Постанова від 13.08.2025 по справі 910/5056/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/5056/22

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання Сулім А.В.,

за участю представників сторін:

ТОВ «Кредитна установа «Інвестиційна» - Горобця Р.В.,

ТОВ «Монтале» - Гурай - Райцун О.В.;

арбітражний керуючий - Потупало Н.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025

у справі № 910/5056/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтале"

про відкриття провадження у справі про банкрутство.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" (далі - ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна", кредитор) подало заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" (далі - ТОВ "Монтале", боржник) у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Фінансова компанія "Монтале"; визнано грошові вимоги ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" до ТОВ "Фінансова компанія "Монтале" в розмірі 531 546 505,65 грн (499 322 231,68 грн - основна заборгованість, 32 224 273,97 грн - пеня); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна ТОВ "Фінансова компанія "Монтале" арбітражного керуючого Ткачука О.В.

Верховний Суд постановою від 07.03.2023 скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі № 910/5056/22; справу направив на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Верховний Суд зазначив про передчасність висновку судів про відсутність між сторонами "спору про право" у розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ та про доведеність доказами у справі наявності підстав для відкриття провадження у цій справі про банкрутство.

В постанові від 07.03.2023 Верховний Суд вказав, яким доводам та доказам у справі суди не належної оцінки, що у своїй сукупності унеможливило встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення питань щодо встановлення належної особи кредитора за грошовим зобов`язанням у заявлених кредитором правовідносинах з боржником, щодо існування між сторонами у цій справі "спору про право", який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, та, відповідно, щодо існування підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Встановлені судами обставини

Боржник зареєстрований за адресою: 01010, м. Київ, вул. Московська, 15, оф.22 з присвоєнням ідентифікаційного коду 43249891.

24.01.2020 між ТОВ "Фінансова Оферта", як первісним кредитором та ТОВ "Апогей", як новим кредитором було укладено попередній договір про відступлення права вимоги №1/240120, з подальшими змінами внесеними додатковими угодами № 1 та № 2 від 02.10.2020, відповідно до пункту 3.1. якого (у редакції додаткової угоди № 1 від 02.10.2020), Сторони зобов`язуються не пізніше 31.10.2020, укласти основний договір на умовах, встановлених цим договором.

За основним договором, який буде укладений між первісним кредитором та новим кредитором, або фінансовою компанією, визначеною новим кредитором, первісний кредитор обов`язується передати (відступити) на користь нового кредитора наявні у нього права вимоги, а новий кредитор прийме (набуде) такі права вимоги, що входять до Пулу активів, детальний опис якого міститься в протоколі електронних торгів (який є невід`ємною частиною цього договору) і зобов`язується сплатити первісному кредитору грошову суму, визначену в пункті 4.1.1. цього договору, крім тієї частини прав вимоги, які прямо зазначені в п.3.2. цього договору.

У пункті 1.2. попереднього договору про відступлення права вимоги №1/240120 від 24.01.2020 визначено, що права вимоги - частина прав вимоги, які виникнуть у Первісного кредитора в майбутньому та які будуть передані Новому кредитору згідно з основним договором, який сторони укладуть відповідно до пункту 3.1. цього Договору, наявність та дійсність яких підтверджується відповідними договорами, що входять в Пул активів, детальний опис яких міститься в Протоколі електронних торгів № debtx_8908 (далі - протокол електронних торгів), який є частиною цього договору, крім тих прав вимоги, перехід яких не відбувається та не відбудеться за цим договором або основним договором згідно з пунктом 3.2. цього договору.

Пунктом 4.1. попереднього договору про відступлення права вимоги №1/240120 від 24.01.2020 Сторони погодили, що після укладання цього договору, новий кредитор зобов`язаний сплатити первісному кредитору грошову суду у розмірі 202 000 000 грн 00 коп. без ПДВ (далі - ціна відступлення), в якості передоплати протягом 5 робочих днів з дня (дати) підписання цього договору. Зазначена ціна відступлення зараховується у якості оплати за права вимоги по основному договору.

