Ухвала від 25.08.2025 по справі 921/679/24

УХВАЛА

25 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 921/679/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючий, Картере В. І., Огородніка К. М.

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Тернопільській області (вх. № 6138/2025)

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025

у складі колегії суддів: Матущак О.І, (головуючий), Скрипчук О.С., Кравчук Н.М.,

та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025

у складі судді: Чопко Ю.О.

у справі № 921/679/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіерра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерверон"

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

26.12.2024 ухвалою Господарського суду Тернопільської області відкрито провадження у справі № 921/676/24 про банкрутство ТОВ "Дерверон"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна ТОВ "Дерверон" арбітражного керуючого Філатова В. В.

31.01.2025 на адресу Господарського суду Тернопільської області від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 873 747,34 грн.

26.03.2025 ухвалою Господарського суду Тернопільської області заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання грошових вимог до боржника ТОВ "Дерверон" - задоволено частково. Визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області в розмірі 63 379,56 грн. Грошові вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області в сумі 816 423,78 грн - відхилено.

05.06.2025 постановою Західного апеляційного господарського суду у справі №921/679/24 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі № 921/679/24 - залишено без змін.

25.06.2025 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі №921/679/24.

17.07.2025 ухвалою Верховного Суду у справі № 921/679/24 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі № 921/679/24 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України.

06.08.2025 (через підсистему "Електронний суд") Головним управлінням ДПС у Тернопільській області повторно подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить:

- скасувати постанову Західного апеляційного Господарського суду від 05.06.2025 у справі № 921/679/24;

- скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі № 921/679/24 в частині відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у Тернопільській області у сумі 816 423, 78 грн;

- визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області в сумі 816 423, 78 грн.

Також скаржником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.

07.08.2025 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Статтею 288 ГПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

З відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, постанову Західного апеляційного Господарського суду від 05.06.2025 у справі № 921/679/24 було прийнято (проголошено) 05.06.2025. Таким чином, останнім днем встановленого наведеною вище нормою строку на подання касаційної скарги було 25.06.2025.

Як було зазначено вище, касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного Господарського суду від 05.06.2025 у справі № 921/679/24 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області подано 06.08.2025, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, водночас, подано заяву про поновлення цього строку.

Обґрунтовуючи наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного Господарського суду від 05.06.2025 у справі №921/679/24, Головне управління ДПС у Тернопільській області посилається на те, що вже зверталося з касаційною скаргою на вказану постанову, однак ухвалою Верховного Суду від 17.07.2025 у справі № 921/679/24 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області у цій справі було повернуто. При цьому скаржник зазначає, що первинна касаційна скарга подавалась із додержанням встановлених процесуальних строків. Також Головне управління ДПС у Тернопільській області зазначає, що в його діях не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками, оскільки повторну касаційну скаргу подано у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги. Разом з цим скаржник наголошує на обов`язку суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", документ в електронному вигляді: (ЄДРСР) ст. 292 ГПК Ухвала ВС про повернення касаційної скарги від 17.07.2025 у справі № 921/679/24 (суддя Погребняк В.Я.) надіслано в Електронний кабінет одержувача: Головне управління ДПС у Тернопільській області (ЄДРПОУ/ІПН 44143637). Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача: 21.07.2025 о 12:48. Дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету особи: 21.07.2025 о 13:02, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду.

Частиною шостою статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Зважаючи на викладене, днем вручення скаржнику ухвали Верховного Суду від 17.07.2025 у справі № 921/679/24 про повернення касаційної скарги є 21.07.2025. а як було зазначено вище, повторно касаційну скаргу Головним управлінням ДПС у Тернопільській області подано 06.08.2025.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" Суд підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 ГПК України).

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Сам факт повернення первісно поданої касаційної скарги не є тією обставиною, яка свідчить про поважність пропуску строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як було зазначено вище, ухвалою Верховного Суду від 17.07.2025 у справі №921/679/24 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі №921/679/24 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України у зв`язку з тим, що заявником касаційної скарги не надано доказів наявності у Рацина Романа Романовича статусу адвоката або доказів на підтвердження того, що вказана особа наділена повноваженнями самопредставництва у розумінні частини третьої статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт) тощо).

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження Головним управлінням ДПС у Тернопільській області не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження наявності особливих і непереборних обставин, що перешкоджали йому подати повторну касаційну скаргу невідкладно (в межах розумного за даних обставин строку), зважаючи, що така процесуальна дія як додати до касаційної скарги докази наявності повноважень представника Головного управління ДПС у Тернопільській області могла бути вчинена більш оперативно, аніж через шістнадцять днів після отримання ухвали Верховного Суду від 17.07.2025 у справі № 921/679/24 про повернення первісної касаційної скарги.

Таким чином, оцінивши наведені Головним управлінням ДПС у Тернопільській області підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та ухвали Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі №921/679/24, Верховний Суд визнає їх неповажними.

Крім цього, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 9 пункту 2-1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) касаційної скарги на ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність); про результати розгляду грошових вимог кредиторів; рішення суду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.

Підпунктом 2 пункту 2-1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня- 3 028 грн.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 9 689,60 грн (3 028 х 2 х 200 % х 0,8)

Водночас скаржником до касаційної скарги не додано доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.

Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається також без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме:

1) навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та ухвали Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі №921/679/24, та належно їх обґрунтувати з наданням відповідних доказів;

2) надати документ про сплату судового збору у розмірі 9 689,60 грн.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними наведені Головним управлінням ДПС у Тернопільській області підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та ухвали Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі №921/679/24.

2. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі №921/679/24 - залишити без руху.

3. Надати Головному управлінню ДПС у Тернопільській області строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали визначені статтею 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік