Рішення від 22.08.2025 по справі 911/1937/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2025 р. Справа № 911/1937/25

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Байдрелової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Трейд Оіл»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тартех»

про стягнення 697 396, 17 грн

представники учасників справи не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.06.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано надіслану через підсистему «Електронний суд» позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Трейд Оіл» (далі позивач / ТОВ «Титан Трейд Оіл») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тартех» (далі відповідач / ТОВ «Тартех») про стягнення 697 396, 17 грн, з яких: 682 768, 10 грн основного боргу, 13 337, 36 грн пені та 1 290, 71 грн 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Титан Трейд Оіл» посилається на обставини неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів № 144-18/04/25 від 18.04.2025 (далі спірний договір) в частині сплати вартості поставленого товару.

Господарський суд Київської області ухвалою від 16.06.2025 у справі № 911/1937/25, зокрема, прийняв позовну заяву ТОВ «Титан Трейд Оіл» до розгляду та відкрив провадження в справі; призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 11.07.2025; встановив строк ТОВ «Тартех» протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву на позов та додаткових доказів у справі (за наявності) разом з доказами направлення копій відзиву і вказаних доказів іншій стороні.

18.06.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано надіслану через підсистему «Електронний суд» заяву ТОВ «Титан Трейд Оіл» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Господарський суд Київської області ухвалою від 20.06.2025 у справі № 911/1937/25 задовольнив заяву ТОВ «Титан Трейд Оіл» в частині проведення призначеного ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2025 у справі № 911/1937/25 судового засідання 11.07.2025 в режимі відеоконференції; відмовив у задоволенні заяви ТОВ «Титан Трейд Оіл» в частині забезпечення участі представника позивача в усіх наступних судових засіданнях із розгляду справи № 911/1937/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; постановив провести в режимі відеоконференції призначене у справі на 11.07.2025 судове засідання.

10.07.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано надіслане через підсистему «Електронний суд» клопотання ТОВ «Титан Трейд Оіл», згідно змісту якого позивач просив суд призначене у справі № 911/1937/25 на 11.07.2025 судове засідання провести без участі його представника.

Господарський суд Київської області ухвалою від 11.07.2025 у цій справі відклав судове засідання на 22.08.2025.

11.08.2025 через підсистему «Електронний суд» ТОВ «Титан Трейд Оіл» надіслало клопотання, згідно змісту якого просило суд призначене у справі № 911/1937/25 на 22.08.2025 судове засідання провести без його участі, а також без участі його представника. Відповідно до означеного клопотання позивач не заперечив проти ухвалення у судовому засіданні 22.08.2025 рішення суду за результатами розгляду справи № 911/1937/25.

У судове засідання 22.08.2025 представники позивача та відповідача не з`явилися, тоді як відповідач про причини неявки у таке засідання суд не повідомив.

Також відповідач не скористався наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) правом та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі.

Водночас суд вчинив передбачені процесуальними приписами дії з повідомлення ТОВ «Тартех» про розгляд цієї справи:

-копії всіх ухвал Господарського суду Київської області в означеній справі направив відповідачу до його персонального кабінету у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа;

-всі постановлені у цій справі ухвали офіційно оприлюднив у Єдиному державному реєстрі судових рішень www.reyestr.court.gov.ua (далі Реєстр), як наслідок, відповідні судові рішення знаходяться у вільному доступі, оскільки за змістом ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі «Судова влада України».

З огляду наведеного суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним із відповідним судовим провадженням та, відповідно, надано можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку, із поданням заяв та / або письмових пояснень стосовно власної позиції по суті спору.

В розрізі зазначеного судом враховано, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, а відповідач є безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою одержання інформації про хід та стан справи.

У судовому засіданні 22.08.2025, закінчивши з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та підписав вступну і резолютивну частини рішення, водночас

УСТАНОВИВ:

Як випливає з наявної в матеріалах справи копії договору, 18.04.2025 між ТОВ «Титан Трейд Оіл» як постачальником та ТОВ «Тартех» як покупцем (далі сторони) укладено договір поставки нафтопродуктів № 144-18/04/25 (далі договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупця (поставити), а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов`язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти (далі товар) у відповідності до умов договору та додаткових угод до нього.