28.01.2020 ТОВ "Апогей" сплатив ТОВ "Фінансова оферта" ціну відступлення права вимоги за попереднім договором про відступлення права вимоги №1/240120 від 24.01.2020 у розмірі 202 000 000 грн 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.

02.10.2020 між ТОВ "Апогей", як первісним кредитором, та боржником, як новим кредитором було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до пунктів 3.1.-3.3. якого, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, первісний кредитор передав (відступив) на користь нового кредитора, а новий кредитор набув права вимоги до первісного кредитора за попереднім договором щодо укладання основного договору. В результаті укладання даного договору новий кредитор набуває всі права, що належить первісному кредитору за попереднім договором. Перехід права від первісного кредитора до нового кредитора за цим договором відбувається в моменту його підписання.

Первісний кредитор передає новому кредитору права вимоги за попереднім договором в момент підписання цього договору. Перехід прав вимоги за попереднім договором не вимагає підписання ніяких інших документів, угод та актів приймання-передачі (пункт 5.1. договору про відступлення права вимоги від 02.10.2020).

Згідно з пунктами 4.1.-4.2. договору про відступлення права вимоги від 02.10.2020 вартість прав, що відступаються первісним кредитором на користь нового кредитора, складає 400 000 000 грн 00 грн. без ПДВ.

Вартість прав сплачується новим кредитором первісному кредитору наступним чином: 4.2.1. - 202 000 000 грн 00 коп. без ПДВ - протягом 90 днів з дня укладання основного договору між ТОВ "Фінансова Оферта" та Новим кредитором; 4.2.2. - 198000000, 00 грн. - протягом 180 днів з дня укладання основного договору між ТОВ "Фінансова Оферта" та новим кредитором.

Відповідно до пунктів 7.1.-7.4. договору про відступлення права вимоги від 02.10.2020 у випадку порушення договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

За прострочення виконання грошових зобов`язань Новий кредитор сплачує Первісному кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. За прострочення виконання грошового зобов`язання Новий кредитор зобов`язаний сплатити Первісному кредитору суму бору з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що у відповідності до статті 625 ЦК України є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань, що може стягуватись поряд з пенею. Грошові зобов`язання нового кредитора вважаються простроченими в частині грошового зобов`язання, передбаченого пунктом 4.2.1. даного договору - починаючи з 91 дня від дня укладання основного договору між ТОВ "Фінансова Оферта" та новим кредитором, а в частині грошового зобов`язання, передбаченого пунктом 4.2.2. даного договору - починаючи з 181 дня від дня укладання основного договору між ТОВ "Фінансова Оферта" та новим кредитором.

02.10.2020 між ТОВ "Фінансова Оферта" та ТОВ "Апогей" була укладена додаткова угода № 2 до попереднього договору про відступлення права вимоги № 1/240120 від 24.01.2020, в якій сторони дійшли згоди про передання новим кредитором своїх прав за попереднім договором боржнику зокрема, щодо укладення основного договору та зарахування сплаченої первісному кредитору у відповідності до пункту 4.1. попереднього договору, грошової суми в рахунок оплати за права вимоги по основному договору.

23.10.2020 між ТОВ "Фінансова Оферта", як первісним кредитом та ТОВ "ФК "Монтале", як новим кредитором був укладений договір про відступлення права вимоги та майнових прав (основний договір), посвідчений приватним нотаріусом КМНО Лігуном А.І. за реєстровим № 11612, в якому зазначено, що він укладений на виконання попереднього договору про відступлення права вимоги № 1/240120 від 24.01.2020. Укладенням цього договору сторони підтверджують належне виконання ними попереднього договору та відсутність будь-яких претензій щодо його виконання

Відповідно до пункту 3.1. договору про відступлення права вимоги та майнових прав від 23.10.2020, в порядку та на умовах, передбачених даним договором, первісний кредитор передав (відступив) на користь нового кредитора, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора, що входять в пул активів, детальний опис якого міститься в протоколі електронних торгів № debtx_8908 від 03.01.2020 (далі - протокол електронних торгів), який є частиною цього договору, а також в додатках № 1, 2, 3 до цього договору.

