Рішення від 21.08.2025 по справі 260/5885/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2025 року м. Ужгород№ 260/5885/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Деяк О.М.

за участю:

представник позивача: Мелень-Забрамна О.М.,

представник позивача: Францішкевич-Вирста Ю.М.,

представник відповідача: Ільницький М.П.,

представник третьої особи 1: Севост`янов С.С.,

третя особа 2: ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» (79005, м. Львів, вул. Франка, буд. 9, кв. 1а, код ЄДРПОУ 20848991) до Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району (89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тур`є-Ремети, вул. Народна, буд. 1, код ЄДРПОУ 04351280), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Вітряний Парк Турянський» (89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тур`я Пасіка, вул. Тур`янська, буд. 33, код ЄДРПОУ 45043898), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина" в особі представника - Мелень-Забрамна Ольги Мар`янівни звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Турянський", в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Тур`є-Реметівської сільської ради 23 травня 2024 року №1242 "Про затвердження детального плану території ур. "Полонина Руна".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 31.10.2024 року судом було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 27 листопада 2024 року заяву представника відповідача про відвід головуючого судді Дору Ю.Ю. у справі №260/5885/24 за позовною заявою Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" до Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Турянський", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення задоволено. Адміністративну справу №260/5885/24 передано для автоматизованого розподілу (повторного розподілу) відповідно до вимог КАС України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 року головуючим суддею для розгляду справи визначено Калинич Я.М.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року адміністративну справу прийнято до провадження суддею Калинич Я.М.

13 січня 2025 року ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача про залучення до участі у справі №260/5885/24 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України, Міністерство розвитку громад та територій України та Закарпатську обласну військову адміністрацію.

Ухвалою суду від 14 січня 2025 року призначено у справі №260/5885/24 судову земельно-технічну експертизу, яку доручено провести Закарпатському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до одержання результатів експертизи.

09 червня 2025 року на адресу суду надійшов висновок експерта №1652-Е за результатами проведення земельно-технічної експертизи, складений 04.06.2025 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року провадження у справі було поновлено.

30 червня 2025 року до суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, в якій просив врахувати обставину порушення відповідачем вимог статті 12 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» як істотну обставину, що впливає на правомірність прийняття оскарженого рішення.

У вказаній заяві позивач зазначає, що за відсутності затвердженої у встановленому законом порядку схеми планування гірських територій Карпат, яка відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є необхідною передумовою для розроблення детального плану території в межах гірської частини Українських Карпат, затвердження Тур`є-Реметівською сільською радою оскарженого рішення № 1242 від 23.05.2024 року «Про затвердження детального плану території ур. Полонина Руна» є передчасним та таким, що суперечить закону.

Суд в підготовчому засіданні таку заяву прийняв до розгляду протокольною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року відмовлено Закарпатській обласній прокуратурі у вступі у справу №260/5885/24.

Протокольною ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року, у відповідності до ст.ст.91, 92, 93 КАС України, задоволено клопотання представника позивача про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 07 липня 2025 року у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи колегією суддів - відмовлено.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 травня 2024 року Тур`є-Реметівською сільською радою прийнято рішення № 1242 «Про затвердження детального плану території «ур. Полонина Руна», яким схвалено будівництво вітрових електростанцій. Позивач вважає, що розробка та прийняття вищевказаного рішення відбулися з грубими порушеннями норм чинного законодавства, а відтак таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач в обґрунтування протиправності оскарженого рішення зазначає, що територія ур. «Полонина Руна» знаходиться поза межами населених пунктів. Позивач зазначає, що відповідно до норм Порядку розроблення містобудівної документації», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290 органом, уповноваженим на надання дозволу на розроблення детального плану території, розташованої за межами населеного пункту та на затвердження розробленого детального плану території є відповідна районна державна адміністрація. Відтак, вважає, що оскаржене рішення Тур`є-Реметівської сільської ради прийняте неуповноваженим органом місцевого самоврядування, що, на, переконання позивача, є достатньою підставою для визнання його протиправним та скасування.

Крім того, в обґрунтування протиправності оскарженого рішення позивач посилається на те, що затверджений детальний план не відповідає чинній містобудівній документації. Позивач вказує, що оскільки територія щодо якої оскаржуваним рішенням затверджено детальний план перебуває за межами населеного пункту, то такий детальний план має бути розроблений відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області. Водночас, на думку позивача, детальний план не відповідає Схемі планування території Закарпатської області, оскільки така Схема не передбачає будівництво об`єктів альтернативної енергетики на полонині Руна. Позивач зазначає, що відповідно до даних Державного земельного кадастру земельні ділянки, що входять до складу детального плану території, віднесені до земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в комунальній та частково приватній власності. В той же час, як вважає позивач, детальний план передбачає фактичну зміну конфігурації існуючих земельних ділянок в межах ДПТ і виділення 30 окремих земельних ділянок під ВЕУ зі зміною поточного цільового призначення на цільове призначення: 14.02 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії. Водночас, на переконання позивача, оспорюваний детальний план не може самостійно визначати цільове призначення території, оскільки розроблення такого плану має відповідати Схемі планування Закарпатської області та даним земельного кадастру.

Також позивач вважає, що Детальний план території не відповідає завданню на проектування, затвердженому замовником містобудівної документації, оскільки таким завданням було визначено створення єдиного цілісного і якісного рекреаційного простору з м`яко вписаними об`єктами зеленої енергетики з максимальним збереженням рекреаційного потенціалу цінного Карпатського простору. Водночас, затверджений Детальний план не містить даних щодо розробки єдиного та цілісного рекреаційного простору та, всупереч затвердженому завданню, детальним планом передбачено виключно будівництво ВЕС.

Крім того, в обґрунтування протиправності оскарженого рішення позивач посилається на порушення встановленої процедури громадських слухань. Так, позивач зазначає, що опубліковані на офіційному веб-сайті відповідача інформаційні повідомлення про проведення громадських слухань, всупереч п. 8 Порядку № 555 не містять передбачених законодавством відомостей, а тому на переконання позивача, не можуть вважатися повідомленнями про проведення громадських слухань.

Також позивач зазначає, що відповідачем не забезпечено дотримання визначеного законом механізму подання пропозицій громадськості та проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення спірного детального плану території.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що детальний план території, затверджений оскаржуваним рішенням, порушує чинне природоохоронне законодавство. Так, зокрема зазначає, що ур. «Полонина Руна» межує або частково розташована на територіях орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Соколові скелі» та загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Тур`я-Полянський». Позивач зазначає, що урочище Полонина Руна, у тому числі площа, проектована детальним планом території, охороняється Конвенцією «Про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі» від 19.09.1979 року. У зв`язку з чим, зважаючи на кількість об`єктів природно-заповідного фонду, що знаходяться як на проектованій детальним планом території, так і в безпосередній близькості до запланованого будівництва, грубі порушення норм містобудівного та природоохоронного законодавства, допущені при розробці та затвердженні детального плану території, позивач вважає, що оскаржене рішення відповідача, яким затверджений детальний план території є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 712- р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області», відповідно до абзацу першого пункту 71 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" було утворено Тур`є-Реметівську територіальну громаду з адміністративним центром с. Тур`ї Ремети. Територія ур. «Полонина Руна» є комунальною власністю Тур`є-Реметівської сільської ради, відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, що підтверджується відомостями із Державного земельного кадастру. Відтак, оскаржене рішення прийняте з дотриманням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Земельного кодексу України.

Відповідач зазначає, що Закарпатською обласною державною адміністрацією надано копію Схеми планування території Закарпатської області, затвердженої рішенням сесії Закарпатської обласної ради від 17 травня 2013 року № 73, якою передбачено можливість розміщення об`єктів вітроенергетики на території ур. «Полонина Руна». Відтак, вважає, що затверджений оскарженим рішенням детальний план відповідає чинній містобудівній документації. Щодо тверджень позивача про те, що детальний план не відповідає завданню на проектування відповідач зазначив, що рішенням № 929 від 25 липня 2023 року надано дозвіл на розроблення детального плану території ур. «Полонина Руна» Тур`є-Реметівської сілської ради для будівництва вітрової електростанції. Саме це рішення і є підставою для проектування. Відтак, метою розробки ДПТ було саме будівництво вітрової електростанції.

Щодо порушень процедури громадських обговорень при розробці та затвердженні детального плану території, на які посилається позивач, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що обставини, наведені позивачем, не дозволяють стверджувати, що такі порушення мали реальний негативний вплив на права та охоронювані законом інтереси позивача. В той же час, вважає, що самі лише посилання на порушення порядку проведення громадського обговорення не доводять протиправності оскаржуваного акта і самостійно не утворюють об`єкт судового захисту.

Третя особа -1 надала до суду пояснення щодо позову, в якому зазначила, що правомірність прийняття відповідачем оскарженого рішення підтверджується тим, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 712- р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області», відповідно до абзацу першого пункту 71 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" було утворено Тур`є-Реметівську територіальну громаду. Відтак, вважає, що Тур`я-Реметівська сільська рада Ужгородського району, надаючи дозвіл на розроблення детального плану території ур. «Полонина Руна» та в подальшому його затвердження діяла відповідно та у спосіб, встановлений законом. Щодо тверджень позивача про те, що детальний план не відповідає схемі планування території Закарпатської області, представник третьої особи 1 зазначає, що з інформації наданої Закарпатською обласною військовою адміністрацією, вбачається, що Схемою планування території Закарпатської області, затвердженою рішенням обласної ради від 17.05.2013 року № 731 щодо використання альтернативних джерел енергії передбачено, що вітроенергетика має перспективу для розвитку на території області. У районі г. Полонини Руна Схемою передбачено об`єкт вітроенергетики. Зазначає, що відповідно до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки від 27.11.2023 року, яка опублікована на Єдиній екологічній платформі «ЕкоСистема» у розділі «Основні цілі документа державного планування, його зв`язок з іншими документами державного планування», зазначено, що детальний план розробляється з метою розміщення об`єктів вітрової енергетики на території Тур`є-Реметівської територіальної громади та підлягає стратегічній екологічній оцінці. Відтак, метою розробки ДПТ було саме будівництво вітрової електростанції, а не рекреаційного простору, як вважає позивач. Відтак, вважає необгрунтованими посилання позивача на невідповідність завдання на проектування затвердженому детальному плану.

Третя особа -2 надала до суду пояснення щодо позову, в яких зазначила, що згідно з Проектним планом та Схемою комплексної оцінки території «Природно-ресурсний потенціал» (складові Схеми планування території Закарпатскьої області) вказана територія запроектована під збереження існуючих територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Зміну функціонального призначення території Полонини Руни, зміну статусу як елемента екологічної екомережі «Полонинський» і ліквідацію вказаних заказників не передбачено регіональною схемою. Відтак, вважає, що відповідач, який затвердив спірний ДПТ, не дотримав вимог чинної містобудівної документації - Схеми планування території Закарпатської області.

Третя особа -2 в поясненнях зазначає, що з аналізу Схеми існуючих об`єктів природно-заповідного фонду екомережі Закарпатської області та Списку екомережі Перечинського району вбачається, що територія розроблення ДПТ накладається на території об`єктів природно-заповідного фонду. Також зазначає, що згідно із завданням на розроблення ДПТ орієнтовна площа, на яку надано відповідачем завдання на розроблення такого плану, скаладає 18,0 га. Разом з тим, згідно з пояснювальною запискою площа території, на яку розроблено спірний ДПТ, складає 1128 га, площа охоплення детальним планом території площею 1472 га; загальна площа охоплення - 2600 га. Крім того, у своїх поясненнях третя особа-2 посилається на порушення процедури громадського обговорення проекту спірного детального плану території, зокрема вказує на невідповідність оголошень та повідомлень про початок громадського обоворення проекту ДПТ та звіту про СЕО вимогам статті 21 Закону № 3038 та п.п. 7, 8 Порядку № 555, відсутність на офіційному веб-сайті відповідача матеріалів ДПТ, порушення порядку розгляду погоджувальною комісією зауважень і пропозицій, поданих громадськістю та уповноваженими органами державної влади, неврахування розробником зауважень і пропозицій, поданих громадськістю.

Третя особа -1 надала до суду заперечення на пояснення третьої особи- 2, в яких зазначила, що на проектованій території ДПТ не має територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Об`єкти природно-заповідного, що знаходяться поруч Полонини Руна , а саме заказник «Соколові скелі» та заказник «Тур`є-Реметівський». Територія розробки ДПТ в межах ур. «Полонина Руна» не відноситься до екологічної мережі Закарпатської області, відповідно не можна стверджувати, що через будівництво ВЕС зменшується екологічна мережа Карпат. Також зазначив, що наявні дрібні процедурні неточності не можуть вплинути на визнання спірного рішення протиправним, з наведених позивачем підстав, оскільки мета проведення громадських слухань була досягнута, інтереси громадськості враховані, що підтверджується фактом створення погоджувальної комісії та врахування її пропозицій та зауважень, що стало підставою для внесення відповідних змін до детального плану території. Відтак, незначні порушення, які не порушують основної мети громадського обговорення та не впливають на інтереси громадськості, не мають призводити до скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження детального плану території.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позовної заяви, з мотивів наведених у позовній заяві та поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з пісдтав, наведених у відзиві на позовну заяву та поясненнях.

Третя особа -1 в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у поясненнях.

Третя особа -2 в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви та просила їх задовольнити з підстав, наведених у поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб та свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №35-ОТГ від 09.12.2020; №53-ОТГ від 31.12.2020; №19-ОТГ від 21.01.2021; №36-ОТГ від 02.02.2021; №95-ОТГ від 18.02.2021; №111-ОТГ від 20.02.2021 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Тур`є-Реметівська сільська рада Перечинського (Ужгородського) району Закарпатської області прийняла земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність, згідно з додатками до вказаних наказів, що стверджується відповідними актами приймання-передачі земельних ділянок.

На підставі зазначених наказів відповідачем було зареєстровано право власності на земельні ділянки, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району від 25 липня 2023 року за № 929 «Про надання дозволу на розроблення детального плану території ур. «Полонина Руна» надано дозвіл на розроблення детального плану території для будівництва вітрової електростанції.

27 листопада 2023 року на офіційному сайті Тур`є-Реметівської міської ради опубліковано оголошення «Про початок підготовчого етапу до розробки проекту державного планування місцевого рівня «Детальний план території ур. «Полонина Руна» (Про початок підготовчого етапу до розробки проекту державного планування місцевого рівня «Детальний план території ур. «Полонина Руна» дата публікації 27.11.2023 | Оголошення | Тур`є реметівська сільська рада).

Відповідно до вказаного повідомлення Тур`є-Реметівська сільська рада повідомила про початок підготовчого етапу до розробки проекту державного планування місцевого рівня «Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області», який розробляється згідно з рішенням Тур`є-Реметівської сільської ради №929 від 25 липня 2023 року.

Відповідно до вказаного оголошення термін подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості при розробці детального плану території 10 днів: з 27 листопада по 7 грудня 2023 року. Термін подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки складає 10 днів з 27 листопада 2023 до 7 грудня 2023 року.

У вказаному повідомленні зазначено, що з усіма пропозиціями і зауваженнями до завдання на проектування звертатись до відділу містобудування та архітектури Тур`є-Реметівської сільської ради: с. Тур`ї Ремети, вул. Народна, 1, тел.: +38 (03145) 5-12-60, e-mail: hromada@t-remeta.gov.ua.

З усіма пропозиціями і зауваженнями до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки переходити на ресурс Єдиний реєстр стратегічної екологічної оцінки https://eco.gov.ua/categories/e-seo.

29 грудня 2023 року на офіційному сайті Тур`є-Реметівської міської ради опубліковано оголошення «Про початок розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна» (ОГОЛОШЕННЯ про початок розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна» | Оголошення | Тур`є реметівська сільська рада).

Відповідно до вказаного оголошення мета розробки детального плану - визначення параметрів забудови та функціонального призначення території орієнтовною площею 18,0 га в межах Тур`є-Реметівської сільської територіальної громади поза межами населених пунктів, з метою будівництва та обслуговування вітрової електростанції, а саме про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у розгляді проекту містобудівної документації.

У вказаному повідомленні зазначено, що з пропозиціями та зауваженнями, а також для ознайомлення з матеріалами проекту звертатись у відділ містобудування, архітектури, військового обліку та цивільного захисту Тур`є-Реметівської сільської ради: 89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тур`ї Ремети, вул. Народна, 1, тел.:+380314551260, e-mail: hromada@t-remeta.gov.ua. Також зауваження і пропозиції можна подавати в електронному вигляді через платформу ЕкоСистеми за посиланням: https://my.eco.gov.ua/workflow/2ee25230-8cfe-11ee-b61b-8f9bcc730147

Термін подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості при розробці детального плану території та звіту про стратегічну екологічну оцінку становить 30 днів - з 29.12.2023 до 29.01.2024 року.

Відповідно до вказаного оголошення презентація, експонування та ознайомлення з проектом Детального плану, громадські слухання та обговорення відбудуться у приміщенні Тур`є-Реметівської сільської ради за адресою: с. Тур`ї Ремети, вул. Народна, 30 січня 2024 року о 14.00 годині к. ч.

05 січня 2024 року відповідачем на офіційному сайті опубліковано оголошення «Про внесення змін до початку розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна»», яким повідомлено, що у зв`язку технічними проблемами термін прийому зауважень, пропозицій, а також дата і час проведення громадських слухань щодо проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна»» буде змінено. Про нові терміни прийому зауважень та пропозицій, дату проведення громадських слухань буде повідомлено пізніше (ОГОЛОШЕННЯ про внесення змін до початку розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна»» | Оголошення | Тур`є реметівська сільська рада).

Також 05 січня 2024 року відповідачем опубліковано оголошення «Про початок розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна»» (Про початок розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна» | Оголошення | Тур`є реметівська сільська рада).

Разом із вказаним повідомленням опубліковано проект «Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області».

У вказаному оголошенні визначено, що термін подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості при розробці детального плану території та звіту про стратегічну екологічну оцінку складає 30 днів - з 05.01.2024 до 05.02.2024 року.

Презентація, експонування та ознайомлення з проектом Детального плану, громадські слухання та обговорення відбудуться у приміщенні Тур`є-Реметівської сільської ради за адресою: с. Тур`ї Ремети, вул. Народна, 1, 6 лютого 2024 року о 14.00 годині к. ч.

Разом із вказаним повідомленням відповідачем опубліковано на веб-сайті картографічні матеріали - схему планування території.

30 січня 2024 року на офіційному сайті відповідача опубліковано повідомлення «Про громадські слухання містобудівної документації детального плану території Ур. «Полонина Руна». (ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ УР. «ПОЛОНИНА РУНА» | Оголошення | Тур`є реметівська сільська рада).

Відповідно до вказаного повідомлення 6 лютого 2024 року о 10:00, у приміщенні сільського Клубу с. Тур`ї Ремети, вул. Радванка, 85 відбудуться громадські слухання для врахування інтересів громадськості до проекту «Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області» на підставі рішення Двадцять сьомої сесії VIIІ скликання Тур`є-Реметівської сільської ради від 25 липня 2023 року № 929 «Про надання дозволу на розроблення детального плану території ур. «Полонина Руна».

У вказаному повідомленні зазначено, що ознайомитися з проектом детального плану території ур. «Полонина Руна», звітом про стратегічну екологічну оцінку можна на сайті Тур`є-Реметівської територіальної громади за адресою https://t-remeta.gov.ua, а також в приймальні Тур`є-Реметівської сільської ради за адресою: Україна, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Тур`ї Ремети, вул. Народна, 1, а також на сайті Тур`є-Реметівської сільської ради у пункті «Оголошення».

Повідомлено, що громадські слухання відбудуться 06 лютого 2024 року о 10:00 год. к. ч. у приміщенні сільського клубу села Тур`ї Ремети.

06 лютого 2024 року відповідачем проведено громадські слухання детального плану території ур. «Полонина Руна», про що складено протокол № 1, який опубліковано на сайті сільської ради (Громадські слухання | Громадські обговорення | Тур`є реметівська сільська рада).

Як вбачається із вказаного протоколу, головуючою запропоновано створити погоджувальну комісію для розгляду питань, які залишилися не вирішеними.

27 лютого 2024 року на офіційному сайті відповідача опубліковано оголошення про «Про продовження строку громадського обговорення проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна» (ОГОЛОШЕННЯ про продовження строку громадського обговорення проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна»» | Оголошення | Тур`є реметівська сільська рада).

Відповідно до вказаного оголошення, у зв`язку з чисельними письмовими зверненнями громадськості, які надійшли після 06.02.2024 року, громадські обговорення проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна»» продовжено до 07.03.2024 року, відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 6 ст. 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

З метою забезпечення додаткової можливості реалізації права громадськості на подання зауважень і пропозицій до проекту державного планування «Детального плану території ур. «Полонина Руна»», а також необхідністю встановлення додаткового строку для їх розгляду та врахування, Тур`є-Реметівською сільською радою Ужгородського району продовжено строк громадського обговорення до 7 березня 2024 року (включно).

Рішенням Виконавчого комітету Тур`є-Реметівської сільської ради від 12 березня 2024 року № 50 «Про утворення та затвердження складу погоджувальної комісії з розгляду проекту містобудівної документації» утворено погоджувальну комісію з розгляду спірних питань, що виникли у процесі громадського обговорення проекту містобудівної документації «Детальний план території ур. Полонина Руна» Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області» у складі згідно з додатком до вказаного рішення.

Відповідно до протоколу засідання погоджувальної комісії щодо розгляду спірних питань, що виникли у процесі проведення громадських обговорень проекту містобудівної документації - «Детальний план території ур. Полонина Руна» Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області» від 19 березня 2024 року, у роботі погоджувальної комісії взяли участь 26 осіб із 28, з них присутні члени комісії від громадськості - 13 осіб із 15.

За наслідками засідання Комісією рекомендовано замовнику містобудівної документації подати Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур?є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, з урахуванням зауважень та пропозицій від громадськості, на розгляд архітектурно-містобудівної ради Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОВА.

19 квітня 2024 року проект зазначеної містобудівної документації було розглянуто на засіданні архітектурно-містобудівної ради Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОВА, перебіг якого зафіксовано у Протоколі №2.

Відповідно до вказаного протоколу зауважено, що у даному проекті, а саме в земельній частині, відсутні печатка та підпис сертифікованого інженера-землевпорядника. Радою прийнято рішення щодо необхідності врахування замовником цього зауваження, рекомендовано подати містобудівну документацію до управління містобудування та архітектури облдержадміністрації та до Держгеокадастру протягом п`яти днів після її затвердження.

23 травня 2024 року Тур`є-Реметівською сільською радою прийнято рішення № 1242 «Про затвердження детального плану території ур. «Полонина Руна» Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Відповідно до розділу ІІІ Обґрунтування проектних рішень Книги 1 «Пояснювальна записка» Детального плану території проектом передбачається акуратне імплементування вітроустановок для генерування енергії, на території урочища Полонина Руна, а саме тридцяти вітряків з висотою щогли 100 м. та діаметром ротора 151 метри, які акуратно імплементуються з територією Полонини Руни.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 1 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі- Закон № 3038-VI) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

За приписами частин першої-третьої статті 8 цього ж Закону планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Як передбачено частиною першою статті 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Положеннями статті 19 цього Закону встановлено, що детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території повинен містити відомості, передбачені статтею 45-1 Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до статті 45-1 Закону України "Про землеустрій" детальний план території, крім відомостей, передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", також повинен містити переліки обмежень у використанні земель та переліки земельних ділянок, щодо яких встановлено обмеження у використанні земель.

Детальний план території може також передбачати:

а) формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, щодо території якої розроблена відповідна документація;

б) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки всіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі.

У разі формування земельної ділянки або внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території також включає: а) відомості про обчислення площі земельної ділянки; б) кадастровий план земельної ділянки; в) матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість); г) перелік обмежень у використанні земельних ділянок; ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання; д) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель (за наявності).

Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмеження у використанні земель встановлюються по суходолу і по водному простору.

Судом встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №712-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області» утворено Тур`є-Реметівську сільську раду Ужгородського району до складу якої увійшли сільські ради: Тур`є-Реметівська, Вільшинківська, Порошківська, Тур`є-Бистрянська, Тур`є-Пасічанська, Тур`є-Полянська, Туричківська, Турицька.

Відповідно до листа за №290/03-31 від 19.07.2022 Ужгородською районною військовою (державною) адміністрацією Закарпатської області було запропоновано Тур`є-Реметівській сільській раді здійснити подальшу державну реєстрацію земельних ділянок права комунальної власності, у зв`язку з набранням чинності 27.05.2021 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким внесено зміни до Земельного кодексу України.

Відповідно до внесених змін, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Так, згідно із підпунктом «е» пункту 58 вищевказаного Закону земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Разом з тим, відповідно до наказів Головного управління Держегокадастру у Закарпатській області №35-ОТГ від 09.12.2020; №53-ОТГ від 31.12.2020; №19-ОТГ від 21.01.2021; №36-ОТГ від 02.02.2021; №95-ОТГ від 18.02.2021; №111-ОТГ від 20.02.2021 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Тур`є-Реметівська сільська рада Перечинського (Ужгородського) району Закарпатської області прийняла земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність, що стверджується відповідними актами приймання-передачі земельних ділянок.

На підставі зазначених наказів відповідачем було зареєстровано право власності на земельні ділянки, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вказані земельні ділянки, на час прийняття спірного рішення, знаходились в межах території ур. Полонина Руна Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району, що підтверджується даними Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно зі ст. 80 ЗК України суб`єктом права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до виключної компетенції міських рад відносяться регулювання земельних відносин.

Відповідно до пункту 24 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Крім того, як вбачається із пункту 31 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021р. за № 926, послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани територій, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури, а затверджує сільська, селищна, міська рада відповідно до генерального плану населеного пункту або, якщо територія розташована за межами населеного пункту чи у населеному пункті, для якого не розроблено генеральний план населеного пункту, - відповідно до комплексного плану.

Затвердження детального плану території щодо території, розташованої за межами населених пунктів та стосовно якої не затверджено комплексний план, допускається відповідно до схем планування території (частини території) району та/або області з урахуванням положень Закону України від 17 червня 2020 р. № 711-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель».

Відповідно до п.34 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926, рішення про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, а також оновлення і внесення змін до неї приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Як слідує із пункту 29 розділу І Закону України від 28 квітня 2021 р. за № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», внесено зміни до статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в тому числі шляхом надання повноважень саме сільським, селищним та міським радам на затвердження детальних планів території за межами населених пунктів та внесення змін до них, а також виключення згадки про наявність таких повноважень у районних державних адміністрацій.

Із вищенаведеного можна констатувати, що станом на момент початку розроблення детального плану та його подальшого затвердження, ухвалення відповідних рішень належало до компетенції саме відповідача.

З огляду на вищенаведене та оскільки територія урочища Полонина Руна є комунальною власністю Тур`є-Реметівської сільської ради, згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про відсутність у Тур`є-Реметівської сільської ради повноважень на прийняття оскарженого рішення про затвердження детального плану.

Щодо посилань позивача на те, що затверджений детальний план не відповідає чинній містобудівній документації, суд зазначає наступне.

Судом встановлено що відповідно до листа Закарпатської обласної військової адміністрації від 28 лютого 2024 року № 2203/06-21 Схемою планування території Закарпатської області, затвердженої рішенням обласної ради від 17.05.2013 № 731 (далі - Схема,) щодо використання альтернативних джерел енергії згадується, що вітроенергетика має перспективу для розвитку на території області, хоча на сьогодні практичний досвід її використання відсутній. Місцевості, які придатні для розміщення потужних вітрових енергоагрегатів наявні, зокрема на таких горах: Яворник, Менчул, Гимба, де середньорічна швидкість вітру складас 5-7,5 м/с, а також в низинних районах (Ужгород, Берегове та інці), протягом року пайбільше вітру з швидкістю понад 4 м/с. У районі Полонини Руна Схемою передбачено об?єкт вітроенергетики.

Позивач в позовній заяві зазначає, що детальний план території не містить даних про його відповідність Схемі планування території Закарпатської області.

Водночас, згідно пункту 28 порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, що затверджений ПКМУ від 01.09.2021р. за № 926, детальні плани території у межах території територіальної громади деталізують положення генеральний планів населених пунктів, а щодо територій, на які генеральні плани не розробляються, - комплексного плану відповідно до визначених цим Порядком складу та змісту детального плану території.

Детальні плани території не можуть змінювати правові режими режимоутворюючих об?єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.

У разі коли відповідно до розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальним планом території передбачається визначення функціонального призначення території та на цій території було визначено функціональне призначення території містобудівною документацією, зміна функціонального призначення території допускається лише за умови дотримання положень додатків 58-60 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, в частині незмінності підгрупи функціонального призначення території.

Разом з тим, у відповідності до пункту 31 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021р. за № 926, послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани територій, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури, а затверджує сільська, селищна, міська рада відповідно до генерального плану населеного пункту або, якщо територія розташована за межами населеного пункту чи у населеному пункті, для якого не розроблено генеральний план населеного пункту, - відповідно до комплексного плану.

Затвердження детального плану території щодо території, розташованої за межами населених пунктів та стосовно якої не затверджено комплексний план, допускається відповідно до схем планування території (частини території) району та/або області з урахуванням положень Закону України від 17 червня 2020 р. № 711-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель».

Також, у відповідності до пункту 33 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021р. за № 926, розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої за межами населених пунктів або в межах населеного пункту, щодо якого відповідно до комплексного плану не розробляється генеральний план населеного пункту, допускається за умови відповідності його проектних рішень комплексному плану. Розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої в межах населеного пункту, допускається за умови відповідності його проектних рішень генеральному плану цього населеного пункту, якщо він обов`язковий до розроблення. Розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої за межами населеного пункту, розробляється відповідно до схем планування території (частини території) району та/або області з урахуванням положень Закону України від 17 червня 2020 р. за № 711-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель».

Згідно пункту 6-3 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент затвердження детального плану), до 1 січня 2025 року функціональне призначення території може визначитися детальним планом території. Дія цього положення не поширюється на території, де затверджені комплексні плани або генеральні плани населеного пункту відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель». При визначенні функціональної зони в такому порядку не допускається зміна (уточнення) раніше визначених планом зонування, генеральним планом населеного пункту функціональних зон на території островів, у межах водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, територій та об?єктів природно-заповідного фонду, водних об?єктів, а також території, на якій розташовані ліси, сквери, парки.

Із такого нормативного регулювання вбачається, що розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої за межами населеного пункту, за відсутності розробленого генерального плану (межі якого б охоплювали проектовану територію) чи комплексного плану населеного пункту, здійснюється згідно схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням положень Закону України від 17 червня 2020 р. за № 711-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель».

Як наслідок, суд доходить до переконання, що не знаходять своє підтвердження доводи позивача стосовно того, що оскаржуваний детальний план не відповідає містобудівній документації вищого рівня, поза як його положення співвідносяться із Схемою планування території Закарпатської області, розробленою ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя» та затвердженою рішенням сесії Закарпатської обласної ради від 17.05.2013 № 731.

Також, в Детальному плані вказано, що згідно Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області на період 2021-2027 року, затвердженої рішенням Закарпатської обласної ради 20.12.2019 року № 1630, зі змінами внесеними рішенням Закарпатської обласної ради від 01.10.2020 року № 1840, розміщення ВЕС не суперечить регіональній стратегії розвитку, навпаки на сторінці 109 визначено, що розвиток нової енергетики в регіоні може служити драйвером розвитку екнономіки в Україні.

Крім того, позивачем вказано, що згідно діючої схеми планування території Перечинського району, під грифом ДСК, розробленої в 1979 році, затвердженої рішенням сесії Закарпатської обласної ради, з інвентарним номером 72-ДСК від 09 квітня 2013 року, на проектній схемі не відзначається особливих позначок, що не суперечить розміщенню ВЕС на території Полонини Руни.

В детальному плані зазначено, що згідно проведеного аналізу містобудівної документації вищого рівня розміщення ВЕС на території Полонини Руни не суперечить містобудівній документації вищого рівня.

Відповідно до абз. 2 пункту 29 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926, затвердження детального плану території щодо території, розташованої за межами населених пунктів та стосовно якої не затверджено комплексний план, допускається відповідно до схем планування території (частини території) району та/або області з урахуванням положень Закону України від 17 червня 2020 р. № 711-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель".

З огляду на вищенаведене, суд вважає необгрунтованими доводи позивача про невідповідність Детального плану документації вищого рівня.

Щодо посилань позивача на те, що детальний план території не деталізує, а фактично змінює чинну містобудівну документацію, а саме цільове призначення земельних ділянок функіональне зонування території, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності» від 12 травня 2022 року № 2254-ІХ у пункті 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" доповнено абзацом шостим такого змісту: до 1 січня 2025 року детальні плани територій щодо територій, розташованих за межами населених пунктів та стосовно яких не затверджені комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, можуть розроблятися та затверджуватися відповідно до схем планування території (частини території) району та/або області. Рішення про розроблення детального плану території приймається відповідною сільською, селищною, міською радою згідно із законом.

Відповідно до абз. 9 пункту 23 Розділу Х Земельного кодексу України підставою для віднесення земельної ділянки до категорії земель та виду цільового призначення, що можуть встановлюватися у межах функціональної зони є документація, зазначена в абзацах одинадцятому - чотирнадцятому цього пункту, а саме: план зонування (щодо земельних ділянок у межах населених пунктів, на які не затверджений детальний план території); генеральний план населеного пункту (у разі відсутності плану зонування та щодо земельних ділянок у межах населеного пункту, на які не затверджений детальний план території); детальний план території; містобудівна документації регіонального рівня (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів, на які не розроблено детальний план території).

Тобто, детальний план території і є містобудівною документацією, що є підставою для віднесення земельної ділянки до певної категорії та виду цільового призначення.

Крім того, відповідно до Закону України «Про Генеральну схему планування території України» розділом 7 встановлено, що з метою задоволення потреб населення та економіки в пасажиро- і вантажоперевезеннях, у водних та енергетичних ресурсах забезпечити, зокрема модернізацію існуючих та будівництво нових екобезпечних генеруючих потужностей, в основному на територіях розміщення атомних і теплових електростанцій, розвиток нетрадиційної енергетики на територіях, придатних для цього кліматичними умовами.

Як вже встановлено судом та підтверджується листом Закарпатської обласної військової адміністрації від 28 лютого 2024 року № 2203/06-21 Схемою планування території Закарпатської області, затвердженою рішенням обласної ради від 17.05.2013 № 731 (далі - Схема) щодо використання альтернативних джерел енергії визначено, що вітроенергетика має перспективу для розвитку на території області, хоча на сьогодні практичний досвід її використання відсутній. Місцевості, які придатні для розміщення потужних вітрових енергоагрегатів наявні, зокрема на таких горах: Яворник, Менчул, Гимба, де середньорічна швидкість вітру складас 5-7,5 м/с, а також в низинних районах (Ужгород, Берегове та інці), протягом року пайбільше вітру з швидкістю понад 4 м/с. У районі Полонини Руна Схемою передбачено об?єкт вітроенергетики.

Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, відсутні підстави вважати, що затверджений детальний план змінює чинну містобудівну документацію, а саме цільове призначення земельних ділянок та функціональне зонування території.

Щодо тверджень позивача про те, що детальний план не відповідає завданню на проектування, затвердженому замовником містобудівної документації, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розроблення та затвердження детального плану є системним багаторівневим процесом.

Відповідно до завдання на розроблення детального плану підставою проектування вказано рішення Тур`є-Реметівської сільської ради № 929 від 25 липня 2023 року «Про надання дозволу на розробку детального плану території ур. «Полонина Руна».

Вказаним рішенням надано дозвіл на розроблення детального плану території «Полонина Руна» Тур`є-Реметівської сільської ради для будівництва вітрової електростанції.

Крім цього, 27.11.2023 Тур`є-Реметівською сільською радою було зареєстровано заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки в Єдиному реєстрі стратегічної екологічної оцінки з реєстраційний номером справи №27-11-3529-23.

Відповідно у розділі «Основні цілі документа державного планування, його зв`язок з іншими документами державного планування» вказано: «Детальний план розробляється з метою розміщення об`єктів вітрової енергетики на території Тур`є-Реметівської територіальної громади та підлягає стратегічній екологічний оцінці».

Відтак, метою розробки детального плану було саме будівництво вітрової електростанції.

В той же час, завдання на розроблення детального плану є документом технічночого та оранізаційно-процедурного харакетеру, який визначає вихідні дані для проектних робіт.

Його призначення забезпечити початкову орієнтацію розробників і узгодження намірів замовника з містобудівною документацією вищого рівня.

В той же час, під час розроблення проекту ДТП можуть виникати обгрунтовані відхилення від початкового завдання, обумовлені результатами інженерно-геодезичних робіт, вимогами законодавства тощо. Ці зміни узгоджуються в ході погодження проекту детального плану.

Відтак, таке завдання не може самостійно визначати правомірність чи неправомірність містобудівної документації, а тому його зміст не має пріоритету над вимогами закону та містобудівної документаціії.

Форма завдання на розроблення, внесення змін до детального плану території / планувальних рішень детального плану території, викладена в додатку В (довідковий) ДБН Б.1.1-14:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні».

