Господарський суд київської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" серпня 2025 р. Справа № 911/749/20
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом виконувача обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби
до 1. Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області
2. Товариства з обмеженою відповідальністю АМК Інжиніринг
про визнання недійсним договору
за участю прокурора Галась О.М. (посвідчення №069067 від 01.03.2023) та представника позивача Паназдирь Л.І. (посвідчення АБ №020473 від 28.09.2021)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява виконувача обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (далі також прокурор) в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (далі - позивач) до Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Крюківщинської сільської ради (далі також відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК Інжиніринг» (далі також ТОВ «АМК Інжиніринг»/відповідач 2) про визнання недійсним договору підряду №1-02/20 від 11.02.2020, укладеного між КП «Управління капітального будівництва» Крюківщинської сільської ради та ТОВ «АМК Інжиніринг» з предметом договору «Реконструкція нежитлового приміщення під розміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Вишнева, 27, с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області».
Господарський суд Київської області ухвалою від 06.04.2020 у справі №911/749/20 позовну заяву виконувача обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області залишив без руху, виявлені недоліки постановив усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
15.04.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 06.04.2020 з метою усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.
Господарський суд Київської області ухвалою від 27.04.2020 у справі № 911/749/20 прийняв позовну заяву виконувача обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, а також призначив підготовче засідання 25.05.2020 та встановив відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву, заявлення клопотань та подання додаткових доказів по справі до 25.05.2020.
19.05.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від КП «Управління капітального будівництва» Крюківщинської сільської ради надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач 1 повідомив про неможливість подання відзиву на позов, спричинену неотриманням позовної заяви прокурора з доданими до неї документами, а тому просив постановити ухвалу про залишення позову прокурора без руху та зобов`язати позивача направити позовні матеріали.
Згідно з ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, усуваючи недоліки позовної заяви, прокурор разом із відповідним клопотанням подав опис вкладення у цінний лист з внесеними до нього відомостями про направлення органом поштового зв`язку позовної заяви з додатками на адресу Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Крюківщинської сільської ради - 08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Балукова, 10.
За таких обставин, оскільки відповідачем не доведено наявності підстав для залишення позовної заяви прокурора без руху у порядку ч. 11 ст. 176 ГПК України, як і не встановлено судом інших недоліків такого позову після відкриття провадження у цій справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні означеного клопотання відповідача 1.
25.05.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від Північного офісу Держаудитслужби надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.
Господарський суд Київської області ухвалами від 25.05.2020, 15.06.2020, 06.07.2020, 28.07.2020, 18.08.2020 у цій справі підготовче засідання відкладав на 15.06.2020, 06.07.2020, 28.07.2020, 18.08.2020 та 22.09.2020 відповідно.
Поряд з тим з моменту відкриття провадження у цій справі та протягом підготовчого провадження судом, у тому числі і з метою повного та всебічного розгляду спору у цій справі, прийнято до розгляду подані через канцелярію суду:
- 27.05.2020 відзив Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Крюківщинської сільської ради на позовну заяву, а також клопотання про зупинення провадження в означеній справі до набрання законної сили судовим рішенням господарського суду Київської області у справі №640/5689/20;
- 15.06.2020 відповідь прокурора на означений відзив
Водночас на стадії підготовчого провадження, 12.06.2020 через канцелярію суду прокурором подано заяву про збільшення позовних вимог, зокрема про доповнення прохальної частини позову цій справі ще однією вимогою про визнання недійсним рішення тендерного комітету КП «Управління капітального будівництва» Крюківщинської сільської ради щодо визначення переможця процедури закупівлі «Реконструкція нежитлового приміщення під розміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Вишнева, 27, с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області», оформленого протоколом засідання тендерного комітету №29 від 27.01.2020.
У підготовчому засіданні 15.06.2020 Господарський суд Київської області занесеною до протоколу ухвалою не прийняв до розгляду вказану вище заяву як таку, що спрямована на одночасну зміну предмету та підстав позову.
Вказане рішення суду мотивовано таким.
Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, підставу ж позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна ж зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Як слідує з поданої прокурором заяви про збільшення позовних вимог, означеною заявою прокурор фактично заявив нову вимогу про визнання недійсним рішенням тендерного комітету, тобто позивачем при поданні відповідної заяви одночасно змінено предмет та підстави позову, що суперечить процесуальним приписам.
Водночас прокурор не навів жодних мотивів щодо неможливості захисту та відновлення інтересів держави без розгляду такої вимоги у сукупності з вимогою про визнання недійсним договору.
Саме ж лише виявлення прокурором після відкриття провадження у цій справі рішення тендерного комітету, що стало підставою для укладення оспорюваного договору, визнається судом неспроможним та таким, яке не надає права ініціюючій подання позову особі прокурору, змінювати одночасно предмет і підстави позову.
До того ж суд звертає увагу на те, що збільшено/зменшено може бути лише розмір вимог майнового характеру, тобто під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Окрім того у підготовчому засіданні 28.07.2020 судом залишено без задоволення подане прокурором 06.07.2020 клопотання про витребування доказів, з урахуванням поданих надалі додаткових пояснень, оскільки вказане клопотання подано з метою витребування ряду документів на підтвердження/спростування відповідності ТОВ «АМК Інжиніринг» передбаченим законом кваліфікаційним критеріям, попри те:
- приписи статей 80, 81 ГПК України презюмують право учасника справи подати клопотання про витребування доказів та визначають як строк на вчинення такої процесуальної дії, зокрема позивачу та особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, - разом із позовною заявою, так і відповідні наслідки пропуску такого строку залишення клопотання без задоволення;
- прокурор не навів жодних об`єктвиних причин, які б перешкоджали йому подати відповідне клопотання разом із позовною заявою.
Посилання ж прокурора на необхідність в отриманні таких документів з метою спростування викладених у відзиві доводів відповідача 1 судом визнаються неспроможними, оскільки прийняття прокурором рішення про те, які документи слід подавати разом з позовом, перебуває виключно в межах його контролю та не свідчить про наявність об`єктиваних причин, які б перешкоджали прокурору на стадії підготовки позову до суду вчинити усі необхідні дії з метою отримання доказів на підтвердження викладних у позові обставин, у тому числі і щодо укладення відповідачем 2 договорів з іншими юридичними особами.
В розрізі зазначеного суд звертає увагу прокурора, що ч. 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру містить широкий перелік осіб, право на звернення до яких має прокурор з метою з`ясування обставин, попри це прокурор, обмежившись посиланням на надіслані ним вже під час розгляду цієї справи запити, не навів жодних обґрунтувань стосовно вжиття заходів з отримання документів саме у передбаченому законом порядку як від сторін спірних правочинів, так і від інших осіб, які можуть володіти такими документами, зокрема і у державних реєстраторів.
Також судом враховано, що:
- прокурор, як учасник судового процесу, не звільнений від виконання процесуальних приписів закону та їх дотримання при звернені до суду із клопотаннями та заявами;
- норми ГПК України щодо процесуальних строків, у тому числі щодо подання доказів з порушенням строку, є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення процесуальних строків та балансу інтересів і прав усіх учасників судового процесу щодо реалізації ними власних прав;
- усі необхідні докази сторони мають збирати та готувати для подання до суду на етапі підготовки заяв по суті, тоді як сама по собі необхідність сторін віднайти нові докази носить суб`єктивний характер;
- підготовка та розробка стратегії захисту, у тому числі шляхом зібрання необхідних доказів перебуває виключно в межах контролю сторони;
- наявність у особи певних прав та можливостей їх захисту та, відповідно, процесуального права не звільняє заявника від обов`язку дотримання унормованих процесуальними приписами правил стосовно доказування.
Господарський суд Київської області ухвалою від 22.09.2020 клопотання КП Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради про зупинення провадження у справі задовольнив та зупинив провадження у справі №911/749/20 до набрання законної сили судовим рішенням господарського суду Київської області у справі №640/5689/20.
17.09.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява від Києво-Святошинської окружної прокуратури про поновлення провадження у справі №911/749/20 з огляду на усунення обставин, що викликали зупинення провадження у цій справі.
Господарський суд Київської області ухвалою від 27.09.2024 у справі №911/749/20 поновив провадження у цій справі та призначив підготовче засідання на 21.10.2024.