Згідно з пунктами 4.1.- 4.2. договору про відступлення права вимоги та майнових прав від 23.10.2020, вартість прав, що відступаються Первісним кредитором на користь Нового кредитора, складає 202 000 000 грн 00 коп. без ПДВ. Вартість прав за цим договором є сплаченою у повному обсязі шляхом зарахування грошової суми у розмірі 202 000 000 грн 00 коп. без ПДВ, у відповідності до пункту 4.1. попереднього договору первісному кредитору.

У зв`язку з неналежним виконанням боржником зобов`язань за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020, відповідно до умов якого боржник повинен був сплатити на користь ТОВ "Апогей" 400 000 000 грн 00 коп. (з яких - 202 000 000 грн 00 коп. повинні бути сплачені до 22.01.2021 включно, 198 000 000 грн 00 коп. до 22.04.2021 включно) - у боржника перед ТОВ "Апогей" виникла заборгованість за цим договором, яка в подальшому була відступлена ТОВ "Апогей" на користь інших кредиторів.

22.02.2021 між ТОВ "Апогей", як первісним кредитором, та ТОВ "Фінансова компанія "Артфінброк", як новим кредитором було укладено договір №1-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020.

Відповідно до пунктів 2.1.-2.2. Договору № 1-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань від 22.02.2021, відповідно до умов цього договору первісний кредитор передає (відступає) в повному обсязі новому кредитору своє право вимоги до боржника за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020, новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки, встановлені цим договором. Право вимоги до боржника, що передається (відступається) за цим договором, становить в загальному розмірі 400 000 000,00 грн., які боржник повинен сплатити на користь первісного кредитора відповідно до умов договору про відступлення прав вимоги від 02.10.2020.

Згідно з пунктом 1.1.4. цього договору, право вимоги - право грошової вимоги до боржника за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020 по сплаті заборгованості за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020, строк платежу за якими настав чи виникне в майбутньому, а також інші права вимоги, що виникли або виникнуть за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020.

Сторони домовились, що права вимоги включають всі права вимоги за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020, а також всі похідні вимоги з цього договору або такі, що випливають з нього, в тому числі, але не виключно: вимоги з нарахування та стягнення процентів, неустойки, штрафів, індексу інфляції, трьох відсотків річних та/або збитків, тощо.

18.03.2021 між ТОВ "Фінансова компанія "Артфінброк", як первісним кредитором та кредитором (ініціюючим кредитором) як новим кредитором було укладений договір №1-18/03 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020.

Відповідно до пунктів 2.1.-2.2. договору № 1-18/03 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань від 22.02.2021, первісний кредитор передає (відступає) в повному обсязі новому кредитору своє право вимоги до боржника за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки, встановлені цим договором. Право вимоги до боржника, що передається (відступається) за цим договором, становить 398 000 000 грн 00 коп., які боржник повинен сплатити на користь первісного кредитора відповідно до умов договору про відступлення прав вимоги від 02.10.2020.

Згідно з пунктом 1.1.4. договору №1-18/03 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань від 18.03.2021, право вимоги - право грошової вимоги до боржника за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020 по сплаті заборгованості за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020, строк платежу за якими настав чи виникне в майбутньому, а також інші права вимоги, що виникли або виникнуть за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020. Сторони домовились, що права вимоги включають всі права вимоги за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020, а також всі похідні вимоги з цього договору або такі, що випливають з нього, в тому числі, але не виключно: вимоги з нарахування та стягнення процентів, неустойки, штрафів, індексу інфляції, трьох відсотків річних та/або збитків, тощо. Право вимоги належить первісному кредитору на підставі договору №1-22/02 від 22.02.2021 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань укладеного між ним та ТОВ "Апогей".

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

За результатами нового розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 відкрито провадження у справі № 910/5056/22 про банкрутство ТОВ "Монтале"; визнано грошові вимоги ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" в розмірі 531 629 815,65 грн (398 000 000,00 грн - основний борг, 15 218 630,13 грн - 3% річних, 86 103 601,55 грн - інфляційні нарахування, 32 224 273,97 грн - пеня, 24810,00 грн - судовий збір, 58 500,00 грн - авансування грошової винагороди арбітражному керуючому); вирішено інші процесуальні питання.