Положеннями п. 1.2, п.п. 2.1.1 п. 2.1, п.п. 2.2.1 п. 2.2, пп. 4.1, 4.2, 4.10, п.п. 4.11.2 п. 4.11, п.п. 4.12.3 п. 4.12, пп. 5.1, 5.2, 5.4, 6.9, 7.1, 7.4, 11.1, 11.5, 11.6 договору поставки визначено, що поставка товару відбувається на підставі додаткових угод до цього договору, які підписуються повноважними представниками сторін і скріплюються печатками сторін, та є невід`ємною частиною цього договору, в яких сторонами узгоджується ціна та загальна вартість, кількість, асортимент, умови поставки, терміни відправлення, терміни поставки та оплати товару й інші умови поставки.

Постачальник зобов`язується, зокрема, на підставі підписаної сторонами додаткової угоди передати (поставити) у власність покупця товар.

Покупець зобов`язується, зокрема, своєчасно та в повному об`ємі (у відповідності до умов відповідної додаткової угоди) здійснювати приймання та оплату товару, підписувати та повертати постачальнику належні йому екземпляри документів.

Поставка товару здійснюється на підставі підписаної сторонами відповідної додаткової угоди до договору.

Товар поставляється покупцеві залізничним або автомобільним транспортом партіями в межах об`єму, в кількості і за ціною, визначених додатковими угодами на умовах EXW; FCA; СРТ у відповідності із Офіційними правилами тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс», у діючій на момент укладення додаткової угоди редакції, в частині, що не суперечить умовам договору та відповідної додаткової угоди.

Приймання-передача (поставка) товару оформлюється актом приймання-передачі товару або видатковою накладною.

На постачальника покладається обов`язок оформити акт приймання-передачі товару або видаткову накладну та передати зазначені документи покупцю. На покупця покладається обов`язок підписати зі своєї сторони та скріпити печаткою акт приймання-передачі товару (підписати видаткову накладну) одразу після отримання зазначених документів від постачальника, після чого покупець зобов`язується повернути постачальнику один екземпляр вказаного акта (видаткову накладну) в оригіналі. Покупець зобов`язується також повернути постачальнику копії транспортних (перевізних) документів (у разі поставки товару залізничним транспортом копію залізничної накладної, а у разі поставки товару автомобільним транспортом копію товаротранспортної накладної).

Датою поставки товару вважається, зокрема: за умови поставки товару автомобільним транспортом на умовах FCA, СРТ дата, яка вказана в товарно-транспортній накладній при прийомі товару до перевезення.

За наслідками передачі товару постачальник та покупець оформлюють наступні документи: при поставці товару автомобільним транспортом на умовах FCA, СРТ видаткова накладна або акт приймання-передачі товару, який складається на підставі копій товаротранспортних накладних.

Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів в сумі, яка зазначена у відповідній/них додатковій/вих угоді/ax до цього договору, на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено додатковою/ими угодою/ами.

Оплата здійснюється покупцем за умовами попередньої оплати або на умовах, визначених у додатковій/их угоді/ах.

Ціна товару є договірною, зазначається з врахуванням ПДВ, і узгоджується в додаткових угодах в залежності від умов поставки товару.

Покупець, який прийняв від постачальника / вантажовідправника товар на підставі товаросупровідних документів (ТТН, видаткова / податкова накладна, рахунок, акт приймання-передачі і т.ін.) і підписав такі документи, вважається покупцем, який прийняв замовлений ним товар в належній кількості та належної якості.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором або додатковими угодами до нього сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України і умов цього договору.

У разі неоплати, несвоєчасної або неповної оплати товару покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки, від суми невиконаних обов`язків за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочки.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2025 року, а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення. Закінчення терміну дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання.

Всі зміни, доповнення та додаткові угоди до цього договору складаються у письмовій формі, скріплюються підписами та печатками сторін.

Всі додаткові угоди (зміни) до цього договору є його невід`ємною частиною.

Наявною в матеріалах справи додатковою угодою № 1 від 18.04.2025 про застосування та врегулювання відносин електронного документообігу до договору поставки сторони узгодили застосування за умовами спірного договору відносин електронного документообігу.

Так, згідно із пп. 2.1, 2.2 означеної додаткової угоди сторони домовилися про те, що, починаючи з 18 квітня 2025 року, з метою виконання умов договору будуть здійснювати документообіг у формі електронних документів, для підтвердження описаних у них господарських операцій із використанням системи «M.E.Doc», окрім випадків передбачених цією додатковою угодою.

Сторони домовилися, що на виконання умов цієї додаткової угоди застосовуватимуть такі види електронних документів: рахунок-фактура, видаткова накладна, накладна на повернення товару, акт коригування цін нафтопродуктів, специфікації до договору, акт звірки взаєморозрахунків, акт приймання-передачі товарів.

Також, як випливає із матеріалів цієї справи, 18.04.2025 між ТОВ «Титан Трейд Оіл» та ТОВ «Тартех» укладено ще одну додаткову угоду № 1 до договору поставки, відповідно до п. 1 якої сторони погодили:

-найменування належного до відвантаження та, відповідно, прийняття нафтопродукту бітум дорожній 70/100, а також його кількість та ціну 24, 56 т загальною вартістю 682 768, 10 грн;

-строк постачання товару 2 дні;

-умови оплати: шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах відстрочки платежу 30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Копія додаткової угоди № 1 до договору поставки наявна в матеріалах означеної справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору поставки відповідачу поставлено товар (нафтопродукти) загальною вартістю 682 768, 10 грн, в підтвердження чого надав копії засвідченої електронними печатками постачальника та покупця видаткової накладної № БП-151 від 18.04.2025 на суму 682 768, 10 грн, а також підписаної покупцем товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 151 від 18.04.2025.

Утім, за доводами позивача, ТОВ «Тартех» своїх зобов`язань зі сплати вартості поставленого товару не виконало, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на дату звернення із цим позовом до суду заборгованість склала 682 768, 10 грн.

Отже, посилаючись на те, що відповідач повного розрахунку за отриманий товар не провів, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Тартех», зокрема, 682 768, 10 грн основного боргу.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення цього спору по суті, суд відповідно до ст. 165 ГПК України здійснював розгляд означеної справи за наявними у ній матеріалами.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.

Згідно приписів ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, і з договорів.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, ст. 629 ЦК України закріплено фундаментальний принцип обов`язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

З огляду зазначеного, суд дійшов висновку, що підписання, відтак укладення, відповідачем договору поставки, а також додаткових угод до нього, без будь-яких заперечень щодо вказаних у них умов, свідчить про його погодження з таким правочином та породжує для нього обов`язок із його виконання.

Приписами ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 265 ГК України унормовано, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 655, ч. 1, 2 ст. 692, ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Водночас ст. 253, ч. 5 ст. 254 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду зазначеного, суд дійшов висновку, що про передачу та прийняття поставленого позивачем товару за спірним договором свідчать проставлені без будь-яких заперечень щодо кількості та / або якості товару підпис покупця на товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 151 від 18.04.2025, а також електронна печатка відповідача на видатковій накладній № БП-151 від 18.04.2025, що, відповідно, породжує для ТОВ «Тартех» обов`язок по сплаті вартості такого товару у визначений п. 5.2 договору поставки та п.п. 1.6 п. 1 додаткової угоди № 1 до цього договору строк протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару, тобто до 19.05.2025.

Згідно із ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Водночас належних та допустимих доказів сплати позивачу вартості поставленого згідно спірного договору товару в сумі 682 768, 10 грн суду не надано, як і не надано жодних доказів на спростування обставин прийняття відповідачем такого товару у відповідних обсягах та по вказаній у видатковій накладній ціні, що свідчить про те, що відповідач покладений на нього договором обов`язок щодо сплати у передбачені строки вартості поставленого позивачем товару на загальну суму 682 768, 10 грн не виконав.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач відповідного грошового зобов`язання за договором поставки не виконав, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд вважає за доцільне задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 682 768, 10 грн основного боргу як таку, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Також, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Тартех» 13 337, 36 грн пені, нарахованої за період з 20.05.2025 по 11.06.2025 на суму боргу 682 768, 10 грн.

Приписами ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як було зазначено судом раніше, відповідно до п. 7.4 договору поставки у разі неоплати, несвоєчасної або неповної оплати товару покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки, від суми невиконаних обов`язків за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочки.

Враховуючи те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що відповідач неналежно виконав зобов`язання за договором поставки в частині своєчасної оплати поставленого товару та те, що вказане зобов`язання виникло у ТОВ «Тартех» під час дії спірного договору, суд вважає за доцільне застосувати до відповідача передбачену договором відповідальність у вигляді пені за несплату вартості поставленого товару, оскільки така штрафна санкція спрямована передусім на компенсацію ТОВ «Титан Трейд Оіл» майнових втрат, яких воно зазнало внаслідок несвоєчасного здійснення з останнім розрахунку з боку відповідача.

Відтак, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені в межах вказаних позивачем періоду та суми, з урахуванням зазначених умов договору, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Титан Трейд Оіл» також в частині стягнення з ТОВ «Тартех» пені у розмірі 13 337, 36 грн.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Тартех» 1 290, 71 грн 3 % річних, нарахованих за видатковою накладною № БП-151 від 18.04.2025 за період з 20.05.2025 по 11.06.2025 на суму боргу 682 768, 10 грн.

Оскільки розмір заявленої ТОВ «Титан Трейд Оіл» до стягнення суми 3 % річних, обрахованої судом за вказаним позивачем періодом, є арифметично правильним, суд дійшов висновку, що заявлена останнім вимога про стягнення з відповідача 1 290, 71 грн 3 % річних також є обґрунтованою, як наслідок, таку вимогу ТОВ «Титан Трейд Оіл» належить задовольнити.

Поряд з тим з поданої ТОВ «Титан Трейд Оіл» позовної заяви випливає, що позивач просить суд стягнути з відповідача 10 460, 95 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 123, ч. 1-3 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як випливає з наявної в матеріалах справи копії договору, 10.06.2025 між адвокатом Білобровом Ігорем Олександровичем (далі адвокат) та ТОВ «Титан Трейд Оіл» (далі клієнт) було укладено договір № 10-06/25 про надання професійної правничої допомоги адвоката у господарській справі (далі договір), відповідно до пп. 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1, 5.1, 5.5 якого адвокат зобов`язується надати клієнту професійну правничу допомогу в господарській справі за позовом ТОВ «Титан Трейд Оіл» до ТОВ «Тартех» про стягнення боргу в Господарському суді Київської області.

Адвокат бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, застосовує всі способи до покладення сум судових витрат, що підлягають оплаті за послуги адвоката, на винну сторону, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Адвокат надає професійну правничу допомогу клієнту в наступному: у підготовці проекту позовної заяви та доданих до неї копій документів, підготовці розрахунку ціни позову (підготовка до розгляду справи судом, збір доказів) та вчинення дій з подачі позовної заяви до Господарського суду Київської області.

Про виконання доручення за даним договором адвокат надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

За правову допомогу, передбачену в п. 1.1 даного договору, клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) в розмірі 10 460, 95 (десять тисяч чотириста шістдесят) грн 95 коп.

Клієнт здійснює оплату адвокату гонорару за цим договором протягом 3-х календарних днів з моменту підписання акта прийняття-передачі наданих послуг.

Також позивачем долучено до матеріалів справи копію акта виконаних робіт (наданих послуг) № 11-06/2025 від 11.06.2025, згідно якого зазначено перелік наданої адвокатом Білобровом Ігорем Олександровичем професійної правничої допомоги (робіт / послуг):

1)виїзна консультація (10.06.2025) 2 год х 1 000 грн = 2 000 грн (дві тисячі грн);

2)вивчення матеріалів господарсько-правових відносин між сторонами по справі (10.06.2025) 2 год х 1 000 грн = 2 000 грн (дві тисячі грн);

3)складання проекту позовної заяви до ТОВ «Тартех» про стягнення боргу в Господарському суді Київської області (11.06.2025) 5 год х 1 000 грн = 5 000 грн (п`ять тисяч грн);

4)підготовка копій додатків до позовної заяви (11.06.2025) 1 000 грн (одна тисяча грн);

5)вчинення дій з надсилання позовних матеріалів відповідачу та господарському суду (11.06.2025) 460, 95 грн (чотириста шістдесят грн 95 коп.).

Додатково на підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката позивач надав належним чином засвідчені копії: платіжної інструкції № 970 від 11.06.2025, довіреності у порядку передоручення б/н від 07.11.2024, витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серії ІІ № 1053769 від 11.06.2025, а також свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 334 від 03.07.2001.

За змістом ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Поряд з тим таке зменшення розміру витрат на правничу допомогу є не обов`язком, а правом суду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно пп. 1, 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

У розумінні положень зазначених вище норм зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Враховуючи те, що відповідачем у цій справі не заявлено про неспівмірність витрат позивача на оплату послуг адвоката та, відповідно, не надано жодних доказів на підтвердження невідповідності розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги фактично наданим адвокатом послугам, тоді як втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови, зокрема, наявності відповідних заперечень, у суду відсутні підстави для зменшення розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Також судом враховано таке:

-розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, який визначається у розумних межах, виходячи із власних міркувань, тоді як погоджений адвокатом з клієнтом та / або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю;

-позивачем та адвокатом погоджено фіксований гонорар за надання правової допомоги з розгляду спору у цій справі, тоді як вказані послуги з підготовки та подання позовної заяви до суду є реальними, розумними, співмірними із складністю справи;

-критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Відтак, дослідивши подані позивачем докази понесених витрат на професійну правову допомогу, беручи до уваги зазначені норми законодавства, зокрема положення ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуючи задоволення позовних вимог ТОВ «Титан Трейд Оіл», а також складність спору у цій справі, підготовку та подання до суду позивачем позовної заяви, її значення для спору, суд дійшов висновку, що співмірними, пропорційними та необхідно розумними під час розгляду цієї справи є витрати ТОВ «Титан Трейд Оіл» на професійну правничу допомогу у розмірі 10 460, 95 грн.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову на відповідача.

З огляду зазначеного, витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10 460, 95 грн доцільно покласти на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи ціну позову у цій справі 697 396, 17 грн, за яку передбачена сплата судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі (з урахуванням подання позовної заяви в електронній формі через підсистему «Електронний суд», внаслідок чого має застосовуватись коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) 8 368, 75 грн, таку суму судового збору, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, також належить стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити позовні вимоги.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тартех» (вул. Шевченка, буд. 31-Г, с. Хохітва, Київська обл., 09740, ідентифікаційний код 42095414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Трейд Оіл» (вул. Соборна, буд. 18/14, офіс 312, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600, ідентифікаційний код 45555588):

-682 768 (шістсот вісімдесят дві тисячі сімсот шістдесят вісім) грн 10 коп. основного боргу;

-13 337 (тринадцять тисяч триста тридцять сім) грн 36 коп. пені;

-1 290 (одну тисячу двісті дев`яносто) грн 71 коп. 3 % річних;

-8 368 (вісім тисяч триста шістдесят вісім) грн 75 коп. судового збору;

-10 460 (десять тисяч чотириста шістдесят) грн 95 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 25.08.2025.

Суддя П.В.Горбасенко