Рішення від 25.08.2025 по справі 127/10008/25

Справа № 127/10008/25

Провадження № 2/127/1884/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2025 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В. В.,

за участі: секретаря судових засідань Бойчук Я. П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Шмігленко І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниця, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно - будівельного контролю, третя особа Обслуговуючий кооператив "Товариство індивідуальних власників гаражів "АВІАТОР", про визнання права власності на самочинно збудований об`єкт, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до Департаменту архітектурно -будівельного контролю, третя особа Обслуговуючий кооператив "Товариство індивідуальних власників гаражів "АВІАТОР", про визнання права власності на самочинно збудований об`єкт.

Позов мотивовано тим, що позивач являється членом обслуговуючого кооперативу «Товариство індивідуальних власників гаражів «АВІАТОР», зареєстрований в АДРЕСА_1 , та являється власником гаража за № НОМЕР_1 , розташованого на земельній ділянці, що перебуває у власності товариства.

За дозволом Правління товариства, позивач об`єднав свій гараж із існуючим сусіднім гаражем № НОМЕР_2 та добудував другий поверх над гаражами з дозволу Товариства без відповідних дозвільних документів. Тобто створив новий об`єкт завершеного будівництва - гаражне приміщення, загальною площею 57,7 кв. м., що підтверджуються технічним паспортом виготовленим КП «Вінницьке міське бюро технічної документації» 24.09.2024 р.

Позивач зазначає, що з метою введення в експлуатацію гаражного приміщення та реєстрації права власності на новостворений об`єкт у відповідності до рішення виконкому Вінницької міської ради від 11.02.2006 року № 206, зі змінами від 26.05.2011 року № 1233, 18.12.2024 р., позивач звернувся до Вінницької міської ради із заявою про створення приймальної комісії для прийняття до експлуатації гаражного приміщення як новоствореного об`єкта.

Порядок введення в експлуатацію гаражів передбачений Положенням про технічну комісію, затвердженим рішенням виконкому Вінницької міської ради від 11.02.2006 року № 206, зі змінами від 26.05.2011 року № 1233, яка створюється для прийняття до експлуатації закінчених будівництвом гаражів в існуючих гаражних кооперативах, гаражно - будівельних кооперативах, товариствах індивідуальних власників гаражів та товариствах власників гаражів.

На заяву позивача від 18.12.2024 року, він отримав відповідь з Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради від 27.12.2024 р. за № Н/01/90722/0121, у якій йому повідомили, що для вирішення порушеного у заяві питання, йому пропонують звернутись безпосередньо до правління кооперативу «Авіатор».

Не погоджуючись з обґрунтуванням відмови, позивач повторно 09.01.2025 року звернувся із заявою в якій зазначив, що питання про введення в експлуатацію закінчених будівництвом гаражів розглядається технічною комісією, створеною рішенням виконкомом Вінницької міської ради від 26.05.2011 р. №1233 та додатково надав документи у відповідності до Положення про технічну комісію для розгляду питання щодо прийняття до експлуатації закінчених будівництвом гаража в ОК ТІВГ «Авіатор».

Листом від 24.01.2025 р. № Н/21/2145/01-21, позивачу надано відповідь за підписом директора Департаменту транспорту та міської мобільності, в якій зазначено, що: «Для вирішення порушеного у зверненні питання, пропонуємо звернутись безпосередньо до комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації..»

Позивач зазначає, що він звертався до КП «ВМБТІ» для проведення інвентаризації завершеного будівництва шляхом виготовлення технічного паспорта, однак послуг щодо введення в експлуатацію гаражного приміщення вказана установа на даний час не надає.

В подальшому, для реалізації права на введення в експлуатацію гаражного приміщення № 614, розташованого на території ОК ТІВГ «Авіатор», позивач повторно звернувся 11.02.2025 р. із відповідною заявою до компетентного органу - Департаменту архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради та надав відповідні документи для прийняття рішення.

28.02.2025 року позивач отримав лист за підписом головного архітектора міста, в якому йому запропонували звернутись до комісії, яка розглядає заяви громадян, які є членами ГБК, ТІВГ, ТВГ з відповідною заявою та документами щодо прийняття до експлуатації гаража.

З метою вирішення питання по суті компетентним органом Вінницької міської ради, позивач звернувся 14.03.2025 р. безпосередньо до Департаменту архітектурно - будівельного контролю, в повноваження якого входить розгляд заяв про введення в експлуатацію завершених будівництвом об`єктів, з проханням розглянути питання про введення в експлуатацію гаража № 614 та надбудови над гаражем № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Авіатор».

26.03.2025р. позивачу надано відповідь за № Н/36/18230/01-36, в якій зазначено, що йому потрібно звернутися до суду для вирішення питання щодо визнання права власності на самочинно збудований об`єкт з подальшим заповненням декларації про готовність до експлуатації.

Фактом завершеннябудівництвом гаражає Технічнийпаспорт,за реєстраційнимномером уРеєстрі будівельноїдіяльності ТІ01:3284-8932-4760-4570, виготовлений КП «ВМБТІ» 24.09.2024р.