17.10.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від Північного офісу Держаудитслужби надійшли пояснення щодо позову. Вказані пояснення судом прийнято до розгляду.
17.10.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача 1 - Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Крюківщинської сільської ради (ідентифікаційний код 40335998), надійшло клопотання про заміну його у цій справі у порядку статті 52 ГПК України на його правонаступника КП "Головне управління капітального будівництва" Вишневої міської ради Бучанського району Київського області (ідентифікаційний код 38183153).
Господарський суд Київської області ухвалою від 21.10.2024 у справі №911/749/20 відклав підготовче засідання на 18.11.2024.
У підготовчому засіданні 18.11.2024 судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.11.2024 правильною назвою відповідача 1 за ідентифікаційним кодом 40335998 є Комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" Вишневої міської ради Бучанського району Київського області.
До того ж згідно відомостей означеного витягу Комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" Вишневої міської ради Бучанського району Київського області перебуває в стані припинення.
Ураховуючи наведе, суд дійшов висновку, що надалі під час розгляду вказаної справи правильною назвою відповідача 1 є Комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" Вишневої міської ради Бучанського району Київського області.
Водончас доказів припинення відповідача 1 як юридичної особи суду не надано, тоді як згідно відмості ЄДР не містять інформації про про те, що зареєстроване 11.05.2012 КП "Головне управління капітального будівництва" Вишневої міської ради Бучанського району Київського області (ідентифікаційний код 38183153) є правонаступником прав та обов`язків Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (ідентифікаційний код 40335998).
Звідси суд висновує про необґрунтованість та відмову у задоволенні клопотання відповідача 1 про заміну його правонаступником, позаяк приписи ч. 1 ст. 52 ГПК України передбачають, зокрема, такі підстави вчинення процесуального правонаступництва - у разі припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.
Господарський суд Київської області ухвалою від 18.11.2024 у справі №911/749/20 відклав підготовче засідання на 16.12.2024.
Господарський суд Київської області ухвалою від 16.12.2024 у справі №911/749/20 закрив підготовче провадження та призначив цю справу до судового розгляду по суті на 21.01.2025, у якому оголошено перерву відповідно до: 04.03.2025, 01.04.2025, 20.05.2025, 24.06.2025 21.07.2025 та 19.08.2025.
Водончас 01.04.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли додаткові пояснення від КП «Управління капітального будівництва» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, які ухвалою від 01.04.2025 у цій справі суд залишив без розгляду.
У судове засідання 19.08.2025 представники відповідачів не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили
Водночас відповідач 2 наданим статтею 165 Господарського процесуального кодексу України правом не скористався та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі.
У розрізі зазначеного та можливості відповідача реалізувати свої процесуальні права судом враховано, що ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі, як і всі інші, постановлені у цій справі ухвали, судом надіслано на вказану позивачем у позовній заяві адресу відповідача, що є офіційно зареєстрованим місцезнаходженням відповідача згідно даних ЄДР.
Також усі постановлені під час розгляду цієї справи ухвали судом офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, а також доставлено до електронного кабінету ТОВ «АМК Інжиніринг» в підсистемі ЄСІТС.
З огляду вказаного вище суд дійшов висновку, що відповідачу 2 надано право бути обізнаним про прийняті у даній справі рішення та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку.
У судовому засіданні 19.08.2025 після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких перейшов до стадії ухвалення судового рішення та проголосив вступну і резолютивну частини рішення, яким
УСТАНОВИВ:
За результатами оголошення замовником - Комунальним підприємством "Управління капітального будівництва" Крюківщинської сільської ради (ідентифікаційний код 40335998), найменування якого надалі змінено на Комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" Вишневої міської ради Бучанського району Київського області про проведення відкритих торгів UA-2019-12-28-000839-b та, відповідно, процедури закупівлі "Реконструкція нежитлового приміщення під розміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Вишнева 27 в с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області"; ДК 021:2015:45454000-4 Реконструкція, переможцем вказаних торгів оголошено ТОВ «АМК Інжиніринг», відтак 11.02.2020 між означеними замовником та переможцем (підрядником) укладено договір підряду №1-02/20 (далі спірний договір/договір підряду №1-02/20).
До позовної заяви до дано копії: означеного оголошення про проведення торгів, тендерної документації, форми реєстру тендерних пропозицій, форми протоколу розкриття тендерних пропозицій, протоколів засідання тенедреного комітету щодо розгляду пропозицій, а також копії:
- протоколу №29 від 27.01.2020 щодо визначення переможця процедури закупівлі "Реконструкція нежитлового приміщення під розміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Вишнева 27 в с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області";
- повідомлення про намір укласти договір разом з наданими переможцем документами у складі тендерної пропозиції;
- договору підряду, пунктом 1.1. якого погоджено, що сторони беруть на себе зобов`язання по договору підряду (підрядник зобов`язується виконати роботи на об`єкті за завданням замовника, замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконану роботу) і несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору в порядку і у спосіб передбачений чинним законодавством України та даним договором.
Також пунктами 1.3., 4.1., 6.2. договору №1-02/20 сторони погодили такі умови.
Характер робіт, що виконуються підрядником та назва об`єкта на який здійснюється поставка обладнання: «Реконструкція нежитлового приміщення під розміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. м. Вишневе, 27 в с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області».
Договірна ціна на виконання підрядником робіт на об`єкті виключно з поставкою обладнання становить 13 000 000,00 грн з ПДВ.
Завершення робіт IV квартал 2020 року, за умови повного фінансування та оплати виконаних робіт, поставки обладнання у розмірах, передбачених пунктом 4.1. цього договору.
Звертаючись до суду із позовом у цій справі та мотивуючи підстави такого звернення в інтересах держави в особі відповідного органу, прокурор зазначив, що тендерна пропозиція ТОВ «АМК Інжиніринг» підлягала відхиленню замовником відповідно до пп. 1,4 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» з огляду на відсутність в означеного товариства необхідної ліцензії на виконання передбачних тендерною документацією робіт, необхідної кількості працівників відповідної кваліфікації та досвіду виконання аналогічних договорів та, як наслідок, невідповідність такого учасника кваліфікаційним критеріям та умовам тендерної документації.
У розрізі зазначених обставин та невідповідності ТОВ «АМК Інжиніринг» кваліфікаційним критеріям та умовам тендерної документації прокурор зазначив, що 26.02.2020 за результатами моніторингу вказаної вище закупівлі Північним офісом Держаудитслужби на сайті оприлюднено висновок про результати моніторингу.
До позовної заяви прокурором додано копії адресованого Києво-Святошинській місцевій прокуратурі Київської області листа (повідомлення) Північного офісу Держаудитслужби за №26-13-17-17/1507-2020 від 28.02.2020 та складеного вказаним офісом Висновку про результати моніторингу закупівлі від 24.02.2020 №574/67 (далі висновок).
Відтак з приводу виявлених Північним офісом Держаудитслужби порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель прокурор виклав у змісті позову доводи та аргументи щодо порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні закупівлі, за результатами якої укладено спірний договір, зміст якого суперчить нормам чинного законодавства.
Як зауважив прокурор, вказані вище обставини порушують інтереси держави, оскільки переможцем тендеру визнано товариство, яке не відповідає кваліфікаційним критеріям, що може призвести до неправомірного використання бюджетних коштів, тоді як орган, відповідно уповноважений державою здійснювати контроль за державними закупівлями - Північний офіс Держаудитслужби, належним чином не виконав покладених на нього обов`язків щодо захисту інтересів держави.
В розрізі наявності підстав для представництва інтересів держави у суді в особі відповідного органу прокурор зазначив, що у відповідь на лист прокуратури №1314вих-20 від 26.02.2020 стосовно здійснення зоходів з усунення порушень під час вказаних вище закупівель Півінічний офіс Держаудитслужби листом за №26-13-17-17/1507-2020 від 28.02.2020 повідомив про невжиття заходів щодо визнання договору про закупівлю робіт недійсним.
До матеріалів справи прокурором долучено як копії вказаних листів, так і копію адресованого Північному офісу Держаудитслужби повідомлення Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області №1766вих-20 від 23.03.2020 про пред`явлення до суду в інтересах держави в особі вказаного органу позову з метою визнання спірного договору недійсним.
З огляду вказаного, покликаючись на ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст.ст. 203, 204, 215, 236 Цивільного кодексу України, прокурор просить суд визнати недійсним договір підряду №1-02/20 від 11.02.2020, укладеного між КП «Управління капітального будівництва» Крюківщинської сільської ради та ТОВ «АМК Інжиніринг» з предметом договору «Реконструкція нежитлового приміщення під розміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Вишнева, 27, с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області».
Заперечуючи проти заявленого прокурором позову, відповідач 1 зазначив, що викладенні у позові прокурора твердження позивача про порушення Закону України «Про публічні закупівлі» ґрунтуються на висновку, який оскаржено до адміністративного суду та законність якого розглядається в межах справи №640/5689/20.
Також відповідач 1 виклав окремі заперечення проти зазначених прокурором невідповідностей пропозиції переможця закупівлі тендерній документації.
Звідси відповідач 1 зауважив на відповідності закону як закупівлі, так і спірного договору, який укладено сторонами з необхідним обсягом цивільної дієздатності та з метою реального настання правових наслідків, що відповідає статті 203 ЦК України.
З огляду вказаного відпровідач 1 вважає, що підстави для визнання недійсним спірного договору відсутні.
Також відповідач 1 зазначив, що прокурором не обгрунтовано порушення інтересів держави, оскільки
Крім того, на переконання відповідача 1, відсутня і вказана прокурором усвідомлена посивна поведінка позивача у спірних правовідносинах з огляду на оскарження висновку до суду, як і відсутні порушення або загроза порушення інтересів держави спірним договором, як наслідок позовна вимога прокурора задоволенню не підлягає.
Не погодившись із вказаними вище доводами відповідача 1, прокурор зауважив на тому, що порушення при проведенні тендеру у спірних правовідносинах було виявлено за результатами моніторингу системи Prozorro ще до складення Північним офісом Держаудитслужби висновку, а тому 06.02.2020 скеровано до відповідача 1 лист №843вих-20 з вимогою усунути відповідні порушення. Копію вказаного листа додано до відповіді на відзив.
З огляду на вказане прокурор зазначив, що вказані ним у позові порушення підтверджено не тільки висновком органу контролю.
Крім того прокурор не погодився і з рештою доводів відповідача 1 про відповідність переможця кваліфікаційним вимогам закупівлі, вказавши повторно на викладені у позові доводи та аргументи, деталізуючи їх.
Згідно наданих в процесі розгляду вказаної справи пояснень позивач виклав доводи та аргументи, тотожні змісту поданої прокурором позовної заяви.
Під час розгляду цієї справи по суті у судових засіданнях представник відповідача 1, підтримуючи власні заперечення проти позову у цій справі, вказав, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 та рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2022 у справі №640/5689/20 висновок Північного офісу Держаудитслужби скасовано з огляду на відповідність вимогам закону проведеної у спірних правовідносинах закупівлі.
Своєю чергою прокурор у судових засіданнях зауважила, що зазначені рішення суду адміністративної юрисдикції не є преюдиційними для цієї справи, оскільки суди не обґрунтували у відповідних рішеннях вказаних порушень та не належним чином оцінили відповідні обставини, тобто такі рішення не містять ґрунтовної оцінки проведеного у спірних правовідносинах тендерну.
До того ж, за доводами прокурора, метою подання позову у цій справі було упередження неправомірного використання бюджетних коштів за спірним договором, оскільки на момент звернення до суду із таким позовом кошти сплачено не було.
Стосовно ж обставин виконання спірного договору та ефективності обраного способу захисту, то у судовому засіданні 01.04.2025 прокурор зазначила, що про фактичне виконання спірного договору обсягом закупівлі 13 000 000,00 грн свідчить оприлюднений 04.08.2022 на сайті Prozorro звіт, а тому на час подання позову у 2020 році прокурор не міг просити застосувати наслідки недійсності такого договору.