Пункт 5 такої форми завдання стосується назви території та площі (га) розроблення містобудівної документації. Виходячи із наданої в додатку В (довідковий) розшифровки змісту такого розділу завдання, в ньому зазначається опис території та її площа (га) відповідно до містобудівної документації або з використанням назв ключових поіменованих об?єктів.

В свою чергу, пункту 7 такої форми завдання стосується опису меж території розроблення містобудівної документації, в якому розкривається інформація щодо меж та площі території проектування, для якої розробляється детальний план території, визначає уповноважений орган містобудування та архітектури, відповідно до генерального плану населеного пункту або, якщо територія розташована за межами населеного пункту чи у населеному пункті, для якого не розроблено генеральний план населеного пункту - відповідно до комплексного плану, містобудівної документації вищого рівня.

В матеріалах оскаржуваного детального плану, як невід`ємний додаток, наявне завдання на проектування від 01.11.2023, що є додатком до договору № 1-11/23.

В пункті 5 такого зазначено «Територія розташована на гірському масиві, що розташований у західній частині Полонинського хребта, між верхів?ями річок Люта, Шипіт, Туриця, Прелучний та Воєводин. Площа планування в орієнтовно складає - 18, 0 га.».

В свою чергу, пункт 7 такого завдання містить інформацію наступного змісту:

«Територія розташована на гірському масиві, що розташований у західній частині Полонинського хребта, між верхів?ями річок Люта, Шипіт, Туриця, Прелучний та Воєводин та прилеглої території навколо для розкриття повноти прийнятих містобудівних рішень».

Як вбачається із наданих в ході судового розгляду пояснень представника відповідача, орієнтовна площа планування в 18 га попередньо визначена виходячи із наміру розташувати 30 установок ВЕС, з розрахунку 0,6 га території під кожною.

Відтак, суд приходить висновку, що площа планування, яка визначена замовником орієнтовно в 18 га, не тотожна площі розроблення містобудівної документації, а стосується саме максимально можливої площі території, які замовник оскаржуваної документації був готовий відвести під будівництво та розміщення об?єктів ВЕС.

Опис же меж території розроблення оскаржуваної документації, викладений як в пункті 5 так і в пункті 7 завдання на проектування від 01.11.2023, а викладені в таких відомості не суперечать один одному, а навпаки - доповнюють та більш чітко розкривають її з використанням назв ключових поіменованих об?єктів на місцевості.

Відтак, суд вважає необґрунтованими доводи позивача в цій частині.

Щодо тверджень позивача про те, що детальний план порушує чинне природоохоронне законодавство, суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» (Закон № 2354-VII) Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам цього Закону.

Своєю чергою Закон № 2354-VII регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

За змістом статей 1 та 3 цього Закону документи державного планування - стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування. Замовниками стратегічної екологічної оцінки є, зокрема, органи місцевого самоврядування.

Частинами першою та другою статті 9 Закону № 2354-VII встановлено, що етапами здійснення стратегічної екологічної оцінки є: 1) визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки; 2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку; 3) проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 цього Закону, транскордонних консультацій у порядку, передбаченому статтею 14 цього Закону; 4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій; 5) інформування про затвердження документа державного планування; 6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку, результати громадського обговорення та консультацій, проведених згідно із статтями 12 та 13 цього Закону обов`язково враховуються в документі державного планування

Відповідно до статті 11 Закону №2354-VII замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування та містить з урахуванням змісту і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію: 1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв`язок з іншими документами державного планування; 2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров`я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень); 3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров`я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень); 4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров`я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень); 5) зобов`язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов`язані із запобіганням негативному впливу на здоров`я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов`язань під час підготовки документа державного планування; 6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків; 7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом`якшення негативних наслідків виконання документа державного планування; 8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки); 9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення (за наявності); 11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації.

У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ «Охорона навколишнього природного середовища», який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.

Відповідно до статті 11 вказаного Закону звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування, вноситься до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки.

Відповідно до п.4. ст.2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку". Розділ "Охорона навколишнього природного середовища", що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

З матеріалів справи слідує, що затверджений ДПТ містить Розділ Охорона навколишнього природнього середовища Книга 2 ІІ Звіт про стратегічну екологічну оцінку.

На виконання вищевказаних вимог 27.11.2023 року відповідачем було внесено до Єдиного державного реєстру стратегічної екологічної оцінки заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки детального плану териорії, що підтверджується відомостями на порталі Міндовкілля, реєстраційний номер справи № 27-11-3529-23.

Судом установлено, що у Єдиній екологічній платформі "ЕкоСистема" (Єдиного державного реєстру стратегічної екологічної оцінки) замовником зареєстровано Повідомлення про оприлюднення проєкту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку від 05.01.2025, завантажено проект детального плану, картографічні матеріали, звіт про стратегічну екологічну оцінку, довідку про консультації з громадськістю від 07.03.2024, довідку про зауваження від органів державної влади, а також спірне рішення про затвердження ДПТ.

Держателем Єдиної екологічної платформи "ЕкоСистема" згідно підпункту 162-1пункту 3 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України затвердженим постановою КМУ від 25 червня 2020 № 614 є Міндовкілля.

Відповідно до цього Положення Міндовкілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який зокрема забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

В процесі громадського обговорення до Звіту про стратегічну екологічну оцінку надходили зауваження від органів державної влади, які детально проаналізовано у Довідці про консультації з органами державної влади від 07.02.2024.

Як слідує із цієї Довідки до Звіту про стратегічну екологічну оцінку ДПТ «ур. Полонина Руна» надійшли зауваження від:

1) Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА (лист №146/02-01 від 25.01.2024);

2) Департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОДА (лист № 274/06-3/2/61 від 26.01.2024);

3) Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (лист №25/5-21/2160-24 від 16.02.2024);

Так, відповідно до відомостей, зазначених у Довідці про консультації з органами державної влади від 07.02.2024, замовником враховано переважну кількість зауважень при доопрацюванні Звіту про стратегічну екологічну оцінку ДПТ ур. «Полонина Руна».

В розділі 5 Звіту СЕО наведені зобов`язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов`язані із запобіганням негативному впливу на здоров`я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов`язань під час підготовки документа державного планування, зокрема: «Зобов`язання щодо збереження біорізноманіття», «Зобов`язання у сфері охорони флори та фауни», «Зобов`язання у сфері охорони природно-заповідного фонду».

Так, відповідно до вказаного розділу було прийнято ряд зобов`язань:

1) Пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господар ської діяльності.

2) Проектне спрямування на збереження просторової та видової різноманітності і ціліс ності природних об`єктів і комплексів.

3) Узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища в рамках проведення проце дури Стратегічної екологічної оцінки проекту детального плану території.

4) Забезпечення загальної доступності матеріалів детального плану території та самого звіту CEO (розділ «Охорона навколишнього природного середовища») відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

5) Забезпечення контролю впливу господарської діяльності на навколишнє природне се редовище шляхом здійснення планово-регулярного моніторингу наслідків виконання докуме нта державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення.

6) Виконання ряду заходів, що гарантують екологічну безпеку середовища для життя і здоров`я людей, а також запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природ ного середовища.

У розділі 7 вказаного Звіту про СЕО наведені заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом`якшення негативних наслідків виконання документа державного планування, зокрема «Захисні заходи щодо мінімізації впливу на орнітофауну і місця їх мешкання», «Заходи з охорони територій природно-заповідного фонду».

В ДПТ та Звіті СЕО містяться розділи про природоохоронні об`єкти в тому числі заказники загальнодержавного значення «Тур`є-Полянський» та «Соколові скелі».

Так, у розділі 1 Комплексна оцінка території Детального плану (книга 1, Пояснювальна записка) вказано, що до полонини прилягають орнітологічний заказник «Соколові Скелі», загальною площею 606,0 га та загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Тур`є-Полянський», загальною площею 2163,0 га, які відносяться до територій природно-заповідного фонду. Гідрологічна памятка природи «Льодовикове озеро Велике Тростя» знаходиться за межами детального плану і на значній віддаленості від Полонини, 900 метрів від межі розроблення детального плану.

У Звіті СЕО зазначсено, що вивчення карт, що знаходяться у вільному доступі: http://pzf.land.kiev.ua (рис. 15, рис. 16), показало, що найближчою заповідною територією є: загальнодержавного значення:

- Соколові скелі, орнітологічний заказник (площа 606 га) лісовий масив, що знаходиться в басейні р. Шипот на східних схилах полонини Руна. Рельєф дуже пересічений, крутизна схилів 15° - 45°, висота 700-1200 м н. р. м. В північній та східній частинах заходяться оголені скелі вулканічного походження, порослі буковими лісами з домішкою смереки, явора, ясена, берези (вік 160 p.). По території заказника протікає потік Воєводин - права притока р. Шипот;

- Тур`є- Полянський загальнозоологічний заказник (площа 2163 га). Розташований в лісництві Шипот, квартал 55-75.

В той же час, відповідно до Звіту СЕО передбачено, що враховуючи близькість розташування територій ПЗФ з серпня 2023 року проводяться моніторингові дослідження території проектування фаховими спеціалістами. За результатами досліджень будуть надані рекомендації щодо зменшення антропоген ного навантаження на території планової діяльності. Рекомендації будуть враховані в проектній документації та під час виконання будівельних робіт. Зазначено, що у подальших процедурах ОВД всі детальні аспекти будуть розглянуті.

Відповідно до листа Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України за №11/11-02/509-24 від 14.02.2024 щодо надання інформації на запит ТОВ «Вітряний парк Турянський» від 09.01.2024 за №5 (додаток 8 до Звіту СЕО) - згідно з даними обліку територій та об?єктів природно-заповідного фонду України станом на 01.01.2023 ур. «Полонина Руна» межує або частково розташоване на територіях орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Соколові скелі» та загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Тур?є-Полянський».

Також проінформовано, що території Смарагдової мережі та водно-болотні угіддя міжнародного значення в межах земельної ділянки відсутні.

Суд зазначає, що у відповідності до даних ГО «Українська природоохоронна група» (UNCG) у лютому 2020 року до Міністерства енергетики та захисту довкілля України були подані описи по 147 територіям з пропозиціями щодо подання цих територій в Секретаріат Бернської Конвенції для включення них до Смарагдової мережі України (посилання на загальнодоступне джерело інформації - https://uncg.org.ua/wp-content/uploads/2020/08/Emerald_3_2020.pdf).

Серед даних територій, був і об`єкт «UA0000610 - Polonynskyi ridge», в межах якого ро зташована ділянка проектування.

Проте, на даний час, ця територія не затверджена в якості частини Смарагдової мережі України. Наразі об?єкт «UA0000610 - Polonynskyi ridge» відноситься до так званого «тіньового списку», який з 2020 року так і не набув офіційного статусу.

Суд констатує, що законодавством України жодних обмежень стосовно здійснення господарської діяльності в межах територій «тіньового списку» Смарагдової мережі не встановлено.

Щодо наданого третьою особою - 2 EMERALD DATA FORM (за посиланням Emerald UA0000610 dataforms) вбачається, що обєкт UA0000610 Polonynskyi ridge перебуває у статусі - пропонований з 29.11.2024 року, тобто вже після затвердження детального плану. При цьому, на час судового розгляду справи не є затвердженим.

Щодо посилань третьої особи -2 на лист Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття від 18 листопада 2024 року № 11/11-02/4247-24 як на підтвердження охоронного статусу вказаної території, то суд зазначає, що в такому йдеться про те, що територія Смарагдової мережі UA0000051 Verkhniosulskyi є зареєстрованою. В той же час, вказаний лист не містить відомостей щодо ур. Полонина Руна.

При цьому, як вже зазначалося судом, відповідно до листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 14 лютого 2024 року № 11/11-02/509-24 за результатами розгляду проекту будівництва вітряної електростанції на території ур. «Полонина Руна» повідомлено, що території Смарагдової мережі та водно-болотні угіддя міжнародного значення в межах земельної ділянки відсутні.

Відповідно до листа-довідки Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА №237/02-01 від 07.02.2024 до Переліку територій та об`єктів екологічної мережі Закарпатської області входять території та об`єкти природно-заповідного фонду. Також в Департаменті відсутня інформація щодо територій зарезервованих з метою наступного заповідання; клопотання стосовно включення об`єктів, розташованих на території ур. «Полонина Руна» до переліку об`єктів екомережі не надходили.

Зазначений лист підтверджує, що до Переліку територій та об`єктів екологічної мережі Закарпатської області включаються лише ті території, які мають статус природно-заповідного фонду, а інформація щодо зарезервованих земель для наступного заповідання відсутня. Також відсутні будь-які клопотання про включення об`єктів, розташованих у межах урочища «Полонина Руна», до переліку об`єктів екомережі.

Таким чином, урочище «Полонина Руна» станом на дату надання довідки не належить до територій природно-заповідного фонду та не перебуває в процедурі заповідання. Відповідно, воно не підпадає під спеціальний режим охорони та використання, передбачений законодавством для об`єктів природно-заповідного фонду та екомережі. Це свідчить про відсутність будь-яких правових обмежень щодо можливості планування та реалізації на цій території проєктів, зокрема у сфері відновлюваної енергетики, що підтверджує правомірність дій відповідача та законність прийнятого рішення органу місцевого самоврядування.

Крім цього, згідно з висновком, наданим Б.С. Сеневич (Кваліфікаційний сертифікат Серія АР №017877) будь-який вплив на гідрогеологічний режим річок, пов`язаний з будівництвом ВЕС, відсутній («Технічні висновки. Вплив на гідрологічний режим річок (в т.ч. зменшення води у струмках, річках, колодязях, та ін.) та гідрогеологічний вплив від проектованої ВЕС в ур. «Полонина Руна», Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області» (Додаток 5 Звіту про СЕО).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про недотримання відповідачем природоохоронного законодавства при затвердженні детального плану.

Щодо доводів позивача та третьої особи -2, які стосуються відсутності в оскаржуваному детальному плані наведення та обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опису способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення оцінки), згідно пункту 8 частини другої статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

При дослідженні змісту оскаржуваного детального плану, в таблиці пункту 8.1. розділу 8 Звіту про СЕО, розробником наведено три альтернативи планованої діяльності, які полягають, в тому числі, у відмові від затвердження проекту детального плану, тобто відмові від розміщення об`єктів ВЕС по урочищу «Полонина Руна».

При цьому, суд бере до уваги те, що така пропозиція озвучувалася в ході громадських обговорень проекту детального плану 06.02.2024.

Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 18.10.2023 р. № 705 затверджені Методичні рекомендації щодо здійснення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації.

Такі затверджені згідно пункту 7 частини першої статті 6 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» та підпункту 40 пункту 4 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 № 614.

Пунктом 3.8.1. розділу III таких методичних рекомендацій передбачено, що стислий опис альтернатив, що розглядалися, рекомендується представити у табличному вигляді (див. таблицю 9) відповідно до альтернатив, раніше зазначених у заяві про визначення обсягу СЕО. Далі в цьому підрозділі рекомендується більш детально описати альтернативи, а також представити конкретні альтернативні пропозиції щодо перегляду певних проектних рішень містобудівної документації, які доцільно врахувати.

Також громадськість може визначити альтернативні варіанти містобудівної документації, які не передбачалися розробниками. Ці варіанти можуть бути задокументовані як альтернативи обраному варіанту містобудівної документації. Можливо, одна з цих альтернатив буде вважатися найбільш прийнятною з точки зору зменшення впливу на довкілля та здоров`я населення.

Також, згідно пункту 5 розділу II методичних рекомендацій, відповідно до статті 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» мають бути розглянуті декілька виправданих альтернатив затвердженню проекту містобудівної документації.

У процесі розроблення містобудівної документації рекомендовано розглядати такі альтернативи: 1) Альтернативні цілі та пріоритети, на досягнення яких спрямована МД; 2) Альтернативні варіанти діяльності, спрямовані на досягнення обраних цілей або пріоритетів (різні варіанти розвитку); 3) Альтернативні варіанти умов здійснення запропонованої діяльності (варіанти заходів).

У цьому випадку альтернативи можуть базуватися на єдиних напрямах розвитку та планувальних рішеннях і відрізнятися, в основному, просторовою складовою.

Альтернативи доцільно визначати так, щоб вони відрізнялися одна від одної та демонстрували відмінності у ймовірних наслідках для довкілля, у тому числі здоров`я населення, і створювали можливості для порівняльного аналізу. Слід зазначити, що обрані альтернативи не обов`язково є взаємовиключними. Часто вони є взаємодоповнюючими. У звіті про СЕО рекомендовано приділяти рівноцінну увагу як запропонованому проекту містобудівної документації, так і раціональним альтернативним варіантам. У будь-якому разі, кінцевим результатом аналізу альтернатив має бути формування оптимального сценарію розвитку, що може поєднувати переваги декількох обраних альтернатив.

Однією з альтернатив має бути «нульова альтернатива», а саме ситуація, коли містобудівна документація не розробляється та не затверджується. Цю альтернативу можна розуміти як продовження поточних (часто несприятливих) екологічних тенденцій.

Досліджуючи розділ 8 Звіту про СЕО, як складової оскаржуваної містобудівної документації, суд констатує, що доводи щодо відсутності в ній наведення та обґрунтування вибору виправданих альтернатив не знаходять свого підтвердження, оскільки такі обрані та описані, в тому числі з врахуванням пропозицій громадськості, у відповідності до методичних рекомендацій, затверджених Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 18.10.2023 р. № 705.

З приводу доводів позивача про порушення відповідачем вимог статті 12 Закону України №3038-VI, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 12 Закону№ 3038 за рішенням Кабінету Міністрів України розробляються схеми планування окремих частин території України: кількох областей, узбережжя Чорного та Азовського морів, гірських територій Карпат, територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших територій з підвищеним техногенним навантаженням чи ризиком виникнення надзвичайних ситуацій.

Замовниками схем планування окремих частин території України є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради.

Схеми планування окремих частин території України затверджуються рішенням замовників таких схем.

Склад, зміст, порядок розроблення схем планування окремих частин території України визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до п. 4.1 ДБН Б.І.1-13:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на державному та регіональному рівнях» (далі - ДБН Б. 1.1 - 13:2021) схеми планування окремих частин території України - це різновид містобудівної документації з планування територій на державному рівні (транскордонних регіонів, зон впливу міжнародних транспортних коридорів, кількох областей, узбережжя Чорного та Азовського морів, гірських територій Карпат, територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших територій з підвищеним техногенним навантаженням чи ризиком виникнення надзвичайних ситуацій).

Згідно з п. 4.3 ДБН.1.1-13:2021 схема планування окремих частин територій України повинна містити принципові рішення з функціонального зонування території регіону за видами переважного використання, планувальної організації території, взаємопов?язаного комплексного розміщення основних об??єктів промисловості, транспорту та інженерної інфраструктури, інженерного захисту території, охорони навколишнього природного середовища, охорони нерухомих об?єктів культурної спадщини, формування національної екологічної мережі.

З огляду на вищенаведені норми вбачається, що ухвалення рішення про розробку схеми планування окремих територій України (в тому числі схеми планування гірських територій Карпат) вимагає наявність певних передумов, а також дискреції Кабінету Міністрів України, в тому числі з ініціативи майбутніх замовників такої документації (однієї чи декількох обласних рад).

Відповідно до листа Закарпатської обласної військової адміністрації від 24.04.2025 №06-16/5209, який міститься в матеріалах адміністративної справи, встановлено, що рішення про надання дозволу на розроблення Проекту «Схема планування окремих частин території України - гірських територій Карпат», Проект «Схема планування окремих частин території України - гірських територій Карпат» з картографічними матеріалами та рішення про затвердження Проекту «Схема планування окремих частин території України - гірських територій Карпат» у Закарпатській обласній військовій адміністрації відсутні, оскільки відповідно до частини першої статті 12 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» схеми планування окремих частин території України, зокрема гірських територій Карпат, розробляються за рішенням Кабінету Міністрів України.

У вищезазначеному листі повідомлено, що рішення Кабінсту Міністрів України щодо розробки Проекту «Схема планування окремих частин території України - гірських територій Карпат» не приймалось, Закарпатська обласна рада не була замовником та не затверджувала Проект «Схема планування окремих частин території України - гірських територій Карпат».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року призначено судову земельно-технічну екпертизу, на вирішення якої було поставлено питання:

- чи знаходяться в межах гірських територій Карпат, визначених статтею 12 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» земельні ділянки за кадастровими номерами 2123284500:02:019:0015, 2123286200:02:033:0005, 2123283000:02:029:0006, 2123285500:02:011:0007, 2123284500:02:019:0025, 2123286300:02:012:0002, 2123283000:02:029:0002, 2123286200:02:015:0009, 2123284500:02:019:0044, 2123283000:02:029:0020, 2123284500:02:019:0012, 2123284500:02:019:0021, 2123283000:02:029:0017, 2123284500:02:019:0026, 2123284500:02:019:0042, 2123284500:02:019:0037, 2123284500:02:019:0023, 2123285500:02:011:0008, 2123284500:02:019:0043, 2123283000:02:029:0010, 2123286300:02:012:0009, 2123284500:02:019:0045, 2123283000:02:029:0012, 2123286200:02:015:0008, 2123285500:02:011:0004, 2123284500:02:019:0013, 2123283000:02:029:0019, 2123285500:02:011:0003, 2123286300:02:012:0005, 2123283000:02:029:0016, 2123284500:02:019:0039, 2123284500:02:019:0040.

Перелік земельних ділянок було сформовано в межах затвердженого спірним рішенням детального плану території «ур. Полонина Руна».

Відповідно до висновку експерта Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових екпертиз №1652-Е від 04.06.2025 за результатами проведення земельно-технічної екпертизи у цій справі за відсутності рішення про надання дозволу на розроблення Проекту «Схема планування окремих частин території України - гірських територій Карпат», розробленого Проекту «Схема планування окремих частин території України - гірських територій Карпат», а також зокрема графічних матеріалів до схеми планування окремих частин території України - гірських територій Карпат, які розроблені на картографічній основі, неможливо здійснити накладання (співставлення) планів вказаних територій в одній площині, а, отже, і провести дослідження на предмет чи знаходяться в межах гірських територій Карпат, визначених статтею 12 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», земельні ділянки за кадастровими номерами 2123284500:02:019:0015, 2123284500:02:019:0012, 2123284500:02:019:0042, 2123284500:02:019:0044, 2123284500:02:019:0045, 2123284500:02:019:0013, 2123284500:02:019:0043, 2123286200:02:033:0005, 2123286300:02:012:0002, 2123286300:02:012:0005, 2123284500:02:019:0021, 2123284500:02:019:0037, 2123283000:02:029:0020, 2123283000:02:029:0012, 2123283000:02:029:0019, 2123283000:02:029:0010, 2123283000:02:029:0006, 2123283000:02:029:0002, 2123283000:02:029:0016, 2123283000:02:029:0017, 2123284500:02:019:0023, 2123286200:02:015:0009, 2123286200:02:015:0008, 2123284500:02:019:0026, 2123285500:02:011:0008, 2123285500:02:011:0007, 2123286200:02:015:0009, 2123286200:02:015:0008, 2123284500:02:019:0026, 2123285500:02:011:0008.

В той же час суд зазначає, що відповідно до п. 2 Порядку № 926 державні інтереси - визначені Генеральною схемою планування території України, схемами планування окремих частин території України, схемами планування окремих частин Автономної Республіки Крим, областей (районів), іншими документами державного планування державного та регіонального рівня вимоги щодо переважного функціонального використання окремих територій, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, відновлення та сталого використання природних ресурсів, необхідності розміщення об`єктів, що мають загальнодержавне та/або регіональне значення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» схеми планування території на регіональному рівні - планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин.

Як вже неодноразово зазначалося судом, на час прийняття сільською радою рішення про розроблення детального плану території, а надалі його затвердження, є затвердженою в установленому законом порядку - Схема планування Закарпатської області та якою, серед іншого передбачається розвиток на території регіону об`єктів вітрової енергетики, зокрема і на території ур. Полонина Руна.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Статтею 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відтак, за наявності ініціативи суб`єкта господарювання щодо розміщення об`єктів альтернативних джерел енергії, зокрема вітроелектростанції в межах Тур`є-Реметівської територіальної громади, відповідач скористався своїм правом щодо реалізації планування і забудови території та розглянув можливість розміщення таких об`єктів в межах земельних ділянок комунальної власності, шляхом прийняття рішення про надання дозволу на розроблення містобудівної документації для будівництва об`єктів електроенергетики та в подальшому шляхом затвердження такої містобудівної документації.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача та третьої особи 2 на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.10.2024 у справі №807/1314/17, в якій детальний план території затверджувався двома закарпатськими райдержадміністраціями, зважаючи на те, що зі змісту вказаної постанови вбачається, що територія, на якій планується розміщення туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець", розміщується в гірських районах - Тячівському та Рахівському. При цьому схема планування гірських територій Карпат як окремої частини території України, має розроблятись за рішенням Кабінету Міністрів України. Оскільки вона входить до різних обласних територіальних громад, тому повинна розроблятись за процедурою, передбаченою статтею 12 Закону № 3038-VI за рішенням Кабінету Міністрів України та на замовлення відповідних обласних рад.

Вищенаведене свідчить, що обставини у справі № 807/1314/17 не є подібними до обставин цієї справи.

Так, як слідує із правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 807/1314/17, такий стосується застосування положень статті 12 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме в ході розроблення містобудівної документації на місцевому рівні - детальних планів території, яка співвідноситься із гірськими територіями Карпат.

В рамках такої справи досліджувалися обставини затвердження 31.05.2017 року двома районними державними адміністраціями містобудівної документації - детального плану території, яка розташована в Тячівському та Рахівському районі.

В той же час, суд частково погоджується із доводами представника відповідача, що починаючи із 31.05.2017 року до відповідних положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» законодавцем неодноразово вносилися зміни.

Втім, такий аргумент, на думку суду, не є в даному випадку вирішальним, оскільки 08.08.2025 набрав чинності Закону України від 25 березня 2025 р. за № 4321-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури», яким внесено ряд змін до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Так, підпунктом 2 пункту 13 вказаного Закону України внесено змін до статті 12 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким розроблення схеми планування окремої території України, в тому числі гірських територій Карпат, чітко визначено як дискреційні повноваження, які реалізуються «у разі необхідності».

Окрім цього, таким Законом України доповнено статтю 12 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» частиною п?ятою (5), згідно якої відсутність затверджених схем планування окремих частин території України не є перешкодою для розроблення та затвердження інших видів містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях щодо території таких частин.

Крім цього, зазначеним законом доповнено розділ V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» новим пунктом 6-8, згідно якого містобудівна документація, затверджена до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури» щодо територій, стосовно яких відсутня затверджена схема планування окремих частин території України, не вважається такою, що порушує вимоги статті 12 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). До того ж зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

Верховний Суд також зазначив, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Відтак, суд доходить до переконання, що матеріально-правове регулювання правовідносин, що випливають із статті 12 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також її потенційне майбутнє правозастосування, як норми права, що обумовлюється положеннями Закону України від 25 березня 2025 р. за № 4321-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури», зазнало змін, із чого слідує висновок Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладений у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 807/1314/17, стосовно правовідносин існуючих на 31.05.2017, не є подібним до спірних правовідносин по цій справі.

В той же час, суд враховує, що відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» державна політика в електроенергетиці спрямована на захист навколишнього природного середовища та сприяння виробництву електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Відповідно до частини другої статті 293 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (ратифіковано із заявою Законом № 1678-VII від 16 вересня 2014 року), сторони докладають зусиль для сприяння і заохочення торгівлі та прямих іноземних інвестицій в екологічно чисті товари, послуги й технології, використання збалансованих джерел відновлюваної енергії та енергозберігаючих продуктів і послуг, а також екологічне маркування товарів, у тому числі шляхом усунення пов`язаних із цим нетарифних бар`єрів.

Статтею 338 Угоди про асоціацію також передбачено взаємне співробітництво у таких сферах, зокрема, як: розвиток та підтримка відновлювальної енергетики з урахуванням принципів економічної доцільності та охорони навколишнього середовища, а також альтернативних видів палива, зокрема стале виробництво біопалива і співробітництво у сфері нормативно-правових питань, сертифікації та стандартизації, а також технологічного і комерційного розвитку; просування Механізму спільного запровадження Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об`єднаних Націй про зміну клімату 1997 року з метою зменшення викидів парникових газів шляхом реалізації проектів у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики.

У статті 2 Рамкової конвенції Організації Об`єднаних Націй про зміну клімату (United Nations Framework Convention on Climate Change) від 9 травня 1992 року (Конвенцію ратифіковано Законом № 435/96-ВР від 29 жовтня 1996 року) зазначено, що кінцева мета цієї Конвенції і усіх пов`язаних з нею правових документів, які може прийняти Конференція Сторін, полягає у тому, щоб досягти у виконанні відповідних положень Конвенції стабілізації концентрацій парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему.

Для посилення реалізації вищезазначеної Конвенції, у тому числі її мети, спрямованої на зміцнення глобального реагування на загрозу зміни клімату в контексті сталого розвитку та зусиль з викорінення бідності, 12 грудня 2015 року учасниками Конвенції було укладено Паризьку угоду (Paris Agreement) (Угоду ратифіковано Законом № 1469-VIII від 14 липня 2016 року), згідно зі статтею 3 якої Сторони домовилися здійснювати національно визначені внески щодо глобального реагування на зміну клімату, амбітні зусилля для досягнення мети цієї Угоди; зусилля всіх Сторін представлятимуть прогрес у часі.

Крім того, відповідно до частини першої статті 2 Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об`єднаних Націй про зміну клімату (Kyoto protocol to the United Nations Framework convention on climate change) від 11 грудня 1997 року (Кіотський протокол ратифіковано Законом № 1430-IV (1430-15) від 4 лютого 2004 року) кожна зі Сторін, зазначених у Додатку I, при виконанні своїх визначених зобов`язань щодо кількісних обмежень і скорочень викидів відповідно до статті 3, з метою сприяння сталому розвитку: здійснює та/або продовжує розробляти відповідно до своїх національних умов такі політику та заходи, як:

- підвищення ефективності використання енергії у відповідних секторах національної економіки;

- проведення досліджень, розробка, сприяння широкому використанню та впровадженню нових і відновлюваних видів енергії, технологій поглинання двоокису вуглецю та передових сучасних екологічно безпечних технологій.

Законом № 2222-VIII від 5 грудня 2017 року Україна приєдналася до Статуту Міжнародного агентства з відновлювальних джерел енергії (IRENA) від 26 січня 2009 року, до цілей якого віднесено сприяння широко поширеному та зростаючому впровадженню, а також сталому використанню всіх видів відновлюваної енергії, беручи до уваги:

a) національні та внутрішні пріоритети й переваги, отримувані з комбінованого підходу до відновлюваної енергії та заходів з енергоефективності, а також

b) внесок відновлюваної енергії в збереження навколишнього середовища шляхом обмеження впливу на природні ресурси й зменшення вирубування лісів, зокрема вирубування тропічних лісів, опустелювання й скорочення біологічного різноманіття; у захист клімату; в економічне зростання та соціальну згуртованість, у тому числі в зниження рівня бідності й сталий розвиток; у доступ до енергопостачання й безпеку енергопостачання; у регіональний розвиток і взаємну відповідальність поколінь.

Також у пункті 1 Директиви 2009/28/ЄС Європейського парламенту та Ради від 23 квітня 2009 року про сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел і про внесення змін до Директив 2001/77/ЄС та 2003/30/ЄС та про їх подальше скасування (Directive 2009/28/EC of the European Parliament and of the council of 23 April 2009 on the promotion of the use of energy from renewable sources and amending and subsequently repealing Directives 2001/77/EC and 2003/30/EC) зазначено, що збільшення використання енергії, видобутої з відновлюваних джерел, становлять разом з економією енергії та підвищеною енергоефективністю важливі складові комплексу заходів, що вимагаються для скорочення викидів парникових газів та для виконання Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об`єднаних Націй про кліматичні зміни, а також до інших зобов`язань, взятих на рівні Співтовариства та міжнародному рівні з метою скорочення викидів парникових газів; ці фактори повинні відіграти значну роль у підвищенні надійності енергозабезпечення, сприянні технологічному розвитку та інноваціям, а також у створенні перспектив нових робочих місць та регіональному розвитку, зокрема в сільській та ізольованій місцевості.

На виконання вищезазначених міжнародних зобов`язань розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2021 року № 907-р схвалено Стратегію енергетичної безпеки, в якій енергетичну безпеку визначено складовою системи забезпечення національної безпеки та визначено такі стратегічні цілі забезпечення енергетичної безпеки та пріоритетні завдання для реалізації сценарію «позитивної трансформації» і стратегічного вибору, як, зокрема, забезпечення енергетичної ефективності використання енергоресурсів та енергоефективності національної економіки, екологічно прийнятного впливу енергетики на навколишнє природне середовище, інтеграції енергетичного сектору в політичний, технологічний, технічний, економічний та правовий простір ЄС.

При цьому, у згаданій Стратегії за позитивним сценарієм змін в енергетичній сфері передбачається використання нових технологій виробництва, транспортування, накопичення та споживання енергії, використання відновлюваних та місцевих джерел енергії, цифровізація енерговикористання, що дозволяє наблизити джерела виробництва енергії до споживача та збалансувати режими роботи енергетичних систем.

Крім того, суд враховує, що відповідно до статті 3 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» основними засадами державної політики у сфері альтернативних джерел енергії є, зокрема, нарощування обсягів виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, з метою економного витрачання традиційних паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту шляхом реструктуризації виробництва і раціонального споживання енергії за рахунок збільшення частки енергії, виробленої з альтернативних джерел; додержання екологічної безпеки за рахунок зменшення негативного впливу на стан довкілля при створенні та експлуатації об`єктів альтернативної енергетики, а також при передачі, транспортуванні, постачанні, зберіганні та споживанні енергії, виробленої з альтернативних джерел; залучення вітчизняних та іноземних інвестицій і підтримка підприємництва у сфері альтернативних джерел енергії, в тому числі шляхом розробки і здійснення загальнодержавних і місцевих програм розвитку альтернативної енергетики.

Отже, запровадження та розвиток альтернативних джерел енергії, до яких відносяться і вітроелектростанції, інтеграція їх до Об`єднаної енергетичної системи України, нарощування обсягів виробництва та споживання такої енергії відповідає міжнародним зобов`язанням України, узгоджується із стратегічними цілями та пріоритетними завданнями забезпечення енергетичної безпеки, сприяє зменшенню негативного впливу на стан довкілля та підвищенню енергетичної незалежності держави.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 лютого 2023 року у справі № 400/3396/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також враховує, що стимулювання підприємницької діяльності, створення привабливого інвестиційного клімату та захист прав інвесторів відноситься до пріоритетів державної політики, оскільки є запорукою економічного зростання та добробуту кожного через збільшення розміру сплачених податків до державного та місцевих бюджетів, збереження існуючих та створення нових робочих місць, розвитку відповідної територіальної громади. Це, зокрема, відповідає положенням частини четвертої статті 13 Конституції України, згідно з якою держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а також частини першої статті 17 Основного Закону - забезпечення, зокрема економічної безпеки є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу».

Щодо посилань позивача на те, що громадські обговорення вказаної містобудівної документації проведені з порушенням процедури, встановленої статтею 21 Закону № 3038-VІ та Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 555, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 21 Закону № 3038-VІ громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому законодавством порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.

До складу погоджувальної комісії входять: 1) посадові особи замовника містобудівної документації; 2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного органу, органу охорони здоров`я, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів; 3) представники професійних об`єднань та спілок, архітектори, науковці; 4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менш як 50 відсотків і не більш як 70 відсотків загальної чисельності комісії.

Головою погоджувальної комісії є посадова особа замовника містобудівної документації.

Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її утворення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень).

Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менш як дві третини її членів (з них не менше половини - представники громадськості).

Рішення погоджувальної комісії оформлюється протоколом.

У разі неможливості врегулювати спірні питання між сторонами погоджувальною комісією остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті замовником містобудівної документації рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в медіа, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації. Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність.

Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок замовників містобудівної документації.

Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.

Механізм проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні: комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад (далі - комплексні плани), генеральних планів населених пунктів, а також детальних планів територій у межах та за межами населених пунктів, визначає Порядок проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (далі - Порядок № 555).

Відповідно до п. 2 Порядку №555 проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі - громадські слухання) здійснюється в рамках проведення процедури громадського обговорення під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації із урахуванням вимог Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

Згідно з п. 5 Порядку № 555 організатором проведення громадських слухань є замовник розроблення містобудівної документації.

Під час реєстрації учасників громадських слухань та пропозицій (зауважень) громадськості організатором проведення громадських слухань забезпечується ідентифікація фізичних осіб, представників юридичних осіб.

Пропозиції (зауваження) фізичних та юридичних осіб, які не подали підтвердних документів для забезпечення їх ідентифікації, не розглядаються.

Відповідно до п. 7 Порядку № 555 громадські слухання проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Інформація про проведення громадських слухань (час і місце проведення, вимоги до учасників громадських слухань згідно з цим Порядком) оприлюднюється одночасно із оприлюдненням проекту містобудівної документації на місцевому рівні (в одному інформаційному повідомленні), а також додатково в окремому інформаційному повідомленні на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації за п`ять робочих днів до визначеної дати проведення громадських слухань.

Згідно з п. 8 Порядку № 555 інформаційне повідомлення про проведення громадських слухань повинно містити такі відомості: рішення сільської, селищної, міської ради про розроблення проекту містобудівної документації на місцевому рівні; завдання на розроблення містобудівної документації на місцевому рівні; відомості про замовника та розробника проекту містобудівної документації на місцевому рівні та підстави для його розроблення; інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань та умови участі в них; інформацію про час і місце, де у вільному доступі протягом п`яти календарних днів до дати проведення громадських слухань (у тому числі у вихідні дні та в неробочий час) можна ознайомитися з матеріалами проекту містобудівної документації на місцевому рівні на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях; інформацію про посадову особу замовника розроблення містобудівної документації, відповідальну за забезпечення організації розгляду пропозицій (зауважень), та адресу, за якою можуть надсилатися пропозиції (зауваження); матеріали щодо проекту містобудівної документації на місцевому рівні в повному обсязі відповідно до визначеного в установленому законом порядку складу та змісту, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом.

До проведення громадських слухань щодо проекту комплексного плану замовником розроблення містобудівної документації забезпечується розміщення матеріалів на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях у кожному населеному пункті, що входить до складу територіальної громади (старостинського округу), відповідно до графіка, затвердженого замовником розроблення містобудівної документації та опублікованого на його офіційному веб-сайті, на строк не менше ніж три робочі дні.

Інформування жителів відповідного населеного пункту (старостинського округу) про місце та строки розміщення зазначених матеріалів здійснюється через офіційний веб-сайт замовника розроблення містобудівної документації не раніше ніж за п`ять робочих днів.

До проведення громадських слухань щодо проекту генерального плану населеного пункту - міста, що має внутрішній адміністративно-територіальний поділ на райони в місті, замовником розроблення містобудівної документації забезпечується розміщення матеріалів на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях у кожному районі в місті відповідно до графіка, затвердженого замовником розроблення містобудівної документації та опублікованого на його офіційному веб-сайті, на строк не менше ніж три робочі дні.

Інформування жителів відповідного району в місті про місце та строки розміщення зазначених матеріалів здійснюється через офіційний веб-сайт замовника розроблення містобудівної документації не раніше ніж за п`ять робочих днів.

Відповідно до п. 9 Порядку №555 громадські слухання проводяться під головуванням уповноваженого представника замовника розроблення містобудівної документації, який: проводить реєстрацію учасників громадських слухань; оголошує порядок денний; інформує учасників про порядок ведення протоколу, подання пропозицій (зауважень) у письмовій та/або усній формі, зміст пропозицій (зауважень), що надійшли, та процедуру їх урахування; забезпечує ведення обговорення, подання пропозицій (зауважень) громадськості із дотриманням регламенту; забезпечує аудіо- та/або відеофіксацію перебігу громадських слухань; готує протокол громадських слухань.

Громадські слухання розпочинаються з доповіді розробника та/або замовника розроблення містобудівної документації про розроблений проект містобудівної документації.

Перебіг громадських слухань та подані пропозиції (зауваження) оформляються протоколом, який підписується головуючим. Файл аудіо- та/або відеофіксації перебігу громадських слухань додається до протоколу.

Замовник розроблення містобудівної документації зобов`язаний забезпечити реєстрацію пропозицій (зауважень) учасників громадських слухань із дотриманням регламенту та фіксуванням у протоколі громадських слухань інформації про відсутність пропозицій (зауважень) учасників громадських слухань.

Згідно з п. 10 Порядку № 555, на початку громадських слухань шляхом голосування затверджуються порядок денний та регламент проведення громадських слухань. Кожен учасник громадських слухань має право подати пропозиції (зауваження), поставити запитання усно чи письмово.

У разі коли замовник розроблення містобудівної документації не може прийняти рішення про врахування відповідної пропозиції (зауваження) безпосередньо під час проведення громадських слухань, така пропозиція (зауваження) розглядається на погоджувальній комісії у визначеному порядку.

Під час громадських слухань незалежно від наявності чи відсутності пропозицій (зауважень) громадськості голосуванням учасників громадських слухань (половина голосів зареєстрованих учасників громадських слухань із правом голосу плюс один голос) обираються представники громадськості, які увійдуть до складу погоджувальної комісії в разі її утворення за результатами громадських обговорень, про що зазначається у протоколі громадських слухань.

Відповідно до п. 11 Порядку № 555 усі пропозиції (зауваження) та запитання заносяться (додаються) до протоколу.

Протокол громадських слухань має містити: 1) дату, час і місце проведення громадських слухань; 2) предмет громадських слухань; 3) кількість учасників громадських слухань; 4) виклад перебігу громадських слухань; 5) пропозиції (зауваження), що були висловлені під час громадських слухань; 6) рішення за результатами громадських слухань, яке повинно обов`язково містити перелік уповноважених представників громадськості для участі в погоджувальній комісії.

До протоколу додаються списки реєстрації учасників громадських слухань, а також запитання, звернення та пропозиції (зауваження), подані головуючому під час проведення громадських слухань їх учасниками в письмовій формі.

Протокол громадських слухань складається у двох оригінальних примірниках, один із яких передається замовникові розроблення містобудівної документації, а інший не пізніше ніж через два робочі дні після проведення громадських слухань розміщується у приміщенні сільської, селищної, міської ради на інформаційному стенді (дошці оголошень) із забезпеченням вільного доступу громадян до нього.

Громадські слухання відбуваються у відкритому режимі, проводиться їх веб-трансляція, відео- та/або аудіозапис.

Сканована копія протоколу, відеозапис та стенограма громадських слухань розміщуються на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації у відповідному розділі у двотижневий строк, але не пізніше ніж оприлюднення результатів розгляду пропозицій (зауважень) громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до процедури громадських обговорень.

Оригінальний примірник протоколу громадських слухань зберігається замовником розроблення містобудівної документації протягом п`яти років і має бути доступним для ознайомлення громадськості.

Згідно з п. 13 Порядку № 555 затверджений замовником розроблення містобудівної документації протокол громадських слухань є підставою для коригування розробником проекту містобудівної документації на місцевому рівні виключно щодо поданих пропозицій (зауважень) громадськості в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам і будівельним нормам.

Розробник проекту містобудівної документації протягом одного місяця з дати проведення громадських слухань вносить відповідні коригування до проекту відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

За зверненням розробника містобудівної документації замовник розроблення містобудівної документації на місцевому рівні може продовжити строк коригування проекту містобудівної документації на місцевому рівні, але не більше ніж на строк дії чинного договору з розробником містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до п. 14 Порядку №555 затвердження містобудівної документації на місцевому рівні без проведення громадських слухань проектів такої документації забороняється. Протокол громадських слухань проекту містобудівної документації є невід`ємною складовою зазначеної документації.

Згідно з п. 15 Порядку №555 фінансування заходів із розгляду пропозицій (зауважень) громадськості здійснюється за рахунок замовника розроблення містобудівної документації.

Відповідно до п. 17 Порядку №555 громадські слухання можуть бути визнані такими, що не відбулися, у разі порушень вимог цього Порядку та законодавства, зокрема через: безпідставне повернення пропозицій (зауважень), нездійснення реєстрації, невчасну реєстрацію або неправомірну відмову в реєстрації пропозицій (зауважень); недотримання посадовими особами встановлених строків під час організації та проведення громадських слухань; неоприлюднення, невчасне оприлюднення чи оприлюднення не в повному обсязі документів, передбачених для оприлюднення, під час громадських слухань; необґрунтовану відмову щодо врахування пропозицій (зауважень) у рамках громадських слухань; недотримання вимог цього Порядку щодо перевірки приналежності учасників громадських слухань до відповідної території та їх представництва; прийняття рішення під час громадських слухань щодо визнання їх такими, що не відбулися; інші дії чи бездіяльність, що порушують вимоги законодавства про проведення громадських слухань.

Рішення про визнання громадських слухань такими, що не відбулися, може бути прийняте шляхом голосування учасників громадських слухань (не менше ніж дві третини голосів учасників громадських слухань) або замовником розроблення містобудівної документації.

Громадські слухання можуть бути визнані такими, що не відбулися, у судовому порядку.

Як вже встановлено судом, 27.11.2023 року на офіційному сайті відповідача опубліковано оголошення «Про початок підготовчого етапу до розробки проекту державного планування місцевого рівня «Детальний план території ур. «Полонина Руна». Відповідачем встановлено термін подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості при розробці детального плану території в його завдання на проектування та термін подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки - 10 днів з 27 листопада до 7 грудня 2023 року. Громадськості запропоновано звертатися з пропозиціями і зауваженнями до завдання на проектування до відділу містобудування та архітектури Тур`є-Реметівської сільської ради: с. Тур`ї Ремети, вул. Народна, 1, тел.: +38 (03145) 5-12-60, e-mail: hromada@t-remeta.gov.ua.

29.12.2023 року Тур`є-Реметівською сільською радою Ужгородського району опубліковано оголошення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у розгляді проекту містобудівної документації. В оголошенні вказано, що з пропозиціями та зауваженнями, а також для ознайомлення з матеріалами проекту громадськості запропоновано звертатись у відділ містобудування, архітектури, військового обліку та цивільного захисту Тур`є-Реметівської сільської ради: 89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тур`ї Ремети, вул. Народна, 1, тел.:+380314551260, e-mail: hromada@t-remeta.gov.ua. Замовником було встановлено термін подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості при розробці детального плану території та звіту про стратегічну екологічну оцінку 30 днів з 29.12.2023 до 29.01.2024 року.

Громадські слухання та обговорення було призначено на 30 січня 2024 року о 14:00 годині к.ч. у приміщенні Тур`є-Реметівської сільської ради за адресою: с. Тур`ї Ремети, вул. Народна.

В той же час, 05.01.2024 опубліковано повідомлення про внесення змін до початку розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна».

Також 05.01.2024 відповідачем було повторно опубліковано повідомлення про початок розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна», а також опубліковано в Єдиному реєстрі стратегічної екологічної оцінки.

Разом із вказаним повідомленням опубліковано проект «Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області»

У вказаному повідомленні замовником було встановлено нові терміни подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості при розробці детального плану території та звіту про стратегічну екологічну оцінку, а саме з 05.01.2024 до 05.02.2024 року. Відповідно, громадські слухання та обговорення було перенесено на 06.02.2025 року о 14:00 годині к.ч. у приміщенні Тур`є-Реметівської сільської ради за адресою: с. Тур`ї Ремети, вул. Народна, 1. Разом із вказаним повідомленням відповідачем опубліковано на веб-сайті картографічні матеріали - схему планування території.

31.01.2024 Опубліковано повідомлення про громадські слухання містобудівної документації детального плану території ур. «Полонина Руна», проведення яких заплановано 06.02.2024.

У цьому повідомленні громадськості запропоновано ознайомитися з проєктом детального плану території, ур. «Полонина Руна» звітом про стратегічну екологічну на сайті Тур`є-Реметівської територіальної громади за адресою https://t-remeta.gov.ua, а також в приймальні Тур`є-Реметівської сільської ради за адресою: Україна, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Тур`ї Ремети, вул. Народна, 1, а також на сайті Тур`є-Реметівської сільської ради у пункті «Оголошення».

Повідомлено про забезпечення онлайн трансляції заходу на офіційній сторінці Тур`є-Реметівської сільської ради у мережі Фейсбук за посиланням: https://www.facebook.com/HROMADA.TuryaRemeta.

Матеріалами справи підтверджено, що 06 лютого 2024 року відповідачем проведено громадські слухання детального плану території ур. «Полонина Руна», про що складено протокол № 1, який опубліковано на сайті сільської ради.

Відповідно до вищевказаного Протоколу 1 на громадських слуханнях було зареєстровано 160 учасників та затверджено наступний порядок денний: 1) розгляд проекту «Детальний план ур. «Полонина Руна» Тур?є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області» (доповідь представника розробника) та екологічних і гідрологічних аспектів у процесі проектування; 2) розгляд зауважень та пропозицій від громадськості; 3) виступ учасників громадських слухань.

Громадські слухання відбувалися у відкритому режимі, проводилася їх веб-трансляція.

Сканована копія протоколу та відеозапис громадських слухань були розміщені на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації.

Окрім цього, судом встановлено що 08.03.2024 на веб-сайті відповідача в розділі «Новини та події» опубліковане «Повідомлення про оприлюднення оновлених матеріалів документу державного планування «Детального плану території ур. «Полонина Руна», із змісту якого вбачається, що відповідне громадське обговорення завершено 7 березня 2024 року. Додатками до такого повідомлення прикріплені основні розділи та оновлена графічна частина документу державного планування, в режимі доступності до скачування, в тому числі, «КНИГА 1 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА», «Графічна частина містобудівної документації», «КНИГА 2 ЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ», «Лист від 002/24 від 05.03.2024 Про погодження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у містобудівній документації», «Довідка про консультації з органами виконавчої влади», «Довідка про громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки», «Пропозиції (зауваження), у врахуванні яких відмовлено» та «Протокол громадських слухань».

Судом також встановлено, що 27 лютого 2024 року на офіційному сайті відповідача опубліковано оголошення «Про продовження строку громадського обговорення проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна», відповідно до якого у зв`язку з чисельними письмовими зверненнями громадськості, що надійшли після 06.02.2024 року, громадські обговорення проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна»» продовжено до 07.03.2024 року, відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 6 ст. 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

З метою забезпечення додаткової можливості реалізації права громадськості на подання зауважень і пропозицій до проекту державного планування «Детального плану території ур. «Полонина Руна»», а також необхідністю встановлення додаткового строку для їх розгляду та врахування, Тур`є-Реметівська сільська рада Ужгородського району продовжила строк громадського обговорення до 7 березня 2024 року (включно).

При цьому суд враховує, що в даному випадку продовження строку для подання та розгляду зауважень і пропозицій до проекту детального плану здійснене саме з метою забезпечення прав та інтересів територіальної громади.

Стосовно посилань позивача на те, що інформаційні повідомлення про громадські слухання не відповідають вимогам Порядку № 555, суд зазначає, що відповідно до правових висновків, що викладені у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі №804/639/18 та від 27.09.2022 у справі №320/1510/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; одним з критеріїв, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Позивачем в ході судового розгляду не доведено, що стверджувані ним порушення процедури громадського обговорення вплинули на можливість жителів територіальної громади чи звузили їх права та інтереси щодо участі в громадському обговорення, поданню зауважень та пропозицій, а також їх врахування чи розгляду в ході розроблення спірного детального плану.

В той же час, на переконання суду, формальна неточність у процедурі оприлюднення оголошення про проведення громадських слухань, за встановлених судом обставин, не призвела до порушення права позивача на участь у публічному розгляді та обговоренні проекту містобудівної документації, а тому не мала впливу на суть прийнятого відповідачем рішення.

При цьому, суд враховує, що відповідно до правового висновку щодо застосування Порядку № 555, викладеного у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №463/1230/16-а та від 13.03.2020 у справі № 320/6466/18, розміщення замовником містобудівної документації інформації про дату, час та місце, де заінтересовані особи можуть ознайомитися з матеріалами проектів містобудівної документації, є належним способом оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації та не становить порушень вимог Порядку № 555.

Крім того, суд зазначає, що як вбачається з листа Закарпатської ОВА № 8021/06-11 від 17.08.2022 року, на підставі листа Міністерства цифрової трансформації України від 09.08.2022 року № 1/06-2-6620, було відновлено роботу Єдиного державного вебпорталу відкритих даних, однак до такого переліку не було віднесено схеми планування території областей, схеми планування територій районів, генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій, містобудівну документацію територіальних громад, їх проекти, та відповідно публікація таких відомостей під час дії воєнного стану не здійснюється.

В той же час, як вже зазначалося судом, в оголошенні про громадські обговорення проекту детального плану території була розміщена детальна інформація про місце та час, де можна ознайомитись із змістом проекту детального плану території.

Відтак, на переконання суду, замовником детального плану території був обраний коректний та відповідний ситуації в країні спосіб доведення змісту ДПТ до громадськості, який жодним чином не порушив інтереси громадян, які мали намір ознайомитися із змістом детального плану території.

При цьому, як вбачається з пояснювальної записки самого детального плану, загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується шляхом його розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у місцевих друкованих засобах масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу, крім частини, що належить до інформації з обмеженим доступом відповідно до законодавства, до такого документу відноситься розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту.

Допитана в якості свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ознайомилася з проектом детального плану у січні 2025 року в Єдиній екологічній платформі «ЕкоСистема». Зазначила, що нею були подані письмові зауваження до детального плану через Єдину екологічну платформу «ЕкоСистема» шляхом надсилання на електронну адресу Тур`є-Реметівської сільської ради. Пояснила, що брала участь у громадських слуханнях 06 лютого 2024 року та була у складі погоджувальної комісії щодо розгляду зауважень.

Допитана в якості свідка ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що не мала можливості ознайомитися з матеріалами проекту детального плану, оскільки такі не були оприлюднені на веб-сайті Тур`є-Реметівської сільської ради. Зазначила, що була присутньою на громадських слуханнях, що відбувалися 06 лютого 2024 року. Вказала, що під час проведення громадських слухань не відбувалося голосування за членів погоджувальної комісії.

З огляду на вищенаведене, матеріалами справи підтверджується, що відповідно до п. 7 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» доступ до матеріалів детального плану території був забезпечений шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі даних - Єдиний реєстр стратегічної екологічної оцінки та оприлюднення на офіційному веб-сайті Тур`є-Реметівської сільської ради.

Відтак, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про обмеження прав громадськості на доступ до проекту спірного детального плану території, звіту про СЕО та матеріалів затвердженого детального плану.

Відповідно до підпункту 13 пункту 43 цього Порядку № 926 замовник забезпечує, серед іншого, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні шляхом надання відповідей заявникам про їх врахування або відмови з посиланням на норми законодавства та державні будівельні норми, що обґрунтовує неврахування пропозиції (зауваження).

На виконання вищезазначених вимог, відповідачем за результатами громадського обговорення детального плану території сформовано довідку про громадські обговорення станом на 07.03.2024.

Вказаною довідкою стверджується, що в установлений термін (з 05.01.2024 по 07.03.2024 включно) до Тур?є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області надійшли пропозиції та зауваження від громадськості, а саме від:

- ОСОБА_2 від 08.01.2024;

- ТОВ «СТС» від 23.01.2024;

- ОСОБА_4 від 30.01.2024;

- МБО «Екологія-Право-Людина» № 021 від 05.02.2024;

- ОСОБА_5 від №16/02/2024 від 05.02.2024;

- ОСОБА_6 - член ГО «Закарпатське товариство мисливців і рибалок

«Лісівник»;

- Депутати Тур є-Реметівської сільської ради Ужгородського району;

- Громадянин ОСОБА_7 від 28.02.2024;

- ОСОБА_8 - житель с. Порошково (підписи 425 осіб);

- ОСОБА_9 ;

Загальна кількість зауважень та пропозицій, наведених у зазначеній довідці, складає 76, з них враховано розробником - 47; відмовлено у врахуванні, що обґрунтовує їх неврахування, - 29.

Вищевказані обставини підтверджують той факт, що позивач мав реальну можливість та право взяти участь в громадських обговореннях, подати свої зауваження і пропозиції, та таким правом скористався.

Крім того, необґрунтованими є також доводи позивача стосовно неврахування органом місцевого самоврядування його заяв, які подавались до моменту прийняття спірного рішення, оскільки вищезазначеною довідкою налічується 17 поданих зауважень та пропозицій МБО «Екологія Право Людина» до проекту детального плану території та звіту про стратегічну екологічну оцінку, з яких 15 зауважень та пропозицій враховано розробником у процесі розробки містобудівної документації.

Крім того, позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем порушено процедуру утворення погоджувальної комісії у процесі проведення громадських слухань. Щодо таких тверджень позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із протоколу громадських слухань від 06 лютого 2024 року головуючою запропоновано створити погоджувальну комісію для розгляду питань, які залишилися не вирішеними.

Як вже зазначалося судом, пункті 10 Порядку № 555 зазначено, що у разі коли замовник розроблення містобудівної документації не може прийняти рішення про врахування відповідної пропозиції (зауваження) безпосередньо під час проведення громадських слухань, така пропозиція (зауваження) розглядається на погоджувальній комісії у визначеному порядку.

Під час громадських слухань, незалежно від наявності чи відсутності пропозицій (зауважень) громадськості голосуванням учасників громадських слухань (половина голосів зареєстрованих учасників громадських слухань із правом голосу плюс один голос) обираються представники громадськості, які увійдуть до складу погоджувальної комісії в разі її утворення за результатами громадських обговорень, про що зазначається у протоколі громадських слухань.

Із вказаного вище суд робить висновок, що утворення погоджувальної комісії є правом, а не обов?язком розробника містобудівної документації.

В ході проведення громадських слухань ряд осіб скористалися правом на участь в роботі погоджувальної комісії, у випадку її створення.

В тому числі, можливість реалізувати таке право підтвердила свідок ОСОБА_2 , разом із іншими особами, які були присутні та зареєстровані на громадських слуханнях 06.02.2024.

В подальшому, 12.03.2024 рішенням виконавчого комітету відповідача № 50 створена погоджувальна комісія та затверджений її склад, до якого, в тому числі, за згодою включена свідок ОСОБА_2 . Таке рішення досліджувалося в ході судового розгляду.

Відтак, право на створення погоджувальної комісії реалізовано відповідачем саме у формі такого рішення № 50 від 12.03.2024.

Натомість, учасниками провадження не надано, а судом не встановлено, що таке рішення оскаржено чи скасовано за позовом будь-якої зацікавленої особи, в тому числі особами, які не змогли реалізувати право на участь в роботі такої комісії.

Подібні правовідносини досліджувалися Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду та знайшли свою оцінку в постанові від 03 листопада 2020 року по справі № 826/11632/16.

В рамках такої Верховний Суд зробив висновок, що такі обставини не можуть свідчити про наявність беззаперечних підстав для визнання містобудівної документації, як нормативного акту, нечинним, беручи до уваги, в тому числі, те що аналогічний акт до рішення виконавчого комітету відповідача від 12.02.2024 за № 50 було скасовано за позовом зацікавленої особи в судовому порядку.

Відтак, суд доходить до переконання, що формування погоджувальної комісії є правом, а не обов?язком відповідача, а реалізація такого права не може істотно вплинути на всю подальшу процедуру громадських обговорень.

В той же час, 19 березня 2024 року відбулося засідання погоджувальної комісії щодо розгляду спірних питань, що виникли у процесі проведення громадського обговорення проекту містобудівної документації - «Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, в якому взяли участь 26 членів комісії, з яких 13 членів від громадськості (половина представників громадськості), що підтверджує правомочність засідання комісії з розгляду спірних питань, що виникли у процесі громадського обговорення проекту містобудівної документації «Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур?є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області».

При цьому, як підтвердила допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , вона брала участь у роботі погоджувальної комісії, що спростовує твердження позивача про обмеження участі громадськості у містобудівному плануванні.

З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що самі лише посилання на порушення порядку проведення громадського обговорення детального плану не доводять протиправності оскаржуваного адміністративного акта й самостійно не утворюють об`єкт судового захисту.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2023 року у справі № 369/7737/16-а.

Крім того, суд зазначає, що у постанові від 16.03.2023 у справі № 400/4409/21 Верховний Суд зазначив, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним) або допущене порушення не впливає на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Верховний Суд також наголосив, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Суд вважає вказану позицію застосовною і до справи, що розглядається, та з огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про те, що доводи позивача не свідчать про те, що допущені під час громадського обговорення проекту детального плану процедурні порушення мали наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача й унеможливлювали прийняття відповідачем спірного рішення.

Відтак, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення Тур`є-Реметівської сільської ради від 23 травня 2024 року №1242 «Про затвердження детального плану території ур. «Полонина Руна» відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та нечинним.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, щодо клопотання третьої особи -2 в порядку ст. 249 КАС України про постановлення окремої ухвали, з метою проведення перевірки наявності в діях голови Тур`є-Реметівської сільської ради ОСОБА_10 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, та в діях виконавця звіту про СЕО ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із частиною 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними

Наведені норми вказують на те, що суд має право, коли він встановив порушення закону, постановити окрему ухвалу. Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала.

В той же час, у рамках обставин цієї справи суд не знаходить істотного порушення закону, яке б зумовлювало постановлення окремої ухвали.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів належним чином правомірність оскарженого рішення, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, та у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» (79005, м. Львів, вул. Франка, буд. 9, кв. 1а, код ЄДРПОУ 20848991) до Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району (89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тур`є-Ремети, вул. Народна, буд. 1, код ЄДРПОУ 04351280), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Вітряний Парк Турянський» (89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тур`я Пасіка, вул. Тур`янська, буд. 33, код ЄДРПОУ 45043898), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21 серпня 2025 року.

Суддя Я. М. Калинич