Окрема думка від 24.06.2025 по справі 990/8/24

ОКРЕМА ДУМКА

суддів М. В. Мазура та О. В. Кривенди

до постанови Великої Палати Верховного Суду

від 24 червня 2025 року

Справа № 990/8/25

Провадження № 11-138заі25

1. Зазначеною постановою Велика Палата Верховного Суду залишила без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2025 року, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 (далі - Позивач 1) та Компанії «ЕЙСІ-ТЕРРА ІНТЕРНЕШНЛ ЛТД» (далі - Позивач 2) до Президента України (далі - Відповідач) про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України від 23 грудня 2023 року № 850/2023 в частині введення в дію пункту 1 додатку 1 та пункту 12 додатку 2 до Рішення.

2. З таким рішенням більшості ми, на жаль, погодитися не можемо з мотивів, які наводимо нижче.

3. Зазначеним Указом було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 грудня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» і відносно позивачів застосовано низку санкцій, передбачених Законом України «Про санкції».

4. [Виключено частину окремої думки, яка містить службову інформацію]

5. [Виключено частину окремої думки, яка містить службову інформацію]

6. Стаття 1 Закону України «Про санкції» визначає, що спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) можуть застосовуватися з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

7. За змістом ч. 3 ст. 5 Закону «Про санкції» рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до персональних санкцій (крім стягнення в дохід держави активів) приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

8. Таким чином, саме по собі рішення РНБО, допоки воно не введено в дію указом Президента, не набирає чинності, а значить не тягне негативних наслідків для відповідних осіб. При цьому ні Конституція України, ні Закон «Про санкції» не містить положення про те, що Президент України має імперативний обов?язок ввести в дію таке рішення РНБО (на відміну від деяких інших процедур). Навпаки логіка передбаченої Законом «Про санкції» процедури передбачає необхідність окремого рішення Президента України (з урахуванням його конституційної ролі як гаранта не тільки державного суверенітету та територіальної цілісності України, але й додержання Конституції України та прав і свобод людини і громадянина) щодо введення в дію рішення РНБО саме як додатковий запобіжник від можливого свавілля чи зловживань.

9. Тому безпосереднім предметом судової перевірки в цій категорії справ є Указ Президента України про введення в дію відповідного рішення РНБО щодо застосування персональних санкцій (див., зокрема, пункти 68-73 постанови Великої Палати від 13 січня 2021 року у справі № 9901/405/19).

10. Водночас це не виключає можливості і навіть необхідності оцінки рішення РНБО та інших документів (зокрема матеріалів, наданих СБУ), що стали підставою для застосування цих санкцій.

11. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративний суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

12. На нашу думку, питання про те, чи було прийнято оскаржуваний Указ обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, залишилось у цій справі не вирішеним.

13. Ми визнаємо, що у такій категорії справ може бути складно довести ті чи інші обставини, які мають місце на тимчасово окупованій території або на території країни-агресора, тим не менше суд у кожному конкретному випадку має перевірити чи проявили органи, які ініціювали і застосували санкції, належну ретельність в перевірці відповідних обставин.

14. На жаль, у цій справі з наданих третіми особами (Служба безпеки України та Рада національної безпеки і оборони України) матеріалів ми не дійшли переконання, що ці особи продемонстрували таку ретельність. [Виключено частину окремої думки, яка містить службову інформацію]

15. Крім того, окремої оцінки вимагали аргументи представників позивача щодо пропорційності застосованих санкцій.

16. Так, Закон «Про санкції» передбачає можливість накладення широкого спектру персональних санкцій, які застосовуються до окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність. У залежності від характеру обраного виду санкцій та інших конкретних обставин справи застосування відповідних заходів може бути поєднаним із втручанням у право власності та інші права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією з прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).

17. У даній справі відносно позивачів було застосовано до 15 видів обмежувальних заходів (санкцій) на строк 10 років, що призвело до блокування господарської діяльності підприємств на території України, тому твердження про те, що застосування обмежувальних заходів (санкції) належить до дискреційних повноважень певних владних суб`єктів (Президента, РНБО, СБУ) є явно недостатнім для висновку щодо пропорційності цих заходів.

18. Безперечно Велика Палата має враховувати надзвичайно складну безпекову ситуацію, в якій зараз знаходиться Україна у зв?язку з агресією росії, та виходити з того, що Рада національної безпеки і оборони України та Президент України мають широку дискрецію в питаннях визначення загроз національній безпеці України та реакції держави на ці загрози (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі №9901/405/19). Однак це не виключає в цілому компетенції суду щодо перевірки правомірності застосування санкцій, під час якої суд має переконатися, що це не відбулося у свавільний спосіб. На жаль, у цій справі не можна казати про ретельність і належність такої перевірки.

19. [Виключено частину окремої думки, яка містить службову інформацію].

Судді Микола МАЗУР

Олег КРИВЕНДА