Ухвала від 21.03.2025 по справі 757/12146/25-ц

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12146/25-ц

У Х В А Л А

21 березня 2025 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Гуртова Т. І., ознайомившись із заявою Комунального підприємства «Підприємство по обслуговуванню житла української міської ради» і доданими до неї матеріалами про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

УСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду м. Києва в порядку наказного провадження надійшла вище вказана заява про видачу судового наказу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом (ст. 162 ЦПК України).

Процесуальним законодавством передбачено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).

Разом з цим, згідно з ч.1 ст. 30 ЦПК України вимоги, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред`являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.

Як вбачається із заявою, майно боржника ОСОБА_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності, суд відмовляє у видачі судового наказу.

У зв`язку з наведеним слід відмовити у видачі судового наказу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160, 161, 163, 165, 166, 263, 352-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Підприємство по обслуговуванню житла української міської ради» і доданими до неї матеріалами про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Тетяна ГУРТОВА