Ухвала від 25.08.2025 по справі 910/12956/22

УХВАЛА

25 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/12956/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Інвест Плюс"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В.- головуючий, Сотніков С.В., Остапенко О.М.)

у справі № 910/12956/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит-Фінанс"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оболонь Інвест Плюс" 04.08.2025 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 про повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Інвест Плюс" без розгляду на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 у справі № 910/12956/22 в частині задоволення клопотання про витребування доказів та додані до неї документи.

Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що в прийнятті касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Інвест Плюс" слід відмовити з огляду на таке.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 відкрито провадження у справі № 910/12956/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит-Фінанс".

Постановою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредит-Фінанс", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного Шевчука Віктора Всеволодовича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 продовжено ліквідатору банкрута строк для подання до суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, до 12.01.2025; зобов`язано ліквідатора боржника надати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

14.04.2025 від ліквідатора банкрута надійшли до Господарського суду міста Києва документи та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 у справі № 910/12956/22, зокрема, клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Інвест Плюс" про витребування доказів задоволено; витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Інвест Плюс" відомості щодо: проведення розрахунків згідно умов договору №64/1-Ф від 30.09.2016 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитними договорами від 30.09.2016, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" та ТОВ "Кредит-Фінанс"; стану виконання вищезазначеного договору №64/1-Ф від 30.09.2016 протягом його дії; наявності/відсутності додаткових угод до вищезазначеного договору №64/1-Ф від 30.09.2016; іншу інформацію, пов`язаною з дією вищезазначеного договору №64/1-Ф від 30.09.2016.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оболонь Інвест Плюс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити ТОВ "Оболонь Інвест Плюс" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 28.05.2025; ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 в частині задоволення клопотання ліквідатора ТОВ "Кредит-Фінанс" - арбітражного керуючого Клименка Р.І. витребування доказів у ТОВ "Оболонь Інвест Плюс" (п.п.4, 5 резолютивної частини ухвали) скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про залишення без задоволення клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Інвест Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 в частині задоволення клопотання про витребування доказів та додані до неї документи залишено без розгляду. Вказана ухвала апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржувана в апеляційному порядку ухвала Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції, відповідно до приписів статті 255 ГПК України.

Верховний Суд погоджується з такими висновками господарського суду апеляційної інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Статтею 255 ГПК України встановлено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Приписи статті 255 ГПК України свідчать про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Зокрема, ухвали задоволення клопотання про витребування доказів не входять до переліку ухвал, визначеного частиною 1 статті 255 ГПК України, які оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідно до вимог статей 254, 255, 260 ГПК України апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Оболонь Інвест Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 в частині задоволення клопотання ліквідатора ТОВ "Кредит-Фінанс" - арбітражного керуючого Клименка Р. І. витребування доказів слід залишити без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", умови прийнятності касаційної скарги, згідно норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Приписами частини другої статті 293 ГПК України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Отже, наведена норма закону надає Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині 2 статті 293 ГПК України, що повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Для Верховного Суду правильне застосовування Північним апеляційним господарським судом норм права при постановленні оскаржуваної ухвали від 15.07.2025 у справі № 910/12956/22 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Інвест Плюс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 на підставі частини другої статті 293 ГПК України у справі № 910/12956/22.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/12956/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Інвест Плюс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков