Рішення від 12.08.2025 по справі 918/499/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/499/25

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Редько К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФУДСЕРВІС" про стягнення 1 314 166,22 грн

сторони не забезпечили явку представників у судове засідання

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позов ПрАТ "Страхова компанія "Євроінс Україна" до ТОВ "ТД ФУДСЕРВІС" про стягнення 1 314 166,22 грн - шкоди в порядку суброгації.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ПрАТ "Страхова компанія "Євроінс Україна" зазначає, що товариством, за результатами пожежі, яка відбулась у застрахованому за Договором добровільного страхування майна №024002-1111-1000007 від 30.05.2024, майні, власнику/страхувальнику - ОСОБА_1 було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 1 314 166,22 грн.

Дану суму, у якості шкоди, просить стягнути в порядку суброгації з ТОВ "ТД ФУДСЕРВІС", як з особи, яка є відповідальною за дотримання пожежної безпеки у застрахованому майні, так як являється орендарем згідно Договору про оренду нежитлового приміщення магазину №1 від 28.12.2021.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позов, передбаченим ст. 165 ГПК України, а відтак суд на підставі ч.2 ст. 178, ч.9 ст. 165 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Процесуальні дії у справі

04.06.2025 до Господарського суду Рівненської області надійшов позов ПрАТ "Страхова компанія "Євроінс Україна" до ТОВ "ТД ФУДСЕРВІС" про стягнення 1 314 166,22 грн - шкоди в порядку суброгації.

Ухвалою від 11.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 29.07.2025.

28.07.2025 від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання за його відсутності.

Ухвалою від 29.07.2025 підготовче провадження у справі закрито і призначено її до розгляду по суті на 12.08.2025.

Сторони повідомлялися про хід розгляду справи через електронний кабінет, зареєстрований у системі "Електронний суд", що за умовами ч.11 ст. 242 ГПК України, вважається належним повідомленням сторони про час і дату судового засідання.

Таким чином, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Представник позивача скористався правом, наданим ч.3 ст. 196 ГПК України, та 11.08.2025 заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, одночасно підтримавши позовні вимоги у повному обсязі.

Оскільки явка учасників справи не визнавалася обов`язковою, враховуючи положення ч.1 ст. 202 ГПК України, господарський суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута без участі представників сторін, за наявними у ній матеріалами та містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомого майна, а саме магазину (літ. Н-1, загальною площею 267,9 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав, виданим Комунальним підприємством "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації", свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.09.2012, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.05.2013.

28.12.2021 між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ "ТД ФУДСЕРВІС" (Орендар) було укладено Договір про оренду нежитлового приміщення магазину №1, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) без права викупу нежитлове приміщення-магазин, що розташований у м. Черкаси, вул. Університетська, 29, загальною площею 267,9 кв.м. (далі Договір оренди).

Пунктом 4.3.1 Договору оренди передбачено, що Орендар зобов`язаний використовувати приміщення за цільовим призначенням, відповідно до умов Договору, запобігати його пошкодженню, псуванню, дотримуючись протипожежних та санітарних правил.

Пунктом 4.3.6 Договору оренди передбачено, що Орендар зобов`язаний за власник рахунок забезпечити виконання вимог законодавства України по пожежній безпеці та експлуатації електроустановок, в орендованих приміщеннях. Орендар несе відповідальність за пожежу безпеку та експлуатацію електроустановок.

При цьому, п.5.5 Договору оренди визначено, що Орендар несе повну матеріальну відповідальність перед Орендодавцем за пошкодження орендного майна, які стались під час дії договору оренди.

30.05.2024 між ПрАТ "СК "Євроінс Україна" (далі також Страховик) та ОСОБА_1 (далі також Страхувальник, Вигодонабувач) було укладено Договір добровільного страхування майна №024002-1111-1000007 (далі Договір страхування), предметом якого були майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням на законних підставах майном, а саме магазином домашніх напівфабриків за адресою: м. Черкаси, вул. Університетська, 29.

До складу застрахованого майна увійшли конструктивні елементи, оздоблення, рухоме майно та скляні елементи, що знаходилися у приміщенні магазину домашніх напівфабриків за адресою: м. Черкаси, вул. Університетська, 29.

Пунктом 5.1 Договору страхування визначено перелік страхових випадків, серед яких, зокрема, знищення, пошкодження та/або втрата застрахованого майна в результаті пожежі, включаючи вплив продуктів горіння; удар блискавки.

Відповідно до п.п. 15.4.3, 15.4.4 Договору страхування протягом 2 (двох) робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування; При настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування у строки та на умовах передбачених Договором.

Згідно із п.18.1 Договору страхування розмір страхового відшкодування визначається Страховиком на підставі наданих Страхувальником документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків, проведених Страховиком додаткових експертиз, отриманих документів та відповідей на офіційні запити до Компетентних органів з урахуванням умов цього Договору.

Відповідно до п.18.6.2 Договору страхування розмір збитків завданих подією, що має ознаки страхового випадку, визначається з урахуванням наступних умов: при пошкодженні майна розмір збитків визначається у розмірі витрат на його відновлення до стану, в якому воно знаходилось безпосередньо до моменту настання страхового випадку. Витрати на відновлення визначаються за вирахуванням суми зносу матеріалів та запасних частин, що замінюються у процесі відновлення.

Пунктом 19.1 Договору страхування передбачено, що рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається Страховиком протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання Страховиком всіх необхідних документів, що Страхувальник надає для підтвердження факту настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків шляхом складання страхового акта або акта про відмову у виплаті страхового відшкодування відповідно.

Згідно із п.1.1 Опису страхових випадків, який є додатком до Договору страхування, під пожежею слід розуміти горіння у формі відкритого полум`я або тління, що виникло раптово і непередбачувано, не в спеціально відведеному для цього місці або яке поширилося за межі такого місця та здатне самостійно поширюватися далі. Під збитком, заподіяним пожежею, слід розуміти збиток, заподіяний Застрахованому майну від безпосереднього впливу вогню, високої температури, продуктів горіння (диму, кіптяви і т.ін.), а також збиток, заподіяний Застрахованому майну при виконанні заходів щодо гасіння пожежі. Також відшкодуванню підлягають збитки, що виникли внаслідок підпалу, тобто пошкодження/ знищення майна через його підпалення внаслідок навмисних дій або грубої необережності третіх осіб, за виключенням Страхувальника (його представників) та/або за виключенням якщо цей злочин кваліфіковано як терористичний акт, згідно з чинним законодавством України.

12.07.2024 ПрАТ "СК "Євроінс Україна" було отримано повідомлення ОСОБА_1 про настання події, яка в подальшому може бути визнана страховим випадком за шкоду, заподіяну майну (оздобленню), відповідно до якого Страхувальник повідомив Страховика про настання пожежі 12.07.2024, внаслідок якої було пошкоджено будівлю, зовнішнє та внутрішнє оздоблення.

12.07.2024 представником ПрАТ "СК "Євроінс Україна" було проведено огляд застрахованого майна, яке було пошкоджене (знищене) пожежею, та за результатами складено акт №1 огляду та обстеження будівлі, будинку, споруди та встановлення стану майна.

Актом про пожежу від 12.07.2024, складеного комісією, встановлено, що 12.07.2024 орієнтовно о 02 год 00 хв. виникла пожежа у магазині "Галя Балувана" за адресою: АДРЕСА_1 , орендарем якої є ОСОБА_2 , місцем виникнення пожежі є стіна (електрощиток); пожежу виявлено 12.07.2024 о 02 год. 14 хв. гр. ОСОБА_3 ; пожежу ліквідовано 12.07.2024 о 02 год. 55 хв.; пожежею знищено 2 холодильники, шафу, 3 дверей, електрощиток; пожежею пошкоджено: двері металеві, облицювання стелі 8 м2, облицювання стін 24 м2, 2 електросвітильника; загиблих на місці пожежі осіб, із них дітей, травмованих внаслідок пожежі, немає; ймовірною причиною пожежі є коротке замикання електромережі.

12.03.2025 ОСОБА_1 було подано до Страховика заяву на виплату страхового відшкодування до справи №207648/1.

20.03.2025 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "АЙ ЕКСПЕРТ" на замовлення Страховика було складено звіт про незалежну оцінку вартості майнового збитку, завданого страхувальнику майна, яке зазнало пошкоджень і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , №207648, відповідно до якого вартість майнового збитку, завданого власнику відповідного майна, на дату страхового випадку, становить 1 576 999,45 грн (з ПДВ), 1 314 166,22 грн (без ПДВ).

23.04.2025 ПрАТ "СК "Євроінс Україна" було затверджено страховий акт №207648/1/2024 та здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 1 314 166,22 грн шляхом переказу відповідної суми коштів на рахунок АТ "Райффайзен Банк" для подальшої видачі готівкою по системі "Райффайзен Експрес".

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За ч.2 ст. 8 Закону України "Про страхування" під страховим випадком розуміється подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з частиною першою ст. 25 цього Закону здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч.1 ст. 979 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення Договору страхування) договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 108 Закону України "Про страхування" передбачено, що Страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування").

Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".

Відповідно до ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною першою ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, відшкодування збитків/шкоди є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності.

Системний аналіз ст.ст. 22, 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку, що кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести наявність складу цивільного правопорушення в діях особи, відповідальної за шкоду, а саме: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за винятком випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст. 614 ЦК України).

Наведена правова позиція викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц.

Судом встановлено, що ТОВ "ТД ФУДСЕРВІС" (відповідач) є орендарем приміщення-магазину, що розташований у АДРЕСА_1 , загальною площею 267,9 кв.м на підставі укладеного з його власником ОСОБА_1 . Договору про оренду нежитлового приміщення магазину №1 від 28.12.2021.

В свою чергу, майнові інтереси ОСОБА_1 , пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням на законних підставах даним майном, застраховано за Договором добровільного страхування майна №024002-1111-1000007 від 30.05.2024, укладеного з ПрАТ "СК "Євроінс Україна".

За приписами ст. 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

За змістом п.п.21, 23 ч.1 ст. 20, ч.3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2024 спірна нерухомість зазнала пошкоджень унаслідок пожежі, розмір яких встановлено на рівні 1 576 999,45 грн (з ПДВ), 1 314 166,22 грн (без ПДВ) - суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "АЙ ЕКСПЕРТ" (звіт про незалежну оцінку вартості майнового збитку від 20.03.2025). Дана сума була сплачена ОСОБА_1 .

Зважаючи, що Договором оренди передбачено повну матеріальну відповідальність "ТД ФУДСЕРВІС", ризик випадкового пошкодження та/або знищення орендованого останнім приміщення магазину, перейшов від ОСОБА_1 до ТОВ "ТД ФУДСЕРВІС", яке є відповідальним за збиток, завданий Страховику, який набув право вимоги (суброгації) на підставі договору добровільного страхування майна після виплати страхового відшкодування.

Факт завданої страхувальнику шкоди та її розмір встановлений та визначений відповідно до умов договору страхування.

Тому в діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, який дає правові підстави для відповідальності перед позивачем відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".

За таких обставин позовні вимоги є законними й обґрунтованими.

Отже, ТОВ "ТД ФУДСЕРВІС" зобов`язане відшкодувати на користь ПрАТ "СК "Євроінс Україна" суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 1 314 166,22 грн.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 1 314 166,22 грн - шкоди в порядку суброгації.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 15 769,99 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №11908 від 03.06.2025, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 222, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФУДСЕРВІС" (вул. Академіка Грушевського, 2К, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33003, код ЄДРПОУ 37930503) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" (вул. Велика Васильківська, 102, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 22868348) 1 314 166 (один мільйон триста чотирнадцять тисяч сто шістдесят шість) грн 22 коп.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФУДСЕРВІС" (вул. Академіка Грушевського, 2К, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33003, код ЄДРПОУ 37930503) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" (вул. Велика Васильківська, 102, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 22868348) 15 769 (п`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн 99 коп. судового збору.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 22 серпня 2025 року.

Суддя Ю.Г. РОМАНЮК