Рішення від 20.08.2025 по справі 640/20467/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 640/20467/18

20 серпня 2025 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Технопрофіль до Головне управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Технопрофіль (далі ПП «Технопрофіль», Підприємство, позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.07.2018 №3352615147 та №3342615147.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Законом України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На підставі пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-IX (в редакції Закону № 3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами дана справа передана на розгляд та вирішення Тернопільському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ПП «Технопрофіль» до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, розгляд справи розпочато спочатку.

Одночасно цією ухвалою суду замінено у справі відповідача ГУ ДФС у м. Києві на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (далі ГУ ДПС у м. Києві), (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Позов обґрунтовано тим, що ГУ ДФС у м. Києві проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПП «Технопрофіль» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з рядом контрагентів за період з 01.01.2014 по 29.07.2016, про що складено акт від 13.06.2018. Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток на суму 159 282 грн та податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 181 918,00 грн. За наслідками перевірки прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення (далі - ппр) від 03.07.2018 №3352615147 та №3342615147.

Позивач вказує про безпідставність посилання контролюючого органу на нереальність господарських операцій з його контрагентами, бо про існування господарських правовідносин та на виконання господарських зобов`язань вказують належним чином оформлені первинні та бухгалтерські документи, проведені розрахунки між сторонами та фактичний рух активів.

Підприємство зазначає, що дані податкового обліку були сформовані по реальних правочинах, які фактично відбулися, спричинили зміну активів та зобов`язань ПП «Технопрофіль», а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджуються об`єктивними даними і не можуть слугувати підставою для висновків про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Позивач вважає, що неподання звітності контрагентом, відсутність у податкового органу інформації про контрагента, неможливість встановити наявність основних засобів та трудових ресурсів у контрагента, факт порушення кримінального провадження та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів в рамках такого кримінального провадження, не встановлення придбання товарів по ланцюгу постачання не є беззаперечними фактами, що підтверджують відсутність реальних правових наслідків господарських операцій, проведених між позивачем та його контрагентами, з урахуванням того, що позивачем до контролюючого органу надано докази придбання товару та його подальший продаж, його транспортування, відображення у бухгалтерському обліку таких операцій (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні).

Відтак ПП «Технопрофіль» вважає, що оскаржувані ппр прийняті на підставі неправомірних висновків суб`єкта владних повноважень, є протиправними і підлягають скасуванню.

ГУ ДФС у м. Києві проти позову заперечило. У відзиві на позов зазначило, що у ході проведення перевірки ПП «Технопрофіль» по взаємовідносинах з рядом контрагентів встановлено фактичну відсутність господарських операцій. Відповідачем зазначено відомості по кожному з контрагентів, які з`ясовані під час перевірки, які свідчили про відсутність фактичної господарської діяльності таких, відсутність у них відповідних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з продажу товарів. А тому усі первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та витрат позивача, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Оскільки можливість вчинення господарських операцій у постачальників позивача відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, то у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. Просить у позові відмовити.

У відповіді на відзив позивач вказує, що реєстрація контролюючим органом податкових накладних, наявність первинних документів по господарських операціях давало йому право на формування податкового кредиту та витрат.

Після прийняття Тернопільським окружним адміністративним судом цієї справи до провадження від учасників справи жодних пояснень та клопотань не надходило.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Приватне підприємство Технопрофіль (бульвар Ромена Роллана, 13/320, місто Київ, 03170, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 31349455) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.02.2001. Основним видом економічної діяльності юридичної особи є неспеціалізована оптова торгівля. Підприємство з 12.02.2001 взяте на облік як платник податків, у спірний період було зареєстроване платником податку на додану вартість.

ГУ ДФС у м.Києві на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 23.05.2018 № 8879 та на виконання ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 у справі №1-кс/760/10651/16 (760/6919/16-к), що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015000000000630, внесеного до єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 08.12.2015, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Технопрофіль» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Акротус- Систем» (код 39474962), ТОВ «Арнад плюс» (код 39759943), ТОВ «Ренесанс Славія Інвестмент» (код 32852075), ТОВ «Драйв Денс Київ» (код 35997875), ТОВ «ТІК «Енерія» (код 36424719), ТОВ «Біо Плюс» (код 36586825), ТОВ «Світ Фуд» (код 38864306), ТОВ «Металлсервіс Україна» (код 38946535), ТОВ «Фондор Груп» (код 39161539), ТОВ «СТ Мідл» (код 39165685), ТОВ «Гран Бутік» (код 3972181 1), ТОВ «Арабікус» (код 39795071), ТОВ «Барбадос ЛТД» (код 39861332), ТОВ «Бром форс» (код 39879596), ТОВ «Інтер Текноледжі» (код 39931839), ТОВ «Елітстар Компані» (код 39931996), ТОВ «Марино Торг» (код 39882792), ТОВ «Домініка Трейд» (код 39883204), ТОВ «Бурж Ком» (код 39936470), ТОВ «Бурбон трейд» (код 39943606), ТОВ «Бендер Проджект» (код 39401391), ТОВ «Коралсіті» (код 39472352), ТОВ «ВТК Сіріус» (код 39707891), ТОВ «Молгрант» (код 39832034), ТОВ «Мідленд Інвест» (код 39852129), ТОВ «Гард Комьюніті» (код 39873662), ТОВ «Білд Комьюніті» (код 39873730), ТОВ «Бест Комьюніті» (код 39873877), ТОВ «Консалтком» (код 39932853), ТОВ «Ленсі Груп» (код 39932921), ТОВ «Макао Союз» (код 39938750), ТОВ «Ареал Софт Груп» (код 39954814), ТОВ «Компанія «Інвест Гарант» (код 40136254), ТОВ «Кортес-плюс» (код 39710362), ТОВ «Форест-таун 2015» (код 39882090), ТОВ «Олмофо» (код 39930086), ТОВ «Профбудкомплекс» (код 40028021), ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія» (код 36850050), ТОВ «Енкод Констракшн» (код 39237361), ТОВ «ТК Спектр» (код 39730370), ТОВ «Фреш продакшн» (код 38799709), ТОВ «Маджестик Лайн» (код 38952491), ТОВ «Анадора» (код 39937233), ТОВ «Сафаре» (код 39937516), ТОВ «Альтерсвіфт» (код 39832055), ТОВ «Врожай 2015» (код 39983410), ТОВ «Стандарт промбуд» (код 40047395), ТОВ «РЗХ Лімітед» (код 39526198), ТОВ «Малаві» (код 39861589), ТОВ «Наполі Груп» (код 39865997), ТОВ «Багіра Фінанс» (код 38750731), ТОВ «ІК «Дельта» (код 39623466), ТОВ «Голд Трейд» (код 39279857), ТОВ «Шериф комфорт» (код 39735866), ТОВ «Сурінам плюс» (код 39861463), ТОВ «Промомаркетгруп» (код 39276264), ТОВ «БК «Нові Горизонта» (код 39387168), ТОВ «Нова Перспектива-2015» (код 39856164), ТОВ «Інгер буд» (код 39452095), ТОВ «Будівельні технології «Кразбуд» (код 39323036), ТОВ «Інтербілд Комьюніті» (код 39932429), ТОВ «Ека Строй Плюс» (код 38637567), ТОВ «Підлога- Бетон» (код 37909981), ТОВ «Біз-лайн» (код 39621563), ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп» (код 37354392), ТО«ѳльник» (код 37692894), ТОВ «Фоса - Інтернейшил» (код 38380067), ТОВ «Панорама-Скай» (код 39343141), ТОВ «Омелюх груп» (код 39343995), ТОВ «БК «Профбуд- 2015» (код 39669448), ТОВ «Гранді плюс» (код 39962762), ПП «Будпостач-Закарпаття» (код 37858019), ТОВ «Салес ЛТД» (код 39420964), ТОВ «Аргенто Україна» (код 39621144), ТОВ «Алтіма Трейд» (код 39870310), ТОВ «Континент ДК» (код 38387020), ТОВ «Нубіром» (код 39267705), ТОВ «Астор Агротрейд» (код 39590404), ТОВ «Ковад-Проммонтаж» (код 34688267) за період з 01.01.2014 по 29.07.2016, про що складено акт від 13.06.2018 № 135/26-15-14-07- 02-10/31349455.

Перевіркою встановлено порушення ПП «Технопроффіль» по господарських відносинах з ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія», ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп», ТОВ «Ека Строй Плюс», ТОВ «Маджестик Лайн», ТОВ «СТ Мідл», ТОВ «Будівельні технології «Кразбуд», ТОВ «Панорама-Скай», ТОВ «РЗХ Лімітед», ТОВ «Кортес-плюс», ТОВ «Форест-таун 2015», ТОВ «Макао Союз», ТОВ «Профбудкомплекс», а саме порушено підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі ПК України), внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 159 282 грн; пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі ПДВ) на загальну суму 181 918 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються на відсутності реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія», ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія», ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп», ТОВ «Ека Строй Плюс», ТОВ «Маджестик Лайн», ТОВ «СТ Мідл», ТОВ «Будівельні технології «Кразбуд», ТОВ «Панорама-Скай», ТОВ «РЗХ Лімітед», ТОВ «Кортес-плюс», ТОВ «Форест-таун 2015», ТОВ «Макао Союз», ТОВ «Профбудкомплекс», лише з формальним оформленням документів бухгалтерського обліку без фактичного настання наслідків для їх учасників.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві 03.07.2018 прийняті такі два податкові повідомлення-рішення №3342615147, яким Підприємству збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 159 282,00 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23 676,00 грн та №3352615147, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на суму 128 130 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 32 033 грн.

Вважаючи вказані ппр протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 ПК України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Також пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно вимог статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником під час визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України щодо достовірності доказів.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є нереальними (фіктивними), сталою є практика, яка, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат, якщо ж господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або врахування відповідних витрат при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Отже, підсумовуючи наведене, суд констатує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Верховний Суд неодноразово висловлював аналогічні правові висновки, зокрема у постановах від 26 лютого 2020 року у справі №826/1308/18), від 28 квітня 2020 року (справа № 826/15568/16), від 10 квітня 2020 року (справа №808/954/17), від 09 вересня 2021 року (справа №460/2315/19), від 26 вересня 2023 року (справа № 120/6732/22).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Крім того, зробивши акцент на реальному здійсненні господарської операції як складової юридичного факту, що породжує у платника податків право на податковий кредит та на збільшення витрат, Велика Палата в вказаній постанові акцентувала увагу також на тому, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду також зроблено висновки про те, що під час вирішення спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, наявність у платника податків первинних документів в підтвердження задекларованих сум витрат та податкового кредиту, є підставною для врахування таких при формування доходів та одержання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував дані податкового обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положення статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Підприємство має мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Повертаючись до матеріалів цієї справи, суд зазначає, що з акту перевірки убачається, що податковий орган констатував формування позивачем без достатніх правових підстав об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з ПДВ за операціями із ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія», ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп», ТОВ «Ека Строй Плюс», ТОВ «Маджестик Лайн», ТОВ «СТ Мідл», ТОВ «Будівельні технології «Кразбуд», ТОВ «Панорама-Скай», ТОВ «РЗХ Лімітед», ТОВ «Кортес-плюс», ТОВ «Форест-таун 2015», ТОВ «Макао Союз», ТОВ «Профбудкомплекс», посилаючись на результати здійснених заходів з податкового контролю по цих контрагентах та аналізу їх податкової звітності, відповідно до якої у більшості випадків не встановлено наявності у них необхідних ресурсів і умов для проведення спірних операцій (через неподання податкової звітності, яка б могла підтвердити протилежне). Крім того, в окремих випадках відповідач посилався на протокол допиту свідка у кримінальному провадженні, який свою причетність до фінансово-господарської діяльності товариства заперечив.

По кожному з контрагентів позивача, судом встановлено наступне.

Між ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія» (постачальник) та ПП «Технопрофіль» було укладено договір від 19.05.2015 № 01-190515, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар. На його виконання ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія» виписано дві видаткові накладні від 19.05.2015 №344 та № ЄБ-000000396 на загальну суму 96 035,88 грн та зареєстровано дві податкові накладні від 19.05.2015 №65 та №118 від 29.05.2015. Транспортування товару підтверджується відповідною товарно-транспортною накладною (далі ТТН). Виписані податкові накладні містять усі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, й на момент їх складення контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ.

Вказані первинні документи містять необхідні реквізити, передбачені нормами Закону №996-XIV, дають можливість ідентифікувати зміст господарських операцій, відображених у них. При цьому, під час судового розгляду справи від відповідача не надходило зауважень щодо наявності недоліків чи дефектів у зазначених первинних документах.

Оплата за отримані товари була проведена ПП «Технопрофіль» на поточний рахунок ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія» на суму 96 035,88 грн. Господарська операція відображена у журналах-ордерах і відомостях по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Далі придбаний товар Підприємство реалізувало іншим контрагентам ФОП ОСОБА_1 (2695317056) на підставі видаткової накладної №РН - 0594 від 26.06.2015 та ПАТ «ВБД Україна» (код ЄДРПОУ 2695317056) на підставі видаткової накладної №РН - 0442 від 19.05.2015

Відповідачем при визнанні вказаних операцій нереальними була використана наступна інформація по контрагенту ТОВ «ЄЄ «Європейська будівельно-фасадна компанія» (код 36850050): стан підприємства - 0 «платник податків за основним місцем обліку», зареєстровано в ДПІ у Суворовському p-ні м. Одеси ГУ ДФС в Одеській обл.; на основі поданої звітності, наявної бази даних проведено аналіз щодо наявності фізичних та технічних можливостей, проводити господарську діяльність нереально через те, що остання податкова звітність подана ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія» за травень 2015 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано 05.08.2015, податковий розрахунок нарахування єдиного внеску та 1 ДФ за 2016-2017 роки не подано. Таким чином, неможливо встановити наявність основних засобів для здійснення господарських операцій та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій.

Тобто неподання звітності контрагентом та відсутність інформації про контрагента відповідач вважав підставою для майнової відповідальності позивача, за наявності належно оформлених первинних документів та зареєстрованих податкових накладних, що встановлено та не заперечується відповідачем.

Між підприємствами ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп» (постачальник) та ПП «Технопрофіль» було укладено договір від 03.03.2015 № 07-0315, згідно з яким постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар. На його виконання ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп» виписані наступні видаткові накладні: № МГ-000000059 від 03.03.2015, № МГ-000000147 від 04.03.2015, № МГ-000000172 від 19.03.2015, № МГ-000000211 від 23.03.2015, №МГ-000000271 віл 03.04.2015, № МГ-000000331 від 14.04.2015 на загальну суму 131 485,32 грн. ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп» було виписано та зареєстровано наступні податкові накладні: №67 від 14.04.2015, №10 від 03.04.2015, № 78 від 23.03.2015, №39 від 19.03.2015, №17 від 04.03.2015, №12 від 03.03.2015. Транспортування товару підтверджується ТТН. Виписані податкові накладні містять усі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, й на момент їх складення контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ.

Вказані первинні документи містять необхідні реквізити, передбачені нормами Закону №996-XIV, дають можливість ідентифікувати зміст господарських операцій, відображених у них. При цьому, під час судового розгляду справи від відповідача не надходило зауважень щодо наявності недоліків чи дефектів у зазначених первинних документах.

Оплата за отримані товари була проведена ПП «Технопрофіль» на поточний рахунок ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп» на суму 131 485,32 грн. Господарська операція відображена у журналах-ордерах і відомостях по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

В подальшому придбаний у ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп» товар було реалізовано наступним контрагентам ПП «Прогрес-М» (код ЄДРПОУ 242642930), ТОВ «Моноліт КСМ» (код ЄДРПОУ 35232032), ТОВ «Апропос» (код ЄДРПОУ 35965031), ТОВ "Дослідний завод харчового устаткування" (код ЄДРПОУ 35008836) та іншим.

Відповідач вважає вказані операції нереальними, оскільки оперуповноваженим ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено допит директора ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп» ОСОБА_2 , який повідомив про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп». ОСОБА_2 в 2015 році загубив документи. Жодної звітності підприємства не підписував, про те, що являється директором дізнався від податкової міліції. Таким чином, неможливо встановити хто підписував документи фінансово-господарської звітності ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп» та надавав товари ПП «Технопрофіль»», тому відповідач вважає такі господарські операції нереальними.

Між підприємствами ТОВ «Ека Строй Плюс» ПП «Технопрофіль» було укладено договір від 13.05.2015 № 02-130515, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар. На його виконання ТОВ «Ека Строй Плюс» було виписано наступні видаткові накладні: № ЕЮ-00000000041 від 13.05.2015, № ЕЮ-00000000067 від 07.06.2015 та № ЕЮ-00000000104 від 17.06.2015 на загальну суму 85 662,24 грн, виписано та зареєстровано такі податкові накладні: №43 від 17.06.2015, №5 від 07.06.2015, №39 від 13.05.2015. Транспортування товару підтверджується ТТН. Виписані податкові накладні містять усі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, й на момент їх складення контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ.

Вказані первинні документи містять необхідні реквізити, передбачені нормами Закону №996-XIV, дають можливість ідентифікувати зміст господарських операцій, відображених у них. При цьому, під час судового розгляду справи від відповідача не надходило зауважень щодо наявності недоліків чи дефектів у зазначених первинних документах.

Оплата за отримані товари була проведена ПП «Технопрофіль» на поточний рахунок ТОВ «Ека Строй Плюс» на суму 85 662,24 грн. Господарська операція відображена у журналах-ордерах і відомостях по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». В подальшому придбаний у ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп» товар було реалізовано іншим контрагентам.

Відповідач вважає вказані операції нереальними, оскільки оперуповноваженим ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві 05.10.2016 проведено допит директора ТОВ «Ека Строй Плюс» ОСОБА_3 , який повідомив про непричетність до здійсненні фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ека Строй Плюс» та реєстрацію підприємства за грошову винагороду. Жодної звітності підприємства не підписував. Таким чином, неможливо встановити хто підписував документи фінансово-господарської звітності ТОВ «Ека Строй Плюс» та надавав товари ПП «Технопрофіль».

Між ТОВ «Маджестик Лайн» (постачальник) та ПП «Технопрофіль» (покупець) було укладено договір від 27.04.2015 № 01-270415, згідно якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар. На виконання умов вищенаведеного договору ТОВ «Маджестик Лайн» виписало наступні видаткові накладні: № МЛ-00000000029 від 27.04.2015, № МЛ-00000000061 від 07.05.2015 на суму 76 083,24 грн, виписало та зареєстровало такі податкові накладні: №3 від 07.05.2015 та №29 від 27.04.2015. Виписані податкові накладні містять усі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, й на момент їх складення контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ. Транспортування товару підтверджується ТТН.

Вказані первинні документи містять необхідні реквізити, передбачені нормами Закону №996-XIV, дають можливість ідентифікувати зміст господарських операцій, відображених у них. При цьому, під час судового розгляду справи від відповідача не надходило зауважень щодо наявності недоліків чи дефектів у зазначених первинних документах.

Оплата за отримані товари була проведена ПП «Технопрофіль» на поточний рахунок ТОВ «Маджестик Лайн» на суму 76 083,24 грн. Господарська операція відображена у журналах-ордерах і відомостях по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». В подальшому придбаний у ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп» товар було реалізовано іншим контрагентам.

Відповідач вважає підставою для визнання операцій позивача нереальними наступну інформацію но контрагенту ТОВ «Маджестик Лайн»: стан підприємства - 0 «платник податків за основним місцем обліку», зареєстровано у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві; на основі поданої звітності, наявної бази даних проведено аналіз щодо наявності фізичних та технічних можливостей, проводити господарську діяльність нереально через те, що остання податкова звітність подана за липень 2015 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано 08.09.2015, податковий розрахунок нарахування єдиного внеску та 1 ДФ за 2016-2017 роки не подано. Таким чином, неможливо встановити наявність основних засобів для здійснення господарських операцій та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій, не досліджено придбання товару контрагентом.

Отже, неподання звітності контрагентом та відсутність інформації про контрагента податковий орган вважав підставою для майнової відповідальності позивача, за наявності належно оформлених первинних документів та зареєстрованих податкових накладних, що встановлено та не заперечується відповідачем.

Між ТОВ «СТ Мідл» (постачальник) та ПП «Технопрофіль» (покупець) було укладено договір від 22.02.2016 № 01-220216, згідно якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар. На виконання умов вищенаведеного договору ТОВ «СТ Мідл» було виписано наступні видаткові накладні: №11 від 22.02.22016, № 18 від 01.03.2016, №42 від 09.03.2016, №62 від 11.03.2016, №63 від 14.03.2016, №136 від 14.03.2016, №150 від 18.03.2016 на загальну суму 208 101,11 грн, виписано та зареєстровано наступні податкові накладні: №101 від 18.03.2016, № 32 від 14.03.2016, № 87 від 14.03.2016, №31 від 11.03.2016, №16 від 09.03.2016, №4 від 01.03.2016, №8 від 22.02.2016. Виписані податкові накладні містять усі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, й на момент їх складення контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ. Транспортування товару підтверджується ТТН.

Вказані первинні документи містять необхідні реквізити, передбачені нормами Закону №996-XIV, дають можливість ідентифікувати зміст господарських операцій, відображених у них. При цьому, під час судового розгляду справи від відповідача не надходило зауважень щодо наявності недоліків чи дефектів у зазначених первинних документах.

Оплата за отримані товари була проведена ПП «Технопрофіль» на поточний рахунок ТОВ «СТ Мідл» на суму 208 101,11 грн. Господарська операція відображена у журналах-ордерах і відомостях по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». В подальшому придбаний у ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп» товар було реалізовано іншим контрагентам.

Відповідач вважає вказані операції нереальними, оскільки ГУВБ ДФС України 03.10.2016 проведено допит директора ТОВ «СТ Мідл» ОСОБА_4 , яка повідомила про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «СТ Мідл» та реєстрацію підприємства за грошову винагороду. Жодної звітності підприємства не підписувала. Таким чином, неможливо встановити хто підписував документи фінансово-господарської звітності ТОВ «СТ Мідл» та надавав товари ПП «Технопрофіль».

ТОВ «Будівельні технології «Кразбуд» було поставлено ПП «Технопрофіль» товар на підставі видаткової накладної № 127 від 18.09.2015 на суму 23 125,62 грн. На цю поставку продавцем виписано та зареєстровано податкову накладну №77 від 18.09.2015. Виписана податкова накладна містять усі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, й на момент їх складення контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ. Транспортування товару підтверджується ТТН.

Вказані первинні документи містять необхідні реквізити, передбачені нормами Закону №996-XIV, дають можливість ідентифікувати зміст господарських операцій, відображених у них. При цьому, під час судового розгляду справи від відповідача не надходило зауважень щодо наявності недоліків чи дефектів у зазначених первинних документах.

Оплата за отримані товари була проведена ПП «Технопрофіль» на поточний рахунок ТОВ «Будівельні технології «Кразбуд» на суму 23 125,62 грн. Господарська операція відображена у журналах-ордерах і відомостях по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». В подальшому придбаний товар було реалізовано іншим контрагентам.

Відповідач вважає підставою для визнання операції нереальною наступну інформацію щодо контрагента ТОВ «Будівельні технології «Кразбуд»: стан підприємства - 0 «платник податків за основним місцем обліку», зареєстровано в Маріупольській ОДПІ ТУ ДФС у Дон. обл. (Лівобережне від-ня); на основі поданої звітності, наявної бази даних проведено аналіз щодо наявності фізичних та технічних можливостей, проводити господарську діяльність нереально через те, що остання податкова звітність подана за серпень 2015 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано 02.11.2015, податковий розрахунок нарахування єдиного внеску та 1 ДФ за 2016-2017 роки не подано. Таким чином, неможливо встановити наявність основних засобів для здійснення господарських операцій та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій, не досліджено придбання товару контрагентом. Аналізом господарської ТОВ «Будівельні технології «Кразбуд», не встановлено придбання по ланцюгу постання товарів «вузької спеціалізації», які воно реалізовувало для ПП «Технопрофіль».

Отже, неподання звітності контрагентом та відсутність інформації про контрагента контролюючий орган вважав підставою для майнової відповідальності позивача, за наявності належно оформлених первинних документів та зареєстрованих податкових накладних, що встановлено та не заперечується відповідачем.

Між ТОВ «Панорама-Скай» (постачальник) та ПП «Технонрофіль» (покупець) було укладено договір від 08.02.2016 № 32-080216, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар. На виконання умов цього договору ТОВ «Панорама-Скай» виписано дві видаткові накладні №486 від 08.02.2016 та №487 від 11.02.2016 на загальну суму 55 107,54 грн. На цю поставку продавцем виписано та зареєстровано дві податкові накладні № 172 від 08.02.2016 та №173 від 11.02.2016. Ці податкові накладні містять усі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, й на момент їх складення контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ. Транспортування товару підтверджується ТТН.

Вказані первинні документи містять необхідні реквізити, передбачені нормами Закону №996-XIV, дають можливість ідентифікувати зміст господарських операцій, відображених у них. При цьому, під час судового розгляду справи від відповідача не надходило зауважень щодо наявності недоліків чи дефектів у зазначених первинних документах.

Оплата за отримані товари була проведена ПП «Технопрофіль» в повному обсязі. Господарська операція відображена у журналах-ордерах і відомостях по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». В подальшому придбаний у ТОВ «Панорама-Скай» товар було реалізовано іншим контрагентам.

Відповідач вважає вказані операції нереальними, оскільки оперуповноваженим ГУ ДФС у м. Києві 19.05.2016 проведено допит директора ТОВ «Панорама-Скай» ОСОБА_5 , який повідомив про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності товариства та реєстрацію підприємства за грошову винагороду. Жодної звітності підприємства не підписував. Таким чином, неможливо встановити хто підписував документи фінансово-господарської звітності ТОВ «Панорама-Скай`та надавав товари ПП «Технопрофіль».

ТОВ «РЗХ Лімітед» на користь позивача було надано послуги такі як обробка металевих виробів, про що вказано в акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № РЗ-0000116 від 22.06.2015 на суму 18 120,00 грн. По цій операції виписано та зареєстровано податкову накладну №68 від 22.06.2015. Виписана податкова накладна містять усі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, й на момент їх складення контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ.

Вказані первинні документи містять необхідні реквізити, передбачені нормами Закону №996-XIV, дають можливість ідентифікувати зміст господарських операцій, відображених у них. При цьому, під час судового розгляду справи від відповідача не надходило зауважень щодо наявності недоліків чи дефектів у зазначених первинних документах.

Розрахунки проведені в повному обсязі; господарська операція відображена у журналах-ордерах і відомостях по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». контрагентам. Послуга була надана та оплачена, а податкова накладна виписана та зареєстрована. Позивач пояснює, що придбання такої послуги було необхідним для обробки, очищення, змащування, консервації та приведення до товарного вигляду підшипників та запасних частин після підтоплення офісно-складських приміщень, що знаходяться за адресою м.Київ, вул.Перемоги, буд. 1, під час проведення ремонтних робіт орендодавцем ОСББ «Перемога-1», про що свідчить акт підтвердження нанесеної шкоди.

Відповідач вважає вказану операцію нереальною, оскільки оперуповноваженим ДПІ у Солом`ямському районі ГУ ДФС у м. Києві 17.08.2016 проведено допит директора ТОВ «РЗХ Лімітед» ОСОБА_6 , який повідомив про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності товариства та не знає, хто і як зареєстрував дане підприємство від його імені. Жодної звітності підприємства не підписував. Таким чином, неможливо встановити хто підписував документи фінансово-господарської звітності ТОВ «РЗХ Лімітед» та надавав товари IIП «Технопрофіль».

Між підприємствами ТОВ «Кортес-Плюс» (постачальник) та ПП «Технопрофіль» (покупець) було укладено договір від 25.04.2016 № 01-250416, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар. На виконання умов вищенаведеного договору ТОВ «Кортес-Плюс» було виписано наступні видаткові накладні: №156 від 25.04.2016, № 236 від 04.05.2016, № 269 від 16.05.2016, № 305 від 18.05.2016, № 329 від 19.05.2016, №370 від 23.05.2016, №398 від 30.05.2016 на загальну суму 172 908,39 грн. На ці поставки продавцем виписано та зареєстровано такі податкові накладні № 183 від 30.05.2016, №158 від 23.05.2016, №127 від 19.05.2016, № 103 від 18.05.2016, №68 від16.05.2016, №38 від 04.05.2016, №114 від 25.04.2016 на загальну суму 172 908,39 грн. Ці податкові накладні містять усі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, й на момент їх складення контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ. Транспортування товару підтверджується ТТН.

Вказані первинні документи містять необхідні реквізити, передбачені нормами Закону №996-XIV, дають можливість ідентифікувати зміст господарських операцій, відображених у них. При цьому, під час судового розгляду справи від відповідача не надходило зауважень щодо наявності недоліків чи дефектів у зазначених первинних документах.

Оплата за отримані товари була проведена ПП «Технопрофіль» в повному обсязі. Господарська операція відображена у журналах-ордерах і відомостях по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». В подальшому придбаний у ТОВ «Кортес-Плюс» товар було реалізовано іншим контрагентам.

Відповідач вважає вказані операції нереальними, оскільки оперуповноваженим ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві 07.06.2016 проведено допит директора ТОВ «Кортес-Плюс» ОСОБА_7 , яка повідомила про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Кортес-Плюс» та реєстрацію підприємства за грошову винагороду. Жодної звітності підприємства не підписував. Таким чином, неможливо встановити хто підписував документи фінансово-господарської звітності ТОВ «Кортес-Плюс» та надавав товари ПП « Технопрофіль».

Між підприємствами ТОВ «Форест-таун 2015» (постачальник) та ПП «Технопрофіль» (покупець) було укладено договір від 29.03.2016 № 01-290316, згідно якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар. На виконання умов вищенаведеного договору ТОВ «Форест-таун 2015» було виписано наступні видаткові накладні: №111 від 07.04.2016, №135 від 18.04.2016 на загальну суму 50 806,23 грн, виписано та зареєстровано такі податкові накладні: №36 від 07.04.2016, №60 від 18.04.2016. Ці податкові накладні містять усі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, й на момент їх складення контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ. Транспортування товару підтверджується ТТН.

Вказані первинні документи містять необхідні реквізити, передбачені нормами Закону №996-XIV, дають можливість ідентифікувати зміст господарських операцій, відображених у них. При цьому, під час судового розгляду справи від відповідача не надходило зауважень щодо наявності недоліків чи дефектів у зазначених первинних документах.

Оплата за отримані товари була проведена ПП «Технопрофіль» в повному обсязі. Господарська операція відображена у журналах-ордерах і відомостях по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». В подальшому придбаний у ТОВ «Форест-таун 2015» товар було реалізовано іншим контрагентам.

Підставою для визнання операцій нереальними відповідач вважає наступну інформацію по контрагенту ТОВ «Форест-Таун 2015»: стан підприємства - 0 «платник податків за основним місцем обліку», зареєстровано в Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, на основі поданої звітності, наявної бази даних проведено аналіз щодо наявності фізичних та технічних можливостей, проводити господарську діяльність нереально через те, що остання податкова звітність подана за вересень 2016 року, податковий розрахунок нарахування єдиного внеску та 1 ДФ за 2016-2017 роки не подано. Таким чином, неможливо встановити наявність основних засобів для здійснення господарських операцій та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій. Аналізом господарської ТОВ «Форест-Таун 2015» не встановлено придбання по ланцюгу постання товарів «вузької спеціалізації», які ТОВ «Форест-Таун 2015» реалізовувало для ПП «Технопрофіль».

Отже, неподання звітності контрагентом та відсутність інформації про контрагента відповідач вважав підставою для майнової відповідальності позивача, за наявності належно оформлених первинних документів та зареєстрованих податкових накладних, що встановлено та не заперечується відповідачем.

Між ТОВ «Макао Союз» (постачальник) та ПП «Технопрофіль» (покупець) було укладено договір від 16.03.2016 № 01-160316, згідно з яким постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар. На виконання умов цього договору ТОВ «Макао Союз» виписано видаткову накладну №139 від 17.03.2016 на суму 21 066,00 грн, виписано та зареєстровано податку накладну №20 від 17.03.2016. Ця податкова накладна містить усі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, й на момент їх складення контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ. Транспортування товару підтверджується ТТН.

Вказані первинні документи містять необхідні реквізити, передбачені нормами Закону №996-XIV, дають можливість ідентифікувати зміст господарських операцій, відображених у них. При цьому, під час судового розгляду справи від відповідача не надходило зауважень щодо наявності недоліків чи дефектів у зазначених первинних документах.

Оплата за отримані товари була проведена ПП «Технопрофіль» в повному обсязі. Господарська операція відображена у журналах-ордерах і відомостях по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». В подальшому придбаний у ТОВ «Макао Союз» товар було реалізовано іншим контрагентам.

Податковий орган вважає вказані операції нереальними, оскільки оперуповноваженим ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві 07.06.2016 проведено допит директора ТОВ «Макао Союз» ОСОБА_8 , який повідомив про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Макао Союз» та реєстрацію підприємства за грошову винагороду. Жодної звітності підприємства не підписував. Таким чином, неможливо встановити хто підписував документи фінансово-господарської звітності ТОВ «Макао Союз» та надавав товари ПП « Технопрофіль».

Між ТОВ «Профбудкомплекс» (постачальник) та ПП «Технопрофіль» (покупець) було укладено договір від 01.06.2016 № 01-010616, згідно з яким постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар. На виконання умов цього договору ТОВ «Профбудкомплекс» виписало наступні видаткові накладні: №220 від 01.06.2016, № 221 від 03.06.2016, №222 від 06.06.2016, №355 від 09.06.2016, №366 від 13.06.2016, № ПУ-0000447 від 21.06.2016, № ПУ-0000451 від 23.06.2016 на загальну суму 123 379,30 грн. ТОВ «Профбудкомплекс» виписано та зареєстровано такі податкові накладні: №51 від 01.06.2016, №52 від 03.06.2016, № 53 від 06.06.2016, №169 від 09.06.2023, №180 від 13.06.2016, №260 від 21.06.2016, №263 від 23.06.2016, які містять усі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, й на момент їх складення контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ. Транспортування товару підтверджується ТТН.

Вказані первинні документи містять необхідні реквізити, передбачені нормами Закону №996-XIV, дають можливість ідентифікувати зміст господарських операцій, відображених у них. При цьому, під час судового розгляду справи від відповідача не надходило зауважень щодо наявності недоліків чи дефектів у зазначених первинних документах.

Оплата за отримані товари була проведена ПП «Технопрофіль» в повному обсязі. Господарська операція відображена у журналах-ордерах і відомостях по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». В подальшому придбаний у ТОВ «Профбудкомплекс» товар було реалізовано іншим контрагентам.

Відповідач вважає підставою для визнання операцій нереальними наступну інформацію по контрагенту ТОВ «Профбудкомплекс»: стан підприємства - 0 «платник податків за основним місцем обліку», зареєстровано в Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, на основі поданої звітності, наявної бази даних проведено аналіз щодо наявності фізичних та технічних можливостей, проводити господарську діяльність нереально через те, що остання податкова звітність подана за вересень 2016 року, податковий розрахунок нарахування єдиного внеску та 1 ДФ за 2016-2017 роки не подано. Таким чином, неможливо встановити наявність основних засобів для здійснення господарських операцій та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій. Аналізом господарської ТОВ «Профбудкомплекс» не встановлено придбання по ланцюгу постання товарів «вузької спеціалізації», які товариство реалізовувало для ПП «Технопрофіль».

Неподання звітності контрагентом та відсутність інформації про контрагента відповідач вважав підставою для майнової відповідальності позивача, за наявності належно оформлених первинних документів та зареєстрованих податкових накладних, що встановлено та не заперечується відповідачем.

На думку суду, сама по собі зібрана податкова інформація не є достатньою підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій, позаяк така податкова інформація, на підставі якої контролюючий орган робить висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів, носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону та сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень.

Відповідно до норм ПК України податкова інформація є одним із джерел інформації, яке податкові органи можуть використовувати для здійснення своїх повноважень та функцій. При цьому, така інформація має бути підтверджена належними і допустимими доказами, зокрема, документами бухгалтерського і податкового обліку платника податку, його контрагента. Такі документи мають відображати зміст (суть) відносин між учасниками господарських операцій. Тобто узагальнена податкова інформація не є першоджерелом, а тому лише її наявність в розпорядженні контролюючого органу не є доказом недотримання платником вимог податкового законодавства. Отримана відповідачем податкова інформація повинна оцінюватися у співвідношенні з первинною документацією. Така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

При цьому, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Тобто, саме на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних у цій справі ппр. Проте, на підтвердження вказаної інформації відповідачем не надано будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів, як того вимагають приписи процесуального закону.

Необхідно також зазначити, що відповідачем не доведено, що податкові накладні, на виконання господарських операцій позивачем із вказаними контрагентами, складені з порушенням вимог чинного законодавства та не зареєстровані у встановленому податковим законодавством порядку. Будь-яких зустрічних звірок чи позапланових перевірок контрагентів позивача та контрагентів другого порядку контролюючим органом не проводилось.

Натомість, неналежне формування фінансової та податкової звітності з боку контрагентів позивача є підставою для застосування відповідних правових наслідків саме до таких контрагентів та не може свідчить про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкової та бухгалтерської звітності за результатами господарських операцій, реальність яких підтверджена належними доказами.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у постанові від 13.11.2024 у справі №160/31872/23, зазначав про те, що висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій, які зроблені виключно на підставі аналізу баз даних АІС «Податковий блок» та податкової інформації щодо контрагентів платника податків, є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства й аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Так само податкова інформація щодо контрагентів суб`єкта господарювання у ланцюгах постачання носить інформативний характер та не є безперечним свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами як підставами формування бухгалтерського обліку. Без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.

Контролюючий орган у цій справі наполягає на нереальності господарських операцій між позивачем та контрагентом з огляду на існування податкової інформації щодо здійснення досудового розслідування, пояснення директора про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності.

Суд уже зазначав вище, що у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що до постановлення вироку в межах кримінального провадження протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. При цьому частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Водночас, відповідачем не надано вироку суду у кримінальній справі щодо контрагентів позивача, які б набрали законної сили, обставини порушення кримінального провадження відносно контрагента не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених за участю такого контрагента. До того ж, у матеріалах справи відсутній остаточний висновок щодо вчинення конкретним контрагентом позивача дій, які свідчать про ухилення від сплати податків, укладання фіктивних правочинів, висновки відносно укладених ними правочинів саме з ПП «Технопрофіль», або щодо обставин реальності господарських операцій з постачання позивачу товарів та послуг.

Крім того, доводи контролюючого органу щодо відсутності в контрагентів трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності, не виключають можливість виконання господарської операції, не спростовують обставин виконання робіт, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів). Разом із цим, відповідач не обґрунтував, який обсяг трудових та матеріальних ресурсів необхідно мати підприємству для здійснення такої господарської діяльності контрагентів та чим це підтверджується. У цій справі контролюючий орган не довів та не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні в контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення тощо були недостатніми для проведення господарської діяльності з продажу товарів (послуг), обумовлених укладеними договорами з позивачем. Відповідач також не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагента і злагодженості дій між ними.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження та доведення під час судового розгляду справи, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів, на підставі наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування оскаржуваних пп підлягають до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у м.Києві (правонаступника ГУ ДФС у м.Києві) судовий збір в розмірі 5146,78 грн, сплачений платіжним дорученням від 08.08.2018 № 5021.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства Технопрофіль (бульвар Ромена Роллана, 13/320, місто Київ, 03170, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 31349455) до Головного управління ДПС у м. Києві (вулиця Шолуденка, 33/19, місто Київ, 04116, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві на користь Приватного підприємства Технопрофіль судовий збір в розмірі 5146,78 грн (п`ять тисяч сто сорок шість грн. 78 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений і підписаний 20 серпня 2025 року.

СуддяЧепенюк О.В.