Водночас прокурор вказала, що на даний час виконання спірного договору вцілому не заперечується, відтак за наслідками визнання такого правочину недійсним виконані підрядні роботи не можуть бути повернуті, а тому в силу ч. 1 ст. 216 ЦК України має бути відшкодовано вартість цих робіт, попри те з огляду на сплив 5 років та інфляційні процеси сума означеного відшкодування призведе ще до більших збитків держави та, власне, порушення інтересів держави.
Щодо вказаного представник відповідача 1 у судовому засіданні 01.04.2025 зауважив, що всі роботи за спірним договором виконані належним чином і жодної шкоди таким виконанням державі не завдано.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідачем 2 не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті в розрізі вимог до відповідача 2, суд у відповідності до статті 165 ГПК України здійснював розгляд даної справи у відповідній частині вимог за наявними у ній матеріалами.
З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово прокурора та позивача, суд дійшов таких висновків.
Приписами частин 1, 2 статті 2, частини 1 статті 15 та частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України унормовано, що учасниками цивільних відносин є, зокрема, юридичні особи та держава Україна.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним; відновлення становища, яке існувало до порушення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
З огляду на вказані законодавчі приписи кожна особа, у тому числі і держава має право на захист свого цивільного права та охоронюваного законом інтересу, що здійснюється, зокрема, судом шляхом вчинення провадження у справах.
Поряд з тим наявність права на подання позову ще не є безумовною підставою для здійснення такого судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації відповідного права, оскільки:
- під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав;
- спосіб захисту опосередковується позовною вимогою, яка втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав;
- оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, потрібно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права;
- суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного способу захисту та з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави.
Так, звертаючись до суду у цій справі в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби прокурор заявив вимогу про визнання недійсним договору підряду, укладеного відповідачами за процедурою публічної закупівлі.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, оформленням їх результату є укладення договору про закупівлю, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частинами ж 1 і 2 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
З огляду наведених норм закону слідує, що оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа, зокрема за відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес, який полягає у тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
У розірізі зазначеного та відповідно встановлених обставин спору суд вважає за необхідне звернутись до послідовних та усталених висновків Верховного Суду, що зводяться до такого:
- Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним;
- у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 (провадження №61-16353сво18) зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати;
- за своєю суттю ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим;
- двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами, тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину;
- у постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №925/1276/19 вказано, що якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абз. 2 ч. ст. 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів;
- у пункті 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №908/976/19 сформульовано висновок про те, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 ГПК України (частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України);
- уточнюючи висновок, викладений в пункті 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі №908/976/19, Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна;
- застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим, а також не спричиняти порушення/обмеження законних прав та інтересів відповідачів, тобто бути адекватним наявним обставинам, і призводити до потрібних (бажаних) позивачу результатів (наслідків).
Поряд з тим Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21 уточнив висновок, викладений у постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, з урахуванням актуальних правових висновків, сформульованих в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №908/976/19, від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц, відтак зазначив таке: "Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.
Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.
Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.
Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".
Схожі висновки у тому числі із посиланням на ключові позиції у означених вище постановах Верховного Суду викладено у постановах Верховного Суду від 18.01.2023 у cправі №904/115/22, від 12.06.2024 у справі №922/4338/21, від 17.04.2025 у справі №904/186/23, від 10.06.2025 у cправі №920/550/23.
Приписами ч. 1 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Сторонами цієї справи визнано та не заперечено, що станом на час вирішення відповідного спору по суті та ухвалення вказаного рішення договір підряду обома сторонами виконано повністю.
Однак, з огляду на зазначені обставини, а також вказані вище норми права та висновки судів щодо їх застосування, прокурор не довів економічну доцільність визнання недійсним повністю виконаного договору без застосування двосторонньої реституції, зокрема прокурор не обґрунтував яким чином внаслідок визнання недійсним спірного у цій справі правочину будуть відновлені права та інтереси держави, у тому числі майнові - щодо коштів, сплачених за виконанні роботи.
У розрізі вказаного судом враховано, що визнання недійсним спірного договору підряду, за яким було сплачено кошти з одного боку та виконано роботи з іншого, в подальшому вимагатиме проведення між сторонами двосторонньої реституції, відтак:
- повернення до місцевого бюджету грошових коштів за виконані підрядником та прийняті замовником роботи внаслідок застосування наслідків недійсності правочину, не звільняє замовника від обов`язку відшкодування вартості виконаних робіт у подальшому за зверненням виконавця робіт;
- оскільки вартість грошової компенсації за виконані роботи підряднику буде визначатись на момент її відшкодування, існує обґрунтоване припущення того, що вартість цієї компенсації буде більшою ніж та, що вже сплачена за оспорюваним договором, що буде мати наслідком не захист інтересів щодо яких заявлено позов, а їх порушення.
До того ж судом враховано, що для належного обґрунтування ефективності обраного прокурором способу захисту прав держави у сфері публічних закупівель, останній має довести не тільки факт порушення у процедурі закупівлі, а й довести доцільність такого захисту, зокрема економічну, яка може полягати у попередженні нераціонального витрачання бюджетних коштів у публічній закупівлі.
Ураховуючи вказане та наведені вище правові позиції Верховного Суду, суд висновує, що визнання недійсним спірного договору підряду без застосування двосторонньої реституції не є ефективним способом порушених прав та відповідно заявлена прокурором вимога задоволенню не підлягає.
Зроблений відповідно висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.05.2024 у справі №904/1407/21, у якій суд касаційної інстанції не знайшов підстав для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18.01.2023 у справі №904/115/22, від 26.05.2023 у справі №905/77/21 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2024 у справі №904/192/22 щодо застосування норм частини третьої статті 215, частин першої та другої статті 216 ЦК України, та як наслідок погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення цього позову і з підстав недоведеності обставин ефективності обраного прокурором способу захисту про визнання договору недійсним.
Оскількість неефективність обраного прокурором способу захисту є самостійною підставою для відмови у позову, інші доводи прокурора, позивача та відповідача 1 по суті спору не мають вирішального значення для правильного вирішення цієї справи, а тому залишаються судом поза увагою.
Схожих висновків про те, що неефективність обраного прокурором способу захисту є самостійною підставою для відмови у позову, дійшов Верховний Суд у постановах від 28.05.2024 у справі №904/1407/21 від 12.06.2024 у справі №922/4338/21.
За таких обставин суд ухвалює відмовити у задоволенні позовних вимог виконувача обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби до Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (ідентифікаційний код 40335998) та Товариства з обмеженою відповідальністю АМК Інжиніринг (ідентифікаційний код 40913074) про визнання недійсним договору підряду №1-02/20 від 11.02.2020, укладеного між КП Управління капітального будівництва» Крюківщинської сільської ради та ТОВ АМК Інжиніринг з предметом договору Реконструкція нежитлового приміщення під розміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Вишнева, 27, с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області.
Під час розгляду зазначеної справи судом не застосовано покладені прокурором в основу підстав для визнання недійсним договору приписи ст. 207 ГК України, оскільки згідно підпункту 1 пункту 6 Глави VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 №2275-VIII, зокрема, у Господарському кодексі України статті 87, 88, 91, 92 та 207 виключено.
Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати прокурора по сплаті судового збору у даній справі покладаються судом на прокурора з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні позовних вимог виконувача обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (вул. Соборона, 67, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08131) в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, буд. 18, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 40479560) до Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Крюківщина, ВУЛИЦЯ БАЛУКОВА, будинок 10, ідентифікаційний код 40335998) та Товариства з обмеженою відповідальністю АМК Інжиніринг (04108, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПРАВДИ, будинок 62, офіс 84, ідентифікаційний код 40913074) про визнання недійсним договору підряду №1-02/20 від 11.02.2020, укладеного між КП Управління капітального будівництва» Крюківщинської сільської ради та ТОВ АМК Інжиніринг з предметом договору Реконструкція нежитлового приміщення під розміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Вишнева, 27, с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, відмовити повністю.
2. Понесені прокурором судові витрати покласти на прокурора.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 25.08.2025.
Суддя В.А. Ярема
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2025 |
Оприлюднено | 26.08.2025 |
Номер документу | 129713778 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі підряду, з них будівельного підряду |
Господарське
Господарський суд Київської області
Ярема В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні