Ухвала від 20.08.2025 по справі 530/593/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/593/24 Номер провадження 22-ц/814/3716/25Головуючий у 1-й інстанції Должко С.Р. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

У Х В А Л А

20 серпня 2025 року м. Полтава

Суддя-доповідач судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду Пікуль В.П., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Виконувача обов`язківкерівника Диканськоїокружної прокуратуриПолтавської областів інтересахдержави вособі Зіньківськоїміської ради,Виконавчого комітетуЗіньківської міськоїради на рішення Зіньківського районногосуду Полтавськоїобласті від29березня 2024року по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Зіньківської міської ради як орган опіки та піклування про встановлення факту що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 29 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Зіньківської міської ради як орган опіки та піклування про встановлення факту що має юридичне значення задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_1 є єдиною особою, що зайнятий постійним доглядом за дружиною ОСОБА_2 , як за особою з інвалідністю ІІ групи, яка потребує постійного стороннього догляду у зв`язку з відсутністю інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

З рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 29 березня 2024 року не погодився Виконувач обов`язків керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до Полтавського апеляційного суду через систему «Електронний суд» 29 липня 2025 року апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі особа, яка її подала прохає суд визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 29 березня 2024 року поважними та поновити строк на апеляційне оскарження вказаного рішення місцевого суду.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що Диканська окружна прокуратура участі у розгляді даної справи не приймала, а про оскаржуване рішення дізналася з Єдиного державного реєстру судових рішень у порядку виконання повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України під час опрацювання судових рішень, які оприлюднено в реєстрі.

07 травня 2025 року Диканська окружна прокуратура скерувала запит до Зіньківського районного суду Полтавської області про надання можливості ознайомитися з матеріалами даної цивільної справи, однак протягом тривалого часу відповідь від місцевого суду на поданий запит не надійшла, що свідчить про позбавлення прокуратури можливості ознайомитися із повним текстом судового рішення та матеріалами справи.

Також Диканською окружною прокуратурою повідомлено Зіньківську міську раду листом від 14 лютого 2025 року за №51/1-876 вих.25 та її виконавчий комітет листом від 14 лютого 2025 року за №51/1-875 вих.25 про незаконність рішення районного суду від 29 березня 2024 року та необхідність вирішення питання його оскарження в апеляційному порядку, проте останніми заходи щодо оскарження рішення суду не вжито.

Прокуратурою зауважено, що судом вирішено питання про права і інтереси осіб, яких не було залучено до участі у справі Зіньківської міської ради та її виконавчого комітету.

Крім того, наголошено, що запровадження воєнного стану та аварійні й довготривалі відключення електропостачання є поважними причинами для поновлення процесуальних строків.

Згідно з частиною першою статті 127ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За загальнимправилом,яке закріпленонормами статті354ЦПК України,апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів,а наухвалу суду-протягом п`ятнадцятиднів здня його(її)проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Водночас,частиною другоюстатті 358ЦПК Українипередбачено,що незалежновід поважностіпричин пропускустроку наапеляційне оскарженнясуд апеляційноїінстанції відмовляєу відкриттіапеляційного провадженняу разі,якщо апеляційнаскарга поданапісля спливуодного рокуз дняскладення повноготексту судовогорішення,крім випадків: 1)подання апеляційноїскарги особою,не повідомленоюпро розглядсправи абоне залученоюдо участів ній,якщо судухвалив рішенняпро їїправа,свободи,інтереси та(або)обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Частина друга статті 358 ЦПК України не встановлює безумовного обов`язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.

Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від передбаченої частиною другою статті 358 ЦПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими вищенаведеними нормами ЦПК України.

За приписами частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що 14 лютого 2025 року Диканська окружна прокуратура Полтавської області звернулася до Зіньківської міської ради та Виконавчого комітету Зіньківської міської ради, вказавши про порушення рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 29 березня 2024 року прав та інтересів держави в особі Виконавчого комітету Зіньківської міської ради, як органу до компетенції якого належать повноваження щодо надання чи відмови у наданні соціальних послуг в межах Зіньківської територіальної громади.

У вказаному вище листі заступник керівника окружної прокуратури прохав міську раду та її виконавчий орган, з метою вирішення питання оскарження рішення місцевого суду, повідомити до 28 лютого 2025 року про вжиття заходів реагування до поновлення порушених інтересів держави, а в разі самостійного невжиття заходів повідомити причину.

Листами від 16 квітня 2025 року, які отримані прокуратурою 18 квітня 2025 року, Зіньківська міська рада та її виконавчий комітет повідомили заступника керівника Диканської окружної прокуратури про відсутність порушення їх прав вказаним рішенням місцевого суду, а тому вони не вбачають підстав для його оскарження в апеляційному порядку.

07 травня 2025 року заступник керівника Диканської окружної прокуратури сформував лист до Зіньківського районного суд Полтавської області, в якому прохав місцевий суд, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, надати для ознайомлення матеріали даної цивільної справи.

28 липня 2025 року органами прокуратури було повідомлено Зіньківську міську раду та її виконавчий комітет щодо представництва окружною прокуратурою інтересів держави в суді з метою апеляційного оскарження рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 29 березня 2024 року.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 56 ЦПК України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 56 ЦПК України).

Згідно частин першої, другої статті 49ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до частини першої статті 57ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 56цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16 (провадження № 11-609апп18) зазначено, що: «у Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи. Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13 липня 2005 року, у Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права» наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом. Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації). З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень».

Суд звертає увагу на дати вчинення прокурором процесуальних дій з метою подальшого оскарження рішення місцевого суду: 14 лютого 2025 року - звернення до міської ради та її виконавчого комітету, 18 квітня 2025 року отримання від міської ради та її виконавчого комітету відповіді про відсутність підстав для оскарження рішення місцевого суду, 09 червня 2025 року сплата судового збору за подання апеляційної скарги на оскарження рішення місцевого суду, 29 липня 2025 року подання апеляційної скарги до суду, - тобто будучи обізнаним у лютому 2025 року про наявність оскаржуваного рішення у даній справі та прийнявши процесуальне рішення про його апеляційне оскарження 09 червня 2025 року, що підтверджується здійсненням оплати судового збору, апеляційна скарга була направлена до Полтавського апеляційного суду лише 29 липня 2025 року.

Крім того, особа, яка подала апеляційну скаргу у поданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення зазначає суперечливі відомості: спершу вказано, що рішенням місцевого суду вирішено питання про права і інтереси осіб, яких не було залучено до участі у справі Зіньківської міської ради та її виконавчого комітету, однак аналізуючи текст оскаржуваного рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень скаржник був проінформований про залучення до розгляд даної справи заінтересованих осіб, зокрема, виконавчий комітет Зіньківської міської ради як орган опіки та піклування.

Окремо слід наголосити, що Виконавчий комітет Зіньківської міської ради отримав текст рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 29 березня 2024 року, згідно інформації з розписки, яка міститься у матеріалах справи, 03 квітня 2024 року.

Щодо введення воєнного стану на території України, обстрілів території держави та запровадження відключення енергопостачання, на які посилається заявник, то суд апеляційної інстанції зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22).

Що ж стосується обстрілів території держави та запровадження відключення енергопостачання, то прокурором не вказано та не доведено як саме такі події вплинули на виконання покладених на нього функцій з урахуванням його місцезнаходження.

Безпідставне поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження свідчитиме про порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наведене, подане клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 29 березня 2024 року, з огляду на дати вчинення прокурором процесуальних дій з метою подальшого оскарження рішення місцевого суду та зазначення недостовірних відомостей, не дає підстави для поновлення вказаного строку, однак особа, яка подала апеляційну скаргу, не позбавлена можливості подати суду мотивоване та обґрунтоване клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення з доказами на підтвердження наявності підстав для поновлення такого строку.

Згідно частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційний суд позбавлений можливості відкрити провадження у справі, а тому необхідно апеляційну скаргу залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 185, 356, 357, 358 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргуВиконувача обов`язківкерівника Диканськоїокружної прокуратуриПолтавської областів інтересахдержави вособі Зіньківськоїміської ради,Виконавчого комітетуЗіньківської міськоїради на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 29 березня 2024 року - залишити без руху та надати строк для усунення наведених недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання мотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження - у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя: В. П. Пікуль