Ухвала мотивована наявністю підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, оскільки ним не доведено суду належними та допустимими доказами існування між сторонами спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ТОВ "Монтале" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 скасовано, справу направлено до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.

Апеляційний господарський суд виходив з того, що судом першої інстанції не було здійснено повне дослідження фактичних обставин, оскільки обставини справи у їх сукупності свідчать про те, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечності щодо грошового зобов`язання, яке за доводами кредитора, виникло на підставі Попереднього договору про відступлення права вимоги № 1/240120 з подальшими змінами, внесеними Додатковими угодами № 1 та № 2 від 02.10.2020.

Апеляційним судом встановлено, що в судовому порядку оспорюється не лише договір, за яким заявник набув право вимоги до боржника, а й договір, на підставі якого ТОВ "Фінансова компанія "Артфінброк" набуло право вимоги до боржника і у подальшому відступило до заявника у цій справі.

За висновком апеляційного суду, зазначені обставини, які підлягають доведенню саме в межах відповідного спору, проте не при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство, свідчать про наявність спору про право, а тому висновок суду першої інстанції про відкриття провадження у справі визнано передчасним.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 скасувати, ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 залишити без змін.

Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказуючи на неправильне застосування положень частини шостої статті 39 КУзПБ, оскільки апеляційний суд, на його думку, упустив правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21, від 24.11.2021 у справі №910/16246/18, від 20.12.2021 у справі № 911/3185/20, від 06.04.2023 у справі № 902/560/20, з урахуванням яких вбачається відсутність підстав стверджувати про наявність спору про право як у процесуальній, так і в матеріально-правовій формі.

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції підтримуючи доводи боржника про наявність спору про право безпідставно прийняв його непідтверджену позицію щодо нібито необізнаності відносно дійсних прав вимоги ініціюючого кредитора до моменту пред`явлення заяви про порушення справи про банкрутство.

Вважає, що аргументи боржника про неповідомлення йому ініціюючим кредитором на набуття ним вимоги за договором про відступлення права вимоги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, які були досліджені судом першої інстанції, як то опис вкладення у цінний лист, який направлено боржнику на адресу його реєстрації.

Скаржник звертає увагу Верховного Суду на суперечливу поведінку боржника, зазначаючи, що самим боржником, починаючи з 2021 року, не заперечувались фактичні правовідносини між ним та ТОВ «Апогей» за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020 та дійсність попереднього договору про відступлення права вимоги № 1/240120 від 24.01.2020 та додаткових угод від 20.02.2020.

В підтвердження правильності висновків суду першої інстанції зазначає, що за результатом здійсненого ним дослідження достовірно встановлено, що наявний борг боржника перед ініціюючим кредитором є доказово підтвердженим та на дату підготовчого засідання є непогашеним, що є достатніми підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство у порядку статті 39 КУзПБ.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

ТОВ «Монтале» заперечує проти вимог і доводів скаржника з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу, вважає постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 законною та обґрунтованою, такою, що прийнята у відповідності до положень матеріального та процесуального права та з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 07.03.2023 у даній справі.

Зазначає, що станом на сьогоднішній день в господарському суді, крім позову ТОВ «Монтале» про визнання недійсними договорів (справа №910/18376/20(918/641/22), на розгляді перебувають ще дві справи (№910/18376/20(910/2980/25) та №910/18499/20(910/12493/24), в рамках яких оскаржуються договори, на підставі яких ТОВ «Кредитна установа «Інвестиційна» заявило свої вимоги до ТОВ «Монтале» і на підставі яких відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Монтале». Вказаним обставинам було надано оцінку судом апеляційної інстанції, яка відображена в його постанові.

В судовому засіданні представник боржника повідомила, що рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/18499/20(910/12493/24) визнано недійсним договір № 1-22/02 від 22.02.2021, яким ТОВ «Апогей» відступило ТОВ «ФК «Артфінброк» право вимоги до ТОВ «Монтале» за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020, а відтак ініціюючий кредитор втратив як своє право вимоги до ТОВ «Монтале», так і право на звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство останнього.

Арбітражний керуючий Потупало Н.І. подала відзив на касаційну скаргу ТОВ «Кредитна установа «Інвестиційна», в якому підтримує доводи та вимоги скаржника, просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025, ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 - залишити без змін.

