивачки в зазначеній квартирі.

ОСОБА_4 , який перебуває на військовій службі за мобілізацією (довідка від 03 березня 2025 року подав до суду заяву від 20 березня 2025 року, в якій погодився з позовними вимогами його матері ОСОБА_1 про визнання за нею права користування квартирою АДРЕСА_1 , підтвердив викладені в позові обставини, зазначив, що право користування матері житловою площею вказаної квартири ним ніколи не заперечувалось. 10 лютого 2025 року він, як співвласник квартири та законний представник малолітньої доньки - співвласниці квартири, подав письмову заяву/згоду до Чорноморського ЦНАП на реєстрацію ОСОБА_1 , однак у здійснені такої реєстрації було відмовлено у зв`язку з відсутністю письмової згоди ОСОБА_3 як матері малолітньої співвласниці квартири ОСОБА_2 . Справу просив розглядати за його відсутності у зв`язку з перебуванням на військовій службі в ЗСУ.

У відзиві на позов від 16 травня 2025 року відповідачка ОСОБА_3 зазначила, що нею не заперечується проживання та право користування позивачкою спірною квартирою, а тому відсутній предмет спору. Разом з тим, вважає, що відсутні підстави для визнання за ОСОБА_1 права користування житлом для реєстрації у вказаній квартирі, оскільки згоди на її реєстрацію вона, як законний представник малолітньої співвласниці квартири, не давала. Крім того, посилається на те, що з розірванням 12.03.2021 року шлюбу між нею та ОСОБА_4 , позивачка не є членом сім`ї малолітньої співвласниці квартири і положення статей 64 ,156 ЖК не застосовні до спірних відносин. Зазначає, що вона також проживає в указаній квартирі без реєстрації, оскільки колишній чоловік ОСОБА_4 та позивачка ОСОБА_1 категорично проти такої реєстрації (а.с.71-74)

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

10.03.2025р. постановлена ухвала про відкриття провадження у справі (а.с.54).

Заява відповідача ОСОБА_4 про визнання позову, обставин, які в ньому зазначені, та розгляд справи за його відсутності надійшла до суду 20 березня 2025 року (а.с.58).

29.04.2025р. постановлена ухвала, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження (а.с.65).

20 серпня 2025 року представник позивачки адвокат Котик Ф.І. подав до суду заяву про розгляд справи за його та позивачки відчутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.__).

Будучи належним чином повідомленими про дату,час і місце судового засідання, відповідачка та орган опіки і піклування в судове засідання 20 серпня 2025 року не з`явились та не повідомили суд про причини своєї неявки.

Враховуючи тривалість перебування справи на розгляді у суді, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників процесу.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та зміст спірних відносин

16 жовтня 1970 року ОСОБА_6 в складі сім`ї: дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_5 було видано ордер №792 на зайняття двокімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с.25).

18 вересня 2017 року між КП «МУЖКГ», як наймодавцем, та ОСОБА_6 , як наймачем в складі сім`ї: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 укладено договір безстрокового користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26).

Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 15 червня 1988 року по 22 лютого 2021 року (а.с.41).

Відповідно до умов Договору оренди житлового приміщення від 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 передана в користування строком до 21 лютого 2022 року частина житлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , з подальшою реєстрацією за вказаною адресою ( а.с.42).

В паспорті ОСОБА_1 міститься відмітка про зареєстроване місце проживання з 22лютого 2022 року за адресою АДРЕСА_2 .(а.с.11).

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 уклали шлюб 03 листопада 2015 року (а.с.20), у шлюбі народилась донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.21).

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 12 березня 2021 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірваний (а.с.22-23).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.15).

Рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 22 лютого 2024 року, у зв`язку зі смертю попереднього наймача ОСОБА_6 , особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 переоформлено на ОСОБА_4 у складі сім`ї із двох осіб^ він та донька ОСОБА_2 (а.с.28).

11 березня 2024 року між КП «МУЖКГ» Чорноморської міської ради та ОСОБА_4 , укладений договір безстрокового користування квартирою АДРЕСА_1 (а.с.29-30).

Згідно з довідкою відділу реєстрації обліку осіб виконавчого комітету Чорноморської міської ради від 10 січня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 задеклароване/ зареєстроване місце проживання наступних осіб: ОСОБА_4 з 09.09.1994 року та ОСОБА_2 з 11.09.2017 року (а.с.38).

Відповідно до розпорядження органу приватизації від 12 березня 2024 року №26 та свідоцтва про право власності від 12 березня 2024 року квартира АДРЕСА_1 передана безоплатно у власність ОСОБА_4 та його доньці ОСОБА_2 в рівних частках ( а.с.31.32).

Право спільної часткової власності ОСОБА_7 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано в Державному реєстрі речових пав на нерухоме майно 14 березня 2024 року (а.с.33,34) .

Відповідно до Акту №386 обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 19.03.2024 року, складеного службовою особою управління соціальної політики Чорноморської міської ради, у квартирі АДРЕСА_1 фактично проживають ОСОБА_4 ( заявник), ОСОБА_2 ( донька), ОСОБА_1 ( мати) (а.с.43).

У задоволені заяви ОСОБА_1 від 10 лютого 2025 року до відділу реєстрації обліку осіб УЗД ЦНАП у м. Чорноморську про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання(перебування) за адресою АДРЕСА_1 відмовлено у зв`язку з ненаданням письмової згоди ОСОБА_3 як матері та законного представника малолітньої співвласниці квартири ОСОБА_2 . При цьому на вказаній заяві міститься згода ОСОБА_4 , як співвласника квартири та законного представника малолітньої ОСОБА_2 (а.с.44-45) .

Відповідно до положень статті 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Якщо зазначені особи перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею у відповідності до статей 71,72 ЖК провадиться лише в судовому порядку та за умови відсутності цієї особи без поважних причин понад встановлені законом строки.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно з положеннями статей 1,5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартири передаються безоплатно у власність громадян України, які постійно проживають в таких квартирах або за якими зберігається право користування ними.

Однак норми вказаного Закону не заперечують можливість приватизації квартири лише частиною користувачів житла за згодою інших, які не виявили бажання приватизувати житло, але не заперечують проти приватизації іншими особами. Разом з тим, приватизація квартири лише частиною осіб, які мали право користування житлом на день її приватизації, не позбавляє прав користування житлом інших осіб. В такому разі змінюються лише правові підстави користування житлом. Передбачені положеннями статті 64 ЖК України права членів сім`ї наймача житлового приміщення трансформуються в права членів сім`ї власника житла на користування житлом. Такі права передбачені статтями 150,156 ЖК України , статтею 405 ЦК України. При цьому припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє права користування займаним приміщенням колишніми членами сім`ї власника.

З цих підстав суд відхиляє аргументи відповідачки про те, що у зв`язку з розлученням та відсутністю взаємних прав та обов`язків, ОСОБА_1 не є членом сім`ї ОСОБА_2 .

У відповідності до статті 9 ЗУ № 1871-IX від 05 листопада 2021 року «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Окрім інших необхідних (передбачених законом) документів до заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) , відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України).

У разі відсутності вказаних документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла. . Аналогічні положення містяться в Постанові КМУ від 07.02.2022 року №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад».

Зважаючи на те, що позивачка вселилась в квартиру АДРЕСА_1 на підставі ордера про право на вселення в квартиру від 28.10.1970 року та з того часу постійно і безперервно проживає в указаній квартирі, то вона є такою, що має право на користування вказаним житлом. Таке право не припинилось з приватизацією квартири на ім`я ОСОБА_4 та його доньки ОСОБА_2 , а змінились лише правові підстави такого права користування. Однак право користування житлом в такому його аспекті як право реєстрації за адресою цього житла без письмової згоди його власників не визнається законним представником малолітньої ОСОБА_2 - її матір`ю ОСОБА_3 , яка відмовилась у надані письмової згоди на реєстрацію позивачки за адресою спірної квартири. Тому порушене право підлягає захисту судом.

Рішення суду про визнання за позивачкою права користування житлом дає можливість реалізації нею права користування таким житлом та реєстрації її місця проживання за адресою такого житла в незалежності від згоди власника житла, тобто є належним та ефективним способом захисту порушеного права, за захистом якого позивачка звернулась до суду.

Аналогічні висновки щодо застосування норми права у подібних спірних відносинах викладено у постанові Верховного Суду від 26.01.2024 року у справі № 161/5576/23.

Суд вважає, що відсутність висновку органу опіки і піклування по даній справі не є перешкодою для вирішення справи по сутті. Відповідно до ст.56 ЦПК участь органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які діють в інтересах інших осіб, для подання висновків у справах є обов`язковою у випадках, встановлених законом.

Згідно з вимогами статті 19 СК при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини , скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Отже за змістом вказаної норми закону обов`язковою є участь органу опіки та піклування у спорах , у яких суду належать певні дискреційні повноваження. Тому й висновок органу опіки та піклування має допомогти суду прийняти правильне рішення у межах дискреційних повноважень.

Однак вирішення даного спору залежить від наявності чи відсутності права, за захистом якого звернулась особа. Тобто спір з приводу користування житлом, яке належить неповнолітній особі, не припускає дискреційних повноважень суду, а тому й висновок органу опіки та піклування не має вирішального значення у справі.

Розподіл судових витрат

Згідно ч.1 ст..133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України - до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Позивачкою понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1211,2 грн. (а.с.1) та витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 12 000 грн (а.с.47)..

Позивачка посилається на те, що ОСОБА_4 не заперечував її правло користування житлом, а спір виник з вини ОСОБА_3 . ИТому вважає, що судові витрати підлягають стягненню лише з неї.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття., що також включає покриття витрат, пов`язаних з її майновими інтересами.

У відповідності до ст. 141 ЦПК судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Вищевказані судові витрати фактично понесені позивачкою, є необхідними та співмірними зі складністю справи. Позивачкою пред`явлено позов до двох відповідачів. Оскільки позивачка просить стягнути витрати лише з ОСОБА_3 , то такі витрати підлягають стягненню з неї в розмірі частки , тобто в розмірі 6605,6 грн.

Керуючись статтями 263,264,265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до малолітньої ОСОБА_2 в особі її законного представника матері ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визнання права користування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 як законного представника малолітньої ОСОБА_2 судові витрати у справі в загальній сумі 6605,6 грн .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи ( вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В.Смирнов