Вирок від 25.08.2025 по справі 337/2735/25

25.08.2025

ЄУН 337/2735/25

Провадження №1-кс/337/399/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі кримінальне провадження, яке внесене до ЄРДР за №12025082070000299 від 30.03.2025, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 29.03.2023 Вознесенівським (Орджонікідзевським) районним судом м. Запоріжжя за ч.4 ст. 185, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,

за обвинуваченням у чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2025 приблизно о 01:08 годині ОСОБА_5 , знаходячись за місцем свого мешкання, а саме в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, з метою поширення неправдивих відомостей, які утворюють обстановку загального страху, невпевненості та паніки в суспільстві, достовірно знаючи, що інформація, яку він збирається поширити є неправдивою, розуміючи, що таке повідомлення викличе обстановку страху у населення, вирішив повідомити на спеціальну лінію оператора «102» УАЗОР ГУНП в Запорізькій області про начебто замінування будівлі Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 191.

Приступивши до реалізації свого злочинного наміру, діючи з прямим умислом, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці, використавши мобільний телефон марки «Хіаоті Redmi Note 13», в якому знаходилась сім-карта оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», з номером телефону - НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , здійснив телефонний дзвінок на спеціалізовану лінію «102» УАЗОР ГУНП в Запорізькій області та повідомив оператору завідомо неправдиві відомості щодо замінювання Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний буд. 191.

В результаті неправдивого повідомлення ОСОБА_5 про замінування Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, для відвернення можливої загрози вибуху та травмування людей було евакуйовано особовий склад Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області та залучено Вибухо-технічну службу ГУНП в Запорізькій області.

30.03.2025 у період часу з 02:10 години до 02:30 години в ході проведення огляду місця події за участю Вибухо-технічної служби ГУНП в Запорізькій області, вибухонебезпечних предметів і речовин у приміщенні Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, а також на прилеглій до нього території виявлено не було, факт замінування не підтвердився.

Своїми умисними діями, а саме завідомо неправдивим повідомленням про підготовку вибуху, який загрожував загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками, ОСОБА_5 створив обстановку загального страху і невпевненості, тим самим порушив безпеку суспільства.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину в скоєнні даного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, не оспорював їх, від дослідження в судовому засіданні доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування відмовився. Також пояснив, що ввечері 29.03.2025 він перебував у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де відпочивав разом із ОСОБА_8 , вони вживали алкогольні напої - пиво, випили приблизно 4-5 літрів пива на двох. Потім ОСОБА_7 пішов спати, а він зателефонував на лінію 102 та попросив, щоб його відвезли до помешкання його матері, яка мешкає на АДРЕСА_4 , оскільки вже настала комендантська година, хоча нагальної потреби до неї їхати вночі і не було. Поліція відмовилась відвозити його до матері, тому через деякий час вночі він з мобільного телефону ОСОБА_7 знову зателефонував на лінію 102 та повідомив про нібито замінування Запорізького районного управління поліції. Ще через деякий час до квартири, де він перебував, приїхали працівники поліції. Розуміє, що вчинив неправильно та шкодує за свій вчинок, має намір виправитись. Бажає проходити військову службу, утримувати свою сім`ю, піклуватись про своїх дітей. Також пояснив, що він має малолітню доньку, 2023 року народження, а також ІНФОРМАЦІЯ_3 у нього народилась ще одна донька, хоча в свідоцтві про народження дитини вказане інше прізвище батька. Він до затримання проживав у квартирі своєї нареченої, де має намір мешкати у разі звільнення з під-варти. Просив строго його не наказувати та не позбавляти волі.

З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що в ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а тому визнання обвинуваченим своєї вини, на думку суду, є цілком виправданим.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю, сторони не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, які характеризують обвинуваченого.

Суд вважає встановленим та доведеним, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.259 КК України, тобто завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, у скоєнні якого суд визнає його винуватим.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме те, що дане кримінальне правопорушення є тяжким злочином проти громадської безпеки, а також особу обвинуваченого, який раніше судимий та вчинив новий злочин у періодіспитового строку за попереднім вироком суду, під час іспитового строку неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, офіційно не працевлаштований, офіційно не одружений, але перебуває у фактичних шлюбних відносинах з жінкою, яка ІНФОРМАЦІЯ_3 народила доньку ОСОБА_9 , має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_10 2023 р.н., під наглядом у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за час перебування в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» характеризується задовільно.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 такої пом`якшуючої обставини, як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, на що звертає увагу захисник обвинуваченого, на думку суду, є сумнівним.

Під активним сприянням слідству слід вважати надання особою органу досудового розслідування будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, при цьому таке сприяння має бути активним та певною мірою ініціативним.

В той же час, захисник обвинуваченого не зазначив, які саме дії ОСОБА_5 слід розцінити як активне сприяння розкриттю злочину, а матеріали кримінального провадження не містять даних про повідомлення обвинуваченим органам досудового розслідування таких обставин злочину, які б не були встановлені ними на підставі зібраних доказів. Саме лише визнання власної винуватості і підтвердження інформації, встановленої компетентними органами, не є активним сприянням розкриттю злочину, у зв`язку з чим суд відхиляє такі доводи сторони захисту.

Суд також не погоджується з доводами захисту з приводу того, що ОСОБА_5 вчинив злочин внаслідок збігу тяжких життєвих обставин, з посиланням на дію в Україні воєнного стану та негативний вплив вибухів на психічний та психологічний стан обвинуваченого, наявність у нього статусу внутрішньо переміщеної особи, родини, малолітніх дітей.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання може бути визнано вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних або будь-яких інших обставин. При цьому, між обставинами та вчиненням злочину повинен існувати певний взаємозв`язок. Збіг цих обставин має впивати на формування мотивів вчинення злочину, обмежувати волю особи та обумовлювати вибір злочинної поведінки. В такому випадку особа вчиняє злочин з метою усунення або послаблення впливу тяжких обставин, їх негативних наслідків, або в результаті того, що вплив цих обставин на психіку особи знизив її вольовий контроль, увагу, обережність, здатність керувати своїми діями.

У даному випадку з урахуванням суті вчиненого злочину (завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками), суд вважає нелогічними та безпідставними твердження захисника про те, що вказані ним обставини вплинули на поведінку обвинуваченого та спонукали його на вчинення умисного злочину проти громадської безпеки. При цьому обвинувачений є особою молодого віку, працездатний, інвалідності не має, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Звернення обвинуваченого напередодні подій до лікаря терапевта із встановленням діагнозу: ГРВІ, панічні атаки на фоні вибухів, наявність у обвинуваченого родини, малолітньої дитини не вказують на збіг тяжких особистих, сімейних та інших обставин. Більш того, така обставина як наявність на утриманні малолітньої дитини, не утримала обвинуваченого від наміру вчинити умисний злочин у період іспитового строку, призначеного за попереднім вироком.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням всіх обставин справи, наявність пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючої покарання обставини, а також даних про особу обвинуваченого, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією інкримінованої статті.

При цьому, беручи до уваги, що кримінальне правопорушення в межах даного кримінального провадження ОСОБА_5 вчинив у період іспитового строку, встановленого вироком Вознесенівського (Орджонікідзевського) районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2023, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за правилами ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду.

При цьому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 неможливо без ізоляції від суспільства і призначене покарання він повинен відбувати реально. Підстав для призначення покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або для звільнення від відбування покарання з випробуванням, або для застосування ст.69 КК України, суд в даному випадку не знаходить.

Під час досудового розслідування, ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому було продовжено, останній раз ухвалою суду від 13.08.2025 до 11.10.2025 включно.

З метою забезпечення кримінального провадження на підставі ст.183, п.2 ч.4 ст.374 КПК України, та з метою запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи особу обвинуваченого та призначене йому покарання у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили відносно обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 слід рахувати з дня фактичного затримання - 30.03.2025, зарахувавши строк попереднього ув`язнення в строк відбуття покарання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України витрати на залучення експерта з проведення судової експертизи № СЕ-19/108-25/8546-ВЗ від 23.05.2025 у розмірі 7131,20 грн. суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

Крім того, суд на підставі ч.4 ст.174 КПК України вважає необхідним скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого суді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 02.04.2025, а саме мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 13» imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 з сім-картою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_4 . Суд вважає, що потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження на теперішній час відпала.

Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ст. 100 КПК України. Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вознесенівського (Орджонікідзевського) районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2023 і остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання за цим вироком рахувати ОСОБА_5 з моменту його фактичного затримання - 30.03.2025, зарахувавши у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» МЮУ.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави у рахунок відшкодування витрат на залучення експерта 7131 (сім тисяч сто тридцять одну) гривню 20 копійок.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого суді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 02.04.2025, а саме мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 13» imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 з сім-картою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_4 .

Речові докази: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 13» imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів ВП №5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області - повернути ОСОБА_7 , DVD-R - диск з аудіоматеріалом та DVD-R - диск з відеозаписом з бодікамер поліцейських, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження

Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо вирок не було скасовано, він набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Суддя ОСОБА_1