Вважає, що судом першої інстанції було здійснено повне дослідження фактичних обставин, наслідком чого було здійснено вірний висновок про відсутність на момент відкриття провадження у справі про банкрутство боржника підстав для висновку щодо наявності у цьому випадку спору про право в розумінні положень частини 6 статті 39 КУзПБ.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Предметом спору та розгляду у цій справі стали вимоги кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та підстави для відкриття цієї справи через їх заперечення боржником внаслідок стверджуваного ним "спору про право" між сторонами, та відсутності належної перевірки обґрунтованості заявлених кредитором грошових вимог.

У зв`язку із цим суд звертається до нормативного регулювання підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство та визначених законом критеріїв, за якими вимоги кредитора відносяться до таких, що свідчать про наявність спору про право, що підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

За змістом положень статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ загальними правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:

- наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;

- відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;

- до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Колегія суддів враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду щодо застосування статті 39 КУзПБ, згідно якої встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Так, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2022 у справі №910/10741/21 сформував правову позицію, яка полягає в тому, що методами встановлення фактів наявності спору про право є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними на предмет наявності на розгляді іншого суду справ за участю боржника і кредитора.

Спір про право може бути виражений як в процесуальній формі - підтверджуватися судовими актами, так і матеріально-правовій формі - підтверджуватися юридичними фактами. Судова палата у названій постанові погодилася із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 02.02.2021 у справі №922/2503/20, яка полягає в тому, що заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 КУзПБ.

У справі, що розглядається, ТОВ «Монтале» з самого початку розгляду справи заперечувало факт виникнення та існування боргу перед заявником - ТОВ «Кредитна установа «Інвестиційна» в розмірі 531 546 505,65 грн, який виник на підставі договору про відступлення права вимоги від 02.10.2020, оскільки заперечує взагалі існування такого договору.

Вказувало, що про перехід права вимоги до ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" довідалось лише після подання ним заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Одразу після того, як ТОВ «Монтале» стало відомо про існування вказаного договору, ним було подано позов про визнання недійним договору про відступлення права вимоги від 02.10.2020, а також інших договорів, за якими відступалися права вимоги за цим договором, що, на його думку, свідчить про існування спору про право.

Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у даній справі, яким відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Монтале», і направляючи справу на новий розгляд, зазначив про передчасність висновку судів в оскаржуваних рішеннях про відсутність між сторонами "спору про право" у розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ та про доведеність доказами у справі підстав для відкриття провадження у цій справі про банкрутство.

Вказав, що суди попри встановлені обставини справи щодо підстав виникнення вимог кредитора до боржника,

- не надали оцінку доводам боржника у відзиві на заяву Кредитора про нікчемність правочину - попереднього договору про відступлення права вимоги від 24.01.2020 № 1/240120;

- не надали оцінку змісту та підставам заявлених боржником позовним вимогам у справі № 910/18376/20 (918/641/22) із запереченням/оспоренням низки правочинів (всього ланцюгу), внаслідок вчинення яких саме кредитор набув право вимоги до боржника;

- не надали оцінку в контексті положень частини другої статті 518 ЦК України доказами у справі, а саме відомостям в оборотно-сальдовій відомості та фінансовій звітності боржника щодо кредиторської заборгованості за договором про відступлення права вимоги та майнових прав від 23.10.2020 в сумі 202 000 000 грн 00 коп. саме перед ТОВ "Фінансова оферта" (пункт 3.13);

- не дослідили докази та не встановили обставин щодо моменту отримання боржником відомостей стосовно особи кредитора та факту укладення оспорюваного боржником договору про відступлення права вимоги від 02.10.2020;

- не дослідили докази та не встановили обставин, чи мало місце листування та/або заявлення кредитором вимог до боржника до подання у цій справі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду даної справи Господарський суд міста Києва дослідив надані кредитором докази на підтвердження моменту отримання боржником відомостей щодо факту укладення оспорюваного боржником договору, а саме оригінал поштової квитанції, та встановив направлення ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" боржнику на адресу його реєстрації повідомлення про зміну кредитора у зобов`язанні, чим підтверджується обізнаність ТОВ «Монтале» про існування спірного договору про відступлення прав вимоги від 02.10.2020.

Однак, при перегляді в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції від 23.09.2024 у даній справі судом апеляційної інстанції встановлено, що в наданій кредитором поштовій квитанції невірно було зазначено як отримувача, так і його адресу, докази отримання такого повідомлення ТОВ «Монтале» в матеріалах справи відсутні. Вказане позбавляє суд можливості достеменно встановити як момент отримання боржником відомостей щодо особи кредитора, так і факт укладення оспорюваного боржником договору.

Крім того, апеляційний господарський суд при з`ясування обставин того, чи мало місце листування та/або заявлення кредитором вимог до боржника до подання у цій справі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, встановив, що докази листування в рамках договору про відступлення права вимоги від 02.10.2020 та договорів № 1-22/22 від 22.02.2021 та № 1-18/03 від 18.03.2021, за якими відступалося право вимоги, в матеріалах справи відсутні.

В свою чергу, обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторони відповідно до частини третьої статті 74 ГПК України.

З урахуванням встановлених обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що відсутність достовірних доказів повідомлення кредитором боржника про існування спірного договору про відступлення права вимоги, унеможливлює підтвердити чи спростувати факт можливість звернення ТОВ «Монтале» до суду з відповідним позовом до моменту звернення ТОВ «Кредитна установа «Інвестиційна» із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Монтале», до якої було долучено спірний договір.

Крім того, на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у п. 7.7. постанови від 07.03.2023 у цій справі, суд апеляційної інстанції дослідивши всі фактори та докази, які можуть вказувати на існування спору про право між сторонами, зауважив, що ТОВ "Монтале" заперечувало факт виникнення та існування боргу перед ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна", оскільки заперечувало існування такого договору про відступлення права вимоги від 02.10.2020 взагалі.

За доводами боржника, дізнавшись про перехід права вимоги до ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" за вказаним договором лише після подання останнім заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, він одразу подав позов про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 02.10.2020, а також інших договорів, за якими відступалися права вимоги за цим договором.

При цьому, вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 02.10.2020 обґрунтовані, зокрема, й нікчемністю попереднього договору про відступлення права вимоги від 24.01.2020 №1/240120, однак станом на дату прийняття даної постанови рішення у вказаній справі ще не прийнято.

Також апеляційний суд прийняв до уваги заперечення боржника щодо права вимоги ініціюючого кредитора за зобов`язанням, набутим ним внаслідок вчинення низки правочинів з його відступлення, оскільки в судовому порядку оспорюється не лише договір, за яким заявник набув право вимоги до боржника, а й договір, на підставі якого ТОВ "Фінансова компанія "Артфінброк" набуло право вимоги до боржника і у подальшому відступило до заявника у цій справі.

На підставі встановлених обставин у їх сукупності апеляційний суд виснував про передчасність висновку першої інстанції про відкриття провадження у справі за цими грошовими вимогами з огляду на можливість існування між ініціюючим кредитором та боржником спору про право, що достеменно не було встановлено судом першої інстанції, у зв`язку з чим направив справу до суду першої інстанції на стадію вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.

Скаржник у своїх доводах наведених висновків суду апеляційної інстанції не спростував, натомість доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з наданою оцінкою наявним у матеріалах справи доказам та до необхідності їх переоцінки, що в силу приписів статті 300 ГПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Проаналізувавши висновки, які викладені у наведених скаржником постановах Верховного Суду в частині наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови, які, за твердженням скаржника не були враховані судом апеляційної інстанції, Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки зміст оскаржуваної постанови не суперечить висновкам, на які посилається скаржник. Відповідні судові рішення прийняті у кожній окремій справі з врахуванням предмету спору в контексті досліджуваних судами у вказаних справах доказів та встановлених фактичних обставин.

З урахуванням наведеного вище колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного господарського суду не спростовують.

Висновки щодо застосування норми права

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ «Кредитна установа «Інвестиційна» та залишення оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду без змін.

Судові витрати

У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без ухвалене судове рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі №910/5056/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Картере В.І.