У зв`язку з викладеним, позивач був змушений звернутися до суду із даним позовом у якому просить визнати за ним, право власності на гаражне приміщення під № НОМЕР_2 в ОК "Товариство індивідуальних власників гаражів "АВІАТОР" у м. Вінниця по вул. Гетьмана Мазепи 1-А, Вінницької області, загальною площею 57,7 кв. м.

Ухвалою суду від 01.04.2025 року позовну заяву залишено без руху та позивачу визначено строк для усунення виявлених недоліків.

04.04.2025 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.04.2025 року вищевказану цивільну справу прийнято до провадження та призначено до підготовчого засідання.

01.05.2025 року представником відповідача Департаменту архітектурно - будівельного контролю, надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позивачем з дозволу голови правління Обслуговуючого кооперативу «Товариство індивідуальних власників гаражів «АВІАТОР» об`єднано гаражі № 612 та № 614 та добудовано над ними другий поверх без дозвільних документів, внаслідок чого створено новий об`єкт завершеного будівництва, загальною площею 57,7 кв. м. Однак, ОК ТІВГ «АВІАТОР» не уповноважений здійснювати функції у сфері містобудівної діяльності, таким органом, відповідно до ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є виконавчі органи з питань державного архітектурно- будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Просили відмовити в задоволенні заявлених вимог у повному обсязі.

09.05.2025 року до суду від позивача ОСОБА_1 , надійшла відповідь на відзив, в якій він настоював на задоволенні його позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у його позовній заяві та на чинне законодавство.

29.05.2025 року на адресу суду надійшли письмові заперечення сторони відповідача на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 18.06.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 , в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав за обставин, викладених у позовній заяві, просив суд їх задоволити. Судові витрати просив залишити за ним.

Представник відповідача Шмігленко І. В., в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, зазначену у відзиві на позовну заяву, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи - Обслуговуючого кооперативу «Товариство індивідуальних власників гаражів «АВІАТОР» Шершенюк З. І., в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, щодо задоволення позовних вимог не заперечила.

З`ясувавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч.1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач являється членом обслуговуючого кооперативу «Товариство індивідуальних власників гаражів «АВІАТОР», зареєстрованого в м. Вінниці по вул. Гетьмана Мазепи, 1-А та являється власником гаража за № НОМЕР_1 , розташованого на земельній ділянці, що перебуває у власності Товариства, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.01.2017 року та довідкою з ОК ТІВГ «АВІАТОР» від 14.11.2024 року за №32, посвідчену головою правління ОК ТІВГ «АВІАТОР» Попадюк М. В.(а.с.7, 8)

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.11.2015 року, ОК ТІВГ «Авіатор» належить земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:059:0082. (а.с.9-10)

Як вбачається із виписки з протоколу № 24 від 19.12.2023 року, Правління товариства Авіатор» надало дозвіл позивачу на об`єднання гаражів № НОМЕР_1 та № 614 та добудуву другого поверху над гаражами (а.с.11), відповідно створено новий об`єкт завершеного будівництва - гаражне приміщення загальною площею 57,7 кв. м., що підтверджується технічним паспортом виготовленим КП «Вінницьке міське бюро технічної документації» 24.09.2024 р.(12-14)

18.12.2024 р. позивачем подано заяву до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про створення приймальної комісії для прийняття до експлуатації гаражного приміщення як новоствореного об`єкт, на яку було надано відповідь 27.12.2024р. за № Н/01/90722/0121, що для вирішення порушеного у заяві питання йому пропонується звернутись безпосередньо до правління кооперативу «Авіатор».(а.с.15, 16-17)

09.01.2025 року позивач повторно звернувся із заявою до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради, в якій зазначив, що питання про введення в експлуатацію закінчених будівництвом гаражів розглядається технічною комісією створеною рішенням виконкомом Вінницької міської ради від 26.05.2011 р.№1233. (а.с.18)

24.01.2025р. № Н/21/2145/01-21 позивачу надано відповідь з Департаменту транспорту та міської мобільності в якій зазначено, що: «Для вирішення порушеного у зверненні питання пропонуємо звернутись безпосередньо до комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації..»(а.с.19).

10.02.2025 року позивач повторно звернувся до Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради для реалізації права на введення в експлуатацію гаражного приміщення №614 розташованого на території ОК ТІВГ «Авіатор»(а.с.20-21), на що 28.02.2025 року позивачу надано відповідь, в якій йому запропонували звернутись до комісії, яка розглядає заяви громадян, які є членами ГБК, ТІВГ, ТВГ з відповідною заявою та документами щодо прийняття до експлуатації гаража.(а.с.22)

Відповідно до заяви позивача від 14.03.2025 р. до Департаменту архітектурно-будівельного контролю з проханням розглянути питання про введення в експлуатацію гаража № НОМЕР_2 та надбудови над гаражем № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Авіатор» (а.с.23), позивачу надано відповідь від 26.03.2025р. № Н/36/18230/01-36, з якої вбачається, що йому необхідно звернутися до суду для вирішення питання щодо встановлення права власності на самочинно збудований об`єкт з подальшим- заповненням декларації про готовність до експлуатації.(а.с.24-25)

Із Консультативного висновку № ІК-7 про оцінку вартості об`єкта нерухомості Вінницької торгово-промислової палати від 18.02.2025 року вбачається, що оціночна вартість новоствореного об`єкта становить 373 900,00 грн. (а.с.26-30)

Згідно звіту про проведення технічного обстеження гаражів № НОМЕР_1 та № 614 (літ. А, А1) надбудова (літ.А2), що розташовані по АДРЕСА_1 в ОК ТІВГ «Авіатор» встановлено, що дані об`єкти готові до експлуатації. (а.с.31-51)

Статею 392 ЦК України визначено, що власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документів, який засвідчує його право власності.

За ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). Ч. 4 ст. 373 ЦК України передбачено право власника (належного землекористувача) земельної ділянки використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Як зазначалось вище, позивач є власником гаражів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , площею 57,7 кв.м., в ОК ТІВГ "Авіатор", який знаходиться у АДРЕСА_1 , та є належним землекористувачем, оскільки є членом кооперативу за цією ж адресою, відтак наділений правомочностями належного землекористувача щодо реалізації свого права на використання такої земельної ділянки відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Із змісту статті випливає, що для того, щоб будівництво не було самочинним, необхідною є наявність таких вимог: земельна ділянка повинна бути відведена для зведення житлового будинку, будівлі, споруди або іншого нерухомого майна; повинен бути належним чином оформлений дозвіл на забудову або належно затверджений проект; при забудові не були здійснені істотні порушення будівельних норм і правил.

У силу спеціального застереження, наведеного в частині 2 статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частинами 3, 5, 7 статті 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. За загальними правилами кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК України). У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Як вбачається з неодноразових звернень позивача до Департаменту транспорту та міської мобільності та до Департаменту архітектури та містобудування про створення приймальної комісії для прийняття в експлуатацію гаражних приміщень № 612 та № 614 по АДРЕСА_1 як новоствореного об`єкта, він неодноразово звертався із питанням вирішення своєї проблеми, однак йому було відмовлено.

В зв`язку з цим, згідно уставленої практики ВС (Постанова від 25.08.2020 по справі № 760/21223/17-ц), у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього. Вирішуючи справу за позовом власника (землекористувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановити усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушення будівельних норм та істотних правил.

Крім того, як наголошує Верховний Суд, на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина 3 статті 375 ЦК України).

При вирішенні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суд має виходити з того, що право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи відповідно до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об`єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок.

Відповідно ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що це питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Наведений висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постановах: від 27.05.2015 у справі № 6-159цс15, від 02.12.2015 у справі № 6 - 1328цс15, а також висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 04.06.2018 у справі № 640/13030/16-ц та від 18.02.2019 у справі № 308/5988/17.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 неодноразово звертався до органу державного архітектурно-будівельного контролю для набуття права власності та введення об`єкта до експлуатації у встановленому законом порядку, однак отримав відмову, це свідчить саме про наявність спору про право, а тому такий спір підлягає розгляду судом та вирішенням спору про право.

Крім цього, вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що господарська надбудова 2-го поверху в гаражі № НОМЕР_2 , здійснювалась згідно змін в протоколі № 24 від 19.12.2023 року ОК ТІВГ "Авіатор", який надав дозвіл на його реконструкцію.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну вимогу про визнання права власності на гаражне приміщення під № НОМЕР_2 в ОК "Товариство індивідуальних власників гаражів "АВІАТОР" у АДРЕСА_1 , загальною площею 57,7 кв. м., слід задоволити, оскільки така реконструкція відбулась відповідно до будівельних норм, позивач є належним користувачем земельної ділянки, на якій розташований гараж. Крім того, прийняття завершеного будівництвом об`єкта було предметом розгляду компетентного органу, відмова якого призводить до порушення прав позивача, відтак право позивача з приводу визнання права власності підлягає захисту в судовому порядку шляхом задоволення позову.

Судові витрати за клопотанням позивача підлягають залишенню за ним.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 81, 247, 263, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно - будівельного контролю, третя особа Обслуговуючий кооператив "Товариство індивідуальних власників гаражів "АВІАТОР", про визнання права власності на самочинно збудований об`єкт - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на гаражне приміщення під № 614 в ОК "Товариство індивідуальних власників гаражів "АВІАТОР" у м. Вінниця по вул. Гетьмана Мазепи 1-А, Вінницької області, загальною площею 57,7 кв. м.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 26.08.2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Департамент архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради, ЄДРПОУ 41042555, адреса: м. Вінниця, вул. Театральна, 29.

Третя особа: Обслуговуючий кооператив "Товариство індивідуальних власників гаражів "АВІАТОР", ЄДРПОУ 20097832, адреса місця знаходження: м. Вінниця, вул. Гетьмана Мазепи, 1-А.

Суддя: