Ухвала від 22.08.2025 по справі 320/3299/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

22 серпня 2025 року справа № 320/3299/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Аудиторської фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерконто» до Аудиторської палати України, Комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась представник Аудиторської фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерконто» із позовом до Аудиторської палати України, Комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України, в якому просить:

1. Визнати протиправними та скасувати окремі положення індивідуального акту, зокрема пункту 32 Плану-графіку проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг та інших перевірок на 2025 рік, що стосуються проведення в 3 кварталі 2025 року позапланової перевірки АФ «Інтерконто», затвердженого рішенням Комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України від 7 грудня 2024 р. №21/КЯ, погодженого Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю 29.11.2024 р.

2. Зобов`язати Секретаріат Аудиторської палати України оприлюднити скасування пункту 32 Плану-графіка проведення перевірок з контролем якості аудиторських послуг та інших перевірок на 2025 рік на офіційному вебсайті Аудиторської палати України.

Ухвалою суду від 22.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 22.01.2025 було відмовлено в задоволенні заяви Аудиторської фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерконто» про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 19.08.2025 заяву ТОВ «Інтерконто» про забезпечення позову було повернуто заявнику.

21.08.2025 представником позивача знову подано до суду заяву про забезпечення позову по справі, в якій просить зупинити дію рішення Комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України від 07 грудня 2024 р. №21/КЯ, яким затверджено План-графік проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг та інших перевірок на 2025 рік, в частині пункту 32 Плану-графіку, що стосуються проведення в 3 кварталі 2025 року позапланової перевірки АФ «Інтерконто», до набрання законної сили рішенням суду.

Необхідність забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що АФ «Інтерконто» згідно Рішення протиправно включено до плану-графіку проведення перевірок на 3 квартал 2025 року. Сама по собі протиправна перевірка є незаконним втручанням у господарську діяльність підприємства. На думку представника позивача, примус до протиправної перевірки підприємства фактично унеможливить ефективний захист прав позивача. Тому, для забезпечення прав та законних інтересів позивача заявник вважає, що необхідно зупинити рішення в частині включення до плану-графіку проведення перевірок АФ «Інтерконто» до набрання законної сили рішенню по справі.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відтак, розгляд заяви про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову письмовими доказами, суд дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню з наступних мотивів і підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, суд може забезпечити позов лише за наявності однієї з двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.

Водночас, згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Обов`язок доведення підстав для вжиття заходів забезпечення позову покладається на заявника (п. 3 ч.1 ст.152 КАС України).

Забезпечення позову має на меті гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має встановити зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, а також встановити, що певний захід забезпечення позову відповідає обраному способу судового захисту, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Верховний Суд 06.02.2019 у справі № 826/13306/18 зазначив: обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо очевидності ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, що свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Інститут забезпечення адміністративного позову є механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, виконання майбутнього рішення суду або/та ефективний захист позивача, що неможливий без негайного втручання суду. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише у межах позовних вимог, адекватних та співмірних з позовними вимогами.

Суд повинен враховувати співвідношення прав та інтересу, про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, бо забезпечення позову сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Поважними підставами забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, за захистом яких він звернувся до суду, до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що у заяві про забезпечення позову від 20.08.2025 також не наведено будь-якого обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При цьому, заява про забезпечення позову від 20.08.2025 також не містить жодних доказів на підтвердження фактичних обставин спірних правовідносин та доказів на підтвердження того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд зазначає, що позивач не погоджується з тим, що АФ у формі ТОВ «Інтерконто» було включено до графіку перевірок на 2025 рік для проведення в 3 кварталі 2025 року позапланової перевірки АФ «Інтерконто». Однак, сама лише незгода позивача (заявника) із діями (рішеннями) суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що матеріали заяви про забезпечення позову не свідчать про очевидність протиправності спірної частини рішення відповідача, наявність небезпеки заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Аудиторської фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерконто» про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя Діска А